Ухвала суду № 126011512, 20.02.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 184/881/21

Провадження № 1-в/191/65/25

У Х В А Л А

іменем України

20 лютого 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відео конференції з власних технічних засобів клопотання начальника ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого середню освіту, до затримання проживав за адресою : АДРЕСА_1 , засудженого:

1) 21.04.2023 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст.186 ч.3, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі.

Початок строку : 20.05.2021 року; кінець строку : 20.05.2027 року.

В С Т А Н О В И В:

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання.

В обґрунтування своїх вимог начальник ДУ зазначив, що згідно вироку Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року відносно ОСОБА_5 , останній 10.01.2021 року вчинив крадіжку майна, вартість якого становила 1000, 00 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, згідно вироку Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року відносно ОСОБА_5 , останній 30.01.2021 року вчинив крадіжку майна, вартість якого становила 1025, 00 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року відносно ОСОБА_5 , останній 23.04.2021 року вчинив крадіжку майна, вартість якого становила 563.22 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ЗУ №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Від 09.08.2024 року скасовано кримінальну відповідальність за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, ЗУ №3886-ІХ від 09.08.2024 року кримінальну карність вчиненого засудженим діяння, скасовано.

У зв`язку з цим, начальник просить звільнити засудженого ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року за ст. 186 ч.3, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1 КК України, у відповідність до чинного законодавства.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити частково.

Представник ДУ «СВК (№94)» та засуджений надали заяви про розгляд клопотання без їх участі.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.

Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року ОСОБА_5 засуджений за :

- ч.3 ст.186 КК України у виді 6 років позбавлення волі;

- ч.3 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 6 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 06.02.2024 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2024 року вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року залишено без змін.

За вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року ОСОБА_5 засуджений за вчинення ним злочинів : 31.12.2020 року ( заподіяна майнова шкода потерпілій ОСОБА_6 на суму 5418,66 грн.); 10.01.2021 року ( заподіяна майнова шкода потерпілій ОСОБА_6 на суму 1000,00 грн.); 30.01.2021 року ( заподіяна майнова шкода потерпілому ОСОБА_7 на суму 1025,00 грн.); 23.04.2021 року ( заподіяна майнова шкода ОСОБА_8 на суму 563,22 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX). Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні. А отже, сума соціальної пільги у 2020 році становить з 01.01.2020 року 1051 грн.. Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01.01.2020 року складає 2102 грн..

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 01.01.2021 року складає 2270,00 грн. А отже, сума соціальної пільги у 2021 році становить 1135 грн. 00 коп. (2270 грн. х 50% = 1135 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01.01.2021 року складає 2270 грн. 00 коп.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Відповідна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21.

У зв`язку із декриміналізацією вчинених ОСОБА_5 діянь за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року за епізодомкрадіжки майна потерпілої ОСОБА_6 10.01.2021року насуму 1000,00грн.,суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його звільнення від призначеного покарання за даним вироком у зв`язку з усуненням караності діяння.

У той же час, суд зазначає, що ОСОБА_5 засуджений за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року (за епізодомкрадіжки чужогомайна 31.12.2020року употерпілої ОСОБА_6 на суму5418,66грн.)непідлягає звільненнювід подальшоговідбування покарання за даним вироком у зв`язку з усуненням караності діяння, оскільки вартість викраденого ним майна на момент вчинення правопорушення перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_5 , який засуджений за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року ( за епізодом від 23.04.2021 року відкритого викраденого майна у потерпілого ОСОБА_8 на суму 563,22 грн., також не підлягаєзвільненню відподальшого відбуванняпокарання за даним вироком, адже він за цим вироком вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.186 КК України, за яке він має відбувати покарання, оскільки до даної статті не застосовується Закон України №3886-IX.

Таким чином, клопотання начальника ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) ОСОБА_9 про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати положення ч.2 ст.74КК України до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року ( за епізодом від 10.01.2021 року на суму 1000,00 грн.) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,таким,що засудженийза вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 року, залишеного без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.02.2024 року, за :

- ч.3 ст.186 КК України у виді 6 років позбавлення волі;

- ч.3 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання та взяття під варту з 20.05.2021 року.

Копію ухвали направити засудженому, начальнику ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1