Рішення № 126005854, 17.03.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1111/25

Провадження № 2-о/346/153/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Насадик В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Коломийський відділ ДРАЦС), Нижньовербізька сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області (далі Нижньовербізька сільська рада), про встановлення факту родинних відносин та факту смерті на території держави-агресора,

ВСТАНОВИВ:

в своїй заяві ОСОБА_1 вказує, що його батьками були ОСОБА_2 , 1929 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , 1931 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник також зазначає, що після того, як його батьки одружилися в 1955 році, останні переїхали проживати до м. Воркута, Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка, де ІНФОРМАЦІЯ_3 народився брат заявника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Істра Московської області Російської Федерації за невідомих заявнику обставин.

Документи та інші докази, які могли б підтвердити місце народження ОСОБА_4 у заявника відсутні, однак, в нього зберігся табель успішності учня 1-А класу Воркутинської школи № 2 ОСОБА_4 за 1969-1970 навчальний рік.

Про факт місця проживання сім?ї заявника в зазначеному місті також свідчить лист відділу внутрішніх справ виконавчого комітету Коломийської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області від 23.03.1987 № К-10, в якому зазначається про відмову батькам заявника у реєстрації місця проживання на території Коломийського району вказаної області. Крім того, у заявника наявний поштовий конверт з відміткою поштового відділення м. Істра Московської області, Російська Федерація, датований 29.02.2008 року (трекінг-відправлення №RA010886430RU), відправлений 29.02.2008 року ОСОБА_4 на адресу своєї матері ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 .

Крім того, заявник долучає до заяви договір дарування житлового будинку, укладений 08.12.2000 року між батьками заявника як дарувальниками та заявником і його братом ОСОБА_4 (в інтересах якого діяв заявник) як обдаровуваними. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Ткачук Л. В. та зареєстрований в реєстрі за номером Д-1781, у відповідності до якого заявнику та його брату ОСОБА_4 подаровано в рівних частках житловий будинок АДРЕСА_1 .

Дядько заявника ОСОБА_6 отримав копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 та фотографії з похорону останнього.

Отримати оригінал чи дублікат свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 , виданого 02.08.2010 року Головним управлінням РАЦС Московської області Істринське управління РАЦС, неможливо, оскільки ОСОБА_4 помер на території держави, визнаної державою-агресором. Також неможливо отримати і медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті вказаної особи відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після смерті вказаного брата заявника відкрилась спадщина на (одну другу) частку вище вказаного будинковолодіння.

З метою оформлення даної спадщини заявник звернувся до вище вказаної приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його брата ОСОБА_4 .

Однак, цією приватним нотаріусом відмовлено заявнику у видачі зазначеного свідоцтва у зв`язку з тим, що заявник звернувся до нотаріуса після закінчення шестимісячного терміну, встановленого законодавством України на прийняття спадщини.

Інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 немає, оскільки за наявною в заявника інформації його брат станом на день смерті одружений не був.

Тому заявник просить встановити факт того, що він є братом ОСОБА_4 , та факт смерті ОСОБА_4 відповідно до вищевказаної інформації про його смерть.

Заявник в судове засідання не з`явився, 14.03.2025 року він подав до суду заяву, в якій просить задовольнити заяву, розгляд справи проводити без його та його представника участі.

Представник Нижньовербізької сільської ради в судове засідання не з`явився, 17.03.2025 року подав до суду через підсистему «Електронний Суд» заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі та вказує, що не заперечує проти задоволення даної заяви.

Представник Коломийського відділу ДРАЦС в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь справі (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з даними свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 (актовий запис № 4), ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб 17.05.1955 року. У зв`язку з укладенням шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а. с. 18).

Як зазначає заявник, ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаного подружжя в м. Воркута, Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка, народився син ОСОБА_4 .

З наявної копії табеля успішності учня 1-А класу Воркутинської школи №2 за 1969-1970 навчальний рік вбачається, що ОСОБА_4 навчався в зазначеній школі в згаданий період часу (а. с. 16).

Відповідно до листа відділу внутрішніх справ виконавчого комітету Коломийської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області від 23.03.1987 № К-10 ОСОБА_5 та її чоловіку ОСОБА_2 відмовлено у реєстрації місця проживання на території Коломийського району Івано-Франківської області (а. с. 14).

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 29.02.2008 року відправляв поштовий конверт з відміткою поштового відділення в м. Істра Московської області, Російської Федерації (трекінг-відправлення №RA010886430RU), на адресу своєї матері ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 (а. с. 17).

