Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/1782/25
2/212/1761/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві
встановив:
У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві.
В обґрунтування позову посилався на те, що він працював на підприємстві відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» (раніше - ВАТ «Кривбасзалізрудком», діяльність якого було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства»), у шкідливих умовах праці, безперервно, понад 15 років 6 місяців, на посадах: - підземного учня кріпильника на період проходження виробничої практики на дільниці №46 шахти імені Леніна ВАТ «Кривбасзалізрудком» (06.07.2005 по 29.10.2005); - кріпильника на дільниці №46 шахти імені Леніна ВАТ «Кривбасзалізрудком» (з 12.10.2007 по 03.06.2010); - майстра гірничого на дільниці №46 шахти імені Леніна ВАТ «Кривбасзалізрудком» (з 03.06.2010 по 02.04.2019); - майстер гірничий на дільниці №32 шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (з 02.04.2019 по 19.03.2020); - майстра гірничий на дільниці №36 шахти «Тернівська» АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (з 19.03.2020 по 14.04.2023). У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці позивачем отримано професійне захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня. 2. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією ОСОБА_2 та Н.I. Пономарьової. Захворювання визнано професійними. Довідками МСЕК від 02.05.2024 року серії 12ААА №144403 та серії 12ААГ №573544 позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 55% (з яких 30% - ХОЗЛ, 5% - туговухість, 20% - трудове каліцтво) та 3 група інвалідності, з переоглядом 10.04.2025 року. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, чим йому була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком чого є порушення звичного способу життя, потреба додаткових зусиль для організації життя, порушення нормальних життєвих зв`язків, внаслідок неможливості вести активне життя.
На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 400 000,00 грн, без урахування утримання з цієї суми податків та зборів.
Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
06.03.2025 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзиву на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Так, відсутній причинний зв`язок між поведінкою відповідача та завданою позивачу шкодою, оскільки вина АТ «Кривбасзалізрудком», як роботодавця, за не забезпечення безпечних умов праці, у даній справі відсутня, оскільки працівник був забезпечений роботодавцем всім необхідним у повному обсязі, але характер роботи за шкідливістю факторів була відома позивачу заздалегідь і він на неї погодився, з що отримував відповідну оплату, додаткові дні відпочину та інші блага, передбачені законодавством та колективним договором відповідача. Окрім того, заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди є завищеним. На користь ОСОБА_1 рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. від 28.02.2024 у справі №212/1439/24 вже було стягнуто відшкодування моральної шкоди завданої втратою 20% працездатності через трудове каліцтво. На підтвердження вказаного представник відповідача долучив до відзиву на позов копію вищезазначеного рішення суду від 28.02.2024 року. Також при стягненні моральної шкоди мають бути утриманні податки та збори. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» (до перейменування ВАТ «Кривбасзалізрудком», ПАТ «Кривбасзалізрудком»), а саме: з 06.07.2005 року по 29.10.2005 рік підземним учнем кріпильника на період проходження виробничої практики на дільниці №46 шахти «Леніна» (після перейменування «Тернівська») з повним робочим днем в підземних умовах; - з 12.10.2007 року по 03.06.2010 рік кріпильником на дільниці №46 шахти «Леніна» (після перейменування «Тернівська») з повним робочим днем у підземних умовах; - з 03.06.2010 року по 02.04.2019 рік майстром гірничим дільниці №46 шахти «Леніна» (після перейменування «Тернівська») з повним робочим днем на підземних роботах; - з 02.04.2019 року по 19.03.2020 рік майстром гірничим дільниці №32 шахти «Тернівська» з повним робочим днем на підземних роботах; - з 19.03.2020 року по 14.04.2023 рік - майстром гірничим дільниці №36 шахти «Тернівська» з повним робочим днем на підземних роботах. 14.04.2023 року позивач був звільнений на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з виявленням невідповідності працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, яке перешкоджає продовженню даної роботи. Вказане підтверджується копією Трудової книжки позивача, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 25-27)
Відповідно до копії Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11.03.2024 року (форми П-4) (далі Акт), ОСОБА_1 було встановлено діагноз: 1. Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня. 2. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією ОСОБА_2 та Н.I. Пономарьової (п. 7 Акта).
Стаж роботи у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 15 років 06 місяців (п. 12 Акта).
В пункту17Акта вказано,що хронічнепрофесійне захворювання(отруєння)у позивачавиникло затаких обставин:Працюючи майстромгірничим підземноїдільниці №36шахти «Тернівська»ПАТ «Кривбасзалізрудком»та АТ«Кривбасзалізрудком»у періодз 03.06.2010по 14.04.2023, ОСОБА_1 в підземнихумовах шахтивиконував розстановкуробочих своєїзміни поробочим місцям:здійснював контрольза правиламиексплуатації машинта обладнання.використанням засобівіндивідуального захисту:систематично,протягом всієїзміни,проводив контрольза станомробочих місць;організовував виконанняробіт згіднопроектних рішень. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вилив підвищених концентрацій аерозолів фіброгенної дії та рівнів шуму, які перевищували нормативні показники. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профлатологічного закладу охорони здоров?я ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» від 13.02.2024 №225 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також є професійний маршрут: - з 12.10.2007 по 02.06.2010 підземний кріпильник шахти імені Леніна відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат».
У п. 18 Акта зазначено, що причиною виникнення професійного захворювання стали: Пил переважно фіброгенної дії: Концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,12 рази (2.24 мг/м3 при ГДК 2.0 мг/м3) згідно наказу МОЗ України від 14.07.2020 №1596 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони». Еквівалентний рівень шуму перевищував допустимий рівень на 13,9 дБА і складав 93.9 дБА при ГДР 80 ДБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку». (а.с. 8-12)
В Окремій думці членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 зазначено, що виникнення професійних захворювань у останнього є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв?язку з небезпекою для здоров?я, або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв?язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило. Тому відповідальність за виникнення професійного захворювання у останнього лежить безпосередньо на ньому самому. (а.с. 13-14)
Довідкою МСЕК серії 12 ААА № 144403 від 02.05.2024 року позивачу первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 55% (30% по ХОЗЛ, 5% по туговухості, 20% по трудовому каліцтву) з 04.04.2024 року по 01.05.2025 року, з датою наступного переогляду 10.04.2025 року. (а.с. 15)
Довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 573544 від 02.05.2024 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 04.04.2024 року по 01.05.2025 року, з датою чергового переогляду 10.04.2025 року. (а.с. 16)
Також відносно ОСОБА_1 було складено Індивідуальну програму реабілітації інваліда №355 від 02.05.2024 року. (а.с. 17)
Крім того, встановлений діагноз хронічного професійного захворювання позивача підтверджується також Медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 13.02.2024 року №225. Також зазначено, що стаж роботи позивача в шкідливих умовах становить 15 років 06 міс. та включає періоди роботи на АТ «Кривбасзалізрудком»: - кріпильником 2 роки 7 міс., а саме: 12.10.2007 02.06.2010; - гірничим майстром 12 років 10 міс., а саме: 03.06.2010 14.04.2023. (а.с. 22-23)
Відповідно до наданих копій виписок з історії хвороби, виписних епікризів позивач неодноразово проходив обстеження та знаходився на стаціонарному лікуванні у зв`язку з професійними захворюваннями. (а.с. 28-36)
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У відповідності зі ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання виражається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання.
Суд вважає доведеним факт спричинення позивачу моральної шкоди у зв`язку з втратою останнім працездатності, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода. Окрім того, наявний причинний зв`язок між виникненням професійних захворювань у ОСОБА_1 та діями відповідача.
Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникло у позивача під час його роботи саме на підприємстві відповідача, що підтверджується копією Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11.03.2024 року, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 8-12)
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.
У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин повідшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Так, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Отриманим професійним захворюванням позивачу була заподіяна моральна шкода, так якпорушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки він постійно відчуває стійкий біль та інші негативні наслідки.
Суд відхиляє доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в частині не підтвердження наявності шкідливих умов праці, як недоведені.
У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає що матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачу моральної шкоди в результаті ушкодження здоров`я.
За таких обставин суд вбачає, що АТ «Кривбасзалізрудком» повинно нести відповідальність за заподіяну позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену професійним захворюванням.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, де виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 55% та третьої групи інвалідності, встановлених не безстроково, періоду роботи на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці 15 років 06 місяців, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 330 000,00 грн, без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Також суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. В даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, у зв`язку з чим зазначені відповідачем зміни до Податкового кодексу України не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.
Стосовно питання про судові витрати суд зазначає, що позивача згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 3 300,00 грн.
Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,137-141, 258-259, 263-265, 279, 354, 435 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, 330 000,00 грн (триста тридцять тисяч гривень 00 копійок), без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 3 300,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 21 березня 2025 року.
Суддя: О. Н. Борис
Судове рішення № 126010942, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 21.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/1782/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: