Постанова № 12602781, 23.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4308/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Батраш Ю.П.

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Олтан"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю" Олтан"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000562302/0/37 від 21.05.2010 р. та №0000562302/1/96 від 09.08.2010 р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 666187,10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він правомірно визначив та задекларував податок на додану вартість, який підлягає бюджетному відшкодуванню, а саме 666 187,10 грн. за період з вересня 2006 року по березень 2010 року. Висновки податкового органу щодо відсутності підстав для бюджетного відшкодування вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки товариство сформувало свій податковий кредит, в порядку встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту - Закон про ПДВ), на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами. Крім того, платник податку наголошує, що доводи відповідача про відсутність підстав для бюджетного відшкодування з ПДВ, які обгрунтовані низьким податковим навантаженням з податку на прибуток, є неспроможними - у зв'язку з тим, що підприємство здійснює міжнародні перевезення за «0»ставкою податку на додану вартість та придбаває товари (паливно-мастильні матеріали, запчастини), які використовує у господарській діяльності, різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має від'ємне значення, що залишено податковим органом поза увагою. Також суми грошових коштів, що підлягають бюджетному відшкодуванню, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а також довідками податкового органу, складеними у попередні періоди, якими встановлено відсутність порушень податкового законодавства у періодах, за які ТОВ "Олтан" заявляє бюджетне відшкодування та обгрунтованість заявленого відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував.

Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із непідтвердженням сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 666 187,10 грн. Крім того, відповідач зазначає, що за період вересень 2006 р. - березень 2010 р. загальна сума задекларованого бюджетного відшкодування по ПДВ (807 794 грн.) перевищує загальну нараховану суму податку на прибуток (68 310 грн.) у 11,8 рази, що свідчить про те, що підприємство декларує до відшкодування суми, які фактично не були ним сплачені до бюджету, чим порушено п. 1.8 ст. 1 п.п. 7.7.10. п. 7.7. от. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10.12.1999 року товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан" зареєстровано як юридична особа (ідентифікаційний код 21056692).

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ в період з 19.05.2010 року по 20.05.2010 року, було проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з вересня 2006р. по березень 2010р.

За результатами перевірки 20.05.2010 року відповідачем складено акт №2147/23-309/21056692 (надалі по тексту - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого бюджетне відшкодування не підтверджується та підлягає зменшенню по особовому рахунку платника податків у сумі 666 187,10 грн., в тому числі: вересень 2006 р. - 13611 грн.; вересень 2007 р. - 13995 грн.; листопад 2007 р. - 15658 грн.; грудень 2007 р. - 5944 грн.; січень 2008 р. - 1670 грн.; лютий 2008 р. - 2971 грн.; березень 2008 р. - 16871 грн.; квітень 2008 р. - 14311 грн.; липень 2008 р. - 30492 грн.; серпень 2008 р. - 19830 грн.; вересень 2008 р. - 24761 грн.; жовтень 2008 р. - 24470 грн.; листопад 2008 р. - 11699 грн.; грудень 2008 р. - 21932 грн.; січень 2009 р. - 10611 грн.; лютий 2009 р. - 16770 грн.; березень 2009 р. - 16048,33 грн.; квітень 2009 р. - 31799 грн.; травень 2009 р. - 20230,67 грн.; червень 2009 р. - 29599,44 грн.; липень 2009 р. - 27737 грн.; серпень 2009 р. - 39545 грн.; вересень 2009 р. - 22004 грн.; жовтень 2009 р. - 51169 грн.; листопад 2009 р. - 54728,66 грн.; грудень 2009 р. - 28422 грн.; січень 2010 р. - 46736 грн.; лютий 2010 р. - 28869 грн.; березень 2010 р. - 23703 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем 21.05.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562302/0/37, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 666 187,10 грн.

За наслідками звернення позивача, поданих в порядку апеляційного узгодження до вищестоящого податкового органу його скарга залишена без задоволення, а податковим органом 09.08.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення 0000562302/1/96.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі вказаних критеріїв та надаючи правову оцінку податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000562302/0/37 від 21.05.2010 року та №0000562302/1/96 від 09.08.2010 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що підприємство в перевіряємому періоді здійснювало експортні операції, а саме міжнародні перевезення за "0'' ставкою ПДВ згідно до п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону про ПДВ, придбання товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому використовувались підприємством для ведення господарської діяльності.

Висновок податкового органу про відсутність у позивача підстав для бюджетного відшкодування зроблений Кременчуцькою ОДПІ на підставі наступних аргументів (наведені згідно Акту перевірки та заперечень відповідача).

Контролюючим органом встановлено, що за період вересень 2006р. - березень 2010р. податкове навантаження по податку на прибуток позивача становить 0,26%. Середня сума нарахованого податку за 1 місяць становить 339,41грн. (4018,24 грн. за 1 квартал). Загальна сума задекларованого бюджетного шкодування по ПДВ (807794 грн.) перевищує загальну нараховану суму податку на прибуток (8310 грн.) у 11,8 рази, що свідчить про те, що підприємство декларує до відшкодування суми, які фактично не були ним сплачені до бюджету, чим порушено п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ. Також контролюючий орган зауважує, що однією з обов'язкових підстав бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата сум податків до Державного бюджету України. А тому, на думку контролюючого органу, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податків, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. За таких підстав відповідач зробив висновок про порушення платником податку п.п. 1.8 та п.п.7.7.10 Закону про ПДВ.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7 ст.10 Закону про ПДВ, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Досліджуючи спірні-правовідносини суд не знаходить у діях платника податків порушень п.п.1.3, п.п.1.8, п.п.7.7.10 Закону про ПДВ, про які стверджує позивач та суд не може прийняти як обгрунтовану і доведену позицію відповідача з огляду на таке.

Судом встановлено, що податковим органом проводилися протягом 2006-2010 років неодноразові перевірки наявності підстав для бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з вересня 2006 року по 2010 року.

В судовому засіданні досліджені довідки про результати документальних перевірок ТОВ "Олтан" відповідно до яких податковим органом підтверджено правомірність заявлених до відшкодування сум, а саме за: вересень 2006 р. - 13611 грн.; вересень 2007 р. - 13995 грн.; листопад 2007 р. - 15658 грн.; грудень 2007 р. - 5944 грн.; січень 2008 р. - 1670 грн.; лютий 2008 р. - 2971 грн.; березень 2008 р. - 16871 грн.; квітень 2008 р. - 14311 грн.; липень 2008 р. - 30492 грн.; серпень 2008 р. - 19830 грн.; вересень 2008 р. - 24761 грн.; жовтень 2008 р. - 24470 грн.; листопад 2008 р. - 11699 грн.; грудень 2008 р. - 21932 грн.; січень 2009 р. - 10611 грн. лютий 2009 р. - 16770 грн.; березень 2009 р. - 16048,33 грн.; квітень 2009 р. - 31799 грн.; травень 2009 р. - 20230,67 гри.; червень 2009 р. - 29599,44 грн.; липень 2009 р. - 27737 грн.; серпень 2009 р. - 39545 грн.; вересень 2009 р. - 22004 грн.; жовтень 2009 р. - 51169 грн.; листопад 2009 р. - 54728,66 грн.; грудень 2009 р. - 28422 грн.; січень 2010 р. - 46736 грн.; лютий 2010 р. - 28869 грн.; березень 2010 р. - 23703 грн.

Окрім того, судом досліджено ряд актів перевірок позивача, проведених Кременчуцькою ОДПІ протягом 2006-2010 рр., якими встановлювалися окремі порушення, частково зменшувалися заявлені до відшкодування суми ПДВ, при цьому суд звертає увагу на те, що дослідженими актами та довідками податковий орган підтверджував ті суми відшкодування ПДВ, про непідтвердження яких він зробив висновок у подальшому, приймаючи оскаржуване рішення. Однак будь-яких нових даних, на підставі яких можливо було б змінити раніше прийняті рішення про підтвердження сум відшкодування, відповідач у Акті перевірки, як і представник відповідача у судовому засіданні, як і допитаний в судовому засіданні ревізор-інспектор, який проводив перевірку та складав Акт - повідомити не змогли.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що контролюючим органом не ставляться під сумнів довідки, прийняті Кременчуцькою ОДПІ за результатами перевірок ТОВ "Олтан" в період з вересня 2006 року по березень 2010 року. Також, представник відповідача в засіданні пояснив, що контролюючим органом проводилися перевірки контрагентів позивача за період з вересня 2006 року по жовтень 2010 року, порушень при цьому не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сторонами визнано достовірність факту тих фінансово-господарських операцій, які слугували базою для оподаткування в даному разі та визнано достовірним факт сплати позивачем ПДВ у ціні товарів (робіт, послуг) при вчиненні оподатковуваних операцій. Про відсутність сумнівів у даних фактах пояснили як представник відповідача у судовому засіданні, так і ревізор-інспектор, який проводив перевірку й складав Акт.

Суд наголошує на тому, що актом перевірки №2147/23-309/21056692 від 20.05.2010 року, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не спростовуються факти, що раніше були встановлені довідками, відповідно до яких контролюючим органом підтверджено правомірність заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ за період з вересня 2006 р. по березень 2010 р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необгрунтованим і безпідставним висновок Кременчуцької ОДПІ про відсутність у позивача підстав для бюджетного відшкодування в сумі 666 187,10 грн. за період з вересня 2006 року по березень 2010 року.

Висновки відповідача про відсутність права платника податку на бюджетне відшкодування, обгрунтовані (згідно Акту) низьким податковим навантаженням з податку на прибуток, як на думку суду, не грунтуються на законі та суперечать йому.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що в тексті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень всупереч змісту Акту перевірки мається посилання на порушення платником податку не тільки п.п.1.8 та 7.7.10, але й додатково п.1.3 Закону про ПДВ (про порушення якого не йдеться у висновках Акту перевірки).

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень, покладено законом на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000562302/0/37 від 21.05.2010 року та № 0000562302/1/96 від 09.08.2010 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь ТОВ "Олтан" з Державного бюджету України судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков