Рішення № 125983678, 19.03.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4924/24

Провадження № 2-о/346/56/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Третьякової І.В.,

за участю секретаря Дутчак Х.В.

заявниці ОСОБА_1

заінтересованих осіб ОСОБА_2

представника Міністерства оборони України Шведи О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Міністерство оборони України, Отинійська селищна рада Коломийського району про встановлення факту батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

10.09.2024 ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її кровним батьком був ОСОБА_7 , з яким заявниця з 2014 року почала проживати спільно без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 , в належній їй квартирі. Від спільного проживання з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_8 . При складанні актового запису про народження доньки відомості про батька внесли зі слів заявниці, оскільки вона з батьком дитини не перебувала в зареєстрованому шлюбі, а про порядок добровільного визнання батьківства не знала. ОСОБА_4 визнавав своє батьківство щодо доньки і в період вагітності заявниці, і після народження дитини, забрав заявницю з пологового будинку, вони разом здійснили обряд хрещення дитини, влаштували святкову вечерю, на яку запросили друзів та родичів. До ОСОБА_8 він завжди звертався донечка, а вона на нього казала тато. Він піклувався про фізичний та духовний розвиток дитини, утримував її, забезпечував всім необхідним. 22.09.2022 заявниця та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб і після одруження продовжували проживати разом за місцем їх спільної реєстрації в АДРЕСА_1 . 28.02.2023 ОСОБА_4 був призваний на військову службу по мобілізації. Виконуючи військовий обов`язок ІНФОРМАЦІЯ_3 в бою за Україну, її свободу та незалежність під час обстрілу дроном противника біля населеного пункту Стариця Чугуївського району Харківської області ОСОБА_4 загинув, отримавши поранення несумісне із життям. Малолітня ОСОБА_3 , як дитина ОСОБА_4 , має право на виплату їй одноразової допомоги по загибелі військовослужбовця, пенсії по втраті годувальника, соціальних пільг як дитина загиблого військовослужбовця. Оскільки відсутній документ, що підтверджує родинні відносини доньки ОСОБА_3 з ОСОБА_4 , а позасудовий порядок вирішення даного питання не передбачений законодавством, вона змушена звернутися до суду із даною заявою про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Просила:

- встановити факт батьківства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Старі Кривотули Тисменицького району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в смт.Отинія Коломийського району Івано-Франківської області Україна.

-внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 №8 від 18.02.2016, зробленого виконавчим комітетом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, зазначивши відомості про батька дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с.Старі Кривотули Коломийського району Івано-Франківської області, Україна.

Ухвалою судді П`ятковського В.І. від 13.09.2024р. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження на 07.10.2024 року.

Ухвалою судді Третьякової І.В. від 22.11.2024 року цивільна справа за заявою ОСОБА_1 прийнята до свого провадження та призначено розгляд справи на 09.01.2025р.

02.10.2024 представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Шведа О.Б. надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких заперечувала проти заявлених вимог та просила в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення батьківства ОСОБА_4 відмовити. В обґрунтування зазначила, що відсутні належні докази для визнання загиблого ОСОБА_4 батьком дитини заявниці, а обґрунтування заяви є недостатнім. На момент народження дитини заявниця не перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , відомості про батька дитини були записані з її слів відповідно дост. 135 СК України. На думку представника, заявниця проживаючи спільно з ОСОБА_4 з 2014 року при реєстрації народження дитини в порядку ст.ст.125, 126 СК України мала право та можливість вказати батьком дитини ОСОБА_4 , подавши свою та його заяву, проте вони цього не зробили з незрозумілих причин, доказів , що заявниця не могла це зробити не надала. Крім того, заявницею на підтвердження батьківства ОСОБА_4 не надано висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, яка б могла надати категоричний висновок для встановлення такого факту.

02.10.2024 представник заінтересованої особи Головного Управління Пенсійного фонду України Панас З.М. надіслала на адресу суду письмові пояснення, які просила врахувати при розгляді справи, який проводити у відсутність представника. В поясненнях зазначено, що встановлення факту батьківства необхідно заявниці ОСОБА_1 для вирішення питання призначення одноразової допомоги у зв`язку із втратою годувальника, соціальних пільг як дитині загиблого військовослужбовця. Рішення головного органу Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника за заявою ОСОБА_1 не виносилося. Крім того, зазначила, що відповідно до п.2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу. Поліцейським та їх сім`ям» встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.п.1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст.16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовцев та членів їх сімей». До таких осіб належать батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

30.01.2025 представник заінтересованої особи Отинійської селищної ради (служба в справах дітей) Стефанчук І.А. надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких просила заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства задовольнити повністю. В обґрунтування зазначила, що Службою в справах дітей Отинійської селищної ради спільно з психологом та фахівцем із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних та реабілітаційних послуг Отинійської селищної ради» було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 та її малолітньої доньки ОСОБА_3 , зроблено акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, акт оцінки потреб сім`ї, висновок оцінки потреб сім`ї та протокол бесіди з дитино. В ході роботи були опитані сусіди, які підтвердили факт спільного проживання загиблого ОСОБА_4 з ОСОБА_1 . Класний керівник дитини ОСОБА_9 запевнила, що саме загиблий ОСОБА_4 являється батьком малолітньої ОСОБА_3 , який дуже трепетно і з великою ОСОБА_10 виконував свої батьківські обов`язки щодо малолітньої доньки ОСОБА_8 .

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити з підстав, зазначених в ній. Додала, що ОСОБА_4 її чоловік, з яким вона уклала шлюб у 2022 році. З 2014 року вони проживали спільно як чоловік та дружина без укладення шлюбу і ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася спільна донька ОСОБА_8 . При реєстрації народження дитини вона вказала відомості про батька ОСОБА_11 , оскільки з батьком дитини вона не перебувала в зареєстрованому шлюбі. З тих пір ОСОБА_4 не подавав заяву до органів ДРАЦ, оскільки постійно був зайнятий роботою і не мав для цього часу. Вони сім`єю проживали в належній їй квартирі в АДРЕСА_1 , де і чоловік, і дитина були зареєстровані. Своє батьківство він завжди визнавав, дуже любив доньку. 28.02.2023 ОСОБА_4 був призваний на військову службу по мобілізації, а ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув, виконуючи свій військовий обов`язок в бою. Встановлення факту батьківства необхідно для того, щоб дитина могла носити прізвище свого батька, а також мала можливість отримати належні їй соціальні виплати та пільги. На підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_4 щодо доньки ОСОБА_8 було зроблено генетичний аналіз, для якого відібрані зразки доньки ОСОБА_3 та її бабусі ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_4 . Висновок про біологічну спорідненість показав, що ОСОБА_2 може бути біологічною бабусею ОСОБА_3 з ймовірністю 99,54500992813%.

Заінтерисована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю загиблого ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_3 . Заяву про встановлення батьківства просила задовольнити. Додала, що її син ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_1 без укладення шлюбу як чоловік та дружина та в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_8 . Син дуже тішився народженням донечки, він її дуже любив, радів її народженню, визнавав соє батьківство і під час вагітності ОСОБА_1 , і після народження доньки. Чому він не подав відповідну заяву про визнання батьківства їй не відомо. Син працював за кордоном, утримував сім`ю. Доповнила, що було проведено дослідження про біологічну спорідненість, і в неї та в онуки ОСОБА_8 відбирали для дослідження зразки. Встановили спорідненість з ймовірністю в 99% як онуки та бабусі. ОСОБА_4 її єдиний син, інших синів вона не має. Є тільки донька , ОСОБА_12 .

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Шведа О.Б. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви з підстав, зазначених в письмових поясненнях. Додала, що заявницею не доведено біологічне батьківство ОСОБА_4 щодо ОСОБА_3 . Просила не брати до уваги наданий заявницею висновок про біологічну спорідненість, оскільки біологічні зразки відбиралися не в порядку передбаченому ЦПК та не за ухвалою суду.

Представник заінтересованої особи Отинійської селищної ради (служба в справах дітей) Стефанчук І.А. в судовому засіданні просила задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, підтримала письмові пояснення.

Інші учасники справи, представник ГУ ПФУ, Назарук В.В., Назарук Г.М. в судове засідання не з`явились. Належним чином повідомлені про час, день та місце розгляду справи. Представник ГУ ПФУ в письмових поясненнях просив розгляд справи проводити у його відсутність, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про причину своєї неявки суд не повідомили.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що є рідною сестрою загиблого ОСОБА_7 . Їх спільна мати ОСОБА_2 . ОСОБА_4 перебував в шлюбі, від якого мав двох синів, і завжди мріяв про доньку. Після розірвання першого шлюбу він зустрів ОСОБА_1 , з якою почав проживати в цивільному шлюбі. Через декілька років ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_8 , яку ОСОБА_4 просто обожнював. Він забирав дитину з мамою з пологового будинку, був дуже щасливий і тішився її народженням. Вони сім`єю проживали в смт.Отинія, де вона була частим гостем, відвідувала брата та маленьку племінницю. Для забезпечення сім`ї брат почав їздити за кордон на заробітки, постійно працював. Саме через брак часу не звертався до органів ДРАЦСу із заявою про визнання батьківства. За життя він завжди визнавав ОСОБА_8 своєю донькою і був щасливий від цього. Після мобілізації до ЗСУ та під час проходження військової служби брат спілкувався з дружиною та донькою, і в день своєї загибелі мав би прийти у відпустку, чого всі вони дуже чекали. Додала, що інших братів окрім ОСОБА_4 вона не має.

Заслухавши пояснення заявниці, заінтересованих осіб, допитавши свідка та дослідивши письмові докази в справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Старі Кривотули Тисменицького району Івано-Франківської області, батьками записані ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.08.2024 року виданого повторно.

Шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 розірвано 24.01.1995 року, після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 від 20.08.2024, виданого повторно.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Отинія Коломийського району Івано-Франківської області , батьками записані ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.02.2016 року.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 18.02.2025 №00049531202 відомості про батька дитини ОСОБА_3 записані відповідно до ч.1ст.135 СК України.

22.09.2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу не змінилося, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.09.2022р.

З витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 07.06.2023 вбачається, що на підставі бойового розпорядження оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » №116/1/3076 т від 04.06.2023 солдат ОСОБА_4 , командир автомобільного відділення 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_6 механізованого батальйону з 07.06.2023 прибув у район ведення бойових дій до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації, який залучається та бере безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер в с.Стариця Чугуївського району Харківської області , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 та копією лікарського свідоцтва про смерть №10-12/2629-с/24 від 12.08.2024, в якому зазначена причина смерті осколкові поранення тулуба та кінцівок, ушкодження внаслідок воєнних дій спричинені вибухом.

11.08.2024 Міністерство оборони України сповістило ОСОБА_1 про те, що її чоловік водій автомобільного відділення мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , призваний 28.02.2023 року на військову службу по мобілізації, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 10.08.2024 року під час обстрілу FPV-дроном противника отримав поранення несумісне із життям біля населеного пункту Стариця Чугуївського району Харківської області (сповіщення від 11.08.2024 №7420).

Відповідно до довідки секретаря селищної ради від 19.08.2024 ;924, ОСОБА_1 займалася похованням чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Поховання здійснювалося за рахунок коштів ОСОБА_1 .

Згідно з висновком про біологічну спорідненість №MGU1186 від 28.10.2024, результати генетичного аналізу свідчать про те, що ОСОБА_2 може бути біологічною бабусею ОСОБА_3 , ймовірність спорідненості визначена в 99,54500992813%.

Згідно з п.1 ч.1ст.315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2ст. 315 ЦПК Українипередбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається із роз`яснень, наданих в листі Верховного Суду України від 01.01.2012«Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно дост. 128 СК Українисправи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.

Відповідно достатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десятастатті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина другастатті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК Українивстановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Статтею 130 СК Українипередбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третійстатті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей128,129 СК Українине вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосуваннястатті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Відповідно до п.7постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст.135 СК України.

У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Відповідно до частини третьої статті12, частин першої та шостої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зістаттею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першоїстатті 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно доСімейного кодексу України, а утриманці - відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Пунктом 2постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієїпостанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як встановлено судом , заявниця ОСОБА_1 на момент народження у неї дитини ОСОБА_8 , не перебувала у шлюбі і запис про батька дитини при реєстрації її народження було вчинено на підставі ч. 1ст. 135 СК України.

Суд вважає, що сукупність наявних у справі доказів, якими є пояснення заявниці та заінтересованої особи ОСОБА_2 , яка є матір`ю загиблого ОСОБА_4 , покази свідка ОСОБА_12 , яка є сестрою загиблого ОСОБА_4 , які підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали сім`єю без реєстрації шлюбу та у них народилася спільна донька ОСОБА_8 , батьківство щодо якої визнавав ОСОБА_4 , виховував та утримував її за життя, фотознімки, на яких зображено ОСОБА_4 з ОСОБА_16 та ОСОБА_8 під час виписки з пологового будинку та святкування 1-го року народження, висновок дослідження про біологічну спорідненість від 28.10.2024 №MGU1186, яким підтверджено біологічна спорідненість матері загиблого ОСОБА_4 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як бабусі та онуки, відсутність інших синів у ОСОБА_2 , у сукупності дає підстави для висновку, що дійсно померлий ОСОБА_4 є батьком дитини заявниці, ОСОБА_8 .

Також суд встановив, що встановлення факту батьківства є необхідним для реалізації прав та захисту інтересів неповнолітньої дитини, зокрема,для отримання одноразової грошової допомоги як дитині загиблого військовослужбовця.

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає,що наданізаявницею доказиє належними,допустимими,достовірними,достатніми тапереконливими,ці доказисумнівів усуду невикликають, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про факт батьківства ОСОБА_4 тобто про біологічне споріднення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як батька та доньки.

При цьому суд вважає неспроможними доводи представника заінтересованої особи Міністерства оборони України щодо відсутності доказів, необхідних для встановлення факту батьківства, а дослідження щодо спорідненості баби та онуки не в повній мірі доводить факт батьківства, яке виконане не і порядку ЦПК.

Так, відповідно до ч.1-2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оцінюючи висновок про біологічну спорідненість від 28.10.2024 №MGU1186, суд приходить до того, що він є належним та допустимим письмовим доказом в даний справі, містить інформаціє щодо предмету доказування, отриманий без порушень закону, на підставі нього можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, суд враховує, що даним висновком підтверджено біологічна спорідненість матері загиблого ОСОБА_4 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як бабусі та онуки, що в свою чергу підтверджує біологічне батьківство ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_8 . Висновок робився шляхом дослідження ДНК, яка отримується дітьми від батьків та згідно наукових даних є спадковим матеріалом.

Також не спростовують факт батьківства ОСОБА_4 щодо його доньки ОСОБА_3 доводи представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про те, що ОСОБА_4 не звертався до відповідних органів реєстрацій актів цивільного стану чи до суду з метою визначення походження дитини, що така поведінка загиблого ОСОБА_4 може свідчити про небажання визнання його батьківства щодо дитини.

Суд відзначає, що необхідність звернення до суду із заявою про встановлення батьківства виникла саме у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем та загинув, захищаючи Батьківщину, що згідно діючих нормативних актів встановлює ряд пільг для його дітей. Саме тому бажання отримати та реалізувати надані законом гарантії та пільги для неповнолітньої ОСОБА_3 і стали причиною звернення її матері, як законного представника, до суду із заявою про встановлення факту батьківства.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи представника заінтересованої особи та вважає їх неспроможними.

Отже, за встановлених вище обставин суд вважає доведеним факт батьківства ОСОБА_4 щодо доньки ОСОБА_3 , про встановлення якого просить заявниця.

Відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Таким чином, зважаючи на доведеність вимог заявниці та беручи до уваги, що неповнолітня дитина позбавлена можливості реалізувати свої права та пільги після смерті батька ОСОБА_4 у позасудовому порядку без встановлення факту батьківства, суд вважає, що заява і в частині внесення змін до актового запису про народження заявника, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,81,247,258,259,263-265,267-269,273,293,315-319, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Старі Кривотули Тисменицького району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в смт.Отинія Коломийського району Івано-Франківської області Україна.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 №8 від 18.02.2016, зробленого виконавчим комітетом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, зазначивши відомості про батька дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження с.Старі Кривотули Коломийського району Івано-Франківської області, Україна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного судубезпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.03.2025 року.

Суддя: Третьякова І. В.