Ухвала суду № 126028629, 21.03.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/2409/25

2-н/465/1350/25 У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

"21" березня 2025 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», (код ЄДРПОУ: 45204941, електронна пошта: office.lv@grmu.com.ua, місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Золота, 42) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,

в с т а н о в и в:

20 березня 2025 року (вх.№8758/25) уповноважений представник позивача, ОСОБА_2 , звернулась до Франківського районного суду м. Львова із письмовою заявою (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2025 року) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 1 801,49 грн., спожитого упродовж періоду 01.09.2023 - 01.01.2025 та сплаченого судового збору.

Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.

Частиною 1 ст. 160 ЦПК України, передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Так, пунктом 4-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», визначено, що за подання до суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду становить 302,80 гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.

До заяви про видачу судового наказу заявником долучено платіжну інструкцію № 1430 від 21.02.2025 про сплату судового збору у розмірі 242,24 грн. із призначенням платежу: «/101/242.24/UAH/45204941; суд.збір, за подання ТОВ «ГРМУ» в особі ЛФ ТОВ «ГРМУ» заяви про видачу судового наказу (С3 593), Франківський районний суд м. Львова (840469)».

Разом з тим, за результатами проведеної судом перевірки сплати та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено відсутність підтвердження казначейства про сплату і зарахування до Державного бюджету України судового збору за вказаною вище квитанцією по справі № 465/2409/25.

При цьому судом з`ясовано, що судовий збір у розмірі 242,24 грн. за платіжною інструкцією № 1430 від 21.02.2025 обліковується та приєднаний до іншої справи № 465/1546/25 (судове провадження 2-н/465/1036/25), про видачу судового наказу про стягнення з іншої особи суми заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, яка утворилася за іншою адресою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Подання однієї і тієї ж квитанції про сплату судового збору по різних справах свідчить про зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» своїми процесуальними правами.

Тому суд констатує відсутність належних доказів сплати судового збору, оскільки судовий збір було сплачено по іншій справі та, відповідно, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 162, 163, 165, 166, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Роз`яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя: Баран О.І.