Рішення № 125996866, 20.03.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року Справа№200/232/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, буд.7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 056650009572 від 26.12.2024 по заяві ОСОБА_1 від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 періоди з 01.09.1998 по 12.04.2002, з 22.04.2002 по 25.04.2002, з 29.04.2002 по 30.04.2002, з 16.05.2002 по 31.05.2002, з 19.06.2002 по 30.06.2002, з 21.03.2003 по 31.03.2003, з 21.05.2003 по 31.05.2003, з 21.06.2003 по 30.06.2003, з 21.01.2004 по 31.01.2004, з 21.02.2004 по 29.02.2004, з 18.05.2004 по 31.05.2004, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 21.02.2005 по 28.02.2005, з 20.05.2005 по 31.05.2005, з 20.06.2005 по 30.06.2005, з 21.01.2006 по 31.01.2006, з 21.02.2006 по 28.02.2006, з 20.04.2006 по 30.04.2006, з 21.05.2006 по 31.05.2006, з 21.06.2006 по 30.06.2006, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 20.05.2007 по 31.05.2007, з 21.06.2007 по 30.06.2007, з 21.09.2007 по 30.09.2007, з 20.05.2008 по 31.05.2008, з 20.06.2008 по 30.06.2008, з 21.08.2008 по 31.08.2008, з 21.11.2008 по 10.12.2008, з 24.12.2008 по 31.12.2008, з 21.01.2009 по 31.01.2009, з 21.02.2009 по 28.02.2009, з 21.06.2009 по 30.06.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 20.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 20.01.2011 по 31.01.2011, з 21.02.2011 по 28.02.2011, з 21.04.2011 по 30.04.2011, з 21.01.2012 по 31.01.2012, з 21.04.2012 по 30.04.2012, з 21.05.2012 по 31.05.2012, з 20.06.2012 по 30.06.2012, з 21.02.2013 по 28.02.2013, з 21.03.2013 по 06.04.2013, з 24.04.2013 по 04.05.2013, з 21.05.2013 по 05.06.2013, з 23.06.2013 по 30.06.2013, з 19.08.2013 по 30.08.2013, 01.07.2014, з 01.09.2014 по 02.09.2014, з 01.12.2014 по 03.12.2014, 01.01.2015, 01.02.2015,01.03.2015, з 01.08.2015 по 02.08.2015, з 05.08.2019 по 13.08.2019, з 26.10.2023 по 30.09.2024; до страхового стажу періоди з 11.04.2002 по 12.04.2002, з 01.04.2019 по 24.06.2019, з 01.01.2023 по 30.09.2024 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вищенаведених періодів.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працівник, безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (у т.ч., працівник провідних професій).

Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа розглядатиметься порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву представник ГУПФ України в Житомирській області проси відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Свою позицію мотивував посиланням на те, що на підставі наданих разом із заявою про призначення пенсії документів підтверджено стаж роботи пільговий стаж позивача на роботах підземних професій за Постановою № 202 (25) становить - 19 років 11 місяців 11 днів, навчання за фахом - 3 роки 7 місяців 10 днів, пільговий стаж на роботах за Списком № 1 - 19 років 11 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом установлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

19.12.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням ГУПФ України в Житомирській області від 26.12.2024 № 056650009572 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з огляду на відсутність необхідного стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Також зазначено, що пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 19 років 11 місяців 11 днів; пільговий стаж на роботах за Списком № 1 становить 19 років 11 місяців 12 днів; загальний страховий стаж з урахуванням пільгового стажу становить 42 роки 11 місяців 22 дні.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.2019 по 30.06.2019, з 01.01.2023 по 30.09.2024, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно індивідуальних відомостей застрахованих осіб.

Не зараховано період роботи з 01.10.2024 по 31.10.2024, оскільки відсутня сума і сплата страхових внесків згідно індивідуальних відомостей застрахованих осіб.

До пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.

За даними реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.

Заявник працює з 05.08.2019.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України ,,Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю 25 років стажу як працівнику на роботах підземних професій за Постановою 202.

Не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У пункті 5 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії, до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

У силу частини першої статті 14 Закону №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Крім того, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У силу пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (надалі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список №202).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 (надалі - Порядок №22-1), при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується наявності чи відсутності у позивача права на призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Суд враховує, що єдиною умовою для призначення пенсії за віком з підстави, передбаченої частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, законодавець передбачив наявність в особи стажу роботи на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, - не менше 25 років, а для працівників провідних професій (зокрема, прохідників) - не менше 20 років.

ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії надав пенсійному органу копію трудової книжки серії НОМЕР_3 , в якій зазначено, що позивач:

- з 01.09.1998 по 12.04.2002 навчався в ПТУ №80 м.Родинське;

- 22.04.2002 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розраду на шахті «Родинська»;

- 24.06.2019 звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства;

- 05.08.2019 прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті в ДП «ВК «Краснолиманська»;

- 30.09.2024 звільнено за власним бажанням.

Пенсійний фонд обчислив стаж роботи ОСОБА_1 та у рішенні від 26.12.2024 № 056650009572 зазначив, що пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 19 років 11 місяців 11 днів; пільговий стаж на роботах за Списком № 1 становить 19 років 11 місяців 12 днів; загальний страховий стаж з урахуванням пільгового стажу становить 42 роки 11 місяців 22 дні, що є недостатнім для призначення позивачу пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, у зв`язку з відсутністю 25 років стажу як працівнику на роботах підземних професій за Постановою 202.

Зі змісту розрахунку стажу (Форма РС-право) суд встановив, що відповідач не зарахував до спеціального стажу роботи (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) ОСОБА_1 періоди:

з 22.04.2002 по 25.04.2002, з 29.04.2002 по 30.04.2002, з 16.05.2002 по 31.05.2002, з 19.06.2002 по 30.06.2002, з 21.03.2003 по 31.03.2003, з 21.05.2003 по 31.05.2003, з 21.06.2003 по 30.06.2003, з 21.01.2004 по 31.01.2004, з 21.02.2004 по 29.02.2004, з 18.05.2004 по 31.05.2004, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 21.02.2005 по 28.02.2005, з 20.05.2005 по 31.05.2005, з 20.06.2005 по 30.06.2005, з 21.01.2006 по 31.01.2006, з 21.02.2006 по 28.02.2006, з 20.04.2006 по 30.04.2006, з 21.05.2006 по 31.05.2006, з 21.06.2006 по 30.06.2006, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 20.05.2007 по 31.05.2007, з 21.06.2007 по 30.06.2007, з 21.09.2007 по 30.09.2007, з 20.05.2008 по 31.05.2008, з 20.06.2008 по 30.06.2008, з 21.08.2008 по 31.08.2008, з 21.11.2008 по 10.12.2008, з 24.12.2008 по 31.12.2008, з 21.01.2009 по 31.01.2009, з 21.02.2009 по 28.02.2009, з 21.06.2009 по 30.06.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 20.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 20.01.2011 по 31.01.2011, з 21.02.2011 по 28.02.2011, з 21.04.2011 по 30.04.2011, з 21.01.2012 по 31.01.2012, з 21.04.2012 по 30.04.2012, з 21.05.2012 по 31.05.2012, з 20.06.2012 по 30.06.2012, з 21.02.2013 по 28.02.2013, з 21.03.2013 по 06.04.2013, з 24.04.2013 по 04.05.2013, з 21.05.2013 по 05.06.2013, з 23.06.2013 по 30.06.2013, з 19.08.2013 по 30.08.2013, 01.07.2014, з 01.09.2014 по 02.09.2014, з 01.12.2014 по 03.12.2014, 01.01.2015, 01.02.2015,01.03.2015, з 01.08.2015 по 02.08.2015, з 05.08.2019 по 13.08.2019, з 26.10.2023 по 30.09.2024, оскільки позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати, простоях та неявках з невстановленої причини, як зазначено у відзиві на позовну заяву.

Щодо посилання відповідача на незарахування до пільгового стажу позивача періодів перебування в простої, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.34 КЗпП України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Також, Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі Закон, в редакції, чинній на дату відповідної відпустки) у ст. ст. 25, 26 врегульовує випадки надання відпустки без збереження заробітної плати, при цьому у ст. 25 визначено обов`язкові випадки надання такої відпустки, в той час як у ст. 26 зазначено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Аналогічні положення містилися і у КЗпП України, в редакції, чинній на дату відповідної відпустки (ст. 84). Додатково в ст. 214, 218 КЗпП України врегульовано надання відпустки в зв`язку з навчанням.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони буди пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, належні та допустимі докази, які б підтверджували, що позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати, простоях та неявках з невстановленої причини, суду надані не були.

Крім того, до матеріалів справи зокрема додано:

Довідку від 06.09.2023 №1-492 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДМ «Мирноградвугілля», про те, що позивач у період з 01.10.2001 по 31.03.2002 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою), що передбачена списком №1 на підставі ПКМУ №202 від 31.03.1994.

Довідку від 06.09.2023 №1-493 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДМ «Мирноградвугілля», про те, що позивач у період з 22.04.2002 по 24.06.2019 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою), що передбачена списком №1 на підставі ПКМУ №202 від 31.03.1994, №36 від 16.01.2003, №461 від 24.06.2016.

Довідку від 25.10.2023 №01/11-255/13 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДМ «ВК «Краснолиманська», про те, що позивач у період з 05.08.2019 по час видачі довідки виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою), що передбачена списком №1 на підставі, зокрема, ПКМУ №202 від 31.03.1994, №36 від 16.01.2003, №461 від 24.06.2016.

У вказаних довідках відсутні відомості про перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, простоях та неявках з невстановленої причини.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність зазначених доводів відповідача.

Рішення ГУПФ України в Житомирській області від 26.12.2024 № 056650009572 не містить обґрунтувань щодо підстав не зарахування наведених вище періодів роботи позивача періодів перебування позивача до спеціального стажу роботи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що періоди з 22.04.2002 по 25.04.2002, з 29.04.2002 по 30.04.2002, з 16.05.2002 по 31.05.2002, з 19.06.2002 по 30.06.2002, з 21.03.2003 по 31.03.2003, з 21.05.2003 по 31.05.2003, з 21.06.2003 по 30.06.2003, з 21.01.2004 по 31.01.2004, з 21.02.2004 по 29.02.2004, з 18.05.2004 по 31.05.2004, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 21.02.2005 по 28.02.2005, з 20.05.2005 по 31.05.2005, з 20.06.2005 по 30.06.2005, з 21.01.2006 по 31.01.2006, з 21.02.2006 по 28.02.2006, з 20.04.2006 по 30.04.2006, з 21.05.2006 по 31.05.2006, з 21.06.2006 по 30.06.2006, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 20.05.2007 по 31.05.2007, з 21.06.2007 по 30.06.2007, з 21.09.2007 по 30.09.2007, з 20.05.2008 по 31.05.2008, з 20.06.2008 по 30.06.2008, з 21.08.2008 по 31.08.2008, з 21.11.2008 по 10.12.2008, з 24.12.2008 по 31.12.2008, з 21.01.2009 по 31.01.2009, з 21.02.2009 по 28.02.2009, з 21.06.2009 по 30.06.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 20.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 20.01.2011 по 31.01.2011, з 21.02.2011 по 28.02.2011, з 21.04.2011 по 30.04.2011, з 21.01.2012 по 31.01.2012, з 21.04.2012 по 30.04.2012, з 21.05.2012 по 31.05.2012, з 20.06.2012 по 30.06.2012, з 21.02.2013 по 28.02.2013, з 21.03.2013 по 06.04.2013, з 24.04.2013 по 04.05.2013, з 21.05.2013 по 05.06.2013, з 23.06.2013 по 30.06.2013, з 19.08.2013 по 30.08.2013, 01.07.2014, з 01.09.2014 по 02.09.2014, з 01.12.2014 по 03.12.2014, 01.01.2015, 01.02.2015,01.03.2015, з 01.08.2015 по 02.08.2015, з 05.08.2019 по 13.08.2019, з 26.10.2023 по 30.09.2024 мають бути зараховані ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 від 31.03.1994.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.04.2019 по 30.06.2019, з 01.01.2023 по 30.09.2024 та з 01.10.2024 по 31.10.2024, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно індивідуальних відомостей застрахованих осіб, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Крім того, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача (форма ОК-5) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки ця особа не може нести відповідальність замість роботодавця.

З огляду на наведене, суд зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.

Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) /п.14/, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача спірні періоди його роботи через відсутність сплати страхових внесків згідно індивідуальних відомостей застрахованих осіб.

Позивач, в позовній заяві просить, крім іншого, до зарахувати до страхового стажу періоди з 01.04.2019 по 24.06.2019, з 01.01.2023 по 30.09.2024.

Водночас, як вбачається з розрахунку стажу (Форма РС-право), відповідачем зараховано до спеціального стажу роботи (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) ОСОБА_1 , зокрема, періоди: з 03.08.2015 по 24.06.2019, з 14.08.2019 по 25.10.2023.

Тож підстав для задоволення позову у відповідній частині немає, оскільки право позивача не порушене.

Як вже встановлено судом, в трудовій книжці позивача наявний запис про звільнення 30.09.2024, отже, позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу позивача періоду з 26.10.2023 по 30.09.2024 підлягають задоволенню.

Стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 01.09.1998 по 12.04.2002 та до страхового стажу періоду з 11.04.2002 по 12.04.2002, суд зазначає наступне.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10.02.1998, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 01.09.1998 по 12.04.2002 навчався в професійно-технічному училищі №80 м.Родинське Донецької області та здобув кваліфікацію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок, що підтверджується копією диплому серії НОМЕР_4 від 12.04.2002.

Відповідний запис про навчання також наявний в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 .

Після закінчення навчання 22.04.2002 позивач прийнятий електрослюсарем підземним 4 розраду на шахту «Родинська», про що також зроблено відповідний запис в трудовій книжці.

Перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців.

Отже, період навчання з 11.04.2002 по 12.04.2002 має бути зарахований відповідачем до страхового стажу позивача. Проте, за змістом розрахунку стажу (Форма РС-право) відповідачем страхового стажу позивача зараховано період навчання з 11.04.2002 по 10.04.2002, пояснень наведеного відповідачем не надано. У зв`язку з чим, позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу періоду з 11.04.2002 по 12.04.2002 підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 22.04.2002 по 25.04.2002, позовні вимоги в частині зарахування періоду навчання позивача з 01.09.1998 по 12.04.2002 до пільгового стажу також підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Суд також враховує, що суб`єкт владних повноважень у рішенні про відмову у задоволенні певного прохання особи, як-то про призначення пенсії, має наводити всі без винятку підстави для такої відмови.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд акцентує увагу на тому, що рішення ГУПФ України в Житомирській області від 26.12.2024 № 056650009572, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, взагалі не містить обґрунтувань, з яких підстав до страхового та пільгового стажу роботи позивача не зараховані вищеописані спірні періоди.

Суд звертає увагу на те, що пенсійний орган, аналізуючи надані особою документи, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.

Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про протиправність рішення ГУПФ України в Житомирській області від 26.12.2024 № 056650009572, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Крім того, зважаючи на обставини справи, надані докази та виходячи з меж позовних вимог, суд, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 періоди з 01.09.1998 по 12.04.2002, з 22.04.2002 по 25.04.2002, з 29.04.2002 по 30.04.2002, з 16.05.2002 по 31.05.2002, з 19.06.2002 по 30.06.2002, з 21.03.2003 по 31.03.2003, з 21.05.2003 по 31.05.2003, з 21.06.2003 по 30.06.2003, з 21.01.2004 по 31.01.2004, з 21.02.2004 по 29.02.2004, з 18.05.2004 по 31.05.2004, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 21.02.2005 по 28.02.2005, з 20.05.2005 по 31.05.2005, з 20.06.2005 по 30.06.2005, з 21.01.2006 по 31.01.2006, з 21.02.2006 по 28.02.2006, з 20.04.2006 по 30.04.2006, з 21.05.2006 по 31.05.2006, з 21.06.2006 по 30.06.2006, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 20.05.2007 по 31.05.2007, з 21.06.2007 по 30.06.2007, з 21.09.2007 по 30.09.2007, з 20.05.2008 по 31.05.2008, з 20.06.2008 по 30.06.2008, з 21.08.2008 по 31.08.2008, з 21.11.2008 по 10.12.2008, з 24.12.2008 по 31.12.2008, з 21.01.2009 по 31.01.2009, з 21.02.2009 по 28.02.2009, з 21.06.2009 по 30.06.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 20.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 20.01.2011 по 31.01.2011, з 21.02.2011 по 28.02.2011, з 21.04.2011 по 30.04.2011, з 21.01.2012 по 31.01.2012, з 21.04.2012 по 30.04.2012, з 21.05.2012 по 31.05.2012, з 20.06.2012 по 30.06.2012, з 21.02.2013 по 28.02.2013, з 21.03.2013 по 06.04.2013, з 24.04.2013 по 04.05.2013, з 21.05.2013 по 05.06.2013, з 23.06.2013 по 30.06.2013, з 19.08.2013 по 30.08.2013, 01.07.2014, з 01.09.2014 по 02.09.2014, з 01.12.2014 по 03.12.2014, 01.01.2015, 01.02.2015,01.03.2015, з 01.08.2015 по 02.08.2015, з 05.08.2019 по 13.08.2019, з 26.10.2023 по 30.09.2024; до страхового стажу періоди з 11.04.2002 по 12.04.2002, з 26.10.2023 по 30.09.2024 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вищенаведених періодів.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком та спір носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, буд.7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 056650009572 від 26.12.2024 по заяві ОСОБА_1 від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 періоди з 01.09.1998 по 12.04.2002, з 22.04.2002 по 25.04.2002, з 29.04.2002 по 30.04.2002, з 16.05.2002 по 31.05.2002, з 19.06.2002 по 30.06.2002, з 21.03.2003 по 31.03.2003, з 21.05.2003 по 31.05.2003, з 21.06.2003 по 30.06.2003, з 21.01.2004 по 31.01.2004, з 21.02.2004 по 29.02.2004, з 18.05.2004 по 31.05.2004, з 20.01.2005 по 31.01.2005, з 21.02.2005 по 28.02.2005, з 20.05.2005 по 31.05.2005, з 20.06.2005 по 30.06.2005, з 21.01.2006 по 31.01.2006, з 21.02.2006 по 28.02.2006, з 20.04.2006 по 30.04.2006, з 21.05.2006 по 31.05.2006, з 21.06.2006 по 30.06.2006, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 20.05.2007 по 31.05.2007, з 21.06.2007 по 30.06.2007, з 21.09.2007 по 30.09.2007, з 20.05.2008 по 31.05.2008, з 20.06.2008 по 30.06.2008, з 21.08.2008 по 31.08.2008, з 21.11.2008 по 10.12.2008, з 24.12.2008 по 31.12.2008, з 21.01.2009 по 31.01.2009, з 21.02.2009 по 28.02.2009, з 21.06.2009 по 30.06.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 20.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 20.01.2011 по 31.01.2011, з 21.02.2011 по 28.02.2011, з 21.04.2011 по 30.04.2011, з 21.01.2012 по 31.01.2012, з 21.04.2012 по 30.04.2012, з 21.05.2012 по 31.05.2012, з 20.06.2012 по 30.06.2012, з 21.02.2013 по 28.02.2013, з 21.03.2013 по 06.04.2013, з 24.04.2013 по 04.05.2013, з 21.05.2013 по 05.06.2013, з 23.06.2013 по 30.06.2013, з 19.08.2013 по 30.08.2013, 01.07.2014, з 01.09.2014 по 02.09.2014, з 01.12.2014 по 03.12.2014, 01.01.2015, 01.02.2015,01.03.2015, з 01.08.2015 по 02.08.2015, з 05.08.2019 по 13.08.2019, з 26.10.2023 по 30.09.2024; до страхового стажу періоди з 11.04.2002 по 12.04.2002, з 26.10.2023 по 30.09.2024 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вищенаведених періодів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Повне судове рішення складено 20.03.2025.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька