Ухвала суду № 125993993, 20.03.2025, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6491/23

Провадження № 1-кс/577/393/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2025 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника потерпілого Управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 у судовому провадженні № 577/6491/23 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 2 ст.366, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 перебуває вищевказана справа.

Представник потерпілого Управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_6 подав заяву про відвід судді ОСОБА_7 покликаючись на те, що останнім відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про допит експертів, яке також було підтримано представником потерпілого. На переконання ініціатора звернення таке рішення судді може свідчити про порушення прав учасників процесу на справедливий судовий розгляд, а відтак викликає сумнів у неупередженості.

Представник потерпілого ОСОБА_5 просить задовольнити заяву фактично пославшись на наведені вище обставини.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 вважає, що відхилення суддею ОСОБА_7 під час розгляду справи по суті клопотань сторони захисту є порушенням ст. 22 КПК України щодо обов`язку суду створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і свідчить про упередженість судді.

Прокурор заперечує задоволенню за безпідставністю.

Суддя ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд цього питання за його відсутності.

Суд, вислухавши доводи учасників процесу дійшов такого висновку.

За положеннями ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).

Саме на цю норму послався ініціатор відводу стверджуючи про сумнів у неупередженості судді ОСОБА_7 , який відхилив клопотання сторони захисту про допит експертів під час судового розгляду справи по суті.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Михайлова проти України» Суд вказав, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження.

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата Верховного Суду розкрила в ухвалі про відвід судді Кібенко у справі № 908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут».

Заявником не враховано, що розгляд клопотань учасників судового провадження є обов`язком суду, передбаченим ст. 350 КПК, тобто вирішуючи клопотання суддя діяв в межах законодавчо визначених повноважень, що не може розцінюватися, як упередженість.

Відтак, не встановлено суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, якіб свідчили про обґрунтованість поданої заяви щодо відводу судді ОСОБА_7 .

З огляду на викладене у задоволенні звернення слід відмовити.

Керуючись: ст.ст. 75, 81 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення заяву представника потерпілого Управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 у судовому провадженні № 577/6491/23 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч.4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

Ухвала не оскаржується.

СуддяОСОБА_1