Рішення № 126003346, 19.03.2025, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2970/24

Провадження № 2/626/64/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2025 року м. Берестин (Красноград)

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестині (Краснограді), у відсутності сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Берестинського (Красноградського) відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському (Красноградському) районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- виключити з актового запису № 74 від 21.04.2017 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області запис про батька дитини, ОСОБА_4 ;

- внести зміни до актового запису № 74 від 21.04.2017 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відомості про батька дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, від всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи із дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні останньою судові витрати.

В позовній заяві в підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що в липні 2015 року вона познайомилася з ОСОБА_2 в місті Хорол, Полтавської області. Познайомилися за спільним місцем роботи, зокрема ОСОБА_1 працювала на посаді начальника охорони ВП «Хорольський комбікормовий завод», а ОСОБА_2 - на посаді начальника відділу економічної безпеки.

Починаючи з 2016 року почали проживати як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Проживали в гуртожитку на підприємстві ВП «Хорольський комбікормовий завод».

В спільних стосунках у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 21.04.2017 року.

Оскільки позивач та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі та по причині, що відповідач не надав згоди до органів ДРАЦС, відомості про батька доньки ОСОБА_5 були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом з ДРАЦС від 13.08.2024 року.

Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_3 зазначено: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 .

З самого народження доньки відповідач постійно обіцяв, що зверниться до органів ДРАЦС для зміни відомостей про батька ОСОБА_5 , однак цього не зробив. Станом на день подання даного позову ОСОБА_2 не бажає та ухиляється визнати (встановити) своє батьківство відносно доньки ОСОБА_5 , чим порушує майнові та немайнові права малолітньої особи, що послугувало підставою для звернення до Красноградського районного суду Харківської області з даною позовною заявою.

На підтвердження факту, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_3 є спільні фотографії батька та доньки, довідка (акт) від 06.08.2024 року, докази спільного проживання позивача та відповідача, квитанції (роздруківки) перерахунку коштів відповідачем на утримання доньки, квитанції (роздруківки) пересилання посилок відповідачем - позивачу, роздруківку переписки у месенджері Соломії з відповідачем, роздруківку переписки у месенджері позивача та відповідача.

З метою підтвердження кровного споріднення між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить суд призначити судово-генетичну експертизу.

23.08.2024 ухвалою судді відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.10.2024 призначено судово-генетичну експертизу, зупинено провадження у справі.

Також, вищевказаною ухвалою суду роз`яснено сторонам, що відповідно до положеньст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

07.11.2024 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про те, що для проведення молекулярно-генетичної експертизи необхідна явка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 до Полтавського НДЕКЦ МВС для відбору зразків букального епітелію 05.12.2024 року.

Про необхідність явки для проведення молекулярно-генетичної експертизи було повідомлено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням про отримання клопотання.

Від Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 02.01.2025 надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи з причини неявки відповідача ОСОБА_2 до експертної установи для відбору експериментальних зразків.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 07.01.2025 поновлено провадження по справі.

06.02.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду надійшла телефонограма про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримує в повному обсязі, а також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Так, як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Від представника третьої особи Берестинського (Красноградського) відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському (Красноградському) районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшла письмова заява відповідно до якої просить розгляд справи проводити без її участі.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Перевіривши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоводенню виходячи з наступного.

Відповідно достатті 51 Конституції Українитастатті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частини друга і третястатті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульованостаттею 125 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини другоїстатті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 128 СК Україниза відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦПК України.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третійстатті 128 цього Кодексу.

Згідно із частиною першоюстаті 135 СК Українипри народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, відомості про батька ОСОБА_3 , яким зазначено ОСОБА_4 , вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо.

У роз`яснення, викладених у пункті 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»зазначено, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 01 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до нормСімейного кодексу, зокрема, частини другої статті 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Відповідно до пункту 9 указаної Постанови, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положеньстатті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі, коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно достатті 146 ЦПК Україниможе визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (в залежності від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуваннямстатті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першоїстатті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 по справі призначалась судово-генетична експертиза для вирішення питання, чи є відповідач ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, судово-генетична експертиза не була проведена у зв`язку з неявкою ОСОБА_2 до експертної установи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 знав про наявність в суді цивільної справи щодо визнання його батьківства та призначення судово-генетичної експертизи, однак, ухилився від явки для її проведення і суду не надав будь-яких доказів неявки для проведення експертизи з поважних причин.

Відповідно достатті 109 ЦПК Україниу разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На підтвердження факту, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_3 позивачем надано спільні фотографії батька та доньки.

Згідно довідки Красноградської міської ради від 06.08.2024 року ОСОБА_2 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2017 року по березень 2022 року разом з ОСОБА_1 ОСОБА_3 .

Матеріали справи містять квитанції (роздруківки) перерахунку коштів відповідачем позивачу, квитанції (роздруківки) пересилання посилок відповідачем позивачу.

З наданих позивачем роздруківок переписки у месенджері Соломії з ОСОБА_2 , вбачається, що вони спілкувались між собою як донька з батьком. З роздруківок переписки у месенджері позивача та відповідача вбачається, що вони спілкувалися щодо їхньої спільної дитини.

Суд, проаналізувавши зібрані по справі докази, враховуючи найкращі інтереси дитини, а також встановлені судом обставини в межах розгляду справи, приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання батьком ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , оскільки в ході розгляду справи судом знайшов своє підтвердження зазначений факт, зокрема, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 не скористався правом на подання відзиву, проігнорував системні виклики до суду з метою встановлення дійсних обставин справи та ухилився від явки для проведення судово-генетичної експертизи і не надав суду будь-яких доказів неявки для проведення експертизи з поважних причин.

Також позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, від дня пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 180 СК Українипередбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).

Відповідно дост. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав ;доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2ст. 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд, враховує те, що відповідач ОСОБА_2 здоровий, є молодою працездатною особою, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, від дня пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають судові витрати сплачені позивачем за позовну вимогу про визнання батьківства в сумі 1211,20 грн на користь позивача. А судовий збір в розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивач звільнена на підставі ст. 5 ч. 1 п. 3 ЗУ «Про судовий збір», підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу становить 20000,00 грн, але ніяких доказів на підтвердження даних витрат позивачем не надано.

Керуючись ст.ст.4-5,76-83 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, РНОКПП НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити з актового запису № 74 від 21.04.2017 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області запис про батька дитини, ОСОБА_4 .

Внести зміни до актового запису № 74 від 21.04.2017 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, вказавши батьком дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця Сумської області.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,уродженця Сумськоїобласті,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_2 аліменти накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,яка проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,на утриманнядоньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця Сумської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. на отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Суддя