Рішення № 125999417, 20.03.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/481/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2025 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (надалі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №18 від 27.12.2024 за формою Н-9.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у Приписі Відповідач вимагає виконати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.12.2023 та постанову Полтавського апеляційного суду від 25.06.2024 у справі № 525/912/21, які вже і так були належним чином виконані Позивачем 26.08.2024 року. Також зазначено про обов`язковість складання регіональною філією акта за формою Н-1 розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 23.02.2021 о 22 год. 52 хв. під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка виробничого підрозділу «Полтавська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Однак, Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.12.2023 у справі № 525/912/21 позов задоволений частково, у отому числі в частині зобов`язання АТ «Укрзалізниця» організувати повторне розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка та скласти акт за формою Н-1/П відмовлено. В резолютивних частинах рішень першої та апеляційної інстанції відмовлено у вимогах ОСОБА_1 організувати повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ним під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу №37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка, скласти акт за формою Н-1/П та визнати нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом. В свою чергу, судові витрати на користь ОСОБА_1 у сумі 22004,17 грн сплачені Позивачем 26.08.2024. Відповідно, Припис Відповідача в якому вимагається виконати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.12.2023 та постанову Полтавського апеляційного суду від 25.06.2024 у справі № 525/912/21 прийнятий без урахування даних фактичних обставин та є необґрунтованим.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 84-89/ зазначив, що за результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку. Тобто законодавець виділяє декілька причин для винесення припису за формою Н-9, і не тільки за результатами перевірки матеріалів розслідування. Міжрегіональне управління вважає, що оскаржуваний припис Міжрегіонального управління за формою Н-9 складено правомірно та у межах наданих повноважень. Тому враховуючи наведені обставини та аналізуючи наявні матеріали справи можливо дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог регіональної філії «Південна залізниця». Наголошував, що його повідомила листом від 12.09.2024 року регіональна філія "Південна залізниця", що наказом №408/Н від 26.08.2024 утворена комісія з розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 23.02.2021. Пунктом 30 Порядку №337 розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих дні з дня утворення комісії. Відтак, комісією позивача у період з 26.08.2024 по 30.08.2024 року повинна була провести розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 . Водночас, позивач не погоджував із відповідачем продовження розслідування, однак і акт розслідування позивачем не складено. Враховуючи повноваження посадової особи Держпраці або її територіального органу, зокрема право видавати обов`язкові до виконання припис за формою Н-9 згідно з Додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог Порядку, відповідач наголошує на правомірності дій його працівників та правомірності оскарженого припису.

У відповіді на відзив представник позивача позов підтримав, посилаючись на раніше зазначені аргументи /а.с. 107-113/.

У запереченням на відповідь на відзив представник відповідача проти позову заперечував, наголошуючи на раніше наведених спростуваннях тверджень позивача /а.с. 130-132/.

Також, представником позивача надані додаткові пояснення по суті справи /а.с. 136-140/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року у справі № 525/912/21 позов ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", третя особа, що не заявляє самостійних вимог УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, про визнання недійсним та скасування акту, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Скасовано Акт за формою Н-1/НП від 17 травня 2021 року, затверджений виконавчим директором регіональної філії АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Уманець М.Г. 19 травня 2021 року про проведення ПОВТОРНОГО розслідування нещасного випадку, що стався 24 лютого 2021 року о 08 годині 05 хвилин із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ОСОБА_1 . Встановлено факт того, що 23 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦІ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Верхолаб Ігорем Сергійовичем, під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу №37 по колії №20 вантажного двору станції СУПРУНІВКА виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", стався нещасний випадок. Визнано нещасний випадок, який стався 23 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Верхолаб Ігорем Сергійовичем, під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу №37 по колії №20 вантажного двору станції СУПРУНІВКА виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" таким, що пов`язаний з виробництвом. Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 21550,17 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено /https://reyestr.court.gov.ua/Review/115863637/.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25.06.2024 у справі 525/912/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково. Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року в частині визнання нещасного випадку, який стався 23 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" Верхолаб І.С., таким, що пов`язаний з виробництвом скасовано та ухвалено нове рішення. В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом відмовлено. В іншій частині рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року залишено без змін. Здійснено перерозподіл судових витрат. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 22004,17 грн /https://reyestr.court.gov.ua/Review/120151513/.

Регіональна філія «Південна залізниця» повідомила відповідача листом від 12.09.2024 № НЗК-34/2014, що наказом № 408/Н від 26.08.2024 утворена комісія з розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 23.02.2021 /зв.а.с. 94-95/.

Як наголошено відповідачем у період з 26.08.2024 по 30.08.2024 комісія підприємства повинна була провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 .

