Ухвала суду № 126019310, 10.03.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

10.03.2025Справа № 914/91/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до підприємства «Гарант» Львівської обласної організації Українського товариства глухих

про стягнення 5628436,00 грн,

Представники:

не прибули

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до підприємства «Гарант» Львівської обласної організації Українського товариства глухих (відповідача-1) та підприємства «Граніт» Львівської обласної організації Українського товариства глухих про стягнення з підприємства «Гарант» Львівської обласної організації Українського товариства глухих 5628436,00 грн за договором про надання безповоротної фінансової допомоги №3/80-10 від 26.08.2010 та договором про надання фінансової допомоги на безповоротній основі №4/80-11 від 17.11.2011.

17 лютого 2014 року Господарський суд Львівської області постановив виключити з числа відповідачів підприємство «Граніт» Львівської обласної організації Українського товариства глухих та передати справу за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

03 липня 2014 року Господарський суд міста Києва постановив зупинити провадження у справі до прийняття Міністерством соціальної політики України рішення щодо доцільності заміни сторони (виконавця) договорів №3/80-10 від 26.0.2010 про надання безповоротної фінансової допомоги та № 4/80-11 від 17.11.2011 про надання фінансової допомоги на безповоротній основі.

14 січня 2025 року Господарський суд міста Києва поновив провадження у справі, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 17.02.2025, запропонувати учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Easycon (через сервіс «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання - https://vkz.court/gov.ua/) шляхом реєстрації та входу до сервісу через підсистему «Електронний суд») у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

За пунктом 11 частини 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи. Засіб електронної ідентифікації - матеріальний та/або нематеріальний об'єкт, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи (електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних) в інформаційно-комунікаційних системах (пункт 19 частини 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів провідними юрисконсультами відділу правової роботи Львівського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Тлустій Анжелікою Русланівною та Парфеновим Дмитром Вадимовичем. Водночас у заяві були зазначені засоби електронної ідентифікації представника заявника Мисаковець Галини Григорівни.

Суд своєю ухвалою від 11.02.2025 дозволив Мисаковець Галині Григорівні брати участь у засіданні в режимі відеоконференції.

17 лютого 2025 року Мисаковець Галина Григорівна не вийшла на зв'язок.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи суд відклав розгляд справи до 10.03.2025.

26 лютого 2025 року представник позивача Мисаковець Галина Григорівна сформувала в системі «Електронний суд» заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зазначивши вчергове засоби електронної ідентифікації представника заявника Мисаковець Галини Григорівни.

Суд своєю ухвалою від 27.02.2025 дозволив Мисаковець Галині Григорівні брати участь у засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 10.03.2025 представник позивача Мисаковець Галина Григорівна не вийшла на зв'язок.

Також були відсутні на зв'язку інші особи, яких можливо ідентифікувати як уповноважених представників позивача.

З огляду на викладене суд констатує, що представник позивача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 4 ст. 202 ГПК України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача. Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності. Доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

За таких обставин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до підприємства «Гарант» Львівської обласної організації Українського товариства глухих.

Ухвала набрала законної сили 10.03.2025.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений 21.03.2025.

Суддя С. А. Ковтун