Відповідно до даних договору дарування житлового будинку, укладеного 08.12.2000 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 з одного боку і заявником та ОСОБА_4 , в інтересах якого діяв заявник з іншого боку, який (договір) посвідчений вище вказаним приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером Д-1781, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 подарували заявнику та ОСОБА_4 в рівних частках зазначене будинковолодіння (а.с.19).

Згідно з довідкою № 600-92 від 23.03.1992 року, виданої прокуратурою Івано-Франківської області, ОСОБА_2 реабілітовано як жертву політичних репресій в Україні (а. с. 15).

Відповідно до даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (актовий запис № 10), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області (а. с. 12).

Згідно з даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (актовий запис № 834), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Істра Московської області Російської Федерації. Свідоцтво про смерть видане Головним управління РАЦС Московської області Істринське управління РАЦС (а. с. 10)

Відповідно до даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (актовий запис № 29), ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області (а. с. 13).

Судом також встановлено, що з метою оформлення прав на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_4 заявник усно звернувся до вищевказаної приватного нотаріуса, яка рекомендувала заявнику звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки він звернувся до неї після спливу терміну, встановленого законодавством на прийняття спадщини, про що 06.12.2024 року вказаною приватним нотаріусом складено повідомлення (а. с. 9).

Питання, пов`язані з державною реєстрацієюсмертіособи регулюютьсяЗаконом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01.07.2010 рокута Правилами реєстрації актів громадянського стану в Україні затверджених наказомМіністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року знаступними змінами(далі -Правила).

Відповідно доч. 1 ст. 6 цього Законувідділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстраціюнародженняфізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені,смерті,вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2статті 17Закону України«Про державнуреєстрацію актівцивільного стану» встановлено, щодержавнареєстраціясмертіпроводиться органомдержавної реєстраціїактів цивільногостанунапідставі:документа встановленоїформи просмерть,виданого закладомохорони здоров`яабо судово-медичноюустановою;рішення судупро встановленняфактусмертіособи впевний часабо прооголошення їїпомерлою.Заява продержавну реєстраціюсмертіподаєтьсяне пізнішетрьох днівз днянастаннясмертіабо виявленнятрупа,а вразі якщонеможливо одержатидокумент закладуохорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів.

Відповідно доп. 3.1-3.3 Правилреєстраціясмертіпровадиться ворганахреєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцемнастання смертічи виявлення трупа або за місцем поховання осіб чи за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть. Реєстраціясмертіпровадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій або інших осіб чи за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть. Особа, яка звернулась щодо реєстраціїсмерті, повиннапред`явитинасвоє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутністьзазначеногодокумента не є підставою для відмови в реєстраціїсмерті,але про це робитьсявідповіднавідмітка в графі «Для відміток» запису акта про смерть.

Заява про реєстраціюсмерті повиннабутизробленане пізніше трьох діб з днясмертічи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть форми № 106/о-95 або фельдшерської довідки про смерть форми № 106-1/о-95 (затвердженихнаказомМіністерства охорони здоров`я від 03 липня 1995 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.08.1995 року за № 266/802) чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора - не пізніше п`яти діб.

Пунктом 3.15 Правилпередбачено, що якщо заява про реєстраціюсмерті надійшлапiсля закiнчення року з днянастання смерті,то реєстрація провадиться за місцем проживання заявника занаявностiлiкарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми в книзі реєстрації поновлених записів актів про смертьназагальних підставах якпервинна,без складання висновку, але після перевіркинаявностіреєстраціїсмертіза місцемнастання смерті,за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа.

Пунктом 7 Правилпередбачено, документи, видані компетентнимиорганамиіноземних державнапосвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України зазаконамивідповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства,визнаютьсядійсними в Україні занаявностілегалізації, якщо інше не передбаченоміжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, чинним законодавством передбачено певний порядоквизнаннядокументів, виданихорганамиіноземних державнапідтвердженняфакту смерті,а саме: їх легалізація в установленому законом порядку, або такий порядок може бутивизначений міжнародно-правовимдоговором.

Устатті 13 Закону України «Проміжнароднеприватне право»визначено,що документи, що видані уповноваженимиорганамиіноземних держав у встановленій формі,визнаютьсядійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом абоміжнароднимдоговором України.

10.01.2002 рокуВерховнаРада України дала згодуна приєднанняУкраїни до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року (далі - Конвенція), яканабралачинності для України 22.12.2003 року і застосовується увідносинахз державами, що не висловили заперечень протиприєднанняУкраїни до Конвенції.

Частинами1,2 статті 1 Конвенціїпередбачено,щовонапоширюєтьсянаофіційні документи,які булискладеніна територіїоднієїз Договірнихдержав імають бутипредставленіна територіїіншоїДоговірної держави.Для цілейцієї Конвенціїофіційними документамивважаються:a)документи,які виходятьвід органуабо посадовоїособи,що діютьу сферісудової юрисдикціїдержави,включаючи документи,які виходятьвід органівпрокуратури,секретаря судуабо судовоговиконавця;b)адміністративні документи;c)нотаріальні акти;d)офіційні свідоцтва,виконанінадокументах,підписаних особамиу їхприватній якості,такі якофіційні свідоцтвапро реєстраціюдокумента абофакту,якийіснувавнапевну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Статтею 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносиниу цивільних, сімейних ікримінальнихсправах передбачено, що документи, щона територіїоднієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціальнонате уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаютьсянатериторіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, щона територіїоднієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуютьсянатериторіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Разом із тим, 23.12.2022 рокунабравчинності Закон № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід зКонвенції про правову допомогу і правові відносиниу цивільних, сімейних такримінальнихсправах та Протоколу доКонвенції про правову допомогу і правові відносиниу цивільних, сімейних такримінальнихсправах від 22.01.1993 року».

Відповідно до вказаного Закону дію Конвенції було зупинено увідносинахз Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

Вказане свідчить про те, що діяцієї Конвенції, у тому числі істатті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двохкраїнах(Російська Федерація та Республіка Білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

Разом з тим, з дати зупинення дії Конвенції 1993 року увідносинахз Російською Федерацією та Республікою Білорусь до документів, виданихна територіїцих країн, при їх пред`явленніна територіїУкраїни застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка булапідписана 05.10.1961 року в м. Гаага.

Відповідно доЗакону України «ПроприєднанняУкраїни до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів» від 10.01.2002 року №2933-ІІІ Україна приєдналасядо Конвенції, яканабралачинності з 22.12.2003 року та залишається чинною увідносинахУкраїни з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінетом Міністрів України було врегульоване питання використання документів цих країнначас воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно допункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 року № 107 «Деякі питання прийняттяна територіїУкраїни під час воєнного стану документів, виданих уповноваженимиорганамиіноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідченіна територіїіноземних держав установою або спеціальнонате уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаютьсяна територіїУкраїни без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станомна24.02.2022 року такі документи приймалисяна територіїУкраїни без спеціального посвідчення.

Відповідно до частин 9, 10 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія пра-ва). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2021 року, винесеній у справі № 367/2656/20, зроблено висновок що невизначеність норм процесуального закону не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.315ЦПК України суд розглядає справи провстановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 6 ч. 1ст.315ЦПК України суд розглядає справи провстановлення фактуналежності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 цієї статі визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб,якщо законом не визначено іншого порядку їхвстановлення.

Згідно з ч.2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Ключовезначення,яке має встановленняфакту смертіабонародженняособи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників,рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватисьнадотриманні вимогстатті 263 ЦПК Українищодо повного і всебічного з`ясування обставин,наякі сторони посилаються якна підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які виданіорганамита установами, щознаходяться натакійтериторії.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_4 вже зареєстрована іноземним органомреєстрації. У зв`язку з тим, що брат заявника ОСОБА_4 помер на території держави-агресора, а саме на території Російської Федерації, заявник позбавлений можливості отримати оригінал або дублікат вищевказаного свідоцтва про його смерть чи іншого документу встановленого зразка, виданого компетентним органом державної влади України, який підтверджує факт смерті ОСОБА_4 , а у зв`язку із проживанням ОСОБА_4 до дня його смерті на території вказаної держави, у заявника відсутня можливість отримати документи, які відповідно до вимог законодавства України можуть безспірно підтвердити родинні зв`язки між ним та його вказаним братом.

Факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_4 , так само як факт смерті останнього, за вказаних обставин не може бути підтверджений в іншій спосіб, ніж за рішенням суду, і встановлення даних фактів є необхідним з метою надання можливості заявнику реалізовувати свої законні права на відповідну спадщину.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного наданого заявником доказу окремо, а також достатність і взаємний їх зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки заявником надано достатньо доказів того, що ОСОБА_4 був його братом та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Істра Московської області, Російської Федерації.

На підставі викладеного, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 82, 89, 263-265, 273, 293, 294, 315-319, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Воркута, Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Істра Московської області, Російської Федерації.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , житель АДРЕСА_2 , є рідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Воркута, Комі Автономна Радянська Соціалістична Республіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Істра Московської області, Російської Федерації.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.03.2025 року.

Суддя: Калинюк О. П.