Рішення № 125984124, 20.03.2025, Близнюківський районний суд Харківської області

185/863/25

2-а/612/6/25

Рішення

Іменем України

20 березня 2025 року с-ще. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Масло С.П., за участю секретаря судових засідань Чміль Т.А., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі. Близнюки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

З Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на розгляд надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому він просить, з урахуванням уточнених позовних заяв, визнати протиправною та скасувати постанову від 17.01.2025 серії ЕНА №3878446 про накладення адміністративного стягнення, винесену поліцейським патрульної поліції Кеба Артемом Володимировичем відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП і накладене на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що поліцейським сектору реагування патрульної поліції 2 взвод 3 рота 3 батальйон місто Дніпро Кеба Артемом Володимировичем, неправомірно винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення від 17.01.2025 року серії ЕНА №3878446 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.

17.01.2025 року близько 14:50 години ОСОБА_1 , з дружиною та грудною дитиною здійснював рух на транспортному засобі ШКОДА (універсал) на автодорозі в м. Дніпро по вул. Архітектора Олега Петрова, 20.

Одразу після здійснення зупинки поліцейськими, до його авто підійшов інспектор поліції та попросив надати йому для перевірки документи на право керування. На зазначене прохання він попросив інспектора у відповідності до ст.35 Закону «Про національну поліцію» проінформувати його про конкретну причину зупинки. У відповідь інспектор повідомив у нього брудний номер на авто.

ОСОБА_1 повідомив, що вимога пред`явлення документів є правомірною лише коли є законнапідстава зупинки,однак вст.35 Закону «Про національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав зупинки, нема такої підстави зупинки як «Перевірка документів».

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення: за ч. 1 ст.121-3 КУпАП у розмірі штрафу 1190 грн.;

За порушення ПДР водії притягаються до адміністративної відповідальності. Проте відповідності до ст. 251 КУпАП інспектор зобов`язаний довести факт порушення ПДР, шляхом доведення належними та допустимими доказами.

ОСОБА_1 вважає,що вінне порушувавПДР, які нібито стали підставою зупинки.

ОСОБА_1 також, зазначив, що у разі відсутності у постанові посилань на належні докази надання таких доказів в подальшому виключає їх допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Таким чином,в порушеннязазначених нормінспектором жоднимидопустимими доказами(фото,відео зіслужбового пристрою)не доведенофакт порушенняв йогодіях,безпідставно накладеноадміністративне стягнення, що є підставою для скасування зазначеної постанови.

Інспектор патрульної поліції здійснив розгляд справи без його присутності про адміністративне правопорушення з позбавленням його гарантованих правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: без наявностізаконних підставзупинки тавимоги пред`явленнядокументів увідповідності дост.35Закону «Пронаціональну поліцію»; без повідомлення ОСОБА_1 , як особи яка притягається до відповідальності про розгляд адміністративної справи; без сповіщення його, про часі місцерозгляду адміністративної справи, а такожпро особу,яка будерозглядати справу; без присутності ОСОБА_1 розглянув справу з порушенням; без дослідження та ознайомлення його з будь-якими доказами правопорушення, які могли б бути причиною зупинки; на прохання ОСОБА_1 надати для ознайомлення докази йому було відмовлено; у наданні правової допомоги, інспектор поліції відмовив; без посилання на жодну норму закону, яку він нібито порушив, оскільки посилання на нормативно-правові акти відсутні. Вище наведені обставини підтверджують, що інспектором патрульної поліції всупереч положень КУпАП та рішення Конституційного суду від 26.05.2015р. №5-рп/2015 не проведено передбачених процедур та дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Таким чином,оскаржувана постанова про притягненняйого доадміністративної відповідальностівинесена протиправнота підлягаєскасуванню, оскільки вйого діяхвідсутній склад адміністративного правопорушення, також постанова винесена з порушенням процедури.

Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП було подано відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначили наступне.

17.01.2025 поліцейським взводу 2 роти 3 батальйону 3 Управління Кебою Артемом Володимировичем (надалі інспектор) винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 3878446 від 17.01.2025 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн., в якій зазначено про те, що в м. Дніпро, по вул. Чернишевського, біля буд. № 20, позивач керував транспортним засобом Skoda Octavia з номерним знаком НОМЕР_1 , який взагалі не належить цьому транспортному засобу, та під час спілкування водій відмовився надавати документи, чим порушив п. 2.4, п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України.

Вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.

Для виконання поліцейськими покладених на них обов`язків їм надається право відповідно до законодавства зупиняти і перевіряти у водіїв транспортних засобів документи, перелік яких наведено у пункті 2.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Причиною зупинки водія було те, що у транспортного засобу був забруднений номерний знак. За це порушення постанова позивачу не виносилася, адже в подальшому інспектором було виявлене більш серйозне правопорушення що номерний знак, який був на автомобілі під керуванням позивача йому не належить взагалі. При цьому всьому водій відмовився надати будь-які документи поліцейським, вважаючи це незаконним. Таким чином, інспектор притягнув водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.9 «в» ПДР України як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим.

Обставини вчинення Позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом. Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови (в п. 7 постанови вказано номер портативного відеореєстратора поліцейського 470726).

В позовній заяві позивач посилається лише на процесуальні недоліки зі сторони інспектора. Тобто, доводи позову мають виключно процесуальну природу і не можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування постанови, ухваленої інспектором за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. При цьому треба виходити з того, що не може бути скасовано рішення, яке є правильним по суті, лише з процедурних мотивів.

Санкція ч.1ст.121-3КУпАП непередбачає застосуванняадміністративного арешту.Таким чиномвідсутність захисникапри складанніоскаржуваної постановине суперечитьінтересам правосуддя,оскільки позивачреалізував правона оскарженняпостанови проадміністративне правопорушення,відтак подальшийзахист праві свободособи можебути забезпеченов судіпід часрозгляду справи. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.

Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи.

Позивачем не надано до суду документів на автомобіль Skoda Octavia, яким він керував 17.01.2025 (посвідчення водія на право керування тз, реєстраційний документ/ технічний талон на транспортний засіб, чинний страховий поліс) в підтвердження дійсної належності номерного знаку НОМЕР_1 саме цьому автомобілю.

За вказаних обставин не має жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було подано відзив на позовну заяву, в якій просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, у відзиві просили розглянути справу без участі їхніх представників.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено,що Постановоюпро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №3878446від 17.01.2025було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за те, що ОСОБА_1 17.01.2025 о 15 год. 56 хв. в м. Дніпро по вул. Чернишевського керував автомобілем Шкода Октавіа з номерним знаком НОМЕР_1 , який взагалі не належить цьому ТЗ, та під час спілкування водій відмовився надавати документи, чим порушив п. 2.4 ПДР та не надав документи, зазначені в п. 2.1 ПДР, чим порушив п. 2.9 в ПДР.

Щодо позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Статтею 222 КУпАП визначено чіткий перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена поліцейським 2 взводу 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП Кеба А.В.

Отже, належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у цій справі має бути УПП в Дніпропетровській області ДПП, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, проте останній не був визначений позивачем, як відповідач.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі 724/716/16-а та від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем по справі, відтак, у задоволенні позовних вимог до вказаного відповідача слід відмовити з наведених підстав.

Щодо позовних вимог до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Положення зазначеного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

З оскаржуваної постанови серії ЕНА №3878446 від 17.01.2025 вбачається, що до неї був доданий відеозапис з боді-камери 470726. З цього відеозапису вбачаються фактичні обставини, які викладені в оскаржуваній постанові.

При цьому, щодо наявного відеозапису з боді-камери 470726, як доказу по справі суд зазначає наступне.

Надані відповідачем відеозаписи з відзивом на позов підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознаки цифрового підпису автора.

Як встановлено судом, відзив на позов разом з відеозаписами надіслані через «Електронний суд» з накладенням електронного підпису, отже є належними та допустимими доказами.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача, що він неодноразово заявляв усне клопотання скористатись правом на правову допомогу, однак відповідачем не вжито жодних дій щодо надання можливості позивачу реалізувати своє право на отримання такої допомоги, що свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З вказаного вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. При цьому, на відповідача не покладаються обов`язок щодо забезпечення позивача юридичною допомогою.

В позовній заяві позивач зазначає, що інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Як встановлено з відеозапису позивачем неодноразово наголошувалось працівникам поліції про забезпечення його адвокатом. У відповідь на вказане, поліцейським було надано пояснення, що позивач має право забезпечити себе адвокатом.

Однак, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою шляхом запрошення адвоката на місце розгляду справи, не звертався до працівників поліції з клопотанням про перенесення розгляду справи на інший день щоб реалізувати своє право скористатися юридичною допомогою адвоката.

Враховуючи вказане, доводи позивача щодо неможливості скористатися правовою допомогою є необґрунтованими.

Натомість суд погоджується з доводами позивача щодо порушення процедури розгляду адміністративної справи.

Так, відповідно до ст.. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст..279КУпАП визнанопорядок розглядусправи проадміністративне правопорушення.Так,розгляд справирозпочинається зоголошення складуколегіального органуабо представленняпосадової особи,яка розглядаєдану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Проте, як на цьому наголошує позивач, так і це підтверджується фактичними даними на відеозаписі з бодікамери, процедура, визначена ст.. 279 КУпАП, розгляду справи про адміністративне правопорушення взагалі не відбулась, права ОСОБА_1 роз`ясненні не були, питання, які належить з`ясувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.. 280 КУпАП) працівником поліції вирішені не були.

Відповідно до ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

З відеозапису бодікамери працівника поліції вбачається, що посадова особа лише обмежилась винесенням постанови по справі відносно ОСОБА_1 , тобто не були дотримані приписи ст..ст. 280, 279 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст.7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є суттєвими, оскільки фактично обмежили позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, надавати докази та пояснення по справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено порядок розгляду та вирішення справи, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що відповідачем порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , проте усунути виявлені порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення можливо при новому розгляді справи, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), тобто застосування до спірних правовідносин п.2 ч.3 ст. 286 КАС України.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті тадо Управлінняпатрульної поліціїв Дніпропетровськійобласті ДППпро скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову поліцейського 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП капрала поліції Кеби Артема Володимировича серії ЕНА №3878446 від 17.01.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП.

Компенсувати зарахунок коштів,передбачених Державнимбюджетом України,у порядку,встановленому КабінетомМіністрів України судовий збір в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Рішення можебути оскарженоповністю абочастково доДругого апеляційногоадміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складено та підписано 20.03.2025.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП (ЄДРПОУ 4010864612, адреса: площа Троїцька, буд. 2а, м. Дніпро, 49000);

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866, вул. Троїцька, будинок 20-а, м. Дніпро, 49101).

Суддя С.П. Масло