Ухвала суду № 126024425, 21.03.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1061/24

Провадження № 2/545/113/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2025Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Стрюк Л.І.

з участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду, скасування права власності та державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду, скасування права власності та державної реєстрації земельної ділянки.

19.03.2025 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки з 03.10.2022 його було призвано на військову службу під час мобілізації, на сьогоднішній день він являється діючим військовослужбовцем та проходить службу в лавах Збройних Сил України, а також бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, клопотання просив розглядати без його участі.

У судовому засіданні прокурор заперечувала проти зупинення провадження у справі, оскільки відповідачем не надано доказів щодо переведення військової частини на воєнний стан чи виконання вказаною частиною бойових завдань у зоні бойових дій відповідачем. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2023 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в період з 08.12.2022 по 31.12.2022, тобто безпосередньо у зоні бойових дій відповідач перебував більше 2 років тому. Просила відмовити у задоволення клопотання.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Чинним Цивільним процесуальнимкодексом України передбачено виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі, за наявності яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

У пункті 2 частини першої статті 251ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

В ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

Таким чином Верховним Судом зроблено висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі, якщо перебування учасника справи в ЗСУ перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 17 січня 2023 року у справі № 501/1699/17 (провадження № 61-17764св21), постанові від 11.10.2023 у справі № 127/1407/22( провадження № 61-2377св23).

З долученої до матеріалів справи довідки військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2022 по теперішній час (а.с.251)

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №1347 від 25.08.2023 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у період з 08.12.2022 по 31.12.2022 (зворот а.с.251).

Отже, перебування на службі ОСОБА_1 у вказаній військовій частині, не в безпосередній зоні бойових дій, не перешкоджає можливості брати участь у розгляді справи.

Враховуючи викладене, а також те, що надані відповідачем докази не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій він перебуває на військовій службі, клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 251 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. І. Стрюк