Ухвала суду № 125992678, 20.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5674/25 Провадження №2-з/760/142/25

УХВАЛА

про забезпечення позову

«20» березня 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Індутного - Шматька Станіслаав Миколайовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

у березні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Індутного-Шматька С.М., звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

04 березня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 05 березня 2025 року.

Судом в порядку ч. 2 ст. 27 ЦПК України направлявся запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження юридичної особи. Відповідь на такий запит надійшла до суду 13 березня 2025 року.

Ухвалою від 14 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

18 березня 2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Індутного - Шматька Станіслава Миколайовича надійшла заява про забезпечення позову. Вказана заява обгрунтована наступним. ОСОБА_1 (далі - Позивач, або Позичальник) дізнався, що у провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича (далі - Приватний виконавець) перебувають матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання Виконавчого напису № 30227 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем (далі - Нотаріус), про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (далі - Відповідач) заборгованості за Кредитним договором від 17.10.2019 р. у загальному розмірі 16 202,00 грн. А також матеріали другого виконавчого провадження НОМЕР_6 з примусового виконання Виконавчого напису № 30228 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» заборгованості за Кредитним договором від 26.10.2019 р. у загальному розмірі 15 849,00 грн. До вчинення написів ОСОБА_1 не отримував про це будь-яких повідомлень та вимог оплати боргу. Лише у 2025 році він за допомогою адвоката самостійно отримав копії матеріалів виконавчих проваджень з АСВП, в т.ч. копії оскаржуваних виконавчих написів. Копії кредитних договорів з додатками, виписок про рух коштів в АСВП відсутні. Ніякої заборгованості перед ТОВ «ФК «ДІНЕРО» ОСОБА_1 не визнає. Нотаріус був зобов`язаний відмовити у вчиненні Виконавчих написів, оскільки: А) нотаріально не посвідчені кредитні договори станом на дату вчинення виконавчих написів не входять до переліку безспірних вимог (п.1 цього позову); Б) Відповідач не міг надати виписку з банківського рахунку Позивача, а довідка складена кредитором не може вважатись випискою з рахунку Позивача (п.2); В) Нотаріусу не було подано оригінали кредитних договорів, оскільки Позивач їх не підписував; оскільки напис вчиняється тільки на оригіналі договору він не міг бути вчинений на паперовій копії електронного договору без жодних підписів; подані Нотаріусу документи не відповідали законодавству України (п.3); Г) вказана у написах заборгованість не є безспірною ні якісно ні кількісно (п. 4); Д) Відповідачем не могло бути надано доказів згоди, або навіть факту повідомлення Позивача про існування заборгованості, має місце прострочення кредитора (п.5). Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької обл. Котула Артем Михайлович веде виконавчі провадження № НОМЕР_5 та НОМЕР_6 з примусового виконання Виконавчих написів № 30227 від 23.09.2021 р. та № 30228 від 23.09.2021 р. та активно вчиняє виконавчі дії спрямовані на стягнення коштів, докази чого долучені до позову. В АСВП наявні відомості про десятки запитів розісланих Приватним виконавцем з метою з`ясування майнового стану та джерел доходів Позивача з метою фактичного виконання оскаржуваних написів. Отже наявні докази того, що виконавчі провадження продовжуються і Приватний виконавець вчиняє виконавчі дії спрямовані на фактичне списання коштів з Позивача за оскаржуваними виконавчими документами. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до наданих законом виконавцю повноважень під час здійснення виконавчого провадження останній має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У зв`язку із наявністю відкритих виконавчих проваджень № НОМЕР_5 та НОМЕР_6 з примусового виконання Виконавчих написів № 30227 від 23.09.2021 р. та № 30228 від 23.09.2021 р., що є прямим обов`язком приватного виконавця, є висока вірогідність повного виконання спірних виконавчих написів до прийняття рішення по даній справі про визнання їх такими, що не підлягають виконанню. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Зміст даної норми пов`язує забезпечення позову вказаним видом за умов: 1. Наявності спірного виконавчого документа - відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню. 2. Оскарження такого виконавчого документа у судовому порядку - предметом даного судового розгляду є саме виконавчі написи № 30227 від 23.09.2021 р. та №30228 від 23.09.2021 р., які оспорюються Позивачем, позовною вимогою є визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню. 3. Оскарження виконавчого документа саме власником майна - Позивачем по даній справі є ОСОБА_1 , який є боржником у відповідних виконавчих провадженнях № НОМЕР_5 та НОМЕР_6 і є власником грошових коштів та отримує їх на власні рахунки, в т.ч. від свого роботодавця ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 , код НОМЕР_2 . 4. Вірогідності звернення стягнення на підставі такого виконавчого документа - вчинення виконавчих дій на виконання оскаржуваного Позивачем виконавчого напису у відкритому виконавчому провадженні є прямим обов`язком приватного виконавця, а відтак виконання може бути завершене до прийняття рішення у справі. Отже у випадку продовження виконавчих дій оскаржувані виконавчі написи будуть швидко повністю виконані Приватним виконавцем за рахунок звернення стягнення на грошові кошти на рахунках Позивача та 20% із його заробітної плати, що унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів Позивача, якщо буде прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Таким чином, наявні всі законні підстави для застосування заходу забезпечення позову, а тому просить суд застосувати захід забезпечення позову, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України - зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Правові висновки про обґрунтованість і співмірність такого заходу забезпечення позову, про який просить Позивач, викладені в ухвалах Верховного Суду в аналогічних справах, зокрема, від 01 листопада 2018 року у справі № 755/1603/18, провадження №61-45929ск18; від 04 квітня 2019 року у справі № 465/5843/18, провадження № 61-5933ск19; від 13 червня 2019 року у справі № 760/25536/18, провадження № 61-6221ск19, від 23 жовтня 2019 року у справі № 760/12325/19, провадження № 61-18652ск19. Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення: відсутні, оскільки забезпечення позову не завдасть Відповідачеві жодних збитків. З врахуванням викладеного просив забезпечити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ: 41350844), треті особи без самостійних вимог - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню; зупинити стягнення на підставі Виконавчого напису № 30227 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ: 41350844) заборгованості за Кредитним договором від 17.10.2019 р. у загальному розмірі 16 202,00 грн. у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, що ведеться Приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем; зупинити стягнення на підставі Виконавчого напису № 30228 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ: 41350844) заборгованості за Кредитним договором від 26.10.2019 р. у загальному розмірі 15 849,00 грн. у виконавчому провадженні № НОМЕР_6, що ведеться Приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича перебувають матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання Виконавчого напису № 30227 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» заборгованості за Кредитним договором від 17.10.2019 р. у загальному розмірі 16 202,00 грн., а також матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання Виконавчого напису № 30228 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» заборгованості за Кредитним договором від 26.10.2019 р. у загальному розмірі 15 849,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача звертаючись до суду із позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, вказував на те, що оспорювані ним виконавчі написи вчинені приватним нотаріусом з істотним порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача в заяві про забезпечення позову вказував, що у випадку продовження виконавчих дій оскаржувані виконавчі написи будуть швидко повністю виконані Приватним виконавцем за рахунок звернення стягнення на грошові кошти на рахунках Позивача та 20% із його заробітної плати, що унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів Позивача, якщо буде прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, спрямованих проти недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання ухваленого на його користь судового рішення, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2021 року у справі №902/1264/20 зазначив, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність чи невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 20 грудня 2017 № 7861, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) касаційний суд погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. Зазначено, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.

Також, у цій постанові вказано, що: «При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову».

У постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 922/4587/13 викладено правову позицію згідно з якою: «достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви».

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII. для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Вбачається, що виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Фактично законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Вирішуючи подану заяву суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній цивільній справі є оскарження виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом, як таких, що вчинені з порушенням норм матеріального права.

Оскільки, такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачений чинним законодавством, є співмірним із позовними вимогами позивача, а також враховуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчих написів нотаріуса, які можуть бути визнані такими, що не підлягають виконанню у судовому порядку, заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно буде докласти значних зусиль.

При цьому, суддя також враховує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тобто, у таких немайнових спорах має досліджуватися, зокрема, чи зможе позивач ефективно захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення поданого цивільного позову, про які він просить, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення його позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заходами забезпечення позову, які просить застосувати представника позивач, предметом позову оспорювання виконавчих написів нотаріуса; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів забезпечення позову прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи, слід дійти висновку, що невжиття судом заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення судом позову.

Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Індутного - Шматька Станіслава Миколайовича про забезпечення позову, враховуючи, що позивач оспорює виконавчий напис № 30227 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ: 41350844) заборгованості за Кредитним договором від 17.10.2019 р. у загальному розмірі 16 202,00 грн. та виконавчий напис № 30228 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ: 41350844) заборгованості за Кредитним договором від 26.10.2019 р. у загальному розмірі 15 849,00 грн., суд дійшов висновку, що для забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, до набрання судовим рішенням у справі законної сили, стягнення на підставі оспорюваних позивачем виконавчих написів приватного нотаріуса необхідно зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Індутного - Шматька Станіслаав Миколайовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі Виконавчого напису № 30227 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ: 41350844) заборгованості за Кредитним договором від 17.10.2019 р. у загальному розмірі 16 202,00 грн. у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, що ведеться Приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем.

Зупинити стягнення на підставі Виконавчого напису № 30228 від 23.09.2021 р., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ: 41350844) заборгованості за Кредитним договором від 26.10.2019 р. у загальному розмірі 15 849,00 грн. у виконавчому провадженні № НОМЕР_6, що ведеться Приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем.

Боржник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО» (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вул. Сурикова, буд. 3, код ЄДРПОУ 41350844).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (місцезнаходження: 02068, місто Київ, пр - т Григоренка, буд.15, офіс 3).

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович (місцезнаходження: 69035, місто Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, буд. 47, прим. 1, РНОКПП НОМЕР_4 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І. О. Тесленко