Вирок № 125978933, 20.03.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1320/25

Провадження №: 1-кп/752/1560/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2025 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засідання угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024100000001413 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, не працює, одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

у період часу з 14.02.2023 року по 30.05.2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, завідуюча неврологічним відділенням ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» ОСОБА_3 спільно із особою, досудове розслідування відносно якої здійснюється в кримінальному провадженні № 42023100000000100 від 14.02.2023 року (особа 1) та особою, матеріали відносно якої виділено в кримінальне провадження №12024100000001412 від 11.12.2024 року (особа 2) організували злочинну схему одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення службовими особами ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», при прийнятті рішення та забезпечення документального підтвердження амбулаторного лікування громадян, забезпечення документального підтвердження діагностичних, лікувальних заходів, а також забезпечення підготовки пакету документів щодо направлення осіб з встановленими ознаками втрати працездатності до ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», яким приймається рішення про наявність хронічного професійного захворювання, для подальшого скерування до медико - соціальної експертної комісії, якою приймається рішення про присвоєння відповідної групи інвалідності.

Так, згідно розробленого злочинного плану особа 1 та особа 2 підшукували громадян, які мають стабільне фінансове положення та можуть надати необхідну суму коштів у якості неправомірної вигоди за надання послуг - отримання групи інвалідності за професійними захворюваннями.

В той же час завідуюча неврологічним відділенням ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» ОСОБА_3 відповідно до відведеної ролі, спрямованої на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій, зокрема, членами лікарсько - експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», у формі безперешкодного виготовлення та підписання на користь осіб медичних висновків лікарського - експертної комісії спеціального профпатологічного закладу охорони здоров?я про наявність хронічного професійного захворювання, для подальшого скерування проходження медико - соціальної експертної комісії та отримання групи інвалідності.

В кінці червня 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 вирішив оформити групу інвалідності у зв?язку з хронічними захворюваннями, набутими із виконанням шкідливих робіт.

Від невстановлених в ході досудового розслідування осіб дізнався про те, що особа 1 зможе допомогти у безперешкодному проходженні лікарського обстеження в КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області для встановлення діагнозу та в подальшому скерування для підтвердження діагнозу ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України».

Так, ОСОБА_6 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, зателефонував особі 1 для обговорення питання можливості отримання групи інвалідності.

Під час телефонної розмови особа 1 відповів, що на даний час отримати групу інвалідності дуже тяжко, але він може здійснити вплив за прийняття рішення службовими особами КНІ «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області та в подальшому на медико - соціальної експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» у разі надання останньому неправомірної вигоди. Також запропонував ОСОБА_6 особисту зустріч.

13.08.2023 року о 18 год. 00 хв. згідно попередньої домовленості ОСОБА_7 зустрівся із особою 1 за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 16-Б. В ході розмови особа 1 виказав вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у сумі 50 000 гривень за вплив на прийняття рішення службовими особами КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області про проходження амбулаторного лікування. В подальшому документи, складені КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області, будуть направлені для підтвердження діагнозу до ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України».

Також особа 1 зауважив, що у разі передачі неправомірної вигоди у сумі 50 000 гривень ОСОБА_6 не потрібно буде перебувати у лікарні. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_6 о 18 год. 15 хв. надав особі 1 неправомірну вигоду у сумі 50 000 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 стало відомо, що особа 1 помер.

13.03.2024 року ОСОБА_6 зателефонував на мобільний номер телефону НОМЕР_1 особи 1, де на вказаний дзвінок відповіла жінка, яка представилась дружиною померлого.

ОСОБА_6 сказав, що особа 1 готував останньому документи (для подальшого отримання групи інвалідності) в КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області про проходження амбулаторного лікування для встановлення хронічного захворювання та в подальшому для скерування до ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» для підтвердження діагнозу. Також повідомив, що особі 1 він передав 50 000 гривень, на що особа 2 повідомила, що вона сама зробить всі необхідні документи.

20.05.2024 року особа 2 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_3 , яка у свою чергу має здійснити вплив на прийняття рішення членами медико - соціальної експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», через месеенджер «Viber» зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, щоб останній приїхав до ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 75, для проходження медичного обстеження. Також надала контактний номер телефону завідуючої неврологічним відділенням ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» ОСОБА_3 - НОМЕР_5.

В той же день ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_3 , яка повідомила ОСОБА_6 , щоб він прийшов до ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» для проходження медичної комісії та зазначила, що останній буде проходити лікування в неврологічному відділенні.

21.05.2024 року ОСОБА_6 прибув до ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», де в реєстратурі йому віддали паперовий пакет, в якому знаходились документи медичної карти амбулаторного хворого КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області №25 від 27.01.2021 року, виписка із медичної карти амбулаторного хворого КНП «Покровська міська лікарня» №333 від 30.03.2023 року з підписом лікаря КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області ОСОБА_8 .

З вказаними документами 21.05.2024 року ОСОБА_6 прийшов до ОСОБА_3 та надав їй неправомірну вигоду у сумі 500 гривень за здійснення нею впливу на прийняття рішення службовим особами уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема, членами лікарсько - експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» за підтвердження хронічного професійного захворювання ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави.

14.01.2025 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у вищевказаному злочині, сторони погодили ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, у зв`язку із наявністю кількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння у розкритті злочину, з урахуванням особи винної, яка раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась, одружена, на обілку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває та не працює.

ОСОБА_3 роз`яснені вимоги ч. 2 ст. 473, 476 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема щодо нетяжких злочинів. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_5 , які підтримали думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з`ясувавши у обвинуваченої ОСОБА_3 , що вона розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого її обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_3 , яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання щодо речових доказів, а саме грошових коштів та мобільного телефону, необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України із врахуваннм наданих стороною обвинувачення документів щодо місця їх знаходження. Питання щодо речового доказу: медична документація пацієнта ОСОБА_9 вирішити неможливо, у зв"язку з відсутністю у суду даних про місце його знаходження.

Згідно вимог ст.ст. 174, 374 КПК України слід скасувати арешт накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2024 року на мобільний телефон ОСОБА_10 та медичну документацію пацієнта ОСОБА_6 , оскільки на вказане майно накладався арешт як на речовий доказ. Разом з цим, суд не вправі вирішувати питання щодо іншого майна вказаного в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2024 року, оскільки вказане майно виходить за межі висунутого ОСОБА_3 обвинувачення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14.01.2025 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024100000001413.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень у дохід держави.

Речові докази у кримінальному провадженні:

грошові кошти в сумі 381 752 доларів США, 8 527 700 гривень, 18 555 євро, що повернуті під розписку ОСОБА_10 - залишити останній за належністю;

мобільний телефон «Iphone 12 Pro Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім-картою № НОМЕР_4 , що знаходиться на зберіганні в ГУ НП у м. Києві (квитанція № 152905) - повернути власнику ОСОБА_10 .

Арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2024 року на мобільний телефон «Iphone 12 Pro Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім-картою № НОМЕР_4 та медичну документацію пацієнта ОСОБА_6 - скасувати.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому захиснику та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1