Рішення № 125993470, 28.02.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1545/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Веремчук О. А.

за участю секретаря: Баран О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просить скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1385876 від 03.04.2024р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує наступним.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1 . У даному будинку також зареєстрований ОСОБА_3 (син).

Приблизно із 2021р ОСОБА_3 почав створювати нестерпні умови проживання, внаслідок чого, він почав здійснювати відносно своєї мами ОСОБА_2 домашнє насильство, яке проявлялось в погрозах життю, залякуванні, шарпанині, ляпасах, нанесенні тілесних ушкоджень.

З плином часу, агресивна поведінка ОСОБА_3 почала проявлятись систематично, і вчинення домашнього насильства відносно заявниці відбувається практично щоденно.

Про вказані факти домашнього насильства було відомо всім сусідам та дільничному офіцеру поліції, однак жодних дій зі сторони останнього прийнято не було.

ОСОБА_2 неодноразово була вимушені телефонувати та звертатись до правоохоронних органів із заявами на вчинення протиправних дій ОСОБА_3 щодо вчинення ним домашнього насильства. ,

Як наслідок 12.10.2023р. відносно ОСОБА_3 було складено терміновий заборонний припис за те, що ображав вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме обзивав її, погрожував фізичною розправою.

31.10.2023року відносно ОСОБА_3 було складено ще один терміновий заборонний припис, згідно якого, 31.10.2023р. він вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме психологічне насильство.

Також, з приводу цього Позивачка зверталась в Сокальський районний суд Львівської області із вимогою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 .

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 31.01.2024 року (справа № 454/167/24 )було відмовлено у видачі припису так як у ОСОБА_3 не має іншого місця проживання, але сам факт насильства був підтверджений.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 4.01.2024 року (справа № 454/2995/23) було скасовано постанову якою її було притягнуто до відповідальності за неправдивий виклик в 2023 році.

Незважаючи на попередження правоохоронних органів, ОСОБА_3 і надалі продовжує залякувати ОСОБА_3 , застосовувати психологічне насильство, завдати їй тілесних ушкоджень.

Аналогічна ситуація відбулась і в 03.04.2024 року, ОСОБА_2 подзвонила на гарячу лінію 112 та повідомила про неправомірні дії її сина, котрий вчиняє домашнє насильство.

Коли приїхала патрульна машина поліції, працівник поліції фактично нічого не з`ясовуючи, не відібравши ні від кого пояснень, склав відносно ОСОБА_2 постанову серії ЕГА №1385876 по справі про адміністративне правопорушення.

Оскаржувану постанову ОСОБА_2 отримала поштовим зв`язком 12.04.2024 року.

Згідно вказаної постанови серії ЕГА №1385876, що складена поліцейським ВП №2 (м. Сокаль) Червоноградського РВП старшим сержантом поліції Белей В.М., ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (Здійснила завідомо неправдивий виклик поліції про домашнє насильство хоча насправді такого не було).

Проте з такою постановою ОСОБА_2 категорично не погоджується.

Вина ОСОБА_2 не підтверджується жодними доказами, а тому таке обвинувачення по суті ґрунтується на припущеннях.

Як вказано вище, працівники поліції не відібрали жодного пояснення ні у ОСОБА_2 ні у інших людей які були присутні 03.04.2024р. біля їх автомобіля.

Такі дії свідчать не тільки про Формальне відношення працівників поліції до своїх функціональних обов`язків, а вочевидь і прикривання незаконної торгівлі спиртними.

Як вказано вище, постанова складалась без участі ОСОБА_2 та після її складення була надіслана 05.04.2024р. поштовим зв`язком.

Постанову ОСОБА_2 отримала 12.04.2024р. та звернулась в Червоноградський міський центр правничої допомоги та 16 квітня було видано доручення для представництва її інтересів, тому вважаю нею з поважних причин пропущено строк на оскарження постанови.

В судовому засіданні встановлено, що даних вимог закону відповідачем при винесені постанови не дотримано.

Із змісту позову встановлено, що позивач повністю заперечує факт вчинення ним вміненого правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Жодних із перелічених у ст. 251 КУпАП доказів вини позивача у вміненому правопорушенні до оскаржуваної постанови відповідачем не долучено, а також відсутні у постанові будь-які посилання на їх наявність.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2013 року по справі «Вєренцов проти України» суд зазначив, що, незважаючи на відсутність чіткого зазначення точного проміжку часу між складанням протоколів про адміністративні правопорушення та розглядом справи, очевидним є те, що він не перевищував кілька годин. Навіть якщо допустити, що справа заявника не була складною, суд сумнівається в тому, що обставини, за яких проводився розгляд справи заявника, були такими, що надавали йому можливість належним чином ознайомитися з обвинуваченням та доказами проти нього, адекватно оцінити їх і розробити ефективну юридичну стратегію свого захисту.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Зважаючи на те, що повідомлений про час розгляду справи відповідач не прибув в судове засідання, проігнорував своїм правом на доказування суду правомірності свого рішення, тому суд приймає до уваги твердження позивача у справі щодо неправомірності оскаржуваного рішення та приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1385876 від 03.04.2024р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: О. А. Веремчук