Рішення № 126012035, 21.03.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2425/24

Провадження №: 2/343/142/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ«Юніт Капітал» 11.11.2024 звернувшись до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованою в системі "Електронний суд" просить ухвалити рішення, яким:

стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 111620248 від 04.09.2021 у розмірі 66587,64 грн;

судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн покласти на відповідача.

Свої вимогимотивує тим,що 04.09.2021ТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» тавідповідач уклаликредитний договір№ 111620248у форміелектронного документа звикористанням електронногопідпису.

Відповідач за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ-www.moneyveo. ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й паспортом споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні данні, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації проживання. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV49КС7. Зокрема 04.09.2021 о 12:06:06 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку "Так", що є підтвердженням підписання договору. Одночасно з підписанням договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відправило на електронну адресу вказану відповідачем у заявці на кредит електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. З наданого стороною позивача алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відразу після вчинених дій відповідача , 04.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала грошові кошти в сумі 15690,00 грн на його банківську картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Пунктом 2.1 Розділу 2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 , передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №159 від 09.11.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 41806,96 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 66587,64 грн.

30.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №3009/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За цим договором фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виник в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання ,плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п.1.2 договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 66587,64 грн.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №111620248 від 04.09.2021, становить 66587,64 грн, яка складається з наступного:

15690,00 грн - заборгованість по кредиту;

50897,64 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами в сукупності з платіжними дорученнями та документами, що надані банком про підтвердження перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі (а.с.1-9).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 цивільна справа № 343/2425/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.88).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 відкрито спрощене провадження у справі №343/2425/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з повідомленням сторін.

Роз`яснено сторонам їх право заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, які повинні відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановлено позивачу, п`ятиденний строк з дня отримання відзивів для подання відповіді на відзиви, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`ясненоучасникам справи,що поданнязаяв посуті справи(позовназаява;відзив напозовну заяву(відзив);відповідь навідзив;заперечення єїхнім правом.У разіненадання учасником розгляду заявипо сутісправи увстановлений судомабо закономстрок безповажних причин,суд вирішуєсправу занаявними матеріалами (а.с.89).

Відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позов та додаткові письмові пояснення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, в яких зазначила, що позовні вимоги позивача не визнає і вважає, що в позові йому необхідно відмовити повному обсязі.

Про існування між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» взагалі будь якого кредитного договору, вперше їй стало відомо з позовної заяви. Ніякі кредитні договори з цим кредитором вона ніколи не укладала. В даному випадку факт доведення існування такого договору покладається на позивача. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладання саме між нею, ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору та отримання нею, ОСОБА_1 , як позичальником грошових коштів. Електронного підпису вона не має, та жодного договору за допомогою засобів електронного зв`язку не укладала. Матеріали справи містять копію кредитного договору, проте не містять паспорта споживчого кредиту, де б було зазначено, який саме кредит, на яку суму, на скільки часу його надано, спосіб його укладення, а також те, що його підписання здійснено нею за допомогою електронного підпису. Також позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис/або ідентифікатор належить саме їй.Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.До суду позивачем надано лише паперові копії електронних доказів, а оригінали цифрового файлу в форматі РDF, DОС(Х), ХМL надано не було, тобто неможливо перевірити відповідність копії цих документів оригіналу. Позивач просить стягнути з неї 66 587,64 грн заборгованості за кредитним договором № 111620248 від 04.09.2021 з підстав набуття права вимоги по ньому відповідно до договорів факторингу від 28.11.2018, укладеному між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», від 05.08.2020, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанси», від 30.09.2024, укладеному між ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал», при цьому станом на час укладення договору факторингу з ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 даний кредитний договір укладений не був, у зв`язку з чим відступлення неіснуючих станом на 28.11.2018 прав вимоги та майнових прав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суперечить ст.514 ЦК України , тобто право кредитора за кредитним договором від 04.09.2021 до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому і до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивача ТОВ «Юніт Капітал», не перейшло, у зв`язку з чим позивач не набув прав кредитора по відношенню до неї по даному договору від 04.09.2021. Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке і підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17 (провадження № 61-12551св20). Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Вважає, що з наведених вище підстав та з врахуванням того, що в позивача не виникло і не могло виникнути до неї право вимоги за зазначеним кредитним договором, просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі (а.с.114-126, 146-147).

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Тараненко А.І. (довіреність від 10.10.2024 а.с.11) в судові засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом. В прохальній частині позовної заяви просить: у разі неявки представника позивача у судове засідання, провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі , проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_1 , та її представник адвокат Кажук В.Б. (ордер серії АТ №1091827 а.с.149) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених в додаткових письмових поясненнях у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Кажука В.Б., вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов не підлягає задоволення, виходячи з наступного:

Ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.205 ЦК України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у

листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч.1 ст.638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доположень ч.1ст.1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов`язуєтьсяповернути кредит тасплатитипроценти(ч.1ст.1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зіст.1049 ЦК України,позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

Судом встановлено, що 04.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 111620248.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.5, 1.6,1.7, 1.8, 1.9 цього договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 15690,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користуванням кредитом , відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1 Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15690 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 04.10.2021.

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору.

Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником («Дисконтний період»), а саме: до 04.10.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Згідно п.п.1.8, 1.9 Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

За користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.

Договір кредитної лінії №111620248 підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV49КС7. Позичальниця також вказала, місце проживання, ідентифікаційний номер, електронну адресу (з.с а.с.14- а.с.17).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №111620248 від 04.09.2021 зазначена: інформація про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Зазначено, що дата надання інформації 04.09.2021 та є актуальною до 08.09.2021, та містить прізвище відповідачки ОСОБА_1 04.09.2021 (а.с.13-14).

В заявці на отримання грошових коштів в кредит від 04.09.2021, зазначена загальна інформація про кредитодавця: паспортні дані; договір (оферта), №111620248; дата укладення договору 04.09.2021; сума кредиту 15690,00 грн, персональні дані ОСОБА_1 , паспортні дані, місце реєстрації, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу (номер картки НОМЕР_1 ) (а.с.25).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано на картковий рахунок відповідачки позику в сумі 15690,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №3b484bb1-368b-4eb9-9b6e-5b2831a13cfc від 04.09.2021 (а.с.36).

На підтвердження факту проведення 04.09.2021 успішної операції з переказу коштів на суму 15690,00 грн на картку 4731-21ХХ-ХХХХ-9447 до матеріалів справи також долучено електронне повідомлення АТ «Таскомбанк» (а.с. 37).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 111620248 від 04.09.2021, за період з 04.09.2021 до 09.11.2021 (а.с.73-74) за відповідачкою наявна заборгованість в сумі 41806.96 грн, в тому числі: 15690.00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту;26151.96 грн - сума заборгованості за відсотками.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 , виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 04.09.2021 договором кредитної лінії №111620248, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як первісного кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту та по відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01.

Відповідно до п. 2.1 Договору, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до Договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 даного договору під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором

Відповідно до п. 2.3 Договору, розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 гривень (ціна продажу), що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги на банківський рахунок фактора.

Згідно з п.4.1 Договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Відповідно до п. 8.2 договору строк дії договору закінчується 28.11.2019 , але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (а.с.39-42).

Строк дії вказаного договору неодноразово продовжувався, востаннє до 31.12.2024, відповідними додатковими угодами (а.с. 45,46-49,51,52,53).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 159 від 09.11.2021, на виконання договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 111620248 від 04.09.2021 на загальну суму 41806,99 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 15690,00 грн, за процентами 26116,96 грн (а.с. 54-55).

Також суду надано довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №111620248/ФК від 02.10.2024 , відповідно до якої 09.11.2021 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором №111620248 від 04.09.2021, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «Таліон Плюс» згідно укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.85).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01.

Відповідно до п. 2.1 Договору, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

П. 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до Договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 даного договору під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

П. 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до Боржників, що відступається за цим Договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору, розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 гривень (ціна продажу), що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги на банківський рахунок фактора.

Згідно з п.4.1 Договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Відповідно до п. 8.2 договору строк дії договору закінчується 04.08.2021 , але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (а.с.56-58).

Строк дії вказаного договору неодноразово продовжувався, востаннє до 30.12.2024, відповідними додатковими угодами (а.с. 61,62).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 111620248 від 04.09.2021, за період з 09.11.2021 до 31.07.2023 (а.с.75) за відповідачкою наявна заборгованість в сумі 66587,64 грн, в тому числі: 15690.00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 50897,64 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №111620248 від 04.09.2021 на загальну суму 66587,64 грн, з яких: 15690,00 грн заборгованість по основному боргу; 50897,64 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 63-64).

30.09.2024 між позивачем ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №3009/24.

Відповідно до п. 1.1 Договору за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суми основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.1.2 Договору, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийомупередачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3, 3.5 загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 55947679,30 грн. Ціна продажу за договором становить 233153,94 грн. За сплачені фактором грошові кошти у вигляді ціни продажу клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100 гривень без ПДВ шляхом перерахування протягом 3 робочих днів з моменту проведення фактором оплати, передбаченої п. 3.3 даного договору (а.с.65-68).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитний договором №111620248 від 04.09.2021 на загальну суму 66587,64 грн, з яких: 15690,00 грн заборгованість по основному боргу; 50897,64 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 70-71).

Також суду надано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №3009/24 від 30.09.2024 (а. с. 72).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 111620248 від 04.09.2021 за період з 30.09.2024 до 15.10.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 66587,64 грн, з яких заборгованість за простроченим тілом кредиту 15690,00 грн, за простроченими процентами 50897,64 грн (а.с. 76).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач виходив з того, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 перейшло до позивача ТОВ «Юніт Капітал».

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено ст. 11 ЦК України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст. 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що ч.1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається».

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі №909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі №910/11177/20).

Згідно з ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній справі встановлено, що правовідносини за кредитним договором №421523817 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , виникли 04.09.2021, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, як і за іншими договорами факторингу.

Разом з тим, розділом 3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту переходу до нього права вимоги до відповідачки за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача на момент укладення договору факторингу не існувало.

Враховуючи вищевикладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Право вимоги до ОСОБА_1 , вказано лише у витязі з реєстру прав вимоги і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018. Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 , на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не існувало, а відповідно до п. 2.1 згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Отже, майбутні вимоги не є предметом договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, тому і право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 , який укладено 04.09.2021 не могло входити. Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі №914/868/17).

Доводи позивача про те, що строк дії Договору факторингу №28/1118-08 від 28.11.2018, на підставі якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 , продовжено кілька разів і редакція договору діяла після виникнення заборгованості, суд не приймає, оскільки кредитний договір укладений відповідачкою 04.09.2021 року.

Суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Також безпідставними є твердження ТОВ «Юніт капітал» про те, що належним доказом переходу права вимоги є реєстр боржників.

В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі №916/2040/20).

З урахуваннямвикладеного,суд вважає,що ТОВ«Юніт Капітал»не довелопорушення йогоправ збоку відповідачки ОСОБА_1 , танаявність унього правазвернення досуду зпозовом донеї простягнення заборгованостіза договором кредитної лінії № 111620248 від 04 вересня 2021 року, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.

До аналогічного висновку дійшов : Івано-Франківський апеляційний суд в постанові від 20 січня 2025 року по справі № 343/1714/24.

Враховуючи вищенаведене, суд приходитьдовисновку , що взадоволенні позову Товариства зобмеженою відповідальністю«Юніт Капітал»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором слід відмовити.

У зв`язку з тим, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача відповідно до приписівст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 207, 512, 526, 530, 549, 551, 625, 629, 633, 634, 639, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163,юридична адреса: вул. Рогнідинська,4А офіс 10, м. Київ, 01024.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш