Вирок № 126014506, 20.03.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 710/567/16-к

провадження № 1-кп/691/8/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5

з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12

ОСОБА_13

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_14

( участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)

захисник, адвокат ОСОБА_15

( участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)

потерпілий ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12013250020000164 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2013 року про обвинувачення

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Водяне Шполянського району Черкаської області, українця, громадянство України, освіта вища, одруженого, працюючого, місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

встановив:

ОСОБА_14 обвинувачується у тому, що 24 липня 2006 року близько 02 години 00 хвилин, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керував мотоциклом «Дніпро-11», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.2.1 а) Правил дорожнього руху України, та рухався по автодорозі від села Кримки у напрямку до села Водяне Шполянського району Черкаської області, порушив вимоги п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та безпечно керувати ним та тому допустив виїзд керованого ним мотоцикла на ліве узбіччя, а потім у кювет і на відстані 420 м, до заїзду у село Водяне Шполянського району Черкаської області скоїв наїзд на дерево. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 потерпілий ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №93а від 23 жовтня 2006 року, причиною смерті ОСОБА_17 є тупа закрита травма голови з переломом лобної кістки і переходом тріщин на основу черепа, забоєм головного мозку лобних ділянок, крововиливом під м`які мозкові оболонки цих областей. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм мотоцикла «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме п.п. 2.1 а), 2.3 а) та 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_17 ..

Таким чином, ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Судовий розгляд кримінального провадження №12013250020000164 про обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, проведено в межах пред`явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту, затвердженого 10 травня 2016 року прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 , відповідно до ст.337 КПК України.

Згідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим та вмотивованим.

В силу ч.3ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 10 КПК України встановлює рівність всіх перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 10 і 11 Загальної Декларації прав людини та ст.14 Міжнародного Пакту про громадські та політичні права, кожна людина, яка звинувачується у вчиненні злочину, має право вважатися безвинною доти, доки її вина не буде встановлена законним чином шляхом прилюдного розгляду її справи незалежним і безстороннім судом на основі повної рівності, з додержанням всіх вимог справедливості, і з забезпеченням всіх можливостей для захисту.

При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, п.4 ст.129 Конституції України. Принцип змагальності конкретизовано і в ст.22 КПК України, якою також встановлено, що під час кримінального провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Пленум Верховного Суду України в Постанові №9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" в п.18, п.19 виснував, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Правило ч.2 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (презумпція невинуватості) вимагає, щоб обов`язок доказування покладався на сторону обвинувачення (справа «Капо проти Бельгії». Відповідно до ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» Рішення Європейського Суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Так, у справі «Барбера, Мессегуе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року п.146 Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного».

Відповідно до ст.373 КПК України, вирок може бути обвинувальним або виправдувальним. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення з постановлення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, суд вдається до безпосередньої оцінки доказів для належного обґрунтування прийнятого рішення і бере до уваги наступне.

Прокурор ОСОБА_13 підтримав висунуте обвинуваченому ОСОБА_14 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і зазначив, що доводиться воно зібраними в ході досудового розслідування по справі доказами, які було вивчено і досліджено судом, не погоджується із позицією обвинуваченого і захисту про відсутність доказів для визнання ОСОБА_14 винним, остільки з часу перших пояснень відібраних інспектором патрульної поліції ОСОБА_18 він вже визнавав і не заперечував обставин керування мотоциклом в якості водія, і вжиття заходів гальмування для зупинки мотоцикла, і з`їзд в кювет та зіткнення з деревом, що і було підтверджено висновками судових експертиз та свідченнями свідків. Просив визнати недопустимим доказом висновок додаткової комплексної комісійної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи технічного стану транспортного засобу, оскільки проведена така в порушення вимоог п.1ч.5ст.69 КПК України та п.1ч.1ст.12 Закону України «Про судову експертизу», а саме без дослідження механізму отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , самостійно взято вихідні дані та зроблено хибний висновок про механізм пригоди, що ОСОБА_14 випав з мотоцикла до контакту з деревом чи начебто з падаючим мотоциклом, в той час як при транспортно-трасологічних дослідженнях чітко визначено, що мотоцикл контактував з деревом в положенні максимально наближеному до вертикального, мотоцикл відкинуло на 3,1 м. і при цьому ніяких слідів горизонтального пересування мотоцикла не має, і допитані свідки підтвердили, що потерпілий і обвинувачений обоє перебували біля дерева з яким був контакт, а мотоцикл перебував далі. Посилання сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів зібраних в ході досудового розслідування кримінального провадження, визнати безпідставними, спрямованими виключно на захист інтересів обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 оспорюючи час, місце, спосіб, вид, мотив і мету, суду пояснив, що винним себе у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України не визнає повністю. Так, 23 липня 2006 року біля 22 години вечора потерпілий ОСОБА_17 заїхав за ним додому, згідно попередньої домовленості, на мотоциклі марки «Дніпро-11», власником якого був його батько ОСОБА_16 , і забравши його поїхали до іншого товариша, свідка ОСОБА_19 , який жив недалеко, і так як це був вечір вихідного дня, спільно вирішили поїхати відпочити до сільського клубу в сусіднє село Кримки. Вони, ОСОБА_17 в якості водія мотоцикла, а він, як пасажир на мотоциклі, поїхали першими, а ОСОБА_19 повідомив, що заїде за своєю дівчиною і приїдуть за ними. Приїхавши у село Кримки ОСОБА_17 заглушив мотоцикл, залишив його біля клубу і вони ненадовго зайшли до будинку культури, після чого пішли через дорогу в кафе, де були сільські жителі, зокрема свідки ОСОБА_20 , його дружина, потім приїхав ОСОБА_19 із дівчиною на ім`я ОСОБА_21 . Всі між собою спілкувалися і згодом домовилися їхати додому в с.Водяне. Коли попрощалися, то ОСОБА_17 сів за кермо мотоцикла який не заводився ключем, а заводився з ножки та перемикання проводів, а він сів як пасажир за ним і це бачили свідки, яких на жаль не знає, окрім ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , його дружини. За ними поїхав мотоциклом ОСОБА_19 з дівчиною. На в`їзді в село, мотоцикл під керуванням ОСОБА_17 почав втрачати керування і вони злетіли з дороги, був удар об придорожнє дерево верба, яке росло в алеї дерев. Він пам`ятає удар, прийшов до тями коли вже все сталося, було темно, лежав, як адаптувалися очі до темряви то побачив і відчув різкий біль в нозі, побачив важку травму в нозі, був відкритий перелом, почав очима шукати ОСОБА_17 , який знаходився неподалік, а де був мотоцикл не пам`ятає. Зорієнтувався на місцевості і зрозумів, що вони знаходяться біля городів жителів с.Водяне, на сільській трасі і зрозумів, що неподалік обійстя ОСОБА_19 .. Тоді підповз до ОСОБА_17 , побачив, що він травмований, без тями, взяв на руки його голову і почав кликати на допомогу, розраховуючи, що хтось почує, і дійсно ОСОБА_19 з дівчиною почули його крик і підїхали на місце події. Свідок ОСОБА_19 зорієнтувався по ситуації і поїхав викликати швидку допомогу та почали прибувати жителі села, його батьки, було багато людей. Зауважив, що весь час за кермом мотоцикла перебував ОСОБА_17 і він ніякого відношення до цього мотоцикла ніколи не мав і за кермом не перебував. На час події йому було 19 років, був студентом вищого навчального закладу в м.Києві, мав посвідчення водія з категорією права керування легковими автомобілями, але їздив і на мотоциклі марки «Дніпро-11», який був у власності його батька. Визнавальні пояснення працівнику міліції ОСОБА_18 щодо керування мотоциклом давав під дією анестезуючих препаратів після хірургічної операції, тому їх не слід брати до уваги. Вбачає підстави для постановлення щодо нього виправдувального вироку, остільки досудове розслідування проведено однобічно, з передчасним висновком про його винуватість, остільки батько потерпілого, не заперечив, що використав всі можливі зв`язки і знайомства для порушення кримінальної справи і безпідставно звинувачує його у вчиненні кримінального правопорушення. Прямих доказів, як письмових, так і речових, як і свідчень свідків, не зібрано на підтвердження керування мотоциклом марки «Дніпро-11» на час ДТП саме ним в якості водія. Впевнений, що у цій ситуації ніхто не винуватий, просто сталася трагедія в якій один молодий хлопець загинув, а інший залишився живим. З сім`єю потерпілого ОСОБА_17 відсутнє порозуміння, неможливе примирення.

Захисник обвинуваченого, ОСОБА_15 вважає, що зібраними на досудовому розслідуванні доказами, вина обвинуваченого, повністю недоведена, остільки відсутня доказова, слідова, речова інформація у виді письмових доказів, які збиралися під час досудового розслідування кримінального провадження. Фіксація механічних ушкоджень на транспортному засобі, дані медичних документів стосовно ОСОБА_14 без рентгенівських знімків до проведення операційного втручання, втрата мотоцикла, як речового доказу, вказують на неповноту досудового розслідування кримінального провадження. Нею було вжито процесуальних заходів по розшуку мотоцикла марки «Дніпро-11», за її повідомленням було відкрито кримінальне провадження №42015250000000212 за ч.1ст.367 КК України. Під час ознайомлення з матеріалами справи було встановлено, що сторона обвинувачення тримає у себе диск з кольоровим фото з місця ДТП, який ніколи не надавала експертам для проведення експертиз, на ньому зафіксовано більшу кількість фото з місця події, ніж в чорно-білих фото, виявлено, що частина уламку застрягла в дереві, але це не описувалося експертами, не відоме місцезнаходження уламків мотоцикла, зокрема правого циліндра, втрачено одяг в якому був потерпілий. Складені процесуальні документи слідчими у виді протоколу огляду місця події, схеми ДТП, прийняті рішення про призначення судових експертиз, висновки експертів, у підсумку як письмові докази між собою не узгоджуються, є малоінформативними, не відображають з`ясування механізму утворення ДТП, обставин отримання тілесних ушкоджень її учасниками, проведення судових експертиз відбулося без безпосереднього вивчення об`єктів дослідження, не проведена фізико-технічна експертиза на виконання постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 18 березня 2009 року, не проведено відтворення обстановки і обставин події ДТП за участю ОСОБА_14 , як потерпілого, не встановлено чи був мотоцикл марки «Дніпро-11» в технічно справному стані на час ДТП з огляду на відсутність на одному з колес спиці, участь у слідчих діях брали не атестовані судові експерти. Свідки обвинувачення не посвідчили суду обставин про керування мотоциклом марки «Дніпро-11» на час ДТП саме обвинуваченим для кваліфікації його дій, як суб`єкта кримінального правопорушення за ч.2ст.286 КК України. Наполягала на постановленні у судовій справі виправдувального вироку через недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_14 зібраними доказами в ході досудового розслідування кримінального провадження і судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що є рідним батьком потерпілого, сина ОСОБА_23 , який трагічно загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДТП. Вважає, що 24 липня 2006 року за рулем його мотоцикла марки «Дніпро-11» був не його син, а обвинувачений ОСОБА_14 , і по його вині загинув ОСОБА_23 .. Підставою для таких пояснень є письмові пояснення ОСОБА_14 , які він дав інспектору патрульної поліції Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_18 , перебуваючи на лікуванні у Шполянській ЦРЛ, та покази свідка ОСОБА_18 , дані під час досудового розслідування кримінального провадження, в яких зазначено самим ОСОБА_14 , про те, що 24 липня 2006 року він керував мотоциклом вночі коли вони з сином ОСОБА_23 поверталися з с.Кримки додому у с.Водяне, і мотоцикл стало носити вправо-вліво, і їх скинуло з траси в кювет, при цьому відбувся удар в дерево. Такі обставини відомі і його дружині, свідку ОСОБА_24 та доньці, свідку ОСОБА_25 , які були на місці події і чули визнавальні пояснення дані ОСОБА_14 своїй матері ОСОБА_26 на поставлене запитання хто був за кермом мотоцикла з відповіддю «я». Це можуть підтвердити і свідки, які були на місці події ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , але їх слідчий не допитав відразу. Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на початку досудового розслідування підтверджували факт керування саме обвинувачем мотоциклом та перебування потерпілого на сидінні пасажира, але в подальшому під тиском свої свідчення змінили. Мати обвинуваченого ОСОБА_26 зробила все можливе, щоб врятувати свого сина від обвинувачення, тому бачив такі її дії і не міг з ними змиритися, через відсутність елементарного співчуття. Обвинувачений із гарної сім`ї, його батьки шановані в селі люди, бо працюють ветеринарами, потрібні в кожному дворі і з ними ніхто не хоче сваритися, вони між собою є кумами, мали гарні відносини. Їх діти дружили, син ОСОБА_23 та обвинувачений ОСОБА_14 любили техніку, їздили на мотоциклах. У його власності був мотоцикл марки «Дніпро-11» і син часто на ньому їздив, але він був проти, щоб син їздив на мотоциклі без коляски, бо це важкий мотоцикл і його експлуатація в такий спосіб заборонена, тому не завжди дозволяв керувати, з цього приводу були і сварки, він міг навіть спеціально виводити мотоцикл з ладу, а тоді син ремонтував. Про те, що син поїхав у с.Кримки із ОСОБА_32 не знав, і дізнався коли 24 липня 2006 року зателефонувала мати обвинуваченого ОСОБА_26 та повідомила що діти попали в аварію. Почали збиратися, але жінка вибігла першою і його не чекали та поїхали з батьками ОСОБА_14 , тому на місці події він не був. З лікарні був дзвінок про смерть сина. Слідчий йому повідомив про порушення кримінальної справи за фактом смерті його сина, а інспектор патрульної міліції ОСОБА_33 підтвердив, що керував мотоциклом на час ДТП ОСОБА_14 , тому був впевнений у законності прийнятого рішення. З часом дізнався, що кримінальна справа закрита і таке рішення прийнято без його участі, це викликало обурення, коли ознайомився з матеріалами де було вказано на винність його сина. Для себе зрозумів, що батьки ОСОБА_14 зробили все для захисту свого сина, і прийняв рішення, так як з ним відмовлялися спілкуватися ОСОБА_18 , якого звільнили з міліції за відібрані визнавальні пояснення у обвинуваченого, так він йому пояснив, і слідчий ОСОБА_34 не повідомив про хід досудового розслідування, а судовий експерт ОСОБА_35 не пояснив чому зробив висновки про керування мотоциклом саме його сином, що необхідно їхати до міста Києва та зустрічатися із товаришами, які б допомогли йому звернутися до Генерального прокурора України, Голови Служби Безпеки України, і йому в цьому допомогли та було відновлено досудове розслідування і встановлено обставини саме про винуватість ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні з учасниками процесу, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України знайшла своє підтвердження в здобутих та досліджених у ході розгляду кримінального провадження №12013250020000164 доказах, а тому є доведеною.

Вбачаючи підстави до визнання обвинуваченого ОСОБА_14 винним у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, прокурор надав суду докази про кримінальне правопорушення та особу, яка їх вчинила, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні:

- даними постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 21 серпня 2006 року щодо порушення кримінальної справи по факту ДТП в результаті якої ОСОБА_17 помер по ст.286 ч.2 КК України (а.к.п.149-154 том 8);

- даними постанови від 31 жовтня 2006 року про направлення кримінальної справи №2300600118 до суду для закриття по факту порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_17 , що спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_14 , для вирішення питання про закриття на підставі п.8 ст.6 КПК України (а.к.п.149-154 том 8);

- даними постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2006 року про обвинувачення ОСОБА_17 за ст.286 ч.2 КК України, відповідно до якої кримінальну справу закрито (а.к.п.149-154 том 8);

- даними ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 13 вересня 2007 року про скасування постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 14 листопада 2006 року (а.к.п.149-154 том 8);

- даними постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 10 травня 2011 року стосовно ОСОБА_14 , відповідно до якої вбачається, що підставою для прийняття такого рішення було проведення додаткового розслідування, а саме необхідні та можливі слідчі дії, призначення комплексної судово-медичної і транспортно-трасологічних експертиз, згідно яких винесено постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_14 (а.к.п.149-154 том 8);

- даними постанови про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_14 від 11 травня 2011 року (а.к.п.149-154 том 8);

- даними витягу з кримінального провадження №12013250020000164, дата внесення до ЄРДР 21 лютого 2013 року, правова кваліфікація ч.2 ст.286 КК України (а.к.п.149-154 том 8);

- даними повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 27 травня 2015 року (а.к.п.149-154 том 8);

- даними протоколу огляду місця дорожно-транспортної пригоди від 24 липня 2006 року з фото таблицями до нього, згідно якого слідчий ОСОБА_36 , отримавши повідомлення оперативного чергового ВДАІ УМВС, прибув на автодорогу між с.Кримки та с.Водяне Шполянського району Черкаської області, де за участю спеціаліста ОСОБА_37 , понятих ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , без присутності учасників пригоди, провів огляд місця дорожньо-транспортної пригоди. Огляд здійснювався при денному природному освітленні, безхмарному небі, без опадів, при температурі 20 градусів тепла. Вид дорожньо-транспортної пригоди - наїзд на дерево. Під час огляду встановлено, що місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на автодорозі між с.Кримки та с.Водяне Шполянського району Черкаської області, елемент дороги горизонтальна, пряма з асфальтобетонним покриттям. Стан покриття сухий, без видимих пошкоджень, для двох напрямків, шириною 5,4 м., ширина узбіччя 4,3 м, ширина розділяючої смуги 0,10 м. На проїжджій частині нанесені перериваюча лінія повздовжньої розмітки для розділення зустрічних потоків транспорту. До проїжджої частини примикають праворуч узбіччя з трав`яним покриттям та ліворуч узбіччя з трав`яним покриттям, далі за узбіччям розміщені праворуч кювет висотою близько 1 м та ліворуч кювет висотою близько 1 м. ділянка дороги не регульована, місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться у зоні без дії дорожних знаків, в зустрічному напрямку дорожні знаки також відсутні. Загальний стан видимості дороги 1000 м, зона видимості елементів проїжджої частини з робочого місця водія 1000 м. оглядовість із кабіни водія на смузі руху автомобіля 300 м, вліво 300 м, видимість конкретної перешкоди 1000 м. Положення транспортного засобу на місці пригоди зафіксовано згідно схеми. На лівому узбіччі та внизу кювету в напрямку від с.Кримки до с.Водяне маються нечіткі сліди шин мотоцикла, розташування згідно схеми. Сліди гальмування відсутні. Ознаки напрямку руху транспортного засобу встановлено по напрямку слідів шин. Відокремлені від транспортного засобу частини у виді головки правого циліндру, скло задньої фари розташовані біля транспортного засобу. Наявні сліди зіткнення транспортного засобу з навколишніми предметами, а саме у лівому кюветі по ходу огляду мається дерево на поверхні якого наявні сліди зіткнення транспортного засобу, в стовбуру дерева, в місці пошкодження мається шматок металу білого кольору, інші сліди не виявлено. Всі предмети розміщені згідно схеми. При огляді транспортного засобу встановлено марку транспортного засобу МТ-10 реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір синій, має пошкодження: розбитий правий циліндр, який лежить біля нього; розбитий корпус воздухана; розбите скло задньої фари; зігнуті переднє і заднє крило. На головці правого циліндра, яка лежить біля транспортного засобу, в ребрах мається нашарування кори дерева. Заднє колесо має шину марки «Модель С-98» 4,00-19 70 L прожектор у задовільному стані, переднє колесо має марку «3,75-19 И-40» прожектор у задовільному стані, переднє колесо спущене, заднє в нормі, положення переднього колеса - параллельно. Стан рульового управління в нормі, гальмівної системи не перевірялося, як і не перевірявся стан освітлювальних, сигнальних приладів. Положення перемикачів ближнього і дального світла включене, показник спідометра 131256, положення важелів ручного гальма та переключення передач - нейтральна. З місця дорожньо-транспортної пригоди мотоцикл вилучений та доставлений на штрафмайданчик Шполянського РВ УМВС. На місці огляду очевидці події не встановлені (а.к.п.2-12 том 3);

- даними схеми до протоколу огляду місця події від 24 липня 2006 року дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі між с.Кримки та с.Водяне Шполянського району, складена слідчим ОСОБА_36 , з відображенням у ній умовних позначень зафіксованих на місці огляду з переліком, у присутності понятих ОСОБА_38 та ОСОБА_39 (а.к.п.1 том 2);

- даними протоколу огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу від 24 липня 2006 року, проведенного інспектором патрульної служби Шполянського районного відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України, сержантом міліції ОСОБА_18 в порядку ст.190-192 КПК України, в присутності понятих ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , проведено огляд мотоцикла «Днепр -11» шасі № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , та встановлено зовнішні пошкодження у виді: деформована панель приладів; пошкоджено передній лівий поворот; вирвано правий циліндр, повітряний фільтр; розбито задню фару та задній лівий поворот; деформовано заднє крило; пошкоджено праву та ліву вихлопні труби. Показник спідометра 131256. Стан рульового керування, гальмівної системи та освітлювальних приборів транспортного засобу пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Огляд проведено при денному освітленні в сонячну погоду (а.к.п.18 том 3);

- даними протоколу огляду транспортного засобу як речового доказу від 17 жовтня 2006 року проведеного слідчим Шполянського РВ УМВС України ОСОБА_34 , за участю експерта НДЕКЦ ОСОБА_40 у присутності понятих ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , при денному природному освітленні, похмурій погоді, під час якого встановлено, що транспортний засіб - мотоцикл «Днепр-11», державний номерний знак НОМЕР_1 , темно-синього кольору, має основні пошкодження з правої сторони. Пошкодження - відбитий правий циліндр, відсутні бокові щитки, зігнуті підніжки правої сторони та шпильки кріплення правого циліндра з напрямком їх деформації спереду назад, задній фонар, розбите його скло, відбита ручка ручного гальма. Правий циліндр на момент огляду знаходиться окремо від двигуна і має пошкодження ребер охолодження. Між ребрами охолодження маються залишки кори дерева. Відбитий з правої сторони ричаг ножного гальма. На момент огляду кермо мотоцикла знаходиться в працездатному стані. Шини не розгерматизовані. Під час огляду проводилась фотозйомка фотоапаратом «Саnоn» (а.к.п.19 том 3);

- даними протоколу огляду предметів від 08 жовтня 2009 року проведеного слідчим СВ по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Черкаській області ОСОБА_36 в приміщенні кабінету №333 Придніпровського РВ м.Черкаси, в присутності понятих ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , у виді медичної карти №4937 від 24 липня 2006 року стаціонарного хворого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вилучена 07 жовтня 2009 року з приміщення Шполянської центральної районної лікарні. Відповідно до записів медичної карти №4937 від 24 липня 2006 року, госпіталізація ОСОБА_14 відбулась 24 липня 2006 року о 02 годині 45 хвилин до травматологічного відділення, доставлений на каталці, виписаний 05 серпня 2006 року. Був направлений швидкою допомогою та госпіталізований у стаціонар за терміновими показаннями через 1 годину після початку захворювання з діагнозом «Відкритий багато відламковий перелом н/3 пр. в/гом кістки з дефектом». При перегляді усіх записів у медичній карті, учасниками огляду не виявлено будь-якого запису щодо відібрання зразків крові у стаціонарного хворого ОСОБА_14 для проведення аналізу на вміст алкоголю. Крім того, відсутні будь-які висновки чи аналізи щодо дослідження крові хворого ОСОБА_14 на вміст алкоголю. Після закінчення огляду з оригіналу медичної карти виготовлено світлокопію на копіювальному пристрої «Саnоn», копіювання аркушів проводилось в тому порядку, в якому вони прошиті у медичній карті (а.к.п.23-36 том 3);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19 жовтня 2009 року проведеного слідчим СВ по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Черкаській області ОСОБА_36 за участю спеціаліста НДЕКЦ ОСОБА_45 та спеціаліста ЧОБСМЕ ОСОБА_46 в присутності двох понятих, відповідно до якого проведено огляд мотоцикла «Днепр-11» номерний знак НОМЕР_1 , відтворення обстановки і обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 липня 2006 року за участю потерпілого ОСОБА_14 .. До протоколу додано фото таблиці із зображенням: загального вигляду мотоцикла «Днепр-11» номерний знак НОМЕР_1 ; загальний вигляд мотоцикла «Днепр-11» номерний знак НОМЕР_1 з правого боку; загальний вигляд мотоцикла «Днепр-11» номерний знак НОМЕР_1 з лівого боку; загальний вигляд мотоцикла «Днепр11» номерний знак НОМЕР_1 ззаду; загальний вигляд пошкоджень з правої бокової сторони мотоцикла, де відсутній правий циліндр та педель гальм заднього колеса, а також деформовано передню праву підніжку; наближений вигляд деформації передніх шпильок правого циліндру мотоцикла, а також місця розташування деформації на картері двигуна; детальний вигляд напрямку відгину передніх шпильок правого циліндру, правої передньої підніжки, а також шатуна правого поршня; детальний вигляд деформації на картері двигуна з правої сторони; вигляд сліду відшарування лакофарбового покриття на передній поверхні правої вертикальної труби рами мотоцикла; вигляд сліду нашарування речовини синього кольору на лівій внутрішній поверхні правого коліна вихлопної труби; зафіксовано спів падання виявлених слідів відшарування і нашарування лакофарбового покриття на лівій внутрішній поверхні правого коліна вихлопної труби та на передній поверхні правої вертикальної труби рами мотоцикла; вигляд розташування лівого циліндра мотоцикла відносно опорної поверхні та висота клапанної кришки цього циліндра; порівняльна фотозйомка ймовірного розташування правого циліндра відносно опорної поверхні порівняно з наявним лівим циліндром; зафіксовані відстані від зовнішньої поверхні лівої вертикальної труби рами мотоцикла і до внутрішньої частини лівого коліна вихлопної труби, а також вказаної труби до зовнішнього краю клапанної кришки лівого циліндра; порівняльна фотозйомка відстаней від зовнішньої поверхні правої вертикальної труби рами мотоцикла і до внутрішньої частини лівого коліна вихлопної труби, а також від вказаної труби до зовнішнього краю клапанної кришки лівого циліндра; вигляд розташування лівого циліндра мотоцикла відносно опорної поверхні, а також габаритні розмітки клапанної кришки цього циліндра; зафіксовано висоту розташування керма від поверхні наявного лівого циліндра мотоцикла; зафіксовано положення правої ноги водія мотоцикла на правій передній підніжці мотоцикла; порівняльна фотозйомка розташування лівої ноги водія мотоцикла на лівій передній підніжці; зафіксовано положення правих ніг водія та пасажира мотоцикла на правих підніжках; порівняльна фотозйомка розташування лівих ніг водія та пасажира мотоцикла на лівих підніжках; загальних огляд розташування водія та пасажира на мотоциклі (а.к.п.37-53 том 3);

- даними протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 28 жовтня 2009 року з додатком фото таблиць до нього, проведеного слідчим СВ по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Черкаській області ОСОБА_36 в присутності двох понятих ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , відповідно до якого під час огляду вилучено колеса мотоцикла «Днепр -11» номерний знак НОМЕР_1 (а.к.п. 54-56 том 3);

- даними протоколу огляду місця події від 28 жовтня 2009 року з фототаблицями, проведеного з участю понятих ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та під час якого встановлено, що об`єктом огляду є ділянка автодороги між селами Кримки та Водяне Шполянського району, де 24 липня 2006 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_14 та ОСОБА_17 .. Метою огляду було додаткове проведення огляду місця контактування мотоцикла «Днепр -11» номерний знак НОМЕР_1 з деревом, та встановлено, що до проїздної частини з обох боків примикає трав`яне узбіччя. Після узбіччя, праворуч і ліворуч, маються кювети, внизу яких ростуть листяні дерева в один ряд, паралельно з проїздною частиною. За деревами починаються рівні, горизонтального профілю ділянки сільськогосподарського призначення. В процесі замірів встановлено, що в місці огляду вальної ділянки ширина лівого узбіччя складає близько 4,30 м, повздовжній уклін лівого кювету від верху і до низу складає близько 2,3 м а вертикальна висота кювету складає близько 0,90 м. відстань від верхньої частини кювету і до пошкодженого дерева складає близько 3,80 м. дерево пошкоджене в нижній частині стовбура на передньо-лівій стороні по напрямку огляду в бік села Водяне. Пошкодження складається із двох локаційних деформацій стовбура округлої та продовгуватої форм. В місці пошкодження кора відсутня (а.к.п.57-63 том 3);

- даними висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області ОСОБА_45 від 12 листопада 2009 року №4/362 з таблицями зображень, відповідно до якого надані на дослідження переднє та заднє колеса мотоцикла «Днепр -11» номерний знак НОМЕР_1 , механічних пошкоджень не мають. Оскільки на шинах переднього та заднього колесах мотоцикла «Днепр -11» номерний знак НОМЕР_1 , будь-яких пошкоджень, що могли призвести до раптової розгерметизації шин та втрати керованості не виявлено, а експлуатація мотоцикла на спущених шинах не є можливою, тому вихід повітря з камер переднього та заднього коліс, ймовірніше за все, міг відбутися як в результаті довготривалого зберігання коліс без підкачування, так і в результаті стороннього впливу на золотниковий клапан, після ДТП (а.к.п.65-73 том 3);

- даними висновку експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області ОСОБА_51 , ОСОБА_46 , ОСОБА_45 від 07 грудня 2009 року №4/363, відповідно до якого, первинно, мотоцикл «Дніпро -11» номерний знак НОМЕР_1 контактував із зазначеним у постанові деревом, правим циліндром двигуна, при цьому циліндр змішувався з переду назад та знизу доверху. Виходячи з характеру пошкоджень на мотоциклі «Дніпро -11» номерний знак НОМЕР_1 , а саме відокремлення правого циліндра спереду назад та доверху, зміщення правої передньої підніжки спереду назад, відсутність важеля гальм заднього колеса, зміщення кріплення важеля гальм заднього колеса спереду назад, відокремлення вихлопної труби від циліндра праворуч, зміщення правої вихлопної труби в бік рами, характеру та локалізації ушкоджень, які отримав ОСОБА_14 (уламковий перелом дистальної третини діафіза правої великогомілкової кістки зі зміщенням дистального уламка до заду, поперечний уламковий перелом дистальної третини правої малогомілкової кістки зі зміщенням дистальних уламків, поширена рвано-забита рана нижньої третини правої гомілки) та характеру і локалізації ушкоджень, які отримав ОСОБА_17 (садна на обличчі, крововилив в м`які покрови черепа в лобній ділянці, багато уламковий перелом лобної кістки з розповсюдженням ліній переломів на основу черепа, крововилив під м`які мозкові оболонки та забій мозку в лобних частках, експерти вважають, що на місці водія мотоцикла в момент зіткнення з перешкодою (деревом) знаходився ОСОБА_14 , а на місці пасажира перебував ОСОБА_17 (а.к.п.76-79 том 3);

- даними висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області ОСОБА_52 від 10 лютого 2010 року №4/31 відповідно до якого в дорожній обстановці, яка сталася на момент ДТП, водій мотоцикла «Дніпро -11» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_14 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України. У причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходилися невідповідності дій водія мотоцикла «Дніпро -11» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_14 вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України (а.к.п. 81-83 том 3);

- даними висновку комісії судових експертів №376, 376-А/3093/11-18 від 06 квітня 2011 року, виконаного Державною Установою Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, на підставі постанови старшого слідчого РВ ДТП СУ ГУ МВС України в Черкаській області ОСОБА_36 , відповідно до якого аналіз пошкоджень мотоцикла «Дніпро -11» номерний знак НОМЕР_1 свідчить, що після виїзду вказаного мотоцикла за межі проїзної частини за рахунок кювету та удару його правим циліндром об дерево, тіла водія та пасажира зміщувалися вперед та дещо вправо. При цьому водій, який розташовувався до дерева ближче, аніж пасажир заднього сидіння, не обов`язково мав контактувати із стовбуром дерева, тому що більш коротша дистанція його переміщення зумовила його рух по дотичній до стовбура. Пасажир заднього сидіння після контакту мотоцикла з деревом мав більшу дистанцію переміщення, а тому міг контактувати зі стовбуром дерева. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_14 тілесних ушкоджень у вигляді забитої рани передньої поверхні правої гомілки, розмічення переднього великогомілкового м`язу, уламкового перелому великогомілкової кістки, за рахунок чого виник раньовий канал, що закінчувався раною по задній поверхні правої гомілки вказують на те, що всі вони виникли за рахунок дії правого циліндра мотоцикла, який було зірвано з місця кріплення. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_17 тілесних ушкоджень у вигляді саден обличчя, черепно-мозкової травми - крововиливу в м`які покриви голови лобної ділянки, перелому лобної кістки з тріщинами, що поширюються на основу черепа, крововиливами під м`які мозкові оболонки та в тканину мозку в лобних долях, вказують на те, що всі вони виникли за рахунок удару головою об стовбур дерева. З мотивів викладених в синтезуючій частині висновку, з врахуванням виявлених у потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, пошкоджень на мотоциклі «Дніпро -11» номерний знак НОМЕР_1 , перешкоді (дерево), а також даних огляду місця в момент з`їзду мотоцикла «Дніпро-11» номерний знак НОМЕР_1 з проїзної частини дороги з подальшим його контактом зі стовбуром дерева на місці водія перебував ОСОБА_14 , а ОСОБА_17 перебував на місці пасажира заднього сидіння (а.к.п.84-98 том 3);

- даними висновку комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи за матеріалами кримінальної справи №2300600118 від 19 квітня 2011 року, виконана Київським Науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до якого, виходячи з наданих на дослідження матеріалів в момент первинного контакту зі стовбуром дерева міг взаємодіяти правий циліндр двигуна мотоцикла «Дніпро». Поставлені питання були вирішені в комплексній комісійній медико-автотехнічній експертизі №376,376-А/3092/11 від 06 квітня 2011 року. В даній дорожній обстановці водій мотоцикла «Дніпро», з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.1.10 та 12.1 ПДР. З технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди знаходиться виїзд мотоцикла «Дніпро» за межі проїздної частини (а.к.п.103-107 том 3);

- даними висновку комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи за матеріалами кримінальної справи №2300600118 від 23 серпня 2012 року, виконана Київським Науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до якого, механізм і послідовність утворення пошкоджень мотоцикла «Дніпро-11» були наступними: в процесі руху мотоцикла вперед за напрямком ходу в контакт із стовбуром вступала права сторона керма; далі зі стовбуром дерева контактувало коліно вихлопної труби правого циліндру двигуна, а потім і сам циліндр, в процесі даного контактування вказані деталі були відокремлені з утворенням їх деформацій, також в цей час деформувались права підніжка водія, руйнувалась педаль ножного гальма та утворювались пошкодження суміжних з ними частин двигуна і рами мотоцикла; далі мотоцикл відкидався вперед і ліворуч відносно свого початкового напрямку руху з падінням на ліву сторону. Вирішити питання 2-3 не виявляється за можливим через відсутність об`єкту дослідження (а.к.п.109-114 том 3);

- даними висновку експерта №332, 333/15/21964/23026/23027/15-52 від 22 грудня 2015 року, виконаного Державною Установою Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України з використанням схеми ДТП, фотозображень, на підставі постанови старшого слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України в Черкаській області ОСОБА_53 , відповідно до якого пошкодження на правій боковій поверхні мотоцикла були утворені дією твердого вертикально орієнтованого предмета (за обставинами справи - стовбур дерева), при цьому формуючі зусилля були спрямовані переважно спереду назад. В процесі руху першою в контакт зі стовбуром дерева вступила права сторона керма, надалі із стовбуром контактувало коліно вихлопної труби правого циліндру двигуна, а потім і сам циліндр, в процесі даного контактування вказані деталі були відокремлені з утворенням їх деформацій, також в цей час деформувались права підніжка водія, руйнувалась педаль ножного гальма та утворювались пошкодження суміжних з ними частин двигуна і рами мотоцикла. Враховуючи механізм контакту мотоциклу «Дніпро-11» із стовбуром дерева, розташування положень на мотоциклі, характер та локалізацію ушкоджень у ОСОБА_14 (відкритий перелом кісток правої гомілки в нижній третині) є підстави вважати, що найімовірніше ОСОБА_14 в момент ДТП знаходився на місці водія мотоцикла. При цьому ушкодження в ділянці правої гомілки ОСОБА_14 утворились під час контакту правого циліндру двигуна мотоцикла «Дніпро-11» зі стовбуром дерева. Комплексних експертних даних, які б вказували на знаходження ОСОБА_14 на місці пасажира мотоцикла «Дніпро -11», не має. Черепно-мозкова травма у ОСОБА_17 , найімовірніше утворилась при ударі лобною ділянкою голови об стовбур дерева при інерційному русі (викиданні) тіла вперед, з урахуванням механізму ДТП в даному випадку, вказує на те, що в момент ДТП ОСОБА_17 , найімовірніше знаходився на місці пасажира мотоцикла «Дніпро-11». В досліджуваних умовах мав місце виїзд мотоцикла «Дніпро-11» за межі проїзної частини і його наступний контакт із стовбуром дерева. Встановити експертним шляхом, чи знаходився цей мотоцикл на час ДТП у технічно справному стані, не виявилось можливим з причин, наведених в дослідницькій частині даного висновку експертизи (а.к.п.115- 137 том 3);

- даними постанови про призначення судово-медичної експертизи від 17 жовтня 2006 року (а.к.п.109 том 7);

- даними висновку судово-медичного експерта Шполянського СМЕ ОСОБА_54 №93А ( початок дослідження 23 жовтня 2006 року закінчення дослідження 23 жовтня 2006 року), яким було проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_17 , 1986 року народження, відповідно до якого встановлено судово-медичний діагноз: тупа закрита черепно-мозкова травма з переломом лобної кістки і переходом тріщин на основі черепа в області передньої і середньої черепних ямок забій головного мозку лобних долей, набряк головного мозку, крововилив у м`які покрови голови лобної області. Крововилив під м`які мозкові оболонки лобних долей. Садна обличчя. Повнокровність внутрішніх органів і тканин. Наявність етилового спирту в крові в концентрації 0,6 проміле. Смерть ОСОБА_17 наступила внаслідок тупої закритої травми голови з переломом лобної кістки і переходом тріщин на основу черепа, забієм головного мозку лобних долей, крововиливу під м`які мозкові оболочки цих областей. За ступенем тяжкості травма голови носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 встановлені ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки і переходом тріщин на основу черепа в області передньої і середньої черепної ямки, забієм головного мозку лобних долей, крововиливом в м`які покрови голови лобної частини, крововилив під м`які мозкові оболонки лобних долей. Садна обличчя. Внутрішні тілесні ушкодження могли утворитися від ударів будь-якими тупими предметами або при ударі таких. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 , етиловий спирт виявлено в концентрації 0,6 проміле, така концентрація етилового спирту в крові у живих людей відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. Враховуючи характер ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_17 , можна зробити висновок, що ОСОБА_17 знаходився в якості водія мотоцикла (а.к.п.110-111 том 7);

- даними постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 від 22 березня 2016 року про часткову незгоду з висновком експерта, відповідно до якої старший слідчий вважає, що при проведенні експертизи, в порушення вимог п.1 ч.5 ст.69 КПК України та п.1 ч.1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», експерт не провів жодних досліджень механізму отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_17 , не дослідив місце пригоди та мотоцикл «Дніпро-11» державний номер НОМЕР_1 , не надав жодного клопотання про надання йому об`єктів для дослідження під час вирішення питання, яке потребувало застосування спеціальних знань не лише в судовій медицині, а і в області автотехнічних та трасологічних досліджень, вийшов за межі своєї компетенції, у зв`язку з чим надав суб`єктивні та нічим не обґрунтовані висновки в частині місця розташування ОСОБА_17 на транспортному засобі на момент дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим визнав судово-медичну експертизу №93А від 23 жовтня 2006 року в частині висновку №4 неповною, необґрунтованою, такою, що виконана з допущенням істотного порушення чинного законодавства, є недостовірною, недопустимою та такою з якою слідство не згідне (а.к.п. 112 том 7);

- даними висновку судово-медичного експерта Шполянського СМЕ ОСОБА_54 №93 (початок дослідження 24 липня 2006 року закінчення дослідження 22 вересня 2006 року), яким було проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_17 , 1986 року народження, відповідно до якого встановлено судово-медичний діагноз: тупа закрита черепно-мозкова травма з переломом лобної кістки і переходом тріщин на основі черепа в області передньої і середньої черепних ямок забій головного мозку лобних долей, набряк головного мозку, крововилив у м`які покрови голови лобної області. Крововилив під м`які мозкові оболонки лобних долей. Садна обличчя. Повнокровність внутрішніх органів і тканин. Наявність етилового спирту в крові в концентрації 0,6 проміле. Під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 встановлені ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки і переходом тріщин на основу черепа в області передньої і середньої черепної ямки, забієм головного мозку лобних долей, крововиливом в м`які покрови голови лобної частини, крововилив під м`які мозкові оболонки лобних долей. Садна обличчя. Вище вказані тілесні ушкодження могли утворитися від ударів будь-якими тупими предметами або при ударі таких. Смерть ОСОБА_17 наступила внаслідок тупої закритої травми голови з переломом лобної кістки і переходом тріщин на основу черепа, забієм головного мозку лобних долей, крововиливу під м`які мозкові оболочки цих областей. За ступенем тяжкості травма голови відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 , етиловий спирт виявлено в концентрації 0,6 проміле, така концентрація етилового спирту в крові у живих людей відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння (а.к.п.113-114 том 7);

- даними постанови про призначення судово-медичної експертизи від 17 жовтня 2006 року (а.к.п.115 том 7);

- даними висновку судово-медичного експерта Шполянського СМЕ ОСОБА_54 №23 м/д (початок дослідження 25 жовтня 2006 року закінчення дослідження 25 жовтня 2006 року), яким було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_14 , 1986 року народження, відповідно до якого у ОСОБА_14 має місце пошкодження у виді відкритого багатооскольчатого перелому нижньої третини кісток правої гомілки, який міг утворитися від удару будь-яким тупим предметом або при ударі об такий, по ступені тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи локалізацію ушкоджень, встановлених при експертизі потерпілого, можна зробити висновок, що ОСОБА_14 знаходився на мотоциклі в якості пасажира. По строку давності тілесні ушкодження в ОСОБА_14 відповідають часу, вказаному в обставинах справи (а.к.п.116 том 7);

- даними постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 від 22 березня 2016 року про часткову незгоду з висновком експерта, відповідно до якої старший слідчий вважає, що при проведенні експертизи, в порушення вимог п.1 ч.5 ст.69 КПК України та п.1 ч.1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», експерт не провів жодних досліджень механізму отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_14 , не дослідив місце пригоди та мотоцикл «Дніпро-11» державний номер НОМЕР_1 , не надав жодного клопотання про надання йому об`єктів для дослідження під час вирішення питання, яке потребувало застосування спеціальних знань не лише в судовій медицині, а і в області автотехнічних та трасологічних досліджень, вийшов за межі своєї компетенції, у зв`язку з чим надав суб`єктивні та нічим не обґрунтовані висновки в частині місця розташування ОСОБА_14 на транспортному засобі на момент дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим визнав судово-медичну експертизу №23 м/д від 25 жовтня 2006 року в частині висновку по питанню №2 неповною, необґрунтованою, такою, що виконана з допущенням істотного порушення чинного законодавства, є недостовірною, недопустимою та такою з якою слідство не згідне (а.к.п. 117 том 7);

- даними інформації на цифрових фотознімках матеріалів кримінального провадження №42015250000000212 (а.к.п. 166 том 7);

- даними відповіді старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 від 04 травня 2016 року захиснику ОСОБА_15 та обвинуваченому ОСОБА_14 про неможливість надати речовий доказ у виді мотоцикла «Дніпро-11» державний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із його втратою та надання рентгенівських знімків під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (а.к.п. 168 том 7);

- даними постанови старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_53 від 24 жовтня 2011 року про призначення додаткової комплексної комісійної судово-медичної, транспортно-трасологічної, експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічну експертизу (а.к.п. 171-176 том 7);

- даними висновку додаткової комплексної комісійної судово-медичної, транспортно-трасологічної, експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи №527,528/9908/12-52 від 31 жовтня 2012 року відповідно до якої, викладені у синтезуючому розділі мотиви, зводяться до того, що рух мотоцикла за межами проїздної частини виключається, оскільки без водія кермо мотоцикла будь-яким чином не зафіксоване і при проїзді не рівних ділянок опорної поверхні (при подоланні кювету, по не пристосованій для руху місцевості, на ділянці від кювету до дерева) повинно було повернутись в праве чи в ліве крайнє положення, яке унеможливлює його рух, тобто мотоцикл втрачає стійкість та переходить з вертикального положення в горизонтальне, падаючи на якийсь бік. Зазначене виключає можливість перебування, при русі мотоциклу за відсутності водія в якості пасажира лише ОСОБА_14 .. Наявні комплексні експертні дані не достатні для однозначного вирішення даних питань щодо місця знаходження ОСОБА_14 на мотоциклі. В свою чергу, викладені у синтезуючій частині мотиви не виключають можливості перебування ОСОБА_14 на місці пасажира, особливо за умови його падіння з мотоциклу ще до контакту з деревом. Знищення одягу учасників ДТП до його експертного дослідження, мало інформативні рентгенівські знімки, зроблені після хірургічного втручання, не дозволяють визначитися щодо умов та механізму утворення переломів кісток правої гомілки у ОСОБА_14 в ході ДТП. Зазначене не виключає можливості утворення таких переломів при падінні ОСОБА_14 з мотоциклу до їх контакту з деревом, під час контакту з деревом або після нього якщо мотоцикл впав на праву гомілку ОСОБА_14 при знаходженні останнього на землі в положенні наближеного до горизонтального. Відображення морфологічної особливості виявленої у ОСОБА_17 черепно-мозкової травми вказують на її отримання за механізмом удару від контакту переважно лобної, на межі з волосяною частиною голови, з масивним тупим твердим предметом, яким виходячи з наявних матеріалів міг бути і стобур великого дерева. Про якісь інші предмети в наданих матеріалах не йдеться. Трав`яне покриття землі біля дерева та ковзаний контакт тіла по ньому, за рахунок кінетичної енергії наданої мотоциклом, не передбачає утворення такої черепно-мозкової травми у ОСОБА_17 .. Вихідні комплексні експертні дані, наявні в наданих матеріалах справи не дозволяють дійти певного висновку щодо місця перебування ОСОБА_17 на мотоциклі. Однак, узагальнення експертних даних не виключає можливості знаходження ОСОБА_17 на місці водія мотоцикла «Дніпро-11» перед усім з огляду на виявлену нього черепно-мозкову травму, яка утворилась від значного ударного контакту з масивним твердим предметом, яким виходячи з наявних матеріалів міг бути стовбуром великого дерева. За вказаних у п.3 запитання умов не виключається можливість утворення якихось правосторонніх тілесних ушкоджень у ОСОБА_17 та ОСОБА_14 (а.к.п. 177-200 том 7);

- даними постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 від 25 березня 2016 року про незгоду з висновком експерта, відповідно до якої старший слідчий вважає, що при проведенні експертизи, в порушення вимог п.1 ч.5 ст.69 КПК України та п.1 ч.1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», експерт не провів жодних досліджень механізму отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , самостійно взяв вихідні дані , та побудував хибний механізм пригоди, зазначивши як в синтезуючій частині висновку так і в підсумках, що ОСОБА_14 випав з мотоциклу до контакту його з деревом та міг отримати травму ноги при інших обставинах, контакту з деревом, чи начебто з падаючим мотоциклом, хоча при транспортно-трасологічних дослідженнях чітко зазначено, що мотоцикл контактував з деревом в положенні максимально наближеного до вертикального. Окрім того, експерту надавались всі матеріали провадження, серед яких протокол огляду місця події та додатки до нього, з яким видно, що мотоцикл після контактування з деревом відкинуло на 3,1 м від нього, при цьому ніяких слідів горизонтального пересування мотоцикла не має. При допиті свідків, які знаходились на місці пригоди до моменту, коли ОСОБА_14 та ОСОБА_17 забрали до лікарні, останні повідомили, що ОСОБА_14 та ОСОБА_17 обидва перебували біля дерева, з яким був контакт, а мотоцикл перебував далі. Тобто, експерти свідомо ігнорували наявні матеріали кримінальної справи та самостійно вибрали неіснуючі та нічим не підтверджені, вихідні дані, внаслідок у зв`язку з чим надали суб`єктивні та нічим не обґрунтовані висновки в частині місця розташування ОСОБА_17 та ОСОБА_14 на транспортному засобі на момент відбуття дорожньо-транспортної пригоди у вигляді припущень. Вказану додаткову комплексну комісійну судово-медичну, транспортно-трасологічну, експертизу технічного стану транспортного засобу та авто технічну експертизу, висновок експерта №527,528/9908/12-52 від 31 жовтня 2012 року, визнано необґрунтованою та такою, що виконана з допущенням істотного порушення чинного законодавства, є не достовірною, недопустимою та такою з яким слідство не згідне (а.к.п. 169-170 том 7);

- даними постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 18 березня 2009 року, відповідно до якої задоволено клопотання ОСОБА_16 та направлено кримінальну справу на додаткове розслідування по факту ДТП в с.Водяне Шполянського району Черкаської області, з вирішенням наступних запитань. Провести відтворення обстановки і обставин ДТП з участю потерпілого ОСОБА_14 і при цьому вияснити чи міг він отримати перелом голені правої ноги при тому коли 24 липня 2006 року в мотоциклі «Днепр-11» на якому їхав він з ОСОБА_17 було відбито правий циліндр? Можливо, що для вирішення питання про механізм отримання ОСОБА_14 перелому голені правої ноги необхідно буде провести фізико-технічну експертизу в Черкаському обласному буро судмедекспертизи. Допитати свідків с.Водяне Шполянського району Черкакської області ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 про те, чи говорив ОСОБА_14 вночі 24 липня 2006 року, що він був за кермом «Днепр-11» і при дачі позитивних показів провести очні ставки між свідками та ОСОБА_14 .. Вияснити чи відбиралася в Шполянській районній лікарні 24 липня 2006 року у потерпілого ОСОБА_14 кров на аналіз на вміст алкоголю, чи проводилися дослідження та чому не проводилися такі дослідження, враховуючи покази ОСОБА_14 , що він був за кермом мотоцикла, а при ДТП загинув ОСОБА_17 .? Прийняти законне і виважене рішення про притягнення ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності за ст.289 КК України по факту незаконного заволодіння ним і ОСОБА_17 мотоциклом «Днепр-11», власником якого є ОСОБА_16 .. Вирішити питання про проведення автотехнічної експертизи - яким же чином і чому мотоцикл «Днепр-11» з`їхав з асфальтної дороги Кримки-Водяне в кювет і зіткнувся з деревом, враховуючи пояснення ОСОБА_14 від 24 липня 2006 року, що мотоцикл стало носити вліво-вправо із-за пробитої шини, внаслідок невмілих дій водія мотоцикла (а.к.п.231-234 том 7);

- даними довідки Шполянської центральної районної лікарні ім.Братів М.О. і О.С. Коломойченків Шполянської РДА від 07 жовтня 2009 року №5/1137, згідно якої ОСОБА_14 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 24 липня 2006 року по 05 серпня 2006 року, зразки крові відбиралися після доставки ОСОБА_14 до приймального відділення, проте не збереглися через закінчення строків зберігання (а.к.п. 235 том 7);

- даними доручення в порядку ст.40 КПК України від 04 червня 2015 року, старшим слідчим ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_53 , доручено Шполянському РВ УМВС України в Черкаській області виконати слідчі дії (а.к.п. 238-239 том 7);

- даними доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України від 25 березня 2016 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 , доручено Шполянському РВ УМВС України в Черкаській області провести оперативно-розшукові заходи (а.к.п. 240 том 7);

- даними постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 травня 2011 року, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_14 та ОСОБА_17 по факту вчинення ними 23 липня 2006 року дій, пов`язаних з користуванням мотоциклом «Дніпро-11» державний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_16 , за ознаками злочину, передбаченого ст.289 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (а.к.п.1-5 том 8);

- даними повідомлення адвоката ОСОБА_15 про вчинення кримінального правопорушення - знищення речового доказу у кримінальному провадженні №12013250020000164 (а.к.п.6-7 том 8);

- даними довідки Шполянської центральної районної лікарні ім.Братів М.С. і О.С. Коломійченків Шполянської РДА від 12 травня 2011 року №603, згідно якої ОСОБА_14 , 1986 року народження, житель с.Водяно Шполянського району Черкаської області проходив стаціонарне лікування в травматологічному відділенні з 24 липня 2006 року по 05 серпня 2006 року, діагноз відкритий багатовідломковий перелом н/3 правої великогомілкової кістки, дефект кістки, дві обширні рани. Рентгенівські знімки видані ОСОБА_14 на руки, після проходження лікування в Шполянській ЦРЛ, для консультації в Інституті травматології та ортопедії АМН України в м.Києві (а.к.п.115 том 8).

Та свідченнями свідків, допитаних в судовому засіданні, попереджених про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України і приведеними до присяги:

- свідченнями свідка ОСОБА_24 , про те, що є матір`ю потерпілого ОСОБА_17 , який помер в дорожньо-транспортній пригоді. 24 липня 2006 року близько першої години ночі спали, до них подзвонила ОСОБА_26 , мати обвинуваченого, і сказала наші діти попали в аварію, почала бігом збиратися, і з дочкою поїхали з батьками ОСОБА_14 на місце події, чоловік не зібрався швидко, тому поїхали без нього, не чекали. Була дуже темна ніч, багато людей. ДТП сталася на під`їзді до села. ОСОБА_26 світила ліхтарем, а вони йшли за нею. Першим побачили ОСОБА_14 в якого нога була перетягнута паском, його мати запитала чи пив, і що він відповів не розібрала, потім запитала хто був за кермом мотоцикла, то відповів, що «він». ОСОБА_26 направилася йти далі, а до неї підійшла жінка і сказала, що їй не тре йти, бо сину тре медична допомога, а вона може його розтрусити, і не пускала, бачила як світили прожекторами і на рядні понесли ОСОБА_17 у машину до ОСОБА_26 .. Вона кинулася до машини, хотіла їхати, але мати обвинуваченого, сказала, що нема місця, їй здалося дивним, що ОСОБА_61 залишили свого сина і повезли іі сина в лікарню. На місці події був свідок ОСОБА_62 , який привіз їх з дочкою додому і розказував поки їхали, що ОСОБА_17 та ОСОБА_14 були у с.Кримки в клубі і кафе, останній випивав горілку, коли вийшли то чув розмову між обвинуваченим і потерпілим чи ти друг мені чи не друг, дай проїхати, додому поверталися разом на мотоциклах. Перед початком старої дороги на с.Водяне, їх обігнав мотоцикл, яким керував ОСОБА_14 , а ззаду на місці пасажира був ОСОБА_17 , який тримався руками за багажник, які поїхали по прямій дорозі, а він повернув навпростець. Із обвинуваченим погані відносини, був випадок коли після подій зустрілися біля магазину і він їх з чоловіком ображав;

- свідченнями свідка ОСОБА_25 , сестри потерпілого, про те, що на час події їй було 15 років, брат ОСОБА_17 приїхав на вихідні додому і чула як з ОСОБА_14 домовлялися поїхати в с.Кримки на дискотеку, вона мала чекати їх в барі с.Водяне. Хлопців довго не було. Появився ОСОБА_62 , який на її запитання де вони так довго, повідомив, що хлопці його обігнали, ОСОБА_14 за кермом мотоцикла, а він поїхав навпростець. Після цього пішла додому і при вході у двір побачила, як вибігла з хати мати і повідомила, що їде на місце ДТП та вони разом з батьками ОСОБА_14 поїхали, бо батька не чекали, спішили. Приїхавши, вийшли з машини і маму затримали люди, щоб не йшла до брата і не тривожила його пока не приїде швидка. Сама пішла за ОСОБА_26 , яка світила бо було темно, і побачила на траві лежав ОСОБА_14 , мати запитала його чи пив, то відповів «да», і хто був за кермом, то відповів, що «він». Вона запитала у ОСОБА_63 що з її братом, на що відповів що дуже погано, і сказав, що в ОСОБА_14 розтрощена нога, бо був за кермом мотоцикла. Бачила як брата на покривалі несли і положили в машину до ОСОБА_64 , а її маму ОСОБА_24 не взяли;

- свідченнями свідка ОСОБА_19 про те, що 23 липня 2006 року до нього заїхав ОСОБА_17 разом з ОСОБА_14 і поїхали в с.Кримки мотоциклами. Були в барі, ОСОБА_14 спиртні не вживав. За кермом мотоцикла, як поверталися додому був ОСОБА_17 , але на під`їзді до села роз`їхалися по різних дорогах, з ним іще була його дівчина, на якій потім одружився. Приїхавши додому, почув голос ОСОБА_14 про допомогу, зі сторони городів, і вирішив поїхати подивитися. На місці події було дуже темно, побачив ОСОБА_14 , який повідомив, що вони з ОСОБА_17 розбилися. Коли біг на допомогу до ОСОБА_14 , то наступив на кусок циліндра. За кермом мотоцикла не міг бути ОСОБА_14 , бо коли роз`їжджалися, то керував ОСОБА_17 і щоб помінятися місцями, то просто не було часу, бо дорога коротка. На його думку причиною дорожньо-транспортної пригоди є неправильна експлуатація мотоцикла марки «Дніпро-11», який має використовуватися обов`язково з коляскою, а в той вечір її не було, це важкий мотоцикл для двохколісного керування, і як правило при такій експлуатації часто злітають водії з дороги. Стверджує, що покази не змінював;

- свідченнями свідка ОСОБА_20 , про те, що до нього в с.Кримки приїжджали 23 липня 2006 року знайомі хлопці ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , які проживали в с.Водяне, на дискотеку. За кермом мотоцикла марки «Дніпро-11» був ОСОБА_17 , а на пасажирському сидінні сидів ОСОБА_14 .. Більше ніяких обставин у справі зі спливом часу не пам`ятає, так як проходив раніше військову службу, що має свій відбиток на пам`яті. Стверджує, що покази не змінював;

- свідченнями свідка ОСОБА_18 , про те, що на час дорожньо-транспортної пригоди 24 липня 2006 року працював інспектором патрульної міліції Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області, обставин у справі не пам`ятає, пригадує, що це було пов`язано із керуванням мотоциклом та чи відбирав пояснення в обвинуваченого у лікарні сказати не може, як і не пам`ятає щоб його допитували в якості свідка в кримінальному провадженні;

- свідченнями свідка ОСОБА_65 про те, що від матері обвинуваченого отримав копію протоколу огляду місця події і не пам`ятає обставин за яких був запрошений в якості понятого при складанні протоколу огляду місця події, підписи в протоколі схожі на його, але йому не належать, точно 28 жовтня 2009 року не міг бути понятим, але міг проїжати дорогу де була подія коли їхав у сусіднє село до своєї матері;

- свідченнями свідка ОСОБА_66 про те, що була на городі, чула як деренчав мотоцикл ОСОБА_17 під його керуванням, та ОСОБА_14 біля нього не було;

- свідченнями свідка ОСОБА_67 про те, що напередодні події бачила як ОСОБА_17 ремонтував мотоцикла який не заводився, до нього прибігав ОСОБА_16 і сварився, їздили мотоциклом без коляски.

І вжитими заходами для допиту в судовому засіданні свідка обвинувачення ОСОБА_27 , якому на місці події обвинувачений ОСОБА_14 сказав, що керував мотоциклом, і який будучи повідомленим про виклики до суду, не з`явився, причин неприбуття не повідомив, застосовані судом приводи до суду залишилися без виконання з ознакою формальності через відсутність повної та з підтвердженням інформації про його відсутність за місцем проживання, та не бажанням повідомляти місце свого перебування у розмові з поліцейським по телефону, не виконанням ухвал суду про участь в режимі відеоконференцій (а.с.с. 11,19,32,42,65,77,108,176 том 6, а.с.с.34,54,75,86,98,100,104, 120 том 7). Такий свідок судом не був допитаний.

Та, дослідженими в судовому засіданні доказами сторони захисту, зі згоди учасників процесу в розумінні ст.ст.84,85,86 КПК України, з дотриманням порядку визначеного п.11ст.290 КПК України, яким передбачено право сторони кримінального провадження здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів отриманих до або під час судового розгляду:

- постанова Шполянського районного суду Черкаської області від 18 березня 2009 року про задоволення клопотання ОСОБА_16 щодо направлення кримінальної справи по факту ДТП в с.Водяне Шполянського району Черкаської області на додаткове розслідування (а.к.п.78-80, 87 том 1);

- постанова прокурора Прокуратури Черкаської області ОСОБА_68 про зупинення досудового розслідування від 03 липня 2015 року (а.к.п.84-85 том 1);

- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 березня 2016 року про поновлення адвокату ОСОБА_15 процесуального строку на оскарження постанови про зупинення досудового слідства (а.к.п.81, 86 том 1);

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 04 травня 2016 року (а.к.п.82-83 том 1);

- повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 захиснику ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 04 травня 2016 року №24 стосовно втрати речового доказу (а.к.п.88 том 1);

- доповнення до скарги на постанову слідчого СУ ГУНП України в Черкаській області ОСОБА_69 від 02 березня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання (а.к.п.89 том 1);

- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21 березня 2016 року про задоволення скарги адвоката ОСОБА_15 на постанову слідчого СУ ГУНП України в Черкаській області ОСОБА_69 від 02 березня 2016 року (а.к.п.90 том 1);

- протокол відбирання адвокатом письмових пояснень у кримінальному провадженні №12013250020000164 ОСОБА_66 від 30 квітня 2016 року (а.к.п.114 том 1);

- протокол відбирання адвокатом письмових пояснень у кримінальному провадженні №12013250020000164 ОСОБА_67 від 30 квітня 2016 року (а.к.п.115 том 1);

- протокол відбирання адвокатом письмових пояснень у кримінальному провадженні №12013250020000164 ОСОБА_70 від 30 квітня 2016 року (а.к.п.116 том 1);

- протокол відбирання адвокатом письмових пояснень у кримінальному провадженні №12013250020000164 ОСОБА_71 від 30 квітня 2016 року (а.к.п.117 том 1);

- клопотання сторони захисту, адвоката ОСОБА_15 , в порядку п.4 ч.2 ст.315 КПК України про витребування у сторони обвинувачення речових доказів у виді мотоциклу «Дніпро-11» державний номер НОМЕР_1 та два СД диски (а.к.п.120 том 1);

- висновок Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області від 15 січня 2015 року службового розслідування по факту зникнення транспортного засобу «Дніпро-11» на території Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області (а.к.п.121-122 том 1);

- супровідні про направлення кримінальної справи по факту ДТП стосовно ОСОБА_17 до Апеляційного суду Черкаської області, СУ УМВС України в Черкаській області та запит захисника ОСОБА_72 щодо речових доказів (а.к.п.123-125 том 1);

- скарга захисника ОСОБА_15 від 15 липня 2016 року в порядку ч.2 ст.303 КПК України на бездіяльність старшого слідчого ВР ДТП СУГУ МВСУ в Черкаській області ОСОБА_53 у кримінальному провадженні №12013250020000164, яка полягає у введенні в оману сторони захисту, шляхом надання завідомо недостовірної інформації (а.к.п.126 том 1);

- протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 04 травня 2016 року, в якому стороною захисто зазначено, що не надано для ознайомлення 5 том провадження та рентгенівські знімки ОСОБА_14 , зроблені після ДТП до оперативного втручання (а.к.п.216 том 7);

- повідомлення старшого слідчого ВР ДТП СУГУ МВСУ в Черкаській області ОСОБА_53 у порядку ст.ст.220,221 КПК України захиснику ОСОБА_15 (а.к.п.127 том 1);

- клопотання до старшого слідчого ВР ДТП СУГУ МВСУ в Черкаській області ОСОБА_53 про допит свідків ОСОБА_73 , ОСОБА_74 у кримінальному провадженні №12013250020000164 (а.к.п.128 том 1);

- скарга захисника ОСОБА_15 на постанову прокурора про зупинення кримінального провадження №12013250020000164 від 03 липня 2015 року в порядку ч.2 ст.303 КПК України (а.к.п.129-132 том 1);

- постанова прокурора Прокуратури Черкаської області ОСОБА_68 про відновлення досудового розслідування від 30 липня 2015 року (а.к.п.133-134 том 1);

- скарга захисника ОСОБА_15 із доповненням в порядку ч.2 ст.303 КПК України на дії старшого слідчого ВР ДТП СУГУ МВСУ в Черкаській області ОСОБА_53 у кримінальному провадженні №12013250020000164, які полягають у введенні в оману сторони обвинувачення, шляхом надання завідомо недостовірної інформації (а.к.п.135-136 том 1);

- клопотання про продовження строку досудового розслідування від 02 березня 2016 року (а.к.п.137 том 1);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_14 від 29 лютого 2016 року, за змістом яких вбачається, що ОСОБА_14 не пам`ятає чи надавав пояснення 24 липня 2006 року (а.к.п.138-139 том 1);

- клопотання про продовження строку досудового розслідування від 08 квітня 2016 року (а.к.п.140-141 том 1);

- скарга захисника ОСОБА_15 від 10 травня 2016 року в порядку ч.2 ст.303 КПК України на дії та бездіяльність слідчого ГУНПУ в Черкаській області ОСОБА_75 у кримінальному провадженні №12013250020000164, яка полягає у введенні в оману сторони захисту, шляхом надання завідомо недостовірної інформації (а.к.п.142-147 том 1);

- повідомлення старшого слідчого ГУНПУ в Черкаській області ОСОБА_75 захиснику ОСОБА_15 від 16 травня 2016 року щодо розгляду клопотання від 12 травня 2016 року (а.к.п.148 том 1);

- повідомлення начальника Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП України в Черкаській області ОСОБА_76 захиснику ОСОБА_15 від 02 березня 2016 року щодо надходження постанови про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №12013250020000164 (а.к.п.151 том 1);

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 04 травня 2016 року (а.к.п.152-153 том 1);

- повідомлення слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_77 від 18 травня 2016 року №17/919-16 захиснику ОСОБА_15 про відновлення кримінального провадження №42015250000000212 (а.к.п.154-155 том 1);

- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 березня 2016 року про поновлення процесуальних строків на постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_14 від 03 серпня 2015 року (а.к.п.156 том 1);

- ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06 квітня 2016 року про поновлення строків подання скарги на постанову слідчого прокуратури Черкаської області від 29 грудня 2015 року про закриття кримінального провадження №42015250000000212 (а.к.п.157-158 том 1);

- лист Шполянського районного суду Черкаської області від 06 травня 2016 року №1.61441/2016 про набрання законної сили постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 18 березня 2009 року (а.к.п.159 том 1);

- скарга захисника ОСОБА_15 в порядку ч.2 ст.303 КПК України на бездіяльність процесуального керівника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12013250020000164 , яка полягає у не розгляді письмових клопотань сторони захисту від 10 травня 2016 року з додатками (а.к.п.160-166 том 1);

- копія матеріалів кримінального провадження №42015250000000212 за фактом втрати співробітниками Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області речового доказу мотоцикла «Дніпро-11» державний номерний знак НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України в тому числі з копіями кольорових фотознімків до протоколу огляду місця події, які відображають місце події, розташування об`єктів ( а.к.п.6-81 том 2);

- клопотання захисника ОСОБА_15 щодо визнання недопустимим доказу у кримінальній справі відповідно до ст.89 КПК України від 23 березня 2018 року з додатками, за змістом якого сторона захисту, вказує, що є сумнівний висновок п`ятої експертизи, проведеної в Київському НДІСЕ та ГБ СМЕ МОЗ України, яка викликає великий сумнів з огляду на наступні факти. Відсутність головного об`єкту дослідження, внаслідок цього листом від 12 лютого 2014 року за підписом начальника ДУ ГБ СМЕ МОЗ України ОСОБА_78 повідомлено, що постанова залишена без виконання у зв`язку з відсутністю об`єктів дослідження, що не завадило експертам у 2015 році надати категоричний висновок. Наявний протилежний висновок тієї самої експертної установи, а саме додаткової комплексної комісійної експертизи, проведеної ДУ ГБ СМЕ МОЗ України та КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 23 серпня 2012 року, яка стверджувала, що ОСОБА_14 був на місці пасажира і це за умови виїзду експерта на місце ДТП, на відміму від висновку від 2015 року, який виготовлений експертами в кабінеті без огляду та безпосереднього дослідження місця ДТП (а.к.п.138-139 том 3);

- клопотання щодо визнання недопустимим доказу у кримінальній справі відповідно до ст.89 КПК України від 27 березня 2018 року з додатками, за змістом якого сторона захисту, адвокат ОСОБА_15 просить визнати незаконним та недопустимим доказ сторони обвинувачення, як протокол огляду транспортного засобу, як речового доказу від 17 жовтня 2006 року, остільки він отриманий з грубим порушенням законодавства, а саме особою, яка не мала статусу експерта. Так, експерт ОСОБА_79 , за даними Реєстру атестованих судових експертів отримав свідоцтво експерта у 2012 році, а не станом на 17 жовтня 2006 року (а.к.п.20-22 том 3);

- клопотання щодо визнання недопустимим доказу у кримінальній справі відповідно до ст.89 КПК України від 27 березня 2018 року з додатками, за змістом якого сторона захисту, адвокат ОСОБА_15 зазначила, що при огляді місця ДТП слідчим залучався експерт (спеціаліст) ОСОБА_37 , при цьому схема дорожньо-транспортної пригоди ним не підписана. Крім того, станом на 24 липня 2006 року експерт ОСОБА_37 мав свідоцтво експерта №7386, видане на підставі рішення Експертно- кваліфікаційної комісії МВС України №665 від 15 грудня 2005 року за індексом та видом експертної діяльності: «8.6 Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», та просила в силу зазначеноговизнати незаконним та недопустимим доказом протокол огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу, як речового доказу від 24 липня 2006 року (а.к.п.13-17 том 3);

- клопотання щодо визнання недопустимим доказу у кримінальній справі відповідно до ст.89 КПК України від 23 березня 2018 року з додатками, за змістом якого сторона захисту, адвокат ОСОБА_15 просить визнати незаконним та недопустимим доказ сторони обвинувачення, як висновок судового експерта ОСОБА_80 від 12 листопада 2009 року щодо технічного стану колес мотоцикла, у зв`язку з тим, що експертом не досліджувалось заднє колесо мотоциклу і, як наслідок всі похідні докази від нього є сумнівними та незаконними (а.к.п.74 том 3);

- клопотання захисника ОСОБА_15 щодо визнання недопустимим доказу у кримінальній справі відповідно до ст.89 КПК України від 23 березня 2018 року з додатками, за змістом якого сторона захисту, вказує, що експертами не витребовувалися та не досліджувалися штани, які були на ОСОБА_14 24 липня 2006 року під час ДТП. За умови перелому правої ноги, внаслідок дії правого циліндра мотоцикла, на штанях мали залишитися сліди - розрив тканини, плями мастила, кров, потертості, сліди дії розпеченого металу циліндра. В даному випадку штани - предмет дослідження не лише експертів-медиків, але і експертів-трасологів, не був наданий досудовим слідством на дослідження експертам та не витребуваний експертами для дослідження. За таких обставин дослідженню підлягають пошкодження штанів в місці перелому від деталей мотоциклу, що контактували з ногою. Висновок експертизи від 06 квітня 2011 року не базується на рентгенівських знімках ОСОБА_14 , остільки на а.с.8 висновку комісійної експертизи від 19 квітня 2011 року зазначено «При огляді рентгенологічних знімків ОСОБА_14 спеціалістом-рентгенологом ОСОБА_81 встановлено, що представлені рентгенологічні знімки 12 всі після оперативного втручання, а тому за даними знімками встановити напрямок дії сили не представляється за можливим (а.к.п.99-100 том 3);

В судовому засіданні судом було ретельно досліджено докази, які мають значення для зясування змісту і спрямованості умислу винного, зокрема, враховано спосіб, мотив і мету, форму вини, поведінку винного, наявність причинного звязку між діями та наслідками. Статтею 94 КПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.

Судом в повному обсязі досліджені докази, представлені як прокурором так і обвинуваченим в свій захист, зроблено їх обєктивний аналіз в сукупності з усіма обставинами і фактами справи. Досліджені судом докази, відповідно до ст.84 КПК України, узгоджуються між собою і підтверджують винність обвинуваченого, вказують безпосередньо на ознаки кримінального правопорушення в діях обвинуваченого в обсязі, визначеному прокурором в межах змісту висунутого обвинувачення, і тому суд, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_14 за ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого за обставинами 24 липня 2006 року вказаними в обвинувальному акті.

За ч.2 ст.286 КК України кримінальна відповідальність настає в разі порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження. Таким чином з`ясуванню під час судового розгляду підлягали обставини, що свідчать про порушення водієм правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, передбачених Правилами дорожнього руху України, настання наслідків у вигляді смерті особи або отримання тяжких тілесних ушкоджень, а також причинно-наслідкового зв`язку між порушеннями правил безпеки руху та наслідками. Зазначені обставини, судом встановлюються шляхом перевірки та оцінки доказів, якими відповідно до ст.84 КПК України є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з рішенням Конституційного Суду України №12/рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок, лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи.

У пунктах 4 і 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснюється, що суб`єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Відповідальність за статтею 286 КК України настає незалежно від місця, де були допущені порушення правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, правил водіння або експлуатації машини (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі, тощо).

Частина 2 ст.286 КК України є бланкетною, а тому при вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд зобов`язаний звернутися до нормативних актів, які регламентують порядок дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом у виді мотоцикла. При цьому, суд бере до уваги, що ознакою об`єктивної сторони указаного кримінального правопорушення, що характеризує вчинене діяння, є не будь-яке з порушень правил безпеки дорожнього руху, а лише ті з них, які утворюють реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, передбачених у цьому законі, і перебувають з ними у причинному зв`язку.

Мотоцикл є механічним транспортним засобом, відповідно до п. 1.10 ПДР України, тому зазначені правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Для мотоциклістів не розроблено спеціальні Правила дорожнього руху, тому вони такі ж, як і для автомобілістів, але з певними особливостями, серед яких керувати мотоциклом дозволяється після досягнення 16-річного віку; особи, які керують мотоциклом, повинні мати посвідчення на право керування ним; під часу руху мотоцикла на водієві та пасажирові обов`язково мають бути застібнуті шоломи, та інше.

Згідно до вимог: п.2.1 а. Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п.п. 2.3 б. бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_14 , суд звертає увагу, що вони не інформативні по відношенню до обставин дорожньо-транспортної пригоди з участю потерпілого ОСОБА_17 .. Мають характер загальних в питанні відносин з потерпілим ОСОБА_17 , навиків водіння ним мотоцикла, власником якого був батько, і його експлуатації, та стверджувального обґрунтування, що ніхто інший не міг керувати мотоциклом окрім ОСОБА_17 , так як такий ніколи нікому не передавався для їзди з посторонніх осіб. Заперечуючи надані пояснення інспектору патрульної поліції ОСОБА_18 від 24.07.2006 року з обґрунтуванням під впливом лікарських препаратів, не слід робити припущення що вони є нікчемними, остільки зі сторони лікарів на відібрання таких заборони не було, з яких причин необхідно було вказувати, що відчув як почало носити передок мотоцикла вправо-вліво і коли почав пригальмовувати то вже було пізно і їх скинуло з траси в кювет і що було далі не пам`ятає, тільки те, що мотоцикл вдарився об дерево, - не пояснив обґрунтовано. Зроблене обвинуваченим посилання, що пояснення не є письмовим доказом в розумінні вимог кримінально-процесуального законодавства є таким, що дійсно відповідає вимогам ч. 8 ст. 95 КПК України на час розгляду справи, якою визначено, що пояснення осіб, отримані за їх згодою, не є джерелами доказів. Проте в ситуації, що має місце по відношенню до встановлення дійсних причин дорожньо-транспортної пригоди, суд залишає за собою право оцінювати й визнавати результати вказаного опитування доказом та ураховувати при прийнятті процесуальних рішень. При цьому суд, виходить із того, що з метою забезпечення дотримання прав, свобод й законних інтересів обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують чи підтверджують висунуте обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність, таким слід надавати оцінку в справі, яку суд розглядає, як одному зі способів збирання доказів згідно ч. 3 ст. 93 КПК України, що не було заборонено на час проведення досудового розслідування кримінальної справи у 2006 році за фактом ДТП в результаті якого ОСОБА_17 помер. Належні й допустимі докази згідно ч. 1 ст. 93 КПК України мають збиратися у визначеному КПК порядку. Згідно із вимогами ст. 103-104 КПК України, хід і результати проведення процесуальних дій повинні фіксуватися у протоколі проведення такої дії, тому результати опитування осіб необхідно відображати у протоколі опитування. При цьому, суд звертає увагу, що окрім основних реквізитів, визначених ч. 3 ст. 104 КПК України, у поясненні ОСОБА_14 від 24.07.2006 року, відображено сержантом міліції ОСОБА_18 надану згоду особи перед початком викладення пояснень, як опитуваної особи, при чому письмово з проставленням підпису, про добровільність надання пояснень з роз`ясненням ст.63 Конституції України. Свої викладені письмово пояснення ОСОБА_14 , які відібрав ОСОБА_18 , засвідчив повторно своїм підписом із відміткою «пояснення з моїх слів записано вірно в чому й розписуюсь», що виключає ситуацію, коли обвинувачений ОСОБА_14 вказує у суді на порушення його прав й законних інтересів під час отримання відповідних пояснень та заявляє про відмову від них. Суд допускає, з цього приводу, що можуть мати місце критичні зауваження обвинуваченого і сторони захисту, проте слід погодитися із тим, що згідно до ст.97 КПК України в редакції 1961 року, який діяв на час події та за яким було розпочато досудове слідство, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів, а кримінальна справа була порушена 21 серпня 2006 року. При цьому, суд критично оцінює і показання обвинуваченого під час судового розгляду, вважає їх такими що не відповідають дійсним обставинам у справі, технічно неспроможними на підставі виконаних експертних досліджень, даними з метою зменшення обсягу відповідальності за вчинене, розцінює їх як спосіб захисту, оскільки вони суперечать і спростовуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, висновками судових експертів, а також свідченнями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які є послідовними, відповідними до матеріалів кримінального провадження, не суперечать іншим доказам.

Із поєднання та оцінки вказаних сторонами кримінального провадження обставин в їх сукупності висновується, що в ситуації, яка виникла на дорозі з с.Кримки до с.Водяне Шполянського району Черкаської області 24 липня 2006 року близько 02 години 00 хвилин, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керував мотоциклом марки «Дніпро-11», реєстраційний номер НОМЕР_1 саме обвинувачений ОСОБА_14 та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та безпечно керувати ним і тому допустив виїзд керованого ним мотоцикла на ліве узбіччя, а потім у кювет і на відстані 420 м, до заїзду у село Водяне Шполянського району Черкаської області скоїв наїзд на дерево, в результаті чого пасажир мотоцикла потерпілий ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, та які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_17 ..

При прийнятті рішення у справі, суд, вбачає необхідним надати оцінку і свідченням свідків. Прокурором було забезпечено допит свідків обвинувачення вибірково за реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження з обгрунуванням які можуть підтвердити встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення саме обвинуваченим кримінального правопорушення. Свідок ОСОБА_27 не був допитаний та заходів щодо його прибуття до суду так і не було вжито, окрім визначених судом. Провівши допит свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , суд зробив висновок, що вони послідовні, хоч і надані особами із числа рідних потерпілого, суд не почув у них бажання притягнути до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_14 , тому визнає їх допустимими, як і свідка ОСОБА_18 , який їх не заперечив, та посвідчив, що в його пам`яті, за час роботи в правоохоронних органах, мали місце обставини справи про дорожньо-транспортну пригоду на мотоциклі в с.Водяне, і він виїжджав на місце події, як представник ДАІ, але зі спливом часу їх не пам`ятає. Допитано судом було і свідків захисту ОСОБА_74 , ОСОБА_73 , які підтвердили суду, що ОСОБА_16 мав у власності мотоцикла і що керував ним часто син ОСОБА_17 та що чули як напередодні подій він його ремонтував. За клопотанням захисту було допитано і свідків обвинувачення, допит яких не ініціював прокурор, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які були очевидцями подій 23-24 липня 2006 року та які посвідчили, що за кермом мотоцикла марки «Дніпро-11» був потерпілий ОСОБА_17 і раніше наданих слідчому свідчень в ході судового розгляду вони не змінювали, як і нічого іншому нікому не розповідали. Потерпілий ОСОБА_16 виступив проти наданих свідчень, мотивуючи тим, що саме від ОСОБА_19 його дружина та донька взнали про керування мотоциклом ОСОБА_14 , а перед цим таку інформацію повідомив у їх присутності сам ОСОБА_14 своїй матері ОСОБА_26 , тому сумніву у їх правдивості з самого початку не може бути і змінені вони вже в подальшому під впливом рідних обвинуваченого, коли допитувалися слідчим 05 жовтня 2006 року, та 9,10 січня 2008 року. Суд, визнає, що такі свідчення складно оцінити через небажання свідків бути щирими та давати повні відповіді на запитання, тому в ситуації, що має місце при оцінці доказів, суд, схильний до рішення, що свідчення свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 можуть не узгоджуватися із висновками судових експертиз, які визначають місце перебування ОСОБА_14 та ОСОБА_17 на час ДТП. Щодо свідчень свідка ОСОБА_49 про безпідставність його залучення до проведення слідчих дій і проставляння підписів на протоколі огляду місця події, то суд визнає їх такими, що необґрунтовані, остільки не підтверджені належними доказами про можливість перебування в іншому місці та не спростовують належність йому підпису без відповідного підтвердження. В захист обвинуваченого адвокат ОСОБА_15 представила суду і відібрані нею письмові пояснення у ОСОБА_82 , ОСОБА_73 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , які вказують за своїм змістом на часті ремонтні роботи з мотоциклом ОСОБА_16 та керування мотоциклом його сином ОСОБА_17 , в той час як такі обставини не заперечуються і самим потерпілим ОСОБА_16 і не ставляться в провину обвинуваченому, та не мають причинно наслідкового зв`язку із спричиненням смерті потерпілому. Захист відмовився від допиту свідків за письмовим клопотанням від 15 липня 2016 року про допит свідків захисту ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 .. Суд, зауважує на адресу прокурора, що допит свідків обвинувачення є однією з важливих стадій судового процесу і тому, невчасне реагування на процесуальну поведінку свідків, відсутність інформативності при допиті в якості свідків, має наслідком часткову втрату доказової інформації в судовій справі.

Суд вбачає необхідним і висловитися щодо дослідження доказів сторони захисту за поданим письмовим клопотанням від 15 липня 2016 року про допит експертів ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_54 , слідчих ОСОБА_34 , ОСОБА_36 , ОСОБА_55 , ОСОБА_53 , яке подане до початку проведення підготовчого засідання, було розглянуте судом, та не підтримане в ході судового розгляду щодо проведення їх допиту.

Протягом судового розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_16 неодноразово висловлювався про втрату слідством письмового доказу, який мав підтверджувати інформацію про стан обвинуваченого на час скоєння ДТП. Такі докази в розпорядження суду не були представлені, відповідно і не встановленні при дослідженні речового доказу у виді медичної картки стаціонарного хворого Шполянської ЦРЛ ОСОБА_14 .. Відповідно надати їм оцінку суд не вправі. Проте, суд, роз`яснює потерпілому ОСОБА_16 , що стан сп`яніння водія сам по собі не призводить до отримання потерпілими травм або смерті потерпілих. Фактично стан алкогольного, наркотичного чи будь якого іншого сп`яніння не є безпосередньою причиною настання суспільно-небезпечних наслідків, які передбачені статтею 286 Кримінального кодексу України, а тому водія не можна притягнути до кримінальної відповідальності через те, що він, будучи у стані сп`яніння, став учасником ДТП. Стан сп`яніння водія може лише характеризувати певний стан водія, який міг сприяти допущенню інших порушень ПДР, які у свою чергу можуть бути в причинному зв`язку із наслідками, передбаченими ст. 286 КК України, а такий судом в результаті досліджених доказів не встановлений, про що відповідно і зроблено висновки судовими експертами. Разом з цим, стан сп`яніння, в розумінні кримінального закону, є обставиною, яка, у випадку доведення вини водія у вчиненні ДТП з потерпілим, обтяжує покарання, тобто схиляє суд до застосування більш жорсткої санкції з можливих, але і така обставина, як обтяжуюча судом не встановлена і має бути виключеною.

В ході досудового розслідування кримінального провадження №12013250020000164 проведено ряд судових експертиз, висновки яких стали підставами для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_14 за ч.2ст.286 КК України та з якими не погоджується сторона захисту і сам обвинувачений. Так, висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області ОСОБА_45 від 12 листопада 2009 року №4/362, висновок експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області ОСОБА_51 , ОСОБА_46 , ОСОБА_45 від 07 грудня 2009 року №4/363, висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області ОСОБА_52 від 10 лютого 2010 року №4/31, висновок комісії судових експертів Державної Установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 06 квітня 2011 року №376, 376-А/3093/11-18, висновок комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи експертів Київського Науково-дослідного інституту судових за матеріалами кримінальної справи №2300600118 від 19 квітня 2011 року, висновок комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи експертів Київського Науково-дослідного інституту судових за матеріалами кримінальної справи №2300600118 від 23 серпня 2012 року, висновок експерта Державної Установи Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 22 грудня 2015 року №332, 333/15/21964/23026/23027/15-52, виконані з врахуванням характеру пошкодження на мотоциклі «Дніпро-11» державний номерний знак НОМЕР_1 , локалізації ушкоджень, дослідження механізму контакту мотоциклу із стовбуром дерева, встановлення розмірів розташування пошкоджень на мотоциклі, масштабного дослідження напрямку дії деформуючих зусиль та слідоутворюючих поверхонь, характеру та фіксації ушкоджень у ОСОБА_14 у виді відкритого перелому кісток правої гомілки в нижній третині та у ОСОБА_17 у виді черепно-мозкової травми, що не може вказувати, на переконання суду про неповноту та недостатність доказів для таких висновків. Крім того, такі висновки зроблені на підставі зафіксованих вихідних даних в матеріалах кримінальної справи і самостійно експертами не збиралися. Із дослідницьких частин судових експертиз прослідковується відповідність обставинам у справі, послідовність, наявна дослідницька частина, обґрунтування, зроблені відповідні розрахунки, що має бути і є обов`язковою складовою висновку експерта. Судом стверджується, що вони на відповідній правовій основі використані слідчими в ході досудового розслідування. Не згода з ними сторони захисту є правом, яке використовується на захист особи від висунутого обвинувачення.

Щодо висновків судово-медичного експерта Шполянського СМЕ ОСОБА_54 від 23 жовтня 2006 року №93А та від 22 вересня 2006 року №93, на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , слід вбачати, що вони виконані лише в частині опису трупа та встановлення наявності етилового спирту в крові в концентрації 0,6 проміле, але без дослідження механізму отримання тілесних ушкоджень, огляду місця пригоди, надання доказів, зокрема мотоцикла «Дніпро-11» при керуванні яким спричинено смерть потерпілого. Клопотання про надання експерту об`єктів для дослідження до слідчого не надходило. В силу цього, старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 виніс обгрунтовано постанову від 22 березня 2016 року про часткову незгоду з висновком експерта ОСОБА_54 від 23 жовтня 2006 року №93А. Щодо висновку судово-медичного експерта Шполянського СМЕ ОСОБА_54 від 25 жовтня 2006 року №23 м/д, яким було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_14 та встановлено у нього пошкодження у виді відкритого багатооскольчатого перелому нижньої третини кісток правої гомілки, при цьому висновок експерт зробив на підставі медичних документів із медичної карти №4937 стаціонарного хворого, без огляду ОСОБА_14 та витребування об`єктів і матеріалів для дослідження у виді рентгенівських знімків, з висновком про перебування останнього в якості пасажира, теж може вказувати на неповноту.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Завдання судового експерта - встановити реальну картину подій. Згідно ч.5 ст.101 КПК України, висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постанови законного і справедливого рішення у справі.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» N 8 від 30.05.97 року роз`яснено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 10 ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Як вбачається із матеріалів судової справи №710/567/16-к, старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_55 , отримавши висновок додаткової комплексної комісійної судово-медичної, транспортно-трасологічної, експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи №527,528/9908/12-52 від 31 жовтня 2012 року, скористався своїм правом відповідно до ч.10 ст.101 КПК України та виніс вмотивовану постанову від 25 березня 2016 року про незгоду з висновком експертів, з підстав, що експерти не провели жодних досліджень механізму отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , самостійно взяли вихідні дані, та побудували хибний механізм пригоди, зазначивши як в синтезуючій частині висновку так і в підсумках, що ОСОБА_14 випав з мотоциклу до контакту його з деревом та міг отримати травму ноги при інших обставинах, контакту з деревом, всупереч тому, що при транспортно-трасологічних дослідженнях чітко зазначено, що мотоцикл контактував з деревом в положенні максимально наближеного до вертикального. Експертам надавались всі матеріали провадження, проте експерти свідомо ігнорували наявні матеріали кримінальної справи та самостійно вибрали неіснуючі та нічим не підтверджені вихідні дані, внаслідок у зв`язку з чим і надали суб`єктивні та нічим не обґрунтовані висновки в частині місця розташування ОСОБА_17 та ОСОБА_14 на транспортному засобі на момент відбуття дорожньо-транспортної пригоди у вигляді припущень. (а.к.п. 169-170 том 7); На думку суду, не слід залишати без уваги те, що форма циліндру є ребристою, і що саме в результаті контакту з його правою частиною, могла бути отримана рана правої ноги з багато осколковими переломами у обвинуваченого ОСОБА_14 .. Свідок ОСОБА_19 при його допиті в суді посвідчив, що на місці події, коли підходив до ОСОБА_14 , наступив на відбитий циліндр.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_15 про визнання недопустимими доказами у кримінальному провадженні №12013250020000164 вищезазначених висновків експертів і як наслідок, що всі похідні докази від них є сумнівними та незаконними, остільки експертизи проведені без рентгенівських знімків ОСОБА_14 зроблених до оперативного втручання, суд не погоджується з такою мотивацією і вбачає наступне.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Відповідно до висновку додаткової комплексної комісійної судово-медичної, транспортно-трасологічної, експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи №527,528/9908/12-52 від 31 жовтня 2012 року, зазначено «Наявні комплексні експертні дані не достатні для однозначного вирішення даних питань щодо місця знаходження ОСОБА_14 на мотоциклі. В свою чергу, викладені у синтезуючій частині мотиви не виключають можливості перебування ОСОБА_14 на місці пасажира, особливо за умови його падіння з мотоциклу ще до контакту з деревом. Знищення одягу учасників ДТП до його експертного дослідження, мало інформативні рентгенівські знімки, зроблені після хірургічного втручання, не дозволяють визначитися щодо умов та механізму утворення переломів кісток правої гомілки у ОСОБА_14 в ході ДТП.» (а.к.п. 177-200 том 7). З наведеного слідує, що рентгенівські знімки ОСОБА_14 , зроблені після хірургічного втручання, носять інформативний характер. Згідно довідки Шполянської центральної районної лікарні ім.Братів М.С. і ОСОБА_88 Шполянської РДА від 12 травня 2011 року №603, ОСОБА_14 проходив стаціонарне лікування в травматологічному відділенні з 24 липня 2006 року по 05 серпня 2006 року, з діагнозом відкритий багатовідломковий перелом н/3 правої великогомілкової кістки, дефект кістки, дві обширні рани. Рентгенівські знімки видані ОСОБА_14 на руки, після проходження лікування в Шполянській ЦРЛ, для консультації в Інституті травматології та ортопедії АМН України в м.Києві (а.к.п.115 том 8). За таких обставин, суд розуміє, що обвинувачений ОСОБА_14 , виключно у власних інтересах, мав би такі надати слідчому та експертам, проте таких дій не вчинив. Враховуючи вище наведене, суд не вбачає порушень, які призвели до обмеження прав обвинуваченого ОСОБА_14 , оскільки йому особисто на руки видані рентгенівські знімки зроблені до оперативного втручання, які він, як особа, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, в якості доказів, що мають значення для експертного дослідження, в розпорядження експерта не передав. При цьому суд, звертає увагу і на формування висновків експертів при проведенні зазначеної експертизи, які допустили посилання в синтезуючому розділі експертизи та підсумках, зазначивши про «..можливість зазначити лише такий загальний механізм утворення пошкоджень мотоцикла» або до прикладу «.. суттєво більша ймовірність падіння з мотоцикла саме пасажира..», «наявні комплексні експертні дані не достатні для однозначного вирішення питань щодо місця знаходження ОСОБА_14 на мотоциклі», - що не має ознак характерних для визначення, яким має бути висновок експерта в розумінні ст.101 КПК України. Необхідно врахувати, що такі судові експерти в справі виконували судові експертизи та робили протилежні висновки, а саме ОСОБА_89 , ОСОБА_90 .. Щодо твердження сторони захисту про проведення слідчих дій з участю спеціалістів та експертів без відповідних знань за спеціальним напрямком, то суд, виходить із того, що відповідно до ст.195 КПК України ( в редакції 1961 року) на час проведення слідчих дій, слідчий мав право запросити для участі в огляді таких, як і сам проводити вимірювання, складати план і креслення, фотографувати їх. За змістом наданих до суду письмових доказів встановлено, що до огляду місця події залучався спеціаліст який був на чергуванні в день вчинення злочину і відповідно такий виїжджав і на місце огляду, що узгоджується із наказом Міністерства Внутрішніх Справ №682 від 30.08.1999 року, який діяв на час події 24 липня 2006 року, а щодо проведення огляду транспортного засобу експертом за інших фаховим напрямком, то це не виключає його права брати участь в проведенні такого як особа, яка може такий здійснювати в розумінні ст.128-1, ст.198 КПК України ( в редакції 1961 року).

Досліджуючи докази сторони захисту які стосуються визнання недопустимим висновку експерта №4/362 від 12 листопада 2009 року, в ході якого було використано протокол огляду місця події від 24 липня 2006 року, де слідчим помилково вказано марку шини заднього колеса мотоцикла «Дніпро 11» як «Модель С-98», суд виходить із того, що безпосереднім дослідженням речового доказу в залі судового засідання ця неточність була перевірена та спростована, як допущена описка, в силу того, що на час огляду колесо було забрудненим, темна пора доби, і при штучному освітленні могла бути зазначена інша цифра, а саме замість 3 вказати 8, та враховує, що інші дані про модель шини вказані вірно. Такі ж дії суд вжив і до перегляду і вивчення змісту кольорових фотознімків з місця огляду місця події, при наявності в матеріалах кримінального провадження чорно-білих фото.

Щодо розгляду скарг захисника до суду в порядку ст.303 КПК України під час судового розгляду, то суд виходить із того, що рішення, дії чи бездіяльність, перелік яких визначено ч.1ст.303 КПК України, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, проте такі дії вживалися частково (а.с.с167-169 том1).

Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення

Зміст поняття доведеності винуватості особи у вчиненні злочину "поза розумним сумнівом" розкрито у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини від 04.09.2014 року у справі "Рудяк проти України", згідно з яким Суд в черговий раз послався на свою практику, підтверджуючи, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення "поза розумним сумнівом" (див. рішення у справі "Авшар проти Туреччини", п. 282). Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При прийнятті рішення щодо правильності правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_14 суд враховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного Кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі №658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння. За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

При формуванні судового рішення про винність обвинуваченого, суд, намагався надати оцінку всім доказам сторони захисту та був орієнтованим на практику Європейського Суд з прав людини, який вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, пункт 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України».

Суд з повагою ставиться до процесуальних прав ОСОБА_14 в якості обвинуваченого, розуміючи обраний спосіб захисту, та дотримання захисником, адвокатом ОСОБА_15 стандартів професійної етики, як учасника процесу, яка вбачається у виді прояву інтересу до встановленні дійсних обставин у справі з метою надання належної правової допомоги.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, перевірив представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них і їх сукупності у взаємозв`язку. Зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку безсумнівно доводять вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Переконливих та достатніх доводів, які би ставили під сумнів додержання судом приписів статей 84, 91, 94 КПК України та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння, не встановлено.

Тому суд, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності, прийшов до переконання, що вони обґрунтовують та доводять пред`явлене ОСОБА_14 обвинувачення та спростовують позицію обвинуваченого і захисника про постановлення виправдувального вироку у справі, а тому особу необхідно притягнути до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК України та призначити відповідне покарання.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд враховує:

- приписи ст. 50 КК України щодо того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення злочинів як засудженими, так і іншими особами;

- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

- загальні засади призначення покарання, закріплені в ст. 65 КК України;

- роз`яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;

- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає спів мірним і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Суд, бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_14 має вік 38 років, осудний, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_91 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 ; відповідно до вимоги ДІАЗ МВС України від 04 червня 2015 року вперше притягується до кримінальної відповідальності; за місцем навчання та місцем проживання характеризується позитивно, згідно характеристик декана економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, директора ДП Готелю Заводу 410 Цивільної авіації, Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 06 липня 2011 року №449, директора Водянської загальноосвітньої школи Шполянського району Черкаської області від 07 липня 2011 року; на «Д» обліку у лікаря-психіатра та лікаря- нарколога не перебуває, довідка Шполянської центральної районної лікарні ім.Братів М.С. і О.С. Коломійченків Шполянської РДА від 04 травня 2011 року №562 та за місцем проживання не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, довідка Київського міського психоневрологічного диспансеру №5 від 14 липня 2011 року №724, та під диспансерно-динамічним наглядом, довідка Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» Київської міської наркологічної клінічної лікарні; працюючий (а.к.п.140-151 том 3), згідно до вказаної інформації на посаді заступника директора департаменту Державної аудиторської служби України, як зазначено в листі від 14 лютого 2023 (а.с.с.205 том 1), за місцем роботи характеризується позитивно відповідно до службової характеристики, вручених грамот, подяк, позитивних відгуків, у яких зазначено, що в ході трудової діяльності сумлінно виконує службові обов`язки, проявляє високу професійну майстерність, особисту ініціативу, в тому числі в Національному Антикорупційному Бюро України, Генеральній прокуратурі України, Національній Поліції України при проведенні аудиторських перевірок з його участю (а.к.п.216-219 том 7), згідно довідки відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції УМВС України в Черкаській області від 10 червня 2011 року №5/411-ДТП, відповідно до бази даних АІС «ДАІ-2000», станом на 09 червня 2011 року, за ОСОБА_14 зареєстрованих транспортних засобів не значиться, за даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 15 червня 2011 року №5/409 відповідно до даних Реєстру прав власності інформація про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_14 відсутня (а.к.п.216-219 том 1).

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 , судом не встановлено.

Керуючись вище наведеним, суд вважає, що покарання ОСОБА_14 , слід призначити у межах установлених в санкції ч.2 ст.286 КК України, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого правопорушення (злочину), який законодавцем, згідно ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів.

В судовому засіданні, суд, порушував питання і вивчав позицію обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК України, проте обвинувачений заперечив проти застосування такої правової норми і просив продовжити судовий розгляд та постановити виправдувальний вирок. Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому ОСОБА_14 заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд був продовжений у загальному порядку.

У судових дебатах прокурор ОСОБА_13 просив визнати обвинуваченого винуватим з призначенням реальної міри покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. Потерпілий ОСОБА_16 підтримав позицію прокурора, просив постановити законне рішення, ображений поведінкою обвинуваченого. Захисник ОСОБА_15 звернула увагу суду, що підстав для постановлення обвинувального вироку не встановлено і необхідно обвинуваченого виправдати. Обвинувачений ОСОБА_14 обмежився повним не визнанням вини, стверджує, що його вина не доведена зібраними доказами у справі, він не керував 24 липня 2006 року мотоциклом потерпілого і ніколи нікому не давав визнавальних показів, бо вони б були неправдиві, просив постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до ч.1 ст.55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років. Так, санкція ч.2ст.286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох років або без такого. У цьому випадку додаткове покарання є альтернативним, а доцільність його застосування вирішується судом у кожному конкретному випадку. Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 10.08.2021 справа №137807/20.

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_14 може сприяти покарання пов`язане з його ізоляцією від суспільства, остільки своєї вини особа не визнала, стійко не бажала бути щирою у показах та при вивченні і дослідженні судом доказів, в обраний спосіб намагалася уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, не примирився із потерпілим, не відшкодував шкоди, і тому є доцільним призначати йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні. Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Обставин для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, під час судового розгляду не встановлено.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський Суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Статтею 49 КК України встановлено зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

За частиною третьою статті 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є, зокрема притягнення особи як обвинуваченого. Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні це подія 24 липня 2006 року і ця обставина сторонами кримінального провадження не заперечується. З огляду на наведене, з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше десяти років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.4 ч.1 ст.49 КК України.

Вирішуючи питання, про встановлені у справі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_14 , від покарання у зв`язку із закінченням строків давності, згідно вимог ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України, суд приходить до такого. Виходячи з положень ч.5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.У відповідності до п.4 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Обставин зупинення чи переривання строків давності у даному кримінальному провадженні, передбачених ч.2,ч.3ст.49 КК України, судом не встановлено.Тобто з моменту вчинення обвинуваченим ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплинув.

Як зазначив Верховний Суд України в своєму аналізі судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності, у тому разі, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільняє її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Частина 5 ст. 74 КК застосовується лише у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК). Якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст.49, ч.5ст.74 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо зупинення чи переривання перебігу строку давності, слід визнати, що на момент постановлення вироку, строк давності вчиненого в липні 2006 року кримінального правопорушення сплинув, у зв`язку з чим, відповідно до ч.5 ст. 74 КК України, ОСОБА_14 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності у відповідності до п. 4 ч.1 ст. 49 КК України .

Судом досліджено і речові докази в кримінальному провадженні. Зокрема вивчено і досліджено письмові докази сторони захисту про зникнення речового доказу у виді мотоцикла марки «Дніпро-11» державний номерний знак НОМЕР_1 , які вказують на вжиті заходи щодо встановлення його місця перебування вже після проведення слідчих дій у справі. Суд, погоджується із доводами захисту про неможливість надання йому оцінки як речовому доказу, який не наданий на дослідження суду, та звертає увагу, що вихідні дані про нього збережені у протоколах слідчих дій і використовувалися експертами в ході виконання судових експертиз.

Інші речові докази, які досліджені з учасниками процесу судом, у виді опечатаного поліетиленового пакету, чорного кольору в якому міститься два колеса, вилучені з мотоцикла «Дніпро-11» державний номерний знак НОМЕР_1 та дві паперові бирки, горловина пакета обв`язана ниткою кінці якої скріплені паперовою биркою на якій маються пояснювальні записи та підписи, по закінченню судового розгляду, слід знищити, як такі, що не представляють цінності. Щодо речових доказів у виді: опечатаного поліетиленового пакету, білого кольору в якому містяться рентгенівські знімки на ім`я ОСОБА_14 в кількості 12 знімків, горловина пакета обв`язана ниткою кінці якої скріплені паперовою биркою на якій маються пояснювальні записи та підписи; опечатаного поліетиленового пакету, білого кольору в якому міститься медична картка №4937/548 на ім`я ОСОБА_14 , горловина пакета обв`язана ниткою кінці якої скріплені паперовою биркою на якій маються пояснювальні записи та підписи, слід залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12013250020000164.

У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за виконання судової експертизи технічного стану коліс, згідно рахунку-акту №5736 від 20 листопада 2009 року в сумі 300, 48 грн., за проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, згідно рахунку-акту №6235 від 25 грудня 2009 року в сумі 1353, 60 грн., за виконання судової експертизи обставин та механізму ДТП, згідно рахунку-акту №488 від 10 лютого 2010 року в сумі 300, 48 грн., за проведення комплексної комісійної медико-автотехнічної експертизи, згідно акту здачі-приймання висновку експерта від 19 квітня 2011 року в сумі 2344, 00 грн., за проведення повторної комплексної комісійної судово-медичної, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, згідно акту здачі-приймання висновків експертів від 23 серпня 2012 року в сумі 4904, 00 грн., а разом 9202,56 грн., які слід віднести на рахунок Держави у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 в підготовчому засіданні був залишений без руху з наданням часу для усунення недоліків, проте такі вимоги суду було не виконано, і відповідно роз`яснено судом право подати цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_14 на час вступу вироку суду у законну силу не обирався, відповідних клопотань до суду не подавалося.

Керуючись ст. ст. 49, ч.5ст.74 КК України, ст.ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_14 винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (трьох) років.

Звільнити, на підставі п.4 ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, ОСОБА_14 від призначеного судом покарання у виді виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (трьох) років.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_14 на час вступу вироку суду у законну силу не обирати.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести на рахунок Держави у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді: два колеса, вилучені з мотоцикла «Дніпро-11» державний номерний знак НОМЕР_1 знищити, як такі, що не представляють цінності; рентгенівські знімки на ім`я ОСОБА_14 в кількості 12 знімків та медична картка №4937/548 на ім`я ОСОБА_14 залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12013250020000164.

Вирок суду може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілому.

Суддя ОСОБА_1