Рішення № 125982475, 11.03.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4005/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Рітм-8" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі

за позовом Приватного підприємства "Рітм-8", м. Полтава до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", смт. Донець про стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - Заболотний А.М.,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2025 Господарським судом Харківської області у справі №922/4005/24 ухвалено судове рішення. Позов задоволений. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелінкагазвидобування" на користь Приватного акціонерного товариства "Рітм-8" заборгованість за виконані роботи у розмірі 1 652 740,62 грн, пеню у розмірі 2 991,46 грн, три проценти річних у розмірі 87 235,60 грн, інфляційні втрати у розмірі 181 521,02 грн та 28 867,33 грн судового збору.

27.02.2025 до суду від ПП "Рітм-8" надійшла заява, в якій останнє просить суд ухвалити у справі №922/4005/24 додаткове рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" судові витрати на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 60 000,00 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2025 заява Приватного підприємства "Рітм-8" про ухвалення додаткового рішення прийнята судом та призначена до розгляду на 11 березня 2025 року о 10:30.

04.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Рітм-8" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з АТ "Укргазвидобування" витрат на правову допомогу в розмірі 60 000,00 гривень. У випадку задоволення заяви Приватного підприємства "Рітм-8" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з АТ "Укргазвидобування" витрат на правову допомогу, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу Приватного підприємства "Рітм-8" до 1 000,00 гривень.

В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що позовна заява Приватного підприємства "Рітм-8" не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, тобто процесуальний строк на подання такого розрахунку Приватним підприємством "Рітм-8" пропущено. Приватне підприємство "Рітм-8" до закінчення судових дебатів у справі не подало заяву про подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з обґрунтуванням поважності причин неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів у справі. Таким чином, Приватним підприємством "Рітм-8" порушені вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Наведений представником Приватного підприємства "Рітм-8" розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та пропорційності.

10.03.2025 до суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу без участі сторони позивача. Заяву підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву позивача задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви заперечував та просив відмовити у її задоволенні. У разі задоволення заяви просив суд зменшити розмір судових витрат до 1000, 00 грн.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Приватне акціонерне товариство "Рітм-8" надало до суду: ордер серії АХ №1217889 від 21.10.2024, договір про надання правової допомоги №0110/2024, укладений між АО "Павлуненко та партнери" та ПП "Рітм-8", акт надання послуг за договором від 25.02.2025, платіжну інструкцію №1828 від 29.11.2024 на суму 30 000,00 грн, платіжну інструкцію №1838 від 18.12.2024 на суму 30 000,00 грн, детальний опис витрат на правову допомогу за договором про надання правової (правничої) допомоги №0110/2024 від 01.10.2024.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги №0110/2024, розмір гонорару за цим договором визначається у твердій фіксованій сумі та становить 60 000,00 грн за представництво інтересів в суді першої інстанції, та 40 000,00 грн за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції. Гонорар підлягає оплаті на підставі виставленого адвокатом рахунку у триденний термін (п. 3.2 договору).

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Отже, для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Подані до суду ПП "Рітм-8" документи досліджені судом та визнаються належними доказами понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Так, проаналізувавши подані представником позивача докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60 000 грн, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об`єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, господарський суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, усі його витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем частково в сумі 40 000 грн. У відшкодуванні решти суми витрат суд відмовляє.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача щодо не надання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та порушення позивачем строку на подання заяви про подання доказів, що підтверджують розмір понесених стороною витрат, оскільки відповідні відомості викладені позивачем у позовній заяві.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного підприємства "Рітм-8" задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелінкагазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, код ЄДРПОУ 00153146) на користь Приватного акціонерного товариства "Рітм-8" (36021, м. Полтава, вул. Сагайдачного Гетьмана, 8-А, кв. 61, код ЄДРПОУ 36195759) - 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заяви відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Приватне підприємство "Рітм-8" (36021, м. Полтава, вул. Сагайдачного Гетьмана, 8-А, кв. 61, код ЄДРПОУ 36195759).

Відповідач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелінкагазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець, вул. Стадіонна, 9, код ЄДРПОУ 00153146).

Повне рішення підписано 20 березня 2025 року.

Суддя О.В. Погорелова