Листом регіональна філія «Південна залізниця» № Д-02-06/489 від 11.10.2024 повідомило Міжрегіональне управління з проханням погодити продовження розслідування до отриманих відповідей та пояснень, з посиланням на абзац 3 пункту 141 Порядку № 337 /зв.а.с.93-94/.

Листом Міжрегіонального управління № ПНС/1/15226-24 від 16.10.2024 Міжрегіональне управління відмовило в погодженні продовження строку розслідування нещасного випадку у зв`язку з порушенням пункту 30 Порядку № 337, та зобов`язано в строк до 21.10.2024 надати Міжрегіональному управлінню копію матеріалів розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 /зв.а.с.92-93/

Також, листом Міжрегіонального управління № ПНС/1/17273-24 від 20.11.2024 вкотре зобов`язано регіональну філію «Південна залізниці» в строк до 21.11.2024 проінформувати про розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , з документальним підтвердженням відповідно до пункту 54 Порядку № 337 /зв.а.с. 95/.

Листом Міжрегіонального управління № ПНС/1/19738-24 від 24.12.2024 відповідно до пункту 54 Порядку № 337 регіональну філію «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» зобов`язано в строк до 12 годин 26.12.2024 проінформувати Міжрегіональне управління про розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 /а.с.98/.

Також в листі Міжрегіонального управління № ПНС/1/20132-24 від 31.12.2024 (що містить відмітку про його підписання уповноваженою особою 30.12.2024 19:46) вказано, що відповідно до пункту 55 Порядку № 337 Посадова особа Держпраці або її територіального органу у разі відмови складання та затвердження акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1 має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 з додатком 24 до Порядку № 337 /зв.а.с. 98-99/.

Так, відповідачем винесено Припис №18 від 27.12.2024, відповідно до якого встановлено порушення дотримання вимог Порядку № 337, а саме:

- своєчасності проведення розслідування нещасного випадку, що стався 23.02.2021 із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу «Полтавська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» Ігорем ВЕРХОЛАБОМ відповідно до наказу регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 26.08.2024 № 408/Н, чим порушено пункт 30 Порядку № 337, а саме: «Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії» та не отримано письмового погодження щодо продовження терміну розслідування.

- не складено Акт за формою Н-1 розслідування нещасного випадку, що стався 23.02.2021 о 22 год 52 хв з ОСОБА_2 під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка розряду виробничого підрозділу «Полтавська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», факт якого, відповідно до пункту 29 Порядку № 337 встановлено рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.12.2023 /а.с. 100-101/.

Не погодившись з приписом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №18 від 27.12.2024 за формою Н-9, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Приписами статті 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки.

Надаючи оцінку твердженню позивача про відсуність в нього обов`язку проодити розслідування нещасного випадку, оскільки відмовлено судами першої та апеляційної інстанції у вимогах ОСОБА_1 організувати повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ним під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу №37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка, скласти акт за формою Н-1/П та визнати нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом, суд наголошує на наступному.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2023 року у справі № 525/912/21 в межах оцінки такої вимоги констатовано, що у задоволенні позовних вимог, щодо зобов`язання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" організувати повторне розслідування нещасного випадку, та скласти акт повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1, відповідно до порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві слід відмовити, оскільки за наслідком ухвалення судового рішення та встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом, відповідно до п. 29 Порядку передбачено, що у разі встановлення факту нещасного випадку у судовому порядку, розслідування проводить спеціальна комісія, склад якої визначений пунктом 15 цього Порядку.

Судом апеляційної інстанції таке твердження під сумнів не ставилось.

Відтак, попри відсутність у резолютивних частинах судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій висновків зобов`язального характеру, наявне обґрунтування стосовно проведення розслідування спеціальною комісією в силу положень п. 29 Порядку.

Як наслідок, таке твердження позивача судом оцінюється критично та не спростовує його обов`язку провести розслідування та скласти відповідні акти.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі Порядок № 337).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 337 розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.

Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.

У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Пунктом 10 Порядку № 337 передбачено, що спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки;

випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків;

гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;

нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;

нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;

випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків;

нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 337 на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).

Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

До складу комісії входять:

керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

представник робочого органу Фонду;

представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);

інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 337 розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

Як зазначено регіональною філією «Південна залізниця» у листі від 12.09.2024 № НЗК-34/2014 наказом № 408/Н від 26.08.2024 утворена комісія з розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 23.02.2021.

Отже у період з 26.08.2024 по 30.08.2024 комісія підприємства повинна була провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 .

Листом регіональна філія «Південна залізниця» № Д-02-06/489 від 11.10.2024 повідомило Міжрегіональне управління з проханням погодити продовження розслідування до отриманих відповідей та пояснень, з посиланням на абзац 3 пункту 14116 Порядку № 337.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 цього Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

При цьому, відповідачем слушно констатовано, що лист з даним проханням надійшов до Міжрегіонального управління 11.10.2024 за вх. № 15410/ПНС/1-24 з порушенням строку, тобто більше, ніж через місяць як повинен був позивач продовжити строк розслідування.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 337 нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов`язків (крім катастрофи, аварії чи події під час руху транспортних засобів усіх видів) за межами області, де суб`єкт господарювання пройшов державну реєстрацію як юридична особа або фактично перебуває, розслідуються за місцем їх настання.

Також, відповідно до пункту 14116 Прядку № 337, на який посилається Позивач встановлено, що розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов`язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), проводиться комісією (спеціальною комісією) у складі, визначеному пунктами 13 і 15 цього Порядку відповідно.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 цього Порядку.

У разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці, передбаченого пунктом 30 цього Порядку.

У разі коли роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов`язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням суб`єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.

В свою чергу, керуючись наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованою російською федерацією» (із внесенням змін) Полтавська область, як територія, де стався нещасний випадок з ОСОБА_1 та проводиться його розслідування, не має районів, де ведуться (велися) бойові дії.

Отже, відповідно дія пункту 14116 Порядку № 337 в частині розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов`язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій, не поширюються на територію Полтавської області. А отже, Позивач, у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 цього Порядку, повинен був погодити письмово з Міжрегіональним управлінням продовження розслідування.

Відповідно до пункту 38 Порядку № 337 голова та члени комісії мають право одержувати усні та письмові пояснення щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), проводити опитування роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства (установи, організації), потерпілих, свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб.

Голова комісії має право надсилати необхідні запити під час розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), вносити пропозиції щодо розподілу функцій між членами комісії.

У разі невиконання членами комісії обов`язків, визначених Порядком № 337, голова комісії має право надсилати керівникам органів (підприємств, установ, організацій тощо), представники яких входять до складу комісії, подання про неналежне виконання ними обов`язків, визначених цим Порядком, та запит щодо визначення іншого представника для включення до складу комісії.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції.

Відповідно до пункту 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Отже, самим Порядку № 337 визначено контроль за об`єктивністю та законністю розслідування нещасного випадку, який розслідується підприємством, що в свою чергу підтверджує правомірність оскарженого припису, з огляду на обов`язок позивача провести розслідування і скласти відповідні акти та з урахуванням того, що позивачем у встановлений законодавством строк не було проведено розслідування та не надано ні відповідачу на його вимогу, ні до суду протягом часу розгляду справи доказів проведення розслідування та складення акту щодо нещасного випадку.

Також суд звертає увагу позивача, що заявлене ним обґрунтуванням продовження строку розслідування слугувало саме пункт 14116 Порядку № 337, який визначає, що розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов`язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), проводиться комісією (спеціальною комісією) у складі, визначеному пунктами 13 і 15 цього Порядку відповідно.

А також, що у разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці, передбаченого пунктом 30 цього Порядку.

Водночас, відповідні обставини відповідачу не були повідомлені, про що свідчить зміст листів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відтак, посилання позивача на відпустку без збереження заробітної плати голови комісії Кизими М.Г. з подальшим звільненням судом не приймаються, оскільки не були повідомлені відповідачеві в межах відповідного листування.

Окрім того, звільнення працівника, який був призначений головою комісії, жодним чином не звільняє позивача від обов`язку своєчасно, тобто у 5-ти денний строк визначений законодавством провести розслідування та скласти відповідний акт.

Твердження позивача про те, що робота комісії ускладнена відсутністю письмових пояснень від ОСОБА_1 (потерпілого), його неявкою на засідання комісії, перебуванням Верхолаба І.С. на лікарняному, суд визнає безпідставними, з огляду на те, що отримання письмових пояснень від потерпілого не є обов`язковою умовою для складання акту за наслідками розслідування. Так само і відсутня необхідність особистої участі потерпілого в засіданні комісії.

Окрім того, у потерпілого Верхолаба І.С. є представник, адвокат, відтак позивач не був позбавлений можливості направляти вимоги про надання письмових пояснень безпосередньо до представника потерпілого. В той час, як не бажання потерпілого (та/або його представника) надавати письмові пояснення під час розслідування щодо обставин нещасного випадку та їх не участь в засіданнях комісії жодним чином не звільняє позивача від обов`язку провести таке розслідування та скласти відповідний акт, виходячи із тих обставин, які наявні в нього станом на момент розслідування.

Інші досліджені судом докази, ані у їх сукупності, ані кожен окремо не спростовують висновків суду про правомірність винесеного відповідачем припису.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не було наведено жодної, передбаченої законодавством підстави для нескладання протягом п`яти робочих днів акту за результатами розслідування, в той час, як при винесенні оспорюваного припису, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаного припису, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, Харківська область,61052, ідентифікаційний код філії 40081216) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Юліана Матвійчука, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 44730367) про визнання протиправним та скасування припису відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський