Ухвала суду № 126008911, 21.03.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1371/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судових засідань Гефнер К.-С.Л.,

розглянувши в судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Краснощока О.Г. про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2021 року по справі №308/1371/21 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Краснощок О.Г. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою, в які просить скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2021 року по справі №308/1371/21 та призначити справу в порядку загального позовного провадження.

Заяву мотивує тим, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2021 року у справі №308/1371/21 позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 жовтня 2013 року станом на 22 листопада 2020 року в розмірі 65 346,49 грн., з яких: 20, 00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 65 326, 49 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та витрати із сплати судового збору в сумі 1 717,93 грн.

Вказує, що судове засідання відбулося за відсутності відповідача ОСОБА_1 , оскільки не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, у зв`язку із зміною місця проживання та реєстраціях, оскільки останній за раніше наданою адресою не проживає з 07.10.2019 і зареєстрований з того часу за адресою: АДРЕСА_1 ., а з 12 травня 2021 року бу зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім того, вказує, що відповідачу про наявність такого рішення стало відомо у 2024, після отримання Постанови про арешт майна боржника. Копію судового рішення отримано 03.02.2025.

Стверджує, що дане рішення підлягає скасуванню оскільки позовні вимоги позивача по заборгованості станом на 22.11.2020 в сумі 90672, 07 грн. і суми заборгованості за кредитом в сумі 65346,49 грн., визначені заочним рішенням суду не відповідають фактичним обставинам справи при наявності отриманого ОСОБА_1 кредитного ліміту 13000 грн.

У судове засідання сторони, їх представники не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, враховуючи розумні строки розгляду заяви, вважає можливим розглянути заяву у відсутності сторін згідност.287 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2021 року у цивільній справі №308/1371/21 позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 жовтня 2013 року станом на 22 листопада 2020 року в розмірі 65 346,49 грн., з яких: 20, 00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 65 326, 49 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати із сплати судового збору в сумі 1 717,93 грн.

Зі змісту ст.284ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частиною 1статті 288ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

У своїй заяві заявник посилається, в тому числі і на те, що на судовому засіданні при розгляді даної справи (судове засідання) не був присутній відповідач та не був належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.

Ухвалюючи заочне рішення судом констатовано, що «Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду невідомі.»

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Однак, стороною заявника у заяві про перегляд заочного рішення не наведено та не додано на підтвердження достатніх доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і могли б спростувати висновки суду по суті даного спору, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

У відповідність до ч. 4 ст. 10ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Посилання сторони відповідача викладені у заяві про перегляд заочного рішення фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам і застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення.

Згідно із частиною третьою статті 287ЦПКУкраїни у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1)залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що представник відповідача доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, суду не надав, а тому заява про перегляд заочного рішення суду задоволенню не підлягає.

Частиною 4 ст.287ЦПКУкраїни передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 247, 258-261, 284-288 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Краснощока О.Г. про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2021 року по справі №308/1371/21 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник