Рішення № 126009244, 20.03.2025, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/12/25

Провадження № 2/601/153/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 березня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,

представника позивача Оленяк В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос-Холдинг», про припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом їх конфіскації,-

встановив:

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос-Холдинг», про припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом їх конфіскації.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за громадянкою російської федерації ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 1,4180 га за кадастровим номером 6123481400:01:001:0605 та площею 0,2251 га за кадастровим номером 6123487100:01:001:0939. Документами, поданими для державної реєстрації зазначено вищевказані свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.01.2021. Відповідачкою з 25.01.2021, тобто з дати отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом та державної реєстрації права власності на земельні ділянки площею 1,4180 га за кадастровим номером 6123481400:01:001.0605 та площею 0,2251 га за кадастровим номером 6123487100:01:001:0939 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до положень статті 126 Земельного кодексу України, у продовж строку, встановленого частиною 4 статі 81, частиною 1 статті 145 Земельного кодексу України, не відчужено земельні ділянки, тому вони, згідно вимог частини 2 статті 145 Земельного кодексу України, підлягають конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області Оленяк В.Я. в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ «Кайрос-Холдинг» в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та не повідомив про причини неявки.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Кременецького районного суду Тернопільської області. Тому суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст.280 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, заслухавши представника позивача суд з`ясував наступні обставини.

Згідно з свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 25.01.2021, зареєстрованих в реєстрі за №23 та №24 ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , успадкувала земельні ділянки площею 1,4180 га за кадастровим номером 6123481400:01:001:0605 та площею 0,2251 га за кадастровим номером 6123487100:01:001:0939.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.12.2024 земельна ділянка кадастровий номер 6123481400:01:001:0605 зареєстрована за ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Кайрос-Холдинг».

Однак, після набуття вказаної земельної ділянки у власність, ОСОБА_1 порушуючи вимоги національного законодавства, протягом року її не відчужила.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.12.2024 земельна ділянка кадастровий номер 6123487100:01:001:0939 зареєстрована за ОСОБА_1 ..

Однак, після набуття вказаної земельної ділянки у власність, ОСОБА_1 порушуючи вимоги національного законодавства, протягом року її не відчужила.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6101040692024 від 18.12.2024, земельна ділянка кадастровий номер 6123481400:01:001:0605 розташована на території Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6101040582024 від 18.12.2024, земельна ділянка кадастровий номер 6123487100:01:001:0939 розташована на території Сапанівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Як вбачається з Витягу №НВ-9959373252024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 17.12.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6123481400:01:001:0605 становить 19578,67 грн.

Як вбачається з Витягу №НВ-9959372332024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 17.12.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6123487100:01:001:0939 становить 737,22 грн.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Відповідно до ст.1Земельного кодексуУкраїни земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст.19Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Положення статей 13,14Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80Земельного кодексуУкраїни визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексуУкраїни суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

У відповідності до ч.5 ст.22ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства, відповідно до ч.2ст. 81 Земельного кодексу України, можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Згідно із ч. 3 ст.81Земельного кодексуУкраїни іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно вст.125Земельного кодексуУкраїни право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 набула з 25.01.2021 після отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом та державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Однак, в подальшому і по даний час земельні ділянки нею самостійно не відчужені, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч. 1ст.140Земельного кодексуУкраїни однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст.145ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року з часу переходу права власності на земельні ділянки площею 1,4180 га за кадастровим номером 6123481400:01:001.0605 та площею 0,2251 га за кадастровим номером 6123487100:01:001:0939, їх не відчужила, то право власності на них слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа №6-92цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

У відповідності до ч. 4 ст.145ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року (з 25.01.2021 по даний час) після набуття права власності на вказані земельні ділянки, не відчужила х, а тому їх слід конфіскувати у власність держави.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,19,22,81,125,140,143,145 ЗК України, ст.ст.4,12,81,89,141,223,263-265,273,280 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос-Холдинг», про припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом їх конфіскації задовольнити.

Припинити право власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 на земельну ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4180 га за кадастровим номером 6123481400:01:001:0605, яка розташована на території Великобережецької сільської ради Кременецького району (на даний час Кременецька міська рада Кременецького району) Тернопільської області шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Припинити право власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 на земельну ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2251 га за кадастровим номером 6123487100:01:001:0939, яка розташована на території Сапанівської сільської ради Кременецького району (на даний час Кременецька міська рада Кременецького району) Тернопільської області шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області судовий збір, в розмірі 3028 гривень.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місцезнаходження м. Тернопіль вул. Лисенка, 20а, 46002, код ЄДРПОУ 39766192;

Відповідач: ОСОБА_1 , країна громадянства - російська федерація, адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Третя особа:Товариство зобмеженою відповідальністю«Кайрос-Холдинг»,місцезнаходження:вул. Манастирського А., 2-А, м. Львів Львівська область, 79066, код ЄДРПОУ 45600656.

Головуючий: