Ухвала суду № 125992519, 19.03.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/56/25

ун. № 759/14528/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Вища рада правосуддя про стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.

17.03.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить в межах суми позову в розмірі 831 961,72 грн накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, за адресою: АДРЕСА_1 , рнонм 2436656032224.

В обгрунтування заяви вказує, що після підписання в серпні 2021 року договору між батьками про спільне утримання та виховання дитини відповідачем протягом кількох років було відчужено належне йому майно, зокрема, як свідчать відомості декларації ОСОБА_2 , як судді, в 2021 році ним було відчужено нерухоме майно на суму 550 тис. грн. та 746 тис. грн, а в 2022 році відповідач відчужив належне йому нерухоме майно на суму 2 011 273 грн, а також відчужив рухоме майно на суму 1 050 000 грн. Також, в січні 2023 році ОСОБА_2 безоплатно відчужив наявне у нього нерухоме майно, саме: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 3222486201:01:018:0214, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а нове майно яке придбавалось подружжям ОСОБА_2 , оформлювалось на дружину. Внаслідок цього станом на 13.05.2024 року єдиним нерухомим майном, яке залишилось у володінні відповідача була земельна ділянка кадастровий номер 3222480800:06:005:5028, площею: 0.12 га, що розташована в Київська обл., КиєвоСвятошинський р., с/рада. Бузівська (яка перебуває під арештом, накладеним ухвалою Дарницького районного суду м. Києва в межах забезпечення позову по справі № №753/16899/24). Це вказує на безперешкодне розпорядження відповідачем майном та існування об`єктивного ризику чергового відчуження майна, що може значно утруднити для позивача виконання судового рішення про стягнення заборгованості по аліментам на дитину. Враховуючи, що заборгованість відповідача лише по аліментах за період з липня 2023 по грудень 2024 року становить: 403 470,39 грн, такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку кад. номер 3222486201:01:018:0214, є співмірним з заявленими позовними вимогами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2025 року вищезазначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та заяву передано судді.

У підготовче засідання ОСОБА_1 не з`явилась, направила до суду клопотання, у якому просила відкласти судове засідання на іншу дату.

ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа Національне агенство з питань запобігання корупції свого представника у підготовче засідання не направили, направили лист, у якому просили розглядати справу без участі їх представника (а.с. 136).

Вища рада правосуддя свого представника у підготовче засідання не направили, причини неявки суду невідомі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та надані документи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з приписами частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Пленум Верховного Суду України в пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, цивільний процесуальний кодекс не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігти ситуації, в якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав та законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у разі, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

За загальним принципом цивільного судочинства, який застосовується і при розгляді заяв про забезпечення позову, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).

За змістом статей 77, 78, 79, 80, 89 цього Кодексу докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості і об`єктивності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

Предметом заяви про забезпечення позову у цій справі є вимога про накладення арешту на конкретний об`єкт нерухомого майна, яким є земельну ділянку кадастровий номер: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , нм НОМЕР_1 , що зумовлює необхідність надання доказів належності її відповідачу.

Як вбачається з відповіді Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.03.2025 року земельна ділянка з кадастровим номером 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене доказів належності земельної ділянки кадастровий номер: 3222486201:01:018:0214, площею (га): 0.0543, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 суду не надано.

Отже враховуючи недоведеність обставин, які зумовлюють необхідність і можливість застосування заходів забезпечення позову, правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 259-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи:

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Текст ухвали складено 19.03.2025 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб