Рішення № 125986498, 19.03.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1007/25

Номер провадження № 2-о/521/181/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Одеська міська рада (адреса реєстрації: м. Одеса, пл.. Думська, 1) про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2025 року заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 був рідним братом ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.01.2025 року відкрито провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.02.2025 року витребувано у нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори копію спадкової справи за №158/2024 відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.03.2025 року на виконання ухвали суду від 18.02.2025 року, нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори надав до суду копію спадкової справи за №158/2024 відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, представник заявника подала до суду заяву, у якій просила заяву про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько заявниці - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07 листопада 2023 року, що видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серія НОМЕР_1 , актовий запис №10695.

Судом встановлено, що після його смерті відкрилася спадщина, що складається з прав спадкодавця на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 . Вказана частка квартири належала ОСОБА_3 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19 грудня 2005 року, та 31.01.2006 року зареєстрованого в МБТІ та РОН за № 26 в книзі: 552пр-147.

В цілому квартира АДРЕСА_2 , належала батькові заявниці - ОСОБА_2 , бабусі заявниці - ОСОБА_4 , та дядькові заявниці - ОСОБА_3 , в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько заявниці - ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14 листопада 2009 року, що видане Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, Серія НОМЕР_2 , актовий запис № 68.

Факт того, що ОСОБА_2 був батьком заявниці підтверджується Свідоцтвом про народження, що видане відділом реєстрації актів громадянського стану Київської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради, актовий запис № 360 від 22 квітня 1997 року, де в графі батько вказано: « ОСОБА_2 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся заявниці - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26 квітня 2022 року, що видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Серія НОМЕР_3 , актовий запис № 4776.

Згідно матеріалів справи, 15 липня 2010 року бабуся заявниці ОСОБА_4 , залишила заповіт, в якому заповідала заявниці належне їй майно.

11 жовтня 2023 року заявниця стала власником належних ОСОБА_4 , часток квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11 жовтня 2023 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є спадкоємицею другою черги за законом після смерті свого дядька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За вимогами статті 1216 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , заявниця як спадкоємець за законом своєчасно звернулася до державного нотаріуса Малиновської Державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого було заведено спадкову справу № 158/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76258237 від 19.03.2024 року.

23.09.2024 року заявниця звернулася до державного нотаріуса Малиновської Державної нотаріальної контори з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус, розглянувши надані документи, надала заявниці листа №5154/01-16 від 23.09.2024 р., в якому роз?яснила питання спадкування після смерті дядька заявниці.

У листі нотаріус зазначила, що згідно ст. 68 Закону України «Про нотаріат», п. 4.12, п. 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.14 пункту 4 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов?язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п. 4.16 пункту 4 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно п. 4.2 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішення суду що набрало законної сили про встановлення факту родинних та інших відносин.

Судом встановлено, що в наданих заявницею документах для одержання свідоцтва про право на спадщину до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є розбіжності, а саме:

- в Свідоцтві від 07 листопада 2023 року, актовий запис № 10695, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Серія НОМЕР_1 , записано прізвище померлого « ОСОБА_5 »;

- в відомостях, отриманих шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , актовий запис № 1482, від 14 серпня 1965 року, зазначено прізвище дитини, батька та матері як « ОСОБА_5 »;

- в відомостях отриманих шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 , актовий запис № 1196, від 15 червня 1973 року, зазначено прізвище дитини, батька та матері як « ОСОБА_6 ».

- в відомостях отриманих шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , актовий запис №360, від 22 квітня 1997 року, зазначено прізвище дитини, батька та матері як « ОСОБА_6 ».

За таких умов, захистити свої права заявниця має можливість лише у судовому порядку шляхом надання заяви в окремому провадженні про встановлення факту родинних відносин з померлим.

Обираючи спосіб захисту своїх прав, заявниця звернулася в судовому порядку з метою встановити юридичний факт, а саме факт родинних відносин, від офіційного встановлення, якого зможу реалізація нею права на спадкування..

Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Згідно ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв`язку з укладенням мирової угоди. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» було дано роз`яснення що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, якій посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно пункту 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 7 Постанови Верховного Суду України від 31.01.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Таким чином, вищенаведене дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був рідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом роз`яснюється, що це рішення є достатнім документом для підтвердження юридичного факту, про встановлення якого просив заявник, та не потребує вчинення додаткових дій щодо його виконання.

Керуючись ст. ст. 206, 315, 319, 354 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Одеська міська рада (адреса реєстрації: м. Одеса, пл.. Думська, 1) про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУ Д Д Я: І.А. Бобуйок