Рішення № 126008932, 21.03.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2-а/317/12/2025

Справа № 317/523/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді НікітінаВ.В., за участі секретаря Хижняк Д.Г., представника позивача, адвоката Непомнящего Я.В., представниці відповідача Серги Д.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 12.11.2024 старшим інспектором СЮП ВПЗ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 003329.

Згідно з зазначеним протоколом, 12.11.2024 в період часу з 14 години 18 хвилин до 14 години 20 хвилин позивач, знаходячись на робочому місці в магазині-кафе, що розташоване в АДРЕСА_1 , в порушення вимог закону реалізувала неповнолітньому ОСОБА_2 слабоалкогольний напій «Рево».

Вказаний протокол був направлений на розгляд до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. 29.11.2024 відповідач, розглянувши адміністративний протокол серії ВАВ №003329 від 12.11.2024, притягнув позивачку до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП з накладенням на неї штрафу в розмірі 6800 гривень 00 копійок.

З постановою відповідача про притягнення її до адміністративної відповідальності позивачка ОСОБА_1 не згодна. Доводи позовної заяви в цій частині стосуються недоведеності вини позивачки в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП належними та допустимими доказами, та того, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, не дотримав в повній мірі процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняв рішення фактично лише на підставі даних з протоколу без належного та повного дослідження доказів у справі.

Постанова, яка оскаржується, не містить викладу встановлених обставин адміністративного правопорушення та фактично у своїй описовій частині лише дублює протокол, складений працівниками поліції. Докази, які досліджувались відповідачем, в постанові не зазначені. Оскаржувана постанова за своїм змістом не відповідає приписам КУпАП.

Враховуючи викладене, позивач просила задовольнити позов та скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідачем до суду направлено відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідача заперечує проти задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам закону. Наведені посилання на приписи законодавства, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову. Додано письмові докази та відеозаписи.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 283 КУпАП оскільки взагалі не містить опису обставин події. Жоден доказ в постанові не зазначений, а є лише посилання на складений працівниками поліції протокол.

Додані до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути визнані допустимими доказами у справі, оскільки записи, здійснені на боді-камеру поліцейських, не відповідають вимогам Інструкції, що затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, а відеозапис події з мобільного телефону особи, не є допустимим доказом в даній справі. Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови, вказані відеозаписи відповідачем при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_1 не приймались до уваги. Також в оскаржуваній постанові відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 є неповнолітньою особою. Не додані ці докази й до матеріалів судової справи.

Вислухавши представників сторін та дослідивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом досліджено копію постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1 від 29.11.2024. Єдиною обставиною, яку встановив відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення є те, що до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшов складений працівниками поліції протокол серії ВАВ № 003329 від 12.11.2024.

Після констатації факту надходження на розгляд комісії вказаного протоколу, комісія прийняла рішення визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та притягнути її до адміністративної відповідальності.

Будь-які докази, при цьому, відповідачем не досліджувались. Відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд її справи адміністративною комісією до справи також не додано, як не додано й жодного документа про те, кому саме ОСОБА_1 продала алкогольний напій та чи була ця особа неповнолітньою.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.

Предметом оскарження в даній справі є постанова в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 статті 283 КУпАП передбачає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

В той же час в оскаржуваній постанові такий опис обставин відсутній. В її описовій частині лише зазначено про надходження відповідного протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позовної заяви, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявності події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнута до відповідальності оскаржуваною постановою, а сама постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул.Центральна, буд. 20) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову у справі про адміністративні правопорушення № 1 від 29 листопада 2024 року, складену Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23) у встановленому КАС України порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Нікітін