Рішення № 126007417, 21.03.2025, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/2023/24

Провадження № 2-а/595/11/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2025

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Тарчинська Л.Я., звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 1419 від 18 жовтня 2024 року, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Вказані вимоги мотивує тим, що згідно зазначеної вище постанови встановлено, що 16.10.2024 ОСОБА_1 близько 12 год. 00 хв. прибув за електронною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_1 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби відповідно до направлення на ВЛК від 16.10.2024 №197. Зазначено, що він, ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичного огляду та обстеження ВЛК при Бучацькій територіальній позаштатній постійно діючій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зафіксовано актом відмови від проходження ВЛК від 16.10.2024. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 своїми діями здійснив правопорушення в особливий період вимог Закону України «Про оборону України», враховуючи укази Президента України від 17.03.2014 №303/214 «Про часткову мобілізацію», чим здійснив порушення вимог абзацу 3 частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вищевказана постанова винесена 18.10.2024. Вважає вказану вище постанову незаконною і необґрунтованою, винесеною із порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає до скасування, так як викладені у ній обставини не відповідають дійсності. Окрім того, відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Так, дійсно, 16 жовтня 2024 року приблизно о 12 год. 00 хв. він прибув за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 та військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 було повідомлено йому про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Однак, він повідомив їм, що відповідно до довідки № 3/7873 від 05.09.2024, виданої цим же відділом, у нього наявна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09.11.2024, а оскільки, відповідно до абз. 3 п. 63 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом. Проте, очевидно, його пояснення не були взяті до уваги працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 . Саме по собі описання адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, з огляду на те, що така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Так, у резолютивній частині постанови не зазначено про його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення та нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Окрім того, накладаючи на нього адміністративне стягнення, посадовою особою вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу не дотримано, призначено штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що суперечить нормам чинного КУпАП. Зауважує, що стаття 210 КУпАП передбачає особливий суб`єкт адміністративного правопорушення, а саме: призовники, військовозобов`язані, резервісти. Водночас в оскаржуваній постанові не зазначено до яких саме суб`єктів адміністративного правопорушення належить він. Зауважує, що в нього на час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не завершився, про що свідчить довідка про надання відстрочки № 3/7873 від 05.09.2024, видана третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, він, як військовозобов`язаний, не приймався на військову службу за контрактом. Окрім того, звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові зазначено, що він здійснив порушення вимог абзацу 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Проте, ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період, а позивачу інкримінується порушення вимог абзацу 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та відповідальність за його порушення передбачена ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, зокрема, відсутня об`єктивна сторона цього правопорушення. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 30 грудня 2024 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду на оскарження постанови №1419 від 18 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 січня 2025 року на електронну адресу суду (29 січня 2025 року засобом зв`язку «Укрпошта») від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, відмовити повністю. Відзив мотивує тим, що 16 жовтня близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 прибув за електронною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, відповідно до направлення на ВЛК від 16.10.2024 № 197. Однак, ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та обстеження ВЛК при Бучацькій територіальній позаштатній постійно діючій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився, що зафіксовано актом відмови від проходження ВЛК від 16.10.2024. У зв`язку з вищенаведеним, ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення в особливий період в порушення вимог ЗУ «Про оборону України», враховуючи Укази Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», чим здійснив порушення вимог абзацу 3 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» вказане порушення вчинене в особливий період, чим своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Дослідивши поданідокументи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідност. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.6КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , винесено постанову № 1419 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за наступних обставин. 16 жовтня 2024 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 прибув за електронною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, відповідно до направлення на ВЛК від 16.10.2024 № 197. Однак, ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та обстеження ВЛК при Бучацькій територіальній позаштатній постійно діючій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився, що зафіксовано актом відмови від проходження ВЛК від 16.10.2024. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 своїми діями здійснив правопорушення в особливий період, а саме, порушив вимоги ЗУ «Про оборону України», враховуючи Укази Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», чим здійснив порушення вимог абзацу 3 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» вказане порушення вчинене в особливий період, чим своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв`язкуз військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, зокрема указами№ 272/2024 від 06.05.2024,№ 470/2024 від 23.07.2024, востаннє на 90 діб Указом Президента України №27/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України№ 4221-IX від 15.01.2025.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.

Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

В силу ч.1 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, стаття 210 КУпАП визначає відповідальність за порушення, призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в тому числі в особливий період.

Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України», це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діяв на момент розгляду справи.

Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Статтею 65 Конституції Українивстановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставіЗакону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 вищевказаного Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною десятоюстатті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно доУказу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію", затвердженогоЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022року №2105-IX, оголошено загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено вЗаконі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-XII(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням статті 1 вищевказаного Закону, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно частин першої і другоїстатті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"закріплено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до абзаців другого та четвертою частини першоїстатті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу восьмого частини третьоїстатті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Так, згідно постанови № 1419 про адміністративне правопорушення від 18.10.2024, ОСОБА_1 16 жовтня 2024 року близько 12 год. 00 хв. прибув за електронною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, відповідно до направлення на ВЛК від 16.10.2024 № 197. Однак, ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та обстеження ВЛК при Бучацькій територіальній позаштатній постійно діючій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився, що зафіксовано актом відмови від проходження ВЛК від 16.10.2024.

Також в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями здійснив правопорушення в особливий період, а саме, порушив вимоги ЗУ «Про оборону України», враховуючи Укази Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», чим здійснив порушення вимог абзацу 3 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» вказане порушення вчинене в особливий період, чим своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно з частиною першоюстатті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відтак, ОСОБА_1 інкриміновано адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, відповідальність за яке настає у разі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, тоді як саме диспозиція частини третьоїстатті 210-1 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.

Також слід зауважити, що відповідно до абзацу 3 п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 16.05.2024№ 560 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин),військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.

Так, з матеріалів адміністративної справи, а саме довідки № 3/7873, виданої ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 05 вересня 2024 року, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, на строк до 09 листопада 2024 року.

З наведеного вище вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 05.09.2024 по 09.11.2024 мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з чим звільнений від обов`язку проходження військово-лікарської комісії.

Відтак, зважаючи на все вищенаведене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В силу ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1419 від 18 жовтня 2024року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Керуючись ст.ст.9, 241-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову № 1419 про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3ст.210Кодексу Українипро адміністративніправопорушення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути на користьОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнуваньз ІНФОРМАЦІЯ_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: І. І. Тхорик