Ухвала суду № 125985186, 25.02.2025, Барський районний суд Вінницької області

125/232/24

2-п/125/3/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2025 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Питель О.В., секретар судового засідання Іщук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участі: представника заявника Невольчука С.П.,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Барського районного суду Вінницької області від 10.01.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2106431401876 від 05.03.2021 у розмірі 38571грн (тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят одна гривня); стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на сплату судового збору у сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн (тринадцять тисяч гривень), а всього 16028 (шістнадцять тисяч двадцять вісім гривень).

У судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги з підстав, що викладені у заяві про перегляд заочного рішення. Акцентував увагу суду на тому, що ОСОБА_2 , як відповідач у цивільній справі, не була належним чином повідомлена про судові засідання. Зокрема, судових повісток не отримувала. На час подання позову та судового розгляду і на даний час проживає закордоном (Швеція), копії відповідних документів додано до заяви. Вважає, що суд під час ухвалення вказаного заочного рішення порушив вимоги ст. 223 ЦПК України. З огляду на те, що відповідач не була належним чином повідомлена, суд мав би відкласти розгляд справи на іншу дату. Зазначив, що суд виніс незаконне рішення, оскільки відповідачеві не було відомо про судову справу, то вона не могла надати суду свої заперечення проти позовних вимог чи заявити про застосування строків давності. Вважає, що позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів для підтвердження своїх вимог. Зазначив, що сума кредитної заборгованості не підтверджується жодними документами, позивач не надав виписки з особового рахунку. Крім того, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, що засвідчують наявність реєстрації ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та наявності у нього права на здійснення фінансових послуг. Зазначив, що у матеріалах справи не має жодного доказу підписання ОСОБА_1 договору про надання фінансових послуг № 2106431401876 від 05.03.2021 електронним підписом. Пропозиція (оферта) укласти електронний договір про надання позики на умовах фінансового кредиту повинна містити істотні умови договору. У матеріалах справи відсутня оферта Товариства і невід`ємна частина договору про надання фінансової послуги, а саме пропозиція (оферта) укладення договору про надання кредиту підписана ЕЦП ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та заявки клієнта про надання клієнту кредиту на умовах оферти, підписана клієнтом шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Оскільки, з наданих Товариством документів встановлено недотримання порядку укладення електронного договору, встановленого ст. 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», договір № 2106431401876 від 05.03.2021 є таким, що не прирівнюється до договорів укладених у письмовій формі. Також, у порушення вимог ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» у договорі № 2106431401876 від 05.03.2021 не вказано наявність посередника, а саме ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», яке переказало кредитні кошти на картку ОСОБА_2 . У матеріалах справи є незавірена належним чином копія листа ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» на ім`я ТОВ «Служба миттєвого кредитування». Згідно з текстом якого, ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» підтверджує, що на підставі укладеного між ними договору про організацію переказів коштів було здійснено переказ коштів. При цьому, не вказується власник картки, на яку здійснено переказ коштів. У матеріалах справи відсутні копії договору між ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» та ТОВ «Служба миттєвого кредитування». Не зрозуміло, чи дотримано при його укладенні вимоги Закону України «Про платіжні послуги». Наведене свідчить про те, що факт одержання ОСОБА_2 кредитних коштів, не доведено наявними у справі доказами. Як вбачається з матеріалів справи у жодного з товариств, які вказані у позовній заяві, немає ліцензії на здійснення фінансових послуг, зокрема факторингу, що є порушенням вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, затверджених постановою КМУ № 913 від 07.12.2016, та вимог ЗУ "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1079 ЦК України, фактором може бути фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Звернув увагу суду, що ОСОБА_2 не одержувала від жодного з товариств, які вказані у позовній заяві, а ні від фактора ТОВ «Коллект Центр» письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, із зазначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також вказаний фактор, якому має бути здійснений платіж. Вважає, зазначені обставини порушенням вимог ст. 1082 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду письмові заперечення, у яких просив заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, а заочне рішення без змін, провести розгляд справи без участі представника. У письмових поясненнях зазначив, що підстав для перегляду заочного рішення немає. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про судову справу, суд вжив всіх необхідних дій для повідомлення відповідача про відкриття судового провадження у справі. Натомість, відповідач не надала жодних належних доказів на підтвердження поважних причин неявки у судове засідання. Звернув увагу суду, що на сьогодні користувач мобільного застосунку "Дія" як учасник судового процесу отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі, судові рішення. Згідно з п. 3 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послугкористування Порталом Дія здійснюється на безоплатній основі цілодобово сім днів на тиждень, крім випадків проведення модернізації або планових і позапланових профілактичних та/або технічних робіт, пов`язаних із усуненням технічних та/або методологічних недоліків чи технічного збою в роботі. Тому, відповідач могла та мала можливість і нічим не була обмежена щодо набуття інформації у даній справі. Звертає увагу суду на те, що оскаржуване заочне рішення оприлюднено на сайті ЄДРСР ще 23.01.2025. Умисне ухилення стороною у справі (на яку судом покладено зобов`язання (стягнення заборгованості)), яке виявляється у явному навмисному ігноруванні кореспонденції суду у жодному випадку не може бути розцінене судом як неналежне повідомлення боржника про розгляд справи, винесене рішення у справі про стягнення заборгованості. Судом належним чином повідомлено відповідача. Дана обставина підтверджується матеріалами судової справи та жодним чином не спростовується відповідачем. Щодо строків позовної давності зазначив, що з урахуванням дії карантину та воєнного стану з 12.03.2020 по 01.07.2023 перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені Позивачем, та підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Щодо укладення кредитного договору зазначив, що 05.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2106431401876 «Стандартний» (далі договір). Даний договір було укладено згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Договір про надання фінансових послуг №2106431401876 підписано позичальником 05.03.2021 електронним цифровим підписом, який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення вказаних договорів, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, що є додатком до кредитного договору, у якій відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з умовами та правилами надання коштів їй у позику, а також зазначила свою електронну адресу, на яку направлений договір та номер карткового рахунку. До матеріалів позовної заяви надано докази на підтвердження виникнення зобов`язань між сторонами, надання (обміну) усією необхідною інформацією, погодження всіх істотних умов договору. З огляду на вказане, вважає, що викладені у заяві пояснення відповідача є такими, які будуються лише на словах, непідтверджені відповідними доказами у розумінні норм цивільного процесуального законодавства. Щодо перерахування коштів зазначив, що відповідно до наявної у матеріалах справи довідки вбачається, що на картку № НОМЕР_1 , зазначений банк власника картки, призначення: кошти згідно договору №2106431401876 був здійснений переказ грошових коштів у розмірі 4300 грн. Звертає увагу, що ні первісний кредитор, ні позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок за картковими рахунками споживачів. Твердження відповідача про те, що вона не отримувала кредитних коштів тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідач вказує на недоведеність факту перерахування їй кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Вказана заборгованість підтверджується доданими до позовної заяви розрахунками заборгованості, є чинною та такою, що не спростована відповідачем. Стягувачем було правомірно та відповідно до домовленостей між сторонами, що викладені у даному договорі, нараховано відсотки у межах дії даного договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та строку нарахування процентів. Додатково зазначає, що ТОВ «Коллект Центр» заборгованість ненараховував,а звернувсядо судуз позовомдо боржникапро стягненнязаборгованості виключноз сумою,яка булапередана врамках підписаногодоговору провідступлення прававимоги.Щодо розрахункузаборгованості зазначив,що урозрахунку заборгованості(розрахункуі первісногокредитора,і фактора)чітко вказаноз чогоскладається заявленасума заборгованості,відповідно дояких умовдоговору таза якийперіод вонабула нарахована.Нарахування відсотківздійснювалося умежах строкукредитування,визначеного тапогодженого сторонамидоговору.Представник позивача,звернув увагусуду,що уматеріалах справивідсутні будь-якідокази напідтвердження належноговиконання умовдоговору таконтррозрахунокзаборгованості,здійснений відповідачем.Таким чином,відсутні підставидля сумнівуу правильностіздійснених кредиторомрозрахунків.Договір тайого умовиу судовомупорядку неоскаржувались,не визнавалисянедійсними,а томує такими,що відповідаютьволевиявленню сторін.Відповідачем ненадано належнихта допустимихдоказів,які бсвідчили просплату неюзаборгованості уповному розмірі.Отже,розмір тапорядок нарахуваннявідсотків,погоджений сторонамикредитного договору,підстави виникненнязаборгованості єзаконними,а їїрозмір розумнимта справедливим.Щодо переходуправ вимогизазначив,наявними уматеріалах справидоказами підтверджуєтьсяперехід відТОВ «Службамиттєвого кредитування»до позивачаправ вимогиза кредитнимдоговором,укладеним звідповідачем.Щодо статусуфінансової установи,зазначив,що ТОВ«Вердикт Капітал»та ТОВ«Коллект Центр»не єфінансовими установами. Відповідно до інформації з КІС НБУ ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) була зареєстрована як фінансова компанія та на момент підписання договору факторингу у товариства була наявна ліцензія на надання послуг з факторингу, яка діяла з 30.03.2017 по 20.04.2023. Така ліцензія була надана первісному кредитору під час укладення договору факторингу, про що свідчать відповідні застереження і гарантії, що містяться у договорі. Отже, твердження відповідача про недійсність договору факторингу не відповідає обставинам справи. Аналогічне стосується і ТОВ «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926), яке мало статус фінансової установи та ліцензію на надання послуг з факторингу була наявна з 18.10.2021 по 29.03.2024. Відповідні роздруківки з сайту КІС НБУ долучено до заперечення. Вважає, що відповідачка нівелює інститут заочного розгляду справи та зловживає своїми процесуальними правами, що у свою чергу є неприпустимим, порушує принцип ефективності судової системи та обов`язковості судових рішень.

Заслухавши пояснення представника відповідача, ураховуючи письмові заперечення представника позивача, дослідивши матеріали заяви, цивільної справи, суд дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що за наявності у сукупності двох причин, а саме: неявки відповідача у судове засідання з поважних причин та наявності доказів, на які він посилається та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування заочного рішення.

Суд не приймає до уваги тверджень сторони відповідача щодо нездійснення судового виклику належним чином у судові засідання з огляду на таке.

У позовній заяві позивач вказав адресу відповідача: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд звертався до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Відповідно до даних довідки Барської міської ради Вінницької області №08-11/97 від 08.02.2024, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Про дату, час і місце судових засідань 06.03.2024, 06.05.2024, 26.06.2024, 26.08.2024, 30.10.2024 та 10.01.2025 відповідач була повідомлена шляхом надсилання судових повісток про виклик поштою листами з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, за якою зареєстроване місце проживання відповідача, що відповідає положеннями п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

До суду повернулося шість рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з відміткою: «адресат відсутній», що на підставі положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається належним повідомленням учасника справи.

Таким чином, судом було виконано процесуальні вимоги щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, поважних причин неявки у судове засідання відповідач не повідомила.

Під час судового засідання були досліджені документи, які долучив до заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача на підтвердження поважності неявки у судове засідання відповідачки. Однак надані копій двох документів, що містять фотокартку відповідачки, виготовлені іноземною мовою, їх переклад відсутній, встановити зміст вказаних доркументів неможливо, тому суд не приймає у якості доказів подані копії.

Щодо наявності матеріальної підстави для перегляду заочного рішення, то у заяві про перегляд заочного рішення заявник ОСОБА_1 не зазначила доказів чи обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не були враховані під час ухвалення судом заочного рішення саме внаслідок відсутності відповідачки ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Беручи до уваги викладені обставини, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення Барського районного суду Вінницької області від 10.01.2025.

На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя