Рішення № 125992003, 20.03.2025, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

с-ще Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

20 березня 2025 рокуСправа № 322/251/25

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Гавриш О.А., за участю позивача Остапенка М.М., представника відповідача Кравченка О.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про скасування постанови серії ЕНА №4136086 від 23 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення про справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Короткий зміст позовних вимог, відзиву, пояснення сторін, рух справи.

03.03.2025 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просив скасувати постанову серії ЕНА №4136086 від 23.02.2025 винесену інспектором СРПП ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції Врубелем Дмитром Павловичем (далі Інспектор), якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень (далі Постанова, або оскаржувана постанова).

Вказану Постанову позивач вважає не законною тому просив її скасувати.

В обґрунтування позову зазначив, що 23.02.2025 зробивши зупинку транспортного засобу (Nissan X-Trail з д.н.з. НОМЕР_1 ), біля магазину «Смак» (за адресою: вул. Українська, 46, селище Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області), був повідомлений випадковим пішоходом про відсутність підсвідки номерного знаку. Усунути несправності підсвітлення номерного знаку на місці не мав змоги, тому вирушив до місця проживання вул. Магістральна, 10 селище Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, де було здійснено усунення несправності. При зупинці автомобіля інспектору повідомлялися вказані обставин, втім його пояснення були проігноровані. Позивач вважає, що постанова винесена з неповним з`ясуванням обставин справи.

Представником відповідача (далі Представник) подано відзив на позовну заяву, до якою долучено рапорт Інспектора від 23.02.2025, два медіофайли з відеозаписами (з бодікамери Інспектора VID250223-181127F (далі запис №1), і VID250223-182628F (далі запис №1).

Зі змісту відзиву випливає, що під час несення служби 23.02.2025 в ході патрулювання селища Новомиколаївка по вулиці Українській, в районі будинку №5, патрульними був зупинений автомобіль марки Nissan X-Trail з д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Автомобіль був зупинений через порушення позивачем правил дорожнього руху - в темну пору доби не освітлювався задній державний номерний знак, що є порушення п.п.2.9(в) Правил дорожнього руху. Вказаний факт дав підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Представник зазначив, що факт керування автомобілем у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком на момент його зупинки працівниками поліції, не заперечується самим позивачем. Водночас посилання останнього, що про відсутність підсвідки номерного знаку ТЗ він був повідомлений випадковим пішоходом та прямував до місця проживання для усунення несправності, є непереконливими й бездоказовими, оскільки вкрай сумнівним видається можливість раптової несправності обох ламп підсвітки заднього номерного знака, який не освітлювався зовсім, на що вказує у постанові серії ЕНА №4136086 від 23.02.2025 Інспектор і чого не оспорює сам позивач.

Крім того, ця обставина, на думку Представника, не свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності. Факт керування транспортним засобом, який має неосвітлений державний номерний знак в темну пору доби, є самостійною підставою для притягнення особи до відповідальності. Наявність чи відсутність у позивача можливості бути обізнаним з технічною несправністю автомобіля під час його руху не має прямого впливу на склад правопорушення.

Враховуючи перелічені обставини Представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача у повному обсязі.

Також у відзиві містилось клопотання про залучення Інспектора у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Втім з огляду на те, що судом не встановлено обставини, які б давали підстави вважати, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки Інспектора, у задоволенні вказаного клопотання суд відмовив.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з підстав наведених у позові.

Представник в свою чергу просив у задоволенні позову відмовити, через підстави наведені у відзиві.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

Згідно з оскаржуваною постановою до ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення - штраф в сумі 1190,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.123-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У постанові вказані відомості про час і місце розгляду справи, посада, спеціальне звання, П.І.Б. особи, яка розглядала справу, відомості про особу, щодо якої розглядалася справа і документи, що посвідчують її особу та належність транспортного засобу.

Постановою встановлені фактичні обставини правопорушення, а саме те, що 23.02.2025 о 18:20 год на вул. Українська, 55, в селищі Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки Nissan X-Trail з д.н.з. НОМЕР_1 у якого в темну пору доби була відсутня підсвітка заднього номерного знаку, чим порушив п.2.9 «в» ПДР.

В п.7 Постанови зазначено: «інші матеріали справи, бодікамера Інв 181504067».

Постанова підписана Остапенком М.М. і особою, яка винесла постанову.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Згідно зч.2ст.77КАС Українив адміністративнихсправах пропротиправність рішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Фактичні обставини визнаються сторонами.

Частина перша ст.121-3 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність, зокрема за керування або експлуатація транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком.

Відповідно до п.2.9(в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001№1306 (далі ПДР) водієві забороняється, окрім іншого, керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно зі ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На записі №1 позивач одразу вказує, що він їде усувати неполадку підсвітки (тайм код 00:57), на що інспектор робить зауваження, що той їде вже третій день (01:03), а позивач на це зазначає, що його поліцейські три дні не зупиняли (01:05), інспектор в свою чергу пояснює, що водій самостійно має слідкувати за освітленістю (01:15). Інспектор повідомив позивачу, що за порушення ПДР буде винесена постанова за ст.121-3 КУпАП (04:45), на що позивач повторює доводи про те, що він їде усувати неполадку підсвітки, що він буде оскаржувати постанову. Інспектор перед початком розгляду справи ознайомив позивача з його правами (05:20 06:20). Додаткових пояснень позивач не надавав. Інспектор зафіксував відсутність освітлення номерного знака (11:47). Вже після отримання копії постанови позивач на репліку поліцейського щодо усунення неполадки, зазначив, що він про неполадку не знав, і якщо б йому винесли попередження він би можливо її усунув місці, а вже якщо б не усунув, тоді доречно виносити постанову. Додав, що на початку руху підсвітка світилася, що вона не світиться, дізнався від самого поліцейського (кінець запису №2).

В заяві по суті позивач зазначив дещо іншу версію того, як він дізнався про несправності підсвітлення номерного знаку, а в судовому засіданні під час проголошення вступного слова ще одну, а саме зазначив, що про це йому повідомив знайомий зателефонувавши по телефону. Після з`ясування обставин і перевірки їх доказами, позивач пояснив, що він в день події керував транспортним засобом, виїхав з дому випити кави біля магазину «Смак» після чого випадковий перехожий повідомив йому про те, що у нього не горить підсвідка заднього номеру (фактично те, що зазначав у позовній заяві). Він вирушив додому для того щоб усунути неполадку. Місце його проживання знаходиться менше ніж за сто метрів від магазину «Смак». Коли він заїхав у двір до нього підійшли поліцейські. Після складання постанови він майже одразу усунув вказану несправність.

На питання суду чому він не усунув несправність біля магазину, після того як дізнався про її існування зазначив, що у нього не було відповідного інструменту (тоненької викрутки). На питання суду чому він не сходив за інструментом пішки (з огляду на незначну відстань від місця де була виявлена неполадка і домом в якому проживає позивач), пояснив холодною температурою надворі.

Заслухавши сторони, дослідивши і проаналізувавши наявні у справі докази суд дійшов висновку, що подія і склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені в оскаржуваній постанові, а також підтверджуються відеозаписом здійсненими не бодікамеру поліцейського, отже відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог п.2.9 (в) ПДР під час керування ним транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком.

Наведені позивачем доводи правильність висновків Інспектора щодо наявності підстав для винесення постанови не спростовують, адже заборони визначені п.2.9 ПДР не передбачають, жодний умовностей і виключень, як до прикладу, тих, що передбачені абз.1 п.31.5 ПДР.

За умови якщо якась з наведених версій позивачем дійсно мала місце, останній, після виявлення факту відсутності освітлення номерного знаку, не мав права керувати автомобілем. Фактично з пояснень позивача випливає, що у вказаному випадку він керувався п.31.5 ПДР згідно з якими у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил (до яких зокрема відносяться, зовнішні світлові прилади п.31.4.3 ПДР) водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Позивач надав пояснення, що стоянка біля магазину «Смак» знаходиться менше ніж в ста метрах від його дому, і навіть якщо він не міг усунути несправність на місці відразу то мав об`єктивну можливість зробити це згодом, без керування транспортним засобом.

До того ж у вказаному випадку не може йти мови щодо несправності яка виникла саме в дорозі.

Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи той факт, що суб`єкт владних повноважень, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та Конституцією України оскаржувана постанова винесена законно і скасуванню не підлягає, відповідно підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Керуючись ст.ст.241 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 (реєстрація), АДРЕСА_2 (фактичне проживання), РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, 69005, м. Запоріжжя, вул. Апухіна Дмитра, буд. 29, ідентифікаційний код 40108688.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.О. Губанов