Рішення № 125995311, 12.03.2025, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 750/6509/24

Провадження 2/732/16/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

12 березня 2025 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,

за участю представника позивача - адвоката Вермій Т. М. (приймала участь у режимі відеоконференції),

за участю представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Прохоренко О. Є. (приймала участь у режимі відеоконфереренції),

відповідача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Веремій Тетяна Миколаївна, яка діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серії СВ №1087487 від 04.03.2024 в інтересах ОСОБА_3 , звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з уточненим позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просила встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , у період з часу офіційного розлучення подружжя до дня смерті ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання трагічно загинув чоловік позивачки ОСОБА_4 . Позивачка ОСОБА_3 фактично є членом сім`ї (цивільною дружиною) загиблого сержанта ОСОБА_4 , але не може подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 повний пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оскільки не перебувала із загиблим у зареєстрованому шлюбі на дату смерті останнього, що унеможливлює позивачці отримати вказану виплату.

Позивачка була 25 років офіційно була у шлюбі, а потім до загибелі ОСОБА_4 була цивільною дружиною останнього. 10.09.1996 позивачка та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, у них народився спільний син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 07.06.2021 позивачка подавала позов до суду про розірвання шлюбу, під час розгляду справи сторонам було надано час на примирення, після чого позов про розірвання шлюбу був залишений без розгляду. Отже, строк на примирення дав результати, і позивачка та ОСОБА_4 продовжили далі жити сімейною парою та вести спільне господарство.

24.12.2021 позивачка з чоловіком шлюб розірвали, але чоловік позивачки був категорично проти розірвання, вмовляв позивачку, що зміниться, у судові засідання по розгляду справи про розірвання шлюбу не з`являвся. У свою чергу позивачка з чоловіком дійшли згоди, якщо останній зміниться, то вони одружаться знову. ОСОБА_4 намагався змінитися. Позивачка з чоловіком і надалі продовжували проживати разом, як чоловік та дружина, вели спільне господарство до смерті чоловіка (готували їжу разом, сплачували комунальні послуги, продовжували робити ремонт, доглядали за оселею, купували продукти, відвідували гостей, спали в одному ліжку). ОСОБА_4 взяв кредит, позивачка була поручителем до кредитному договору. Кредитні кошти позивачка сплатила вже після смерті чоловіка. Після виходу на пенсію за вислугою років з 31.12.2021 ОСОБА_4 змінився та почав більше приділяти уваги дружині та сину. Возив сина до школи, забирав його, відвозив позивачку на роботу. Позивачка з чоловіком планували спільну подорож до Грузії, оскільки там хотів побувати чоловік. 12.02.2022 позивачка разом з ОСОБА_4 святкували День народження спільного сина ОСОБА_5 , до них приїжджали родичі. 14.02.2022 на день закоханих ОСОБА_4 подарував позивачці золоті сережки, як знак свого кохання. 19.02.2022 ОСОБА_4 разом з позивачкою допомагав організовувати поминальний обід матері та вітчиму позивачки. 24.02.2022 на території України почалося повномасштабне вторгнення російської федерації, зранку ОСОБА_4 разом з позивачкою поїхали на її роботу в банк, чоловік в цей час знімав гроші з картки у приміщенні банку. Ввечері до родини приїхала сестра позивачки з чоловіком, оскільки вони проживали у небезпечному районі м. Чернігова, а в будинку позивачки було укриття, також разом з ними перебував і брат позивачки до 07.03.2022.

ОСОБА_4 був призваний до лав Збройних Сил України з 03.03.2022 до військової частини НОМЕР_1 . З моменту проходження військової служби до своєї загибелі ОСОБА_4 постійно підтримував зв`язок з позивачкою, по можливості вони телефонували один одному.

13.03.2022 позивачка разом із сином поїхали з м. Чернігова до м. Києва та в подальшому до м. Львова через небезпечну ситуацію. Вранці 14.03.2022 позивачка останній раз розмовляла з чоловіком телефоном, після чого п`ять діб ОСОБА_4 не виходив на зв`язок, позивачка намагалася знайти чоловіка через знайомих, пізніше вона дізналася від побратимів чоловіка, що був обстріл і багато військових потрапило до лікарні. Позивачка попрохала свого брата, який залишився у м. Чернігові, поїхати до моргу, згодом стало відомо, що ОСОБА_4 загинув. ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконуючи свої службові обов`язки, пов`язані із захистом Батьківщини, ОСОБА_4 загинув. Після загибелі ОСОБА_4 , його похованням займався брат позивачки, оскільки позивачка виїхала з м. Чернігова.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруна О. П. від 27 травня 2024 року вказана справа у порядку статті 31 ЦПК України передана на розгляд до Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Хоменко Л. В. від 19 червня 2024 року справу передано за підсудністю до Городнянського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 07 серпня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2024, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивачки - адвокат Веремій Т. М. у судовому засіданні, крім вимог та обґрунтувань викладених у позовній заяві, зазначила, що факт проживання однією сім`єю, наявності романтичних стосунків у період з 24.12.2021 по 14.03.2022 позивачки та ОСОБА_4 підтверджується наданими до справи доказами та показаннями допитаних свідків, зокрема їх спільного побуту, ведення домогосподарства, їх спільною реєстрацією місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , поповненням позивачкою номеру мобільного телефону ОСОБА_4 , який належав йому на контракті, ОСОБА_4 залишив усі документи позивачці, позивачка була першою, хто дізнався про загибель ОСОБА_4 . Представник позивачки зазначила, що брат позивачки хоронив ОСОБА_4 , а свідок зі сторони відповідачки ОСОБА_7 є сестрою ОСОБА_4 і є заінтересованою особою, а її свідчення суперечать свідченням інших свідків у справі. Крім того, відповідачка ОСОБА_1 підтвердила факт спільного проживання позивачки та ОСОБА_4 . Відповідачі не довели того факту, що позивачка та ОСОБА_4 після розірвання шлюбу проживали окремо.

Відповідачка ОСОБА_1 , у судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2024, позов не визнала, заперечувала з приводу задоволення позовних вимог, заперечила факт спільного проживання позивачки та її сина ОСОБА_4 після розірвання шлюбу. Вказала, що позивачка з її сином після розлучення не були сім`єю, тільки спільно проживали в одному помешканні.

Відповідачка відмовилася бути допитаною в якості свідка відповідно до ст. 92 ЦПК України.

У відзиві на позов відповідачка ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, оскільки позивачка належними та допустимими доказами не підтвердила, що вона була дружиною ОСОБА_4 в період після їх офіційного розлучення і до його загибелі, натомість приховала факти та документи, які свідчать про протилежне. Протягом останніх 10 років між позивачкою та ОСОБА_4 постійно виникали сварки, у неї були претензії до чоловіка, і до його близького спілкування з матір`ю та братом і сестрою, позивачка виганяла чоловіка на вулицю. Позивачка не цінила шлюб та не мала на меті його зберегти, оскільки ініціатором розірвання шлюбу була саме ОСОБА_3 , яка вказувала у позовній заяві, що шлюбні відносини між нею та ОСОБА_4 припинилися, спільного господарства вони не ведуть, мають різні погляди на життя. 28.05.2021 позивачкою до Деснянського районного суду м. Чернігова була подана заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4. 07.06.2021 заява судом задоволена та винесено відповідний судовий наказ у справі № 750/5816/21. За заявою позивачки, 25.06.2021 було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання судового наказу у справі № 750/5816/21. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2021 задоволено позов позивачки ОСОБА_3 та розірвано шлюб між нею та ОСОБА_4 . Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому ОСОБА_4 повністю підтримав рішення про розірвання шлюбу. Після розлучення у ОСОБА_4 з`явилася інша жінка ОСОБА_9 , і саме з нею він пов`язував майбутні плани; отримані кошти вихідної допомоги після звільнення з органів МВС України він частково віддав матері, а іншу частину хотів витрати на придбання житла. ОСОБА_4 інколи приїздив за сином на прохання останнього, щоб відвезти до школи, оскільки дуже любив сина та намагався приймати активну участь у його житті і вихованні, але позивачку він нікуди не підвозив. Відповідачка ОСОБА_1 також вказує, що бажання ОСОБА_4 і позивачки провести відпустку у Грузії, подарунки у виді золотих прикрас в лютому 2022 році є неправдою. Позивачка та ОСОБА_4 припинили шлюбні відносини як офіційно, так і фактично, а намагання позивачки довести факт проживання однією сім`єю обумовлене бажанням отримати одноразову грошову допомогу.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Прохоренко Є. О. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову. Крім обґрунтувань, викладених у відзиві на позов, адвокат в усних поясненнях вказала, що допитані свідки зі сторони позивачки є друзями і родичами саме позивачки, а не ОСОБА_4 , не мали з ним близького спілкування, і є зацікавленими особами, а їх показання не можуть бути об`єктивними. Крім того, свідки не можуть підтвердити ні наявність статевих відносин, ні спільного бюджету між позивачкою та ОСОБА_4 . Заперечила про наявність романтичних стосунків між позивачкою та ОСОБА_4 , оскільки до суду двічі із позовною заявою про розірвання шлюбу зверталася саме позивачка; саме позивачка звернулася до державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на їх спільну дитину, бо ОСОБА_4 не надавав коштів, а тому спільного бюджету у позивачки та ОСОБА_4 аж ніяк не могло були. Також адвокат Прохоренко Є. О. звертала увагу, що наразі й досі відкрито виконавче провадження, хоча ОСОБА_4 загинув ще у 2022 році. Крім того, зазначила, що зазначений спір не стосується захисту інтересів їх спільного сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4., оскільки передбачені законом виплати на нього належним чином оформлені. Водночас, позивачка діє у своїх власних інтересах та у бажанні отримати частину виплат як член сім`ї загиблого військовослужбовця.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив, що останні рази, коли він бачився з сином ОСОБА_4 , то той був один, приїжджав до нього без позивачки. Відзиву на позов від відповідача ОСОБА_2 не надійшло.

Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, у письмових поясненнях, які надійшли від повноважного представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Кирдан Ю. В. міститься прохання розглядати справу без участі їх представника з врахуванням позиції, викладеної в цих поясненнях.

16.08.2024 від повноважного представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Кирдан Ю. В. надійшли письмові пояснення. Зміст яких зводиться до того, що представник третьої особи просить суд при вирішення спору врахувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.10.2002 у справі № 686/15993/21, від 09.11.2022 у справі № 753/10315/19, від 16.11.202 у справі № 199/3941/20. Також представник третьої особи просить врахувати позицію, викладену у постанові великої Палати Верховного Суду від 22.08.20218 у справі №644/6274/16-ц, де вказані обов`язкові умови для визнання особи членом сім`ї. (а. с. 205-209 том 1)

Представник третьої особи - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином. Начальник управління Олена Зінченко направляла до суду письмові заяви № 01-31/02/2695 від 27.08.2024, № 01-31/04/4043 від 26.12.2024 та № 01-31/02/661 від 10.03.2025 з проханням розглянути справу без участі представника третьої особи та просила прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини. (а. с. 210 том 1; а. с. 93, 158 том 2)

Заслухавши учасників судового засідання, врахувавши позицію третіх осіб, допитавши свідків, всебічно, повно та об`єктивно матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , станом на 14.03.2022, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 та довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 27.02.2023. (а. с. 20-25, 30 том 1)

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Чернігів, його батьками значаться: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . (а. с. 33 том 1)

ОСОБА_8 навчається в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 30 у 4-А класі, що підтверджується довідкою № 40 від 04.04.2023. (а. с. 36 том 1)

З дослідженої в судовому засіданні довідки № 19, виданої 04.04.2023 Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради, вбачається, що її видано ОСОБА_3 на дитину ОСОБА_8 за загиблого батька ОСОБА_4 , учасника бойових дій. Власник довідки має право на пільги, встановлені для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». (а. с. 35 том 1)

З дослідженого витягу з Наказу № 51 від 03.03.2022 командира в/ч № НОМЕР_1 установлено, що сержанта військової служби за призовом сержанта ОСОБА_4 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_1 призначити на посаду стрільця санітара механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . (а. с. 42 том 1)

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 46 років, у м. Чернігові, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 459 від 15.03.2022 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а. с. 40, 103 том 1; а. с. 137-138 том 2).

З витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03 серпня 2022 року № 801 установлено, що травма сержанта ОСОБА_4 , яка послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , є поранення та причина смерті, пов`язані із захистом Батьківщини. (а. с. 97 том 1).

Указом Президента України № 416/2022 сержанта ОСОБА_4 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня - посмертно. (а. с. 43-46 том 1)

Згідно із повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 від 14.02.2023 № 5/3066с із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 сержанта ОСОБА_4 , відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» звернулись: мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 , колишня дружина - ОСОБА_3 на сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4. Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.08.2022 №170 призначено одноразову грошову допомогу батьку та матері в розмірі 2/4 частини 15000000 грн, у сумі 7500000 грн у рівних частках кожному, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.08.2022 № 675 було виплачено одноразову грошову допомогу батьку та матері. Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.12.2022 №322 призначено одноразову грошову допомогу сину загиблого в розмірі 1/4 частини 15000000 грн, у сумі 3750000 грн, про що повідомлено заявницю листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2023 № 5/230, виплата допомоги здійснюється у порядку черговості за датою отримання документів Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України та відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.01.2023 № 45. (а. с. 89-90 том 1)

Зазначене підтверджується долученими до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2023 № 5/3066с документами. (а. с. 91-113 том 1)

З відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 від 14.06.2023 за №5/9851с на ім`я ОСОБА_3 встановлено, що документи надані нею до заяви від 05.04.2023 № 1/942 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги посадовими особами розглянуті. Заявником не надано документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що вона була членом сім`ї загиблого старшого сержанта ОСОБА_4 , а саме судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення. Виходячи з вищевказаного документи повернуті на доопрацювання без реалізації. (а. с. 140 том 1)

Спадкова справа до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , заведена 04.04.2023 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Прокоф`євою О. М. (а. с. 152-153 том 1).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Частиною 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 зазначеної статті визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00039125892 від 04.04.2023 установлено, що дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_3 - « ОСОБА_3 ». Зміна прізвища на підставі актового запису про шлюб № 05 від 10.09.1996. У графі відомості про чоловіка зазначено - ОСОБА_4 . Шлюб розірвано на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2021. (а. с. 28 том 1; а. с. 139-140 том 2)

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2021 року по справі № 750/5815/21 задоволено клопотання позивачки та надано строк сторонам на примирення до 02.08.2021. 03.08.2021 позовну заяву про розірвання шлюбу залишено без розгляду за заявою позивачки. (а. с. 143-144, 255-257 том 1)

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2021 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 10.09.1996 виконкомом Новоселівської сільської ради народних депутатів Чернігівського району, актовий запис № 05 - розірвано. Рішення суду набрало законної сили 25 січня 2022 року. Розірвання шлюбу ініційовано ОСОБА_3 . (а. с. 31-32 том 1)

З постанови про відкриття виконавчого провадження № ВН № НОМЕР_6 від 25.06.2021 установлено, що відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виконавче провадження відкрите на підставі заяви ОСОБА_3 за судовим наказом від 18.06.2021, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова. (а. с. 263-264 том 1)

Стягнення аліментів звернуто на доходи боржника ОСОБА_4 30.06.2021. (а. с. 265-266 том 1)

З довідки від 27.02.2023 № 1754 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , установлено, що станом на 14.03.2022 за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_4 (знятий з реєстрації 20.03.2022 у зв`язку зі смертю), ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . (а. с. 30 том 1)

За інформацією голови вуличного комітету № 36 ОСОБА_15 . До складу осіб, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , входять: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Фактично мешкали однією сім`єю та вели спільне господарство за вказаною адресою станом на 14.03.2022: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Організацією поховання загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 займався ОСОБА_12 , так як дружина ОСОБА_3 з дитиною перебували за кордоном. (а. с. 38)

Згідно з актом про встановлення фактів від 03.04.2023 за підписами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , проживаючих у АДРЕСА_2 та, відповідно, №27а, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в період з 24.12.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне домашнє та присадибне господарство, робили ремонт, мали спільне майно та виховували разом сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4. Акт складений у присутності голови вуличного комітету ОСОБА_15 (а. с. 39)

За інформацією начальника КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» Юрія Полюка від 07.03.2023 за вих. №01-54/218 громадянина ОСОБА_4 доставлено до моргу 15.03.2022. Лікарське свідоцтво про смерть отримав ОСОБА_12 , 21.03.2022 на підставі п. 2.1 згідно з наказом МОЗ України №545 від 08.08.2006. Хто саме займався організацією поховання ОСОБА_4 невідомо. (а. с. 58 том 1)

З досліджених у судовому засіданні доказів установлено, що житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності матері позивачки ОСОБА_18 . Рахунки по сплаті комунальних послуг по вказаному помешканню, відкриті на ім`я ОСОБА_18 . Сплату за вказані комунальні послуги здійснювала ОСОБА_3 . Крім цього, установлено, що 30 березня 2022 року виникла пожежа житлового будинку за вказаною адресою, ймовірна причина пожежі - вибух, внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків під час бойових дій. (а. с. 47-53, 65-77, 79-87 том 1)

За ОСОБА_3 , станом на 28.02.2023, зареєстрований транспортний засіб - автомобіль «CHEVROLET AVEO SF69Y», 2008 р. в. (а. с. 62-63 том 1)

За інформацією класного керівника ОСОБА_19 від 04.04.2023 за період навчання та до 24.02.2022 вихованням сина займалися спільно батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_3 . Батько та мати спільно цікавилися успішністю сина, разом відвідували батьківські збори, спільно брали участь у житті та навчанні дитини, а також разом завжди супроводжували дитину зі школи. Дитина росла та виховувалася в здоровій атмосфері та повноцінній сім`ї, яка складалася із батька та матері, які проживали разом. (а. с. 78 том 1)

За повідомленням начальника Чернігівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Ірини Москальчук від 29.03.2023 та в. о. начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Ольги Ткачової від 04.03.2023 у відділах відсутні актові записи про шлюб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 25.01.2022 по 14.03.2022. (а. с. 115, 117 том 1)

У період з листопада 2021 року по січень 2022 року включно, ОСОБА_3 здійснювала оплату послуг мобільного зв`язку за номер телефону НОМЕР_5 . (а. с. 118-121 том 1)

1. В судовому засіданні відповідно до ст. 92 ЦПК України була допитана як свідок позивачка ОСОБА_3 . Показала, що вона разом з ОСОБА_4 прожили у шлюбі 26 років, ОСОБА_4 був її чоловіком, але у зв`язку з сімейними обставинами, а саме зловживанням останнім алкогольними напоями, довелося розлучитися. Перша подана позовна заява про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була залишена без розгляду ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.08.2021, вони продовжували проживати разом, але згодом ОСОБА_3 знову звернулася до суду і 24 грудня 2021 року ухвалено рішення Деснянським районним судом м. Чернігова про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_4 . Після офіційного розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом, вели домашнє господарство, спільний бюджет, їздили до магазинів, нічого не змінилося після розлучення, ОСОБА_4 возив ОСОБА_3 на роботу, а їх сина до школи. Коли помер вітчим ОСОБА_3 , то всі організаційні заходи вони вирішували разом, а також організовували поминальний обід після смерті у ІНФОРМАЦІЯ_12 матері ОСОБА_3 , на якому вони були разом, їх бачили сусіди. Після початку повномасштабного вторгнення, з 24 лютого 2022 року по 03 березня 2022 року жили в одному будинку із ОСОБА_4 , їх сином, сестрою свідка та її чоловіком, братом свідка, і всі сусіди їх бачили разом, машина завжди стояла на вулиці, і тільки на ніч ОСОБА_4 ставив у гараж. Свідок показала, що після 03 березня 2022 року ОСОБА_4 вирішив стати на захист Батьківщини, і потім вони постійно тримали зв`язок по телефону. 13 березня 2022 року свідок виїхала з Чернігова, її вивіз брат. ОСОБА_3 у той день та 14 березня 2022 року зранку ще зідзвонювалися з ОСОБА_4 , а ввечері він вже не подзвонив і більше з ним зв`язку з не було.

2. Свідок ОСОБА_12 показав, що є рідним братом позивачки та повідомив, що позивачка з ОСОБА_4 жили разом як до, так і після офіційного розлучення, однією сім`єю, він бачив їх разом, і не один раз, сказав, що після розірвання шлюбу нічого не змінилося. Свідок повідомив, що не знає, хто з них оплачував комунальні послуги, але, на його думку, бюджет у позивачки та ОСОБА_4 був спільний; підтвердив факт проживання їх однією сім`єю, вели господарство, разом готували вечерю, їздили по магазинам.

3. Свідок ОСОБА_21 показала, що позивачка є її двоюрідною сестрою та повідомила, що позивачка та ОСОБА_4 завжди проживали разом за адресою АДРЕСА_1 , свідок разом зі своїм чоловіком приїжджали до них в гості, були на похоронах вітчима позивачки, і бачила ОСОБА_4 і позивачку разом, характеризує їх відносини як сімейні.

4. Свідок ОСОБА_22 показала, що вона разом з чоловіком були друзями позивачки і ОСОБА_4 більше 20 років, і не знала, що вони офіційно розлучилися; позивачка та ОСОБА_4 приїздили до родини свідка в баню; на початку січня 2022 року родина свідка була на роковинах по вітчиму і мами позивачки, де бачили разом і позивачку з ОСОБА_4 . Свідок повідомила, що не володіє інформацію про доходи і витрати родини позивачки і ОСОБА_4 .

5. Свідок ОСОБА_23 показав, що не знав про розлучення позивачки і ОСОБА_4 та повідомив, що вони приїжджали до родини свідка у баню у лютому 2022 року, поводили себе як родина. Свідок сказав, що не володіє інформацію про доходи і витрати родини позивачки і ОСОБА_4 .

6. Свідок ОСОБА_24 показала, що позивачка є колишнею колегою по роботі і не знала, що позивачка розлучилася зі своїм чоловіком доти, доки її не викликали до суду. Повідомила, що за декілька днів до повномасштабного вторгнення бачила позивачку разом з ОСОБА_4 біля ринку, та вказала, що бачила як ОСОБА_4 возив сина до школи і позивачку на роботу. Свідок зазначила, що не володіє інформацією щодо бюджету родини позивачки і ОСОБА_4 .

7. Свідок ОСОБА_16 показав, що є сусідом позивачки за адресою АДРЕСА_1 . Повідомив, що не знав, що вони були розлучені, бачив як ОСОБА_4 з позивачкою їздили на роботу, возив сина до школи, бачив як вони гуляли однією родиною, з собакою, підтвердив факт постійного проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , сварок та конфліктів не було. Свідок зазначив, що не володіє інформацією щодо бюджету позивачки і ОСОБА_4 .

8. Свідок ОСОБА_17 показала, що також є сусідкою позивачки та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Повідомила, що бачила як ОСОБА_4 підвозив на роботу і забирав додому позивачку, підвередила, що вони проживали разом, свідок бачила як позивачка та ОСОБА_4 разом прибирали сніг та справи по господарству робили разом, на лузі вигулювали собаку. Повідомила, що інформацією про доходи і витрати не володіє.

9. Свідок ОСОБА_26 показала, що позивачка є племінницею її чоловіка. У наданих поясненнях підтвердила, що позивачка та ОСОБА_4 проживали разом, свідок приходила у гості до родини та більше спілкувалася з вітчимом позивачки, будь-яких сварок, нарікань чи конфліктів між позивачкою та ОСОБА_4 не чула, він ходив в будинку у домашньому одязі, зазначила, що ОСОБА_4 називав позивачку « ОСОБА_3 ». Інформації щодо доходів і витрат свідок не знає.

10. Свідок ОСОБА_15 показав, що є сусідом подружжя ОСОБА_1 та повідомив, що ОСОБА_4 проживав постійно у будинку за адресою АДРЕСА_1 , позивачка та ОСОБА_4 їздили на роботу, вигулювали разом собаку конфліктів не чув, організовували похорон вітчима позивачки, підтримував позивачку. Інформацією про доходи і витрати, бюджет позивачки та ОСОБА_4 свідок не володіє.

11. Свідок ОСОБА_7 показала, що є рідною сестрою ОСОБА_4 , повідомила, що ОСОБА_4 та позивачка проживали разом періодами. Так, у період часу з жовтня по листопад 2021 року він проживав у свідка вдома, в грудні 2021 року, в січні-лютому 2022 року ОСОБА_4 жив на АДРЕСА_1 , оскільки він вийшов на пенсію і хотів закінчити усі справи по дому. Показала, що позивачка та ОСОБА_4 хоча й проживали в одному будинку, але у кожного було своє особисте життя, побут окремий і разом вони вирішували тільки організаційні питання щодо забезпечення сина, оплати комунальних послуг. Свідок повідомила, що її брат займався вихованням сина, возив його до школи, вчив з ним уроки. Комунальні послуги оплачував ОСОБА_4 , проте картку він віддав колишній дружині - позивачці, щоб вона могла повністю забезпечувати сина. Свідок повідомила, що у ОСОБА_4 була інша жінка, з якою у нього були стосунки, і вказала, що брат обговорював з нею питання про розлучення з позивачкою, зазначила, що брат зловживав алкоголем. Повідомила, що у лютому 2022 року свідок була з відповідачкою ОСОБА_1 на дні народжені сина ОСОБА_4 і позивачки, і що свято закінчилося скандалом, оскільки позивачка постійно принижувала брата ОСОБА_4 . Показала, що побут у позивачки і ОСОБА_4 був роздільний, але він оплачував комунальні послуги, оскільки мав пільги як колишній працівник поліції. Свідок повідомила, що тих сусідів, які перед нею давали покази, вона не бачила на святах, окрім ОСОБА_21 і ОСОБА_26 , а також вказала, що ОСОБА_4 ночував у свідка ОСОБА_16 . Повідомила, що у брата ОСОБА_4 після виходу на пенсію були плани виїхати за кордон на заробітки, почати жити з іншою жінкою ОСОБА_29 . Також свідок повідомила, що позивачка підіймала руку на ОСОБА_4 . Свідок повідомила, що жінка ОСОБА_4 , яка була заявлена як свідок, відмовилася від дачі показань через острах за своє життя, оскільки інший свідок ОСОБА_16 в попередньому судовому засіданні підійшов до неї і сказав, що знає де її знайти.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України та п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення чоловіком та жінкою спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Питання щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до такого висновку.

Як встановив суд позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду із вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту проживання однією сім`єю позивачки та ОСОБА_4 з моменту їх розлучення - 24.12.2021 і до ІНФОРМАЦІЯ_3 , дати загибелі ОСОБА_4 .

Встановлення зазначеного факту необхідно позивачці для можливості вирішення питання щодо здійснення виплат їй як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці (постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 587/302/16 (провадження № 61-18522св18), від 21.10.2024 у справі № 522/11976/21 (провадження № 61-7693 св 24).

В судовому засіданні були допитані зі сторони позивачки свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_15 , проте суд критично відноситься до їх показань, оскільки дані показання носять загальний характер і не містять посилання на конкретні факти та обставини, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність підстав, які входять до предмету доказування у даних правовідносинах. Також допитані зі сторони позивачки свідок ОСОБА_12 та зі сторони відповідачки свідок ОСОБА_7 надали суду протилежні свідчення щодо ведення спільного господарства, спільного проживання, бюджету, доходів та витрат позивачки та ОСОБА_4 , при цьому будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування показань суду не надано.

Суд висновує, що із наданих показань усіх свідків неможливо достеменно підтвердити факт проживання однією сім`єю позивачки та ОСОБА_4 з 24.12.2021 і до ІНФОРМАЦІЯ_3 (загибелі ОСОБА_4 ), ведення їхнього спільного господарства, наявності спільних прав та обов`язків, спільного їх бюджету, спільних витрат тощо.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах № 711/82/24 від 17.12.2024, № 466/3769/16 від 12.12.2019, у яких зазначено, що показаннями свідка за відсутності інших належних доказів не може бути встановлений факт проживання однією сім`єю.

Крім того, показаннями допитаних свідків про присутність позивачки та ОСОБА_4 у січні 2022 року на роковинах по вітчиму і мами позивачки, організацію та проведення похорон, не може свідчити про наявність між ними усталених відносин, які притаманні подружжю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 588/350/15.

Отже, суд констатує, що показання свідків є суперечливими, протилежними і не підтверджені жодними документами, у зв`язку із чим суд їх відхиляє.

Твердження позивачки про наявність у неї документів, пов`язаних зі смертю та захороненням ОСОБА_4 та відповідні показання свідка ОСОБА_12 , аж ніяк не підтверджують факт перебування позивачки в фактичних шлюбних відносинах, спільного проживання, ведення спільного господарства із загиблим. Такі висновки були викладені у постанові Верховного Суду у справі № 202/5003/16-ц від 25.11.2019.

Реєстрація, фактичне проживання позивачки і ОСОБА_4 за однією адресою по АДРЕСА_1 , не може свідчити про факт проживання однією сім`єю та наявності у них усталених відносин, оскільки їх спільне проживання після розірвання шлюбу та часткова пов`язаність спільним побутом була зумовлена відсутністю іншого місця проживання у ОСОБА_4 . До того ж факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу, на що вказував Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 712/7830/16-ц.

Тим більше за вказаною адресою зареєстрований та проживав їх спільний син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого ОСОБА_4 возив до школи і забирав, приймав участь у його вихованні, піклувався за дитиною, що не оспорювалося сторонами в судовому засіданні.

При цьому відсутні будь-які докази, що між позивачкою та ОСОБА_4 існували взаємні права та обов`язки зумовлені саме проживанням однією сім`єю, а не права та обов`язки співвласників майна.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої Судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2024 (справа № 750/728/21).

Суд не приймає до уваги як доказ спільних витрат чоловіка та жінки квитанції про поповнення позивачкою рахунку мобільного телефону загиблого ОСОБА_4 , оскільки із наданої ТОВ «Лайфселл» відповіді неможливо встановити, що номер НОМЕР_5 належав ОСОБА_4 , а лише вказано, що запитуваний номер обслуговується на умовах договору по надання електронних комунікаційних послуг, укладений в письмовій формі з певною фізичною особою. (а. с. 123 том 1)

Сплата комунальних послуг позивачкою не підтверджує факт ведення спільного господарства та утримання житла нею та ОСОБА_4 , оскільки житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності матері позивачки ОСОБА_18 . Рахунки по сплаті комунальних послуг по вказаному помешканню, відкриті на ім`я ОСОБА_18 . Однак наявними в матеріалах справи документами лише підтверджується право користування пільгами на оплату комунальних послуг у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 був учасником бойових дій, був зареєстрованим у будинку за адресою АДРЕСА_1 та мав право на відповідні пільги.

Суд критично оцінює твердження позивачки про наявність спільного бюджету, доходів, витрат та усталених шлюбних відносин після офіційного розірвання шлюбу, оскільки позивачка не зверталася до органів державної виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого документа, на момент розгляду цієї справи й досі залишається відкритим виконавче провадження про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_4 .

Отже, надаючи оцінку доказам на підтвердження факту проживання позивачки з ОСОБА_4 однією сім`єю саме у період з 24.12.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день його загибелі), суд вважає, що такі докази не є належними та достатніми, з якими закон пов`язує правовий статус члена сім`ї та осіб, які проживають однією сім`єю, а також не є доказами, які підтверджують сукупність обставин, необхідних для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, як то ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, тощо.

З урахуванням вказаних обставин, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факт того, що вона дійсно проживала разом з ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період з 24.12.2021 по 14.03.2022, а тому заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись статтями 2-7, 10-13, 76, 78-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою складання повного рішення є 20.03.2025.

Суддя А. О. Бойко