Ухвала суду № 125992585, 19.03.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2425/25

ун. № 759/14528/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Вища рада правосуддя про стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2025 року відведено суддю Шум Л.М. від розгляду справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 23.01.2025 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.02.2025 року змінено порядок розгляду справи та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

24.02.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення розгляду справи, у якій просить зупинити провадження у справі № 759/14528/24 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року у справі №320/32331/23 за позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування у частині наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування заяви вказує, що 18.08.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений договір між батьками про спільне утримання та виховання дитини, умовами якого було передбачено, що батько зобов`язується надавати щомісяця грошову суму (аліменти) на утримання свого сина у розмірі чверті свого заробітку (доходу), проте не менше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, встановлених законодавством України, на день сплати. Для правильного визнання розміру аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини, необхідно визначити дійсний розмір заробітку (доходу) відповідача за спірний період.

В провадженні адміністративних судів перебуває справа №320/32331/23 за позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування цього наказу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 року у справі №320/32331/23 за позовом ОСОБА_2 цей наказ від 22.08.2023 року №198/к визнано протиправним та скасовано в частині припинення з 21.08.2023 року виплати йому суддівської винагороди, зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 неотриману суддівську винагороду з 21.08.2023 року. В свою чергу, саме від розміру заробітку відповідача в процентному співвідношенні обраховується розмір аліментів, які він має сплачувати на утримання дитини відповідно до умов укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору. В даній справі № 759/14528/24 нею було заявлено лише про стягнення з відповідача передбаченого договором мінімального розміру щомісячних грошових сум на утримання дитини, що становить не менше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. За наслідками вирішення адміністративними судами справи №320/32331/23 сума аліментів, яку позивач може просити суд стягнути з відповідача, може бути збільшена. Отже, для правильного вирішення даної цивільної справи необхідно правильно визначити розмір заробітку (доходу) відповідача за спірний період, що неможливо зробити без врахування рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №320/32331/23.

У підготовче засідання ОСОБА_1 не з`явилась, направиал до суду клопотання, у якому просила відкласти судове засідання на іншу дату .

ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа Національне агенство з питань запобігання корупції свого представника у підготовче засідання не направили, направили лист, у якому просили розглядати справу без участі їх представника (а.с. 136).

Вища рада правосуддя свого представника у підготовче засідання не направили, причини неявки суду невідомі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши заяву позивача та надані документи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; 8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 вересня 2023 року у справі №588/1156/21 звернув увагу, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Відповідно до ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Розглядаючи справи, пов`язані з захистом прав дітей, суд керується принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини, який враховує те, що дитина внаслідок її фізичної й розумової незрілості потребує спеціальної охорони та піклування, зокрема належного правового захисту до й після народження.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яку прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 та ратифіковано Україною 27.02.1991, - в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, чи здійснюються вони державними, приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, має бути наданий такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя (ураховуючи при цьому права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, що відповідають за неї за законом), і для цього використовують всі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Також Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не відповідатиме забезпеченню інтересів дитини на отримання аліментних коштів, якими забезпечуються базові потреби дитини у продуктах харчування, одязі, покриття витрат на її навчання, зокрема.

Вивчивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, додані до клопотання докази, керуючись розумність тривалості провадження, принципом забезпечення якнайкращих інтересів дитини, враховуючи те, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості по аліментах на неповнолітню дитину.

Предметом спору у справі №320/32331/23 за позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду м. Києва є визнання протиправним та скасування наказу в частині припинення з 21.08.2023 року виплати йому суддівської винагороди.

Отже суд вважає, що приведені в заяві про зупинення провадження в справі обставини не є перешкодою для правильного вирішення даного спору, а тому підстави для зупинення провадження в справі відсутні.

Крім того, виходячи з предмету позову в даній справі, суд вважає, що надані позивачем докази в обґрунтування пред`явленого позову, а також докази, надані відповідачами на їх спростування, дозволяють суду встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, що є перешкодою, відповідно до ст. 251 ЦПК України, для зупинення провадження в справі з цих підстав.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, оскільки у виконання положень п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України представником відповідача не доведена об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та вважає, що зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним.

Водночас суд роз`яснює позивачу, що відповідно до норм ст. 423 ЦПК України рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Керуючись нормами п. 6 ч. 1 ст. 251, п. 5 ч. 1 ст. 253, ст. 260-261, п. 14 ч. 1 ст. 353, 354-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ю.О. Твердохліб