Ухвала суду № 125981052, 19.03.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.03.2025Справа № 910/2680/25Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову і додані до неї матеріали справи у справі № 910/2680/25

за позовом компанія Robert Bosch GmbH ( Роберт Бош ГмбХ) (70839, Федеративна Республіка Німеччина, м. Герліген, вул. Роберт-Бош-Плятц 1, реєстраційний номер: НRВ 14000)

до

відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7; код ЄДРПОУ 42764310)

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ» (04042, м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 3, корпус 2, офіс 9; код ЄДРПОУ 32493292)

про заборону використання знаку(знаків) для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулася компанія Robert Bosch GmbH ( Роберт Бош ГмбХ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ», в якому просить:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7) використання знаку (знаків) для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями №№ 265704, 675705, 675706, а також схожих з ними до ступеня сплутування позначень стосовно наведених у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг, а також стосовно споріднених із наведеними у цих міжнародних реєстраціях товарів і послуг;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (ЄДРПОУ: 32493292, юридична адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корпус 2, оф. 9, фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 506) переделегувати доменне ім`я partner-bosch.com на користь компанії Robert Bosch GmbH, вказавши наступні відомості в записі доменного імені: registrant name: Robert Bosch GmbH, registrant street: Robert-Bosch-Platz, 1, registrant state/province: Guerlinghen, registrant postal code: 70839, registrant country: Germany, registrant phone: +38 (044) 490-20-74, registrant e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (ЄДРПОУ: 42764310, юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Словацького, 7) немайнову (моральну) шкоду в розмірі 150 000, 00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень, 00 коп.) на користь Компанії Robert Bosch GmbH (юридична адреса: 70839, Федеративна Республіка Німеччина, м. Герлінген, вул. Роберт-Бош- Плятц, 1, реєстраційний номер: HRB 14000).

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (ЄДРПОУ: 32493292, юридична адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корпус 2, оф. 9, фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 50) вчиняти будь-які дії, пов`язані зі: зміною інформації про доменне ім`я partner-bosch.com, видаленням доменного імені partner-bosch.com. зміною реєстранта доменного імені partncr-bosch.com. трансфером доменного імені (зміною реєстратора доменного імені) partner-bosch.com, окрім встановлення відповідного статусу доменного об`єкта; до набрання законної сили рішенням суду у справі про захист прав інтелектуальної власності за позовом компанії Robert Bosch GmbH до реєстранта доменного імені partner-bosch.com;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (ЄДРПОУ: 32493292, юридична адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корпус 2, оф. 9, фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 50) встановити в доменному об`єкті стосовно доменного імені partner-bosch.com статуси, що забороняють будь-які зміни доменного імені partner-bosch.com, видалення доменного імені partner-bosch.com, передачу доменного імені partner-bosch.com від одного Реєстратора до іншого, зміною реєстранта доменного імені partner-bosch.com та встановити у Реєстрі доменних імен статуси «clientUpdateProhibited», «clientTransferProhibited», «clientDeleteProhibited» для доменного імені partner-bosch.com до набрання законної сили рішенням суду у справі про захист прав інтелектуальної власності за позовом компанії Robert Bosch GmbH до реєстранта доменного імені partner-bosch.com.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Компанія Robert Bosch GmbH (Роберт Бош ГмбХ) є правовласником наступних торговельних марок (дія яких поширюється на територію України та підтверджується Витягами з WIPO Madrid Monitor):

1) «Bosch» - міжнародна реєстрація №265704 діє до 14.02.2023 - індекси Міжнародної класифікації товарів та послуг (Ніццької класифікації) та перелік товарів та послуг кл. 06, 07, 08, 09,10,11,12,14,17, 20, 21, 26;

2) «BOSCH» - міжнародна реєстрація №675705 діє до 14.12.2026 - індекси Міжнародної класифікації товарів та послуг (Ніццької класифікації) та перелік товарів та послуг кл. 07, 09, 11, 12, 20, 35, 36, 37, 38, 39, 41 і 42;

3) зображувальне - міжнародна реєстрація №675706 - індекси Міжнародної класифікації товарів та послуг (Ніццької класифікації) та перелік товарів та послуг кл. 07, 09, 11, 12, 20, 35, 36, 37, 38, 39, 41 і 42.

За змістом п. (1) ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та п. (1)(а) ст.4 протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і З/ter, охорона знака в кожній зацікавленій Договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї Договірної сторони. Саме Правовласник уповноважений надавати іншим особам дозвіл на використання ТМ BOSCH та інших об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, цифрових зображень, логотипу та/або продукції BOSCH на веб-сайті (веб-сторінці) та/або в доменному імені, метатегах (title, description, keywords, html-коді, url) веб-сайту (веб-сторінки), в тому числі при рекламуванні веб сайту (веб-сторінки) в мережі Інтернет. Використання торговельної марки «BOSCH» в Україні іншими особами можливе лише після укладання відповідного ліцензійного договору або отримання дозволу.

Позивачу стало відомо, що Відповідач -1, як реєстрант доменного імені partner-bosch.com та власник веб-сайту https://partner-bosch.com без дозволу та попри заборону Компанії Robert Bosch GmbH, яка є власником торговельних марок BOSCH (далі також - ТІМ, Знак), використовує ТМ BOSCH та інші об`єкти інтелектуальної власності Компанії на веб-сайті https://partner-bosch.com: при пропонуванні для продажу та продажу продукції ТМ BOSCH; в при використанні TM BOSCH у доменному імені partner-bosch.com, що призводить до порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку згідно з положеннями ст.ст. 424, 426, 495 Цивільного кодексу України, ст.ст. 16, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Як зазначає заявник, існує ризик істотного ускладнення виконання рішення суду та розгляду справи про захист прав інтелектуальної власності Позивача, оскільки є очевидною недобросовісність дій реєстранта спірного доменного імені - Відповідача-1, адже останнім: самостійно, усвідомлено та умисно обрано та зареєстровано доменне ім`я partner- bosch.com, яке порушує права інтелектуальної власності Позивача; станом на дату подання позовної заяви продовжується використання доменного імені partner-bosch.com для реалізації споріднених товарів і послуг, що наведено у свідоцтвах знаків для товарів і послуг №№ 265704, 675705, 675706; приховуються відомості про найменування, місцезнаходження або місце реєстрації/місце фактичного проживання, адресу електронної пошти; контактний телефон тощо, у публічній базі даних записів про доменні імена WHOIS.

Окрім того, процедура делегування доменних імен не врегульована чинним законодавством, але врегульована двома іншими документами - «Регламент особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA. Версія 1.0» від 01.04.2014 року та «Регламент публічного домену. Версія 3.5» від 24.01.2020 року (надалі - Регламенти), яких дотримуються всі учасники правовідносин, що стосуються обігу доменних імен. Відтак, вказані документи слід вважати звичаєм ділового обороту послуг з делегування доменних імен, прийнятим в даній категорії правовідносин, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 7 Цивільного кодексу України.

Отже, з огляду на викладене, вжиття заходів забезпечення позову про захист прав інтелектуальної власності шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» вчиняти будь-які дії, пов`язані зі: зміною інформації про доменне ім`я partner-bosch.com, видаленням доменного імені partner-bosch.com, трансфером доменного імені (зміною реєстратора доменного імені) partner-bosch.com, окрім встановлення відповідного статусу доменного об`єкта; до набрання законної сили рішенням суду у справі про захист прав інтелектуальної власності за позовом компанії Robert Bosch GmbH про захист прав інтелектуальної власності, є необхідним для можливості виконання рішення суду, при цьому, в інший спосіб, аніж шляхом звернення до суду із заявою про забезпечення позову, уникнення вчинення вищеперелічених дій є неможливим. Відповідність виду забезпечення позову, визначеного Позивачем, вищевказаним позовним вимогам позову про захист прав інтелектуальної власності підтверджується тим, що заборона реєстратору вчиняти дії, пов`язані зі зміною інформації про доменне ім`я partner-bosch.com, видаленням доменного імені partner-bosch.com, трансфером доменного імені (зміною реєстратора доменного імені) partner-bosch.com, окрім встановлення відповідного статусу доменного об`єкта, направлена на забезпечення належності прав на вказане доменне ім`я на момент набрання рішенням суду по даній справі законної сили, що в свою чергу дозволить, у разі задоволення судом позову, здійснити їх передачу Позивачу.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може призвести до: невиправданого розширення кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення уданій справі; затягування розгляду даної справи внаслідок виникнення необхідності заміни первісного відповідача або залучення іншого відповідача і початку розгляду справи з початку; зміни підсудності даного спору; переделегування доменного імені особі, яка не була відповідачем у даній справі на момент винесення судового рішення, а відтак може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

До заяви про забезпечення позову представником позивача додано копію: витягів з WIPO Madrid про міжнародну реєстрацію знаку для товарів і послуг №№ 265704, 675705, 675706 з нотаріально посвідченим перекладом; довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення щодо веб-сайту https://partner-bosch.com з Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консоціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» № 252/2024-Д від 1 7.1 2.2024 року та документи, що підтверджують повноваження представника: оригінал Ордеру Серії АА № 1543662 від 17.02.2025 року та копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 617 від 27.10.2008 року; договору про надання професійної правничої допомоги № 1211/24 від 22.11.2024 року; довіреності від 06.03.2024 року, яка перекладена українською мовою та нотаріально посвідчена відповідно до законодавства України 18.04.2024 року.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст.137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому, посиланням на небажання і незацікавленість останнього добровільно врегулювати спір та наявністю у відповідача можливості розпорядження об`єктом інтелектуальної власності.

При цьому суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій відповідачам, суд має дотримуватись розумного балансу між необхідністю забезпечити на можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідачів з огляду на заявлені в позовній заяві вимоги.

Наразі з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.08.2019 року по справі №910/16586/18 та в постанові від 13.01.2020 року по справі №922/2163/17, суд зазначає, що існує конкретний зв`язок між заходами забезпечення позову та предметом позову, останні співвідносяться з предметом позовних вимог, однак, на переконання суду, вжиття заходів забезпечення будь-якого позову, яке фактично зводиться до обмеження прав сторони, повинно бути обґрунтовано та підтверджено належними доказами.

В даному випадку позивач звертаючись до суду з даною заявою обмежився лише припущеннями.

Наразі, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача зі сторони відповідачів.

У заяві про забезпечення позову заявник (представник позивача) зазначає, що відповідно до Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення щодо веб-сайту https://partner-bosch.com № 252/2024-Д від 17.12.2024 року, реєстратором спірного доменного імені partner-bosch.com є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (Відповідач -2). А тому, вжиття заходів забезпечення позову про захист прав інтелектуальної власності шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» вчиняти будь-які дії, пов`язані зі: зміною інформації про доменне ім`я partner-bosch.com, видаленням доменного імені partner-bosch.com, трансфером доменного імені (зміною реєстратора доменного імені) partner-bosch.com, окрім встановлення відповідного статусу доменного об`єкта; до набрання законної сили рішенням суду у справі про захист прав інтелектуальної власності за позовом компанії Robert Bosch GmbH про захист прав інтелектуальної власності, є необхідним для можливості виконання рішення суду, при цьому, в інший спосіб, аніж шляхом звернення до суду із заявою про забезпечення позову, уникнення вчинення вище перелічених дій є неможливим. В свою чергу, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі, як зазначає позивач, може призвести до: невиправданого розширення кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення уданій справі; затягування розгляду даної справи внаслідок виникнення необхідності заміни первісного відповідача або залучення іншого відповідача і початку розгляду справи з початку; зміни підсудності даного спору; переделегування доменного імені особі, яка не була відповідачем у даній справі на момент винесення судового рішення, а відтак може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

У той же час, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, з якими приписи ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Таким чином, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Зі змісту поданої заяви судом не встановлено реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а відповідні доводи позивача, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях.

Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття таких заходів не може бути беззаперечною підставою для вжиття заходів забезпечення позову та прийняття відповідної ухвали, отже наголошує на передчасності звернення позивача із заявою про вжиття заходів забезпечення.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233-235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 Відмовити представнику компанії Robert Bosch GmbH ( Роберт Бош ГмбХ) у задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Дана ухвала відповідно до приписів статті 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА