Рішення № 125986401, 20.03.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2491/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського районуОдеської області про встановлення факту належності та визнання права власності за спадкове майно.

В обгрунтовання поданого позову від 01.10.2024 року та уточненої позовної заяви від 14.03.2025 року зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складалося з житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на який відсутні у зв`язку з їх втратою.

Відповідно до технічного паспорту складеного КП КМР «БТІ» від 07.10.2024 року, житловий будинок в АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А1 житловою площею 29,3 кв.м. та загальною площею 53,6 кв. м., літньої кухні - літ. Б1, сараю - літ. В1, сараю - лі. Г, сараю - літ. Д1, убиральні літ. Е, надвірних споруд - № 1-6;1.

Згідно довідки КП КМР «БТІ» № 869 від 16.10.2024 року право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 .

Вищевказане майно прийняла фактично дочка померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як на момент смерті постійно проживала зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено актом депутата Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області про встановлення фактів від 10.10.2019 року, згідно якого ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_2 проживала з ним в АДРЕСА_1 за однією адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 .

При житті, ОСОБА_3 не переоформлювала спадщину після смерті батька ОСОБА_2 нотаріально, прийняла її фактично, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на момент його смерті, до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не зверталася, свідоцтв про право на спадщину не отримувала.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17.06.2020 року по справі № 502/362/20 встановлений факт належності земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області загальною площею 2,83 га відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296111, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 13.06.2005 року, кадастрові номери 5122310100:01:0020488 та 5122310100:01:0020489, ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлений факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296111, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 13.06.2005 року, кадастрові номери 5122310100:01:0020488 та 5122310100:01:0020489, в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач, син померлої, відповідно до ст. 1261 ЦК України є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки його батько ОСОБА_4 , помер ще ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач прийняв спадщину після смерті матері фактично, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як на момент смерті постійно проживав зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено актом депутата Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області про встановлення фактів, згідно якого позивач на момент смерті ОСОБА_3 проживав з нею за однією адресою.

Позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини та йому приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Юрченко М.Є. було надано роз`яснення за № 675/01-16 від 17 грудня 2019 року, в якому зазначено, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, що унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку. У разі відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, це питання вирішується у судовому порядку.

Після смерті спадкодавця стало відомо, що правовстановлюючий документ на житловий будинок з будівлями та спорудами відсутній у зв`язку з його втратою, його поновлення на даний момент не є можливим, відсутня також ї реєстрація права власності на будинок на померлого спадкодавця. Відсутність у позивача всіх належних документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав. Відсутність у позивача можливості оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

В зв`язку з зазначеним позивач просить суд:

- встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на житловий будинокз будівлямита спорудами,розташованого в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальна площа 53,6 кв. метра, житлова площа 29,3 кв. метра), літ. «Б1» - літня кухня, літ. «В1» - сарай, літ. «Г» - сарай, літ. «Д1» - сарай, літ. «Е» - убиральня, № 1-6;І - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву відповідно до якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив на уточнену позовну заяву, в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 зареєстрованого 10.10.1958 року та виданого повторно 31.01.1974 року м. Кілія відділ ЗАГС Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було складено відповідний актовий запис № 302 від 10.10.1958 року. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00024646693 від 21.11.2019 року встановлено, що 23.10.1976 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 169 від 23.10.1976 року.. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_7 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 зареєстрованого 14.10.1977 року та виданого повторно 13.02.1978 року м. Кілія р/в ЗАГС Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис № 329 від 14.10.1977 року. Батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 20.08.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районногоуправління юстиціїОдеської області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 232 від 20.08.2008 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 25.01.2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 38 від 25.01.2013 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 16.09.2014 року Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 534 від 16.09.2014 року.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17.06.2020 року по справі № 502/362/20 встановлено факт належності земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області загальною площею 2,83 га відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296111, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 13.06.2005 року, кадастрові номери 5122310100:01:0020488 та 5122310100:01:0020489, ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296111, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 13.06.2005 року, кадастрові номери 5122310100:01:0020488 та 5122310100:01:0020489, в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно акту про встановлення фактів від 30.01.2020 року, складеного депутатом Кілійської міської ради встановлено, що мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На момент її смерті з нею за даною адресою постійно проживав та був зареєстрований її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки №869 виданої 16.10.2024 року Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності видане виконавчим комітетом Кілійської міської ради 26.03.1982 р., за № 1071, зареєстроване Кілійським БТІ в реєстр. кн.20, стор. 95, реєстр. № 6229, на праві приватної власності у частці 1/1 належить ОСОБА_2 .

Відповідно до технічного паспорту складеного Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» від 07.10.2024 року, житловий будинок в АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А1 житловою площею 29,3 кв.м. та загальною площею 53,6 кв. м., літньої кухні - літ. Б1, сараю - літ. В1, сараю - лі. Г, сараю - літ. Д1, убиральні літ. Е, надвірних споруд - № 1-6;1.

Відповідно до повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 21/01-16 від 06.01.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа до майна померлої не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79615818 від 30.12.2024 року. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 79615958 від 30.12.2024 року інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - відсутня.

Відповідно до Інформаційного листа №675/01-16 від 17.12.2019 року наданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в оформлені спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Крім того, преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (Правова позиція ВС у складі КГС, постанова від 18 березня 2021 року, справа № 902/608/19).

Отже вказані обставини, які були встановлені судом у рішенні від 17.06.2020 року, а саме факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не потребує повторного встановлення і дослідження.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про належність житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але належним чином не встигла оформити своїх спадкових прав на вказане спадкове майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно дост.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач як єдиний спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_3 , прийняв спадщину відповідно до положень ст.. 1268 ЦК України, однак не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину, у вигляді житлового будинку, у нотаріуса, через відсутність правовстановлюючих документів, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.16,328,1261,1268ЦК України,ст.ст. 12,81, 259,263-265, 280-282, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на житловий будинокз будівлямита спорудами,розташованого в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальна площа 53,6 кв. метра, житлова площа 29,3 кв. метра), літ. «Б1» - літня кухня, літ. «В1» - сарай, літ. «Г» - сарай, літ. «Д1» - сарай, літ. «Е» - убиральня, № 1-6;І - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доапеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан