Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 350/208/25
Номер провадження 3/350/87/2025
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2025 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (сел. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), -
у с т а н о в и в:
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок яких могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно малолітньої особи, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок яких могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Адміністративні правопорушення вчинено за таких обставин:
07.02.2025 0 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`янніння, по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке виразилось у психологічній формі, зокрема обзивав її нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю.
Окрім цього, 07.02.2025 о 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, по місцю свого проживання, в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство яке виразилось у психологічній формі, зокрема виражався образливими та нецензурними словами в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров`ю.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Статтею 268 КУпАПвизначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, однакст. 173-2 КУпАПдо цього переліку не включена.
Суд, вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення враховує, що він був складений у присутності ОСОБА_1 тобто з моменту його складення він знав про наявність даної справи, був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак не прибув в судове засідання та про причини неприбуття суд не повідомив.
З урахуванням того, що є дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності останнього.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, враховуючи таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. При цьому психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.
Водночас відповідальність за ч.2 ст.173-2 КУпАП наступає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, окрім його повного визнання вини в судовому засіданні, також доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні у матеріалах справи про адміністративні правопорушення, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №252601 від 07.02.2025, серії ВАД № 252602 від 07.02.2025, які за своєю суттю є основоположними документами, на підставі яких особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в яких зазначено відомості про посадову особу, яка склала дані протоколи та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване;
- письмовою заявою ОСОБА_2 від 07.02.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 07.02.2025;
- відеозаписами вчиненого правопорушення, що містяться на багатофункціональному цифровому диску.
Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчинених правопорушень, їх суспільну небезпеку, особу правопорушника і його майновий стан, а також ступінь вини останнього.
Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не встановив.
Обставиною, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення є вчинення адміністративного правопорушення особою яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Згідно зі ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи викладене,вважаюзадоцільне призначитиадміністративнестягненняз врахуваннямвимогч.2ст.36КУпАПвмежах санкції,встановленоїзабільш серйознеправопорушеннязчисла вчинених,асамев межахсанкціїч.2ст.173-2КУпАП.
Згідно із ч.5ст.283 КУпАПпостанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно дост. 39-1 цього Кодексу.
Відповідно дост. 39-1 КУпАПу разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_1 форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядкуст. 39-1 КУпАП.
Згідно із ст.40-1КУпАП,судовийзбірупровадженніпосправіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення сплачуєтьсяособою,наякунакладенотакестягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч.1 ст.173-2 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень;
- за ч.2 ст.173-2 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Відповідно до ст.36 КпАП України, остаточне адміністративне стягнення визначити в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у виді у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Штраф сплатити на рахунок № UA258999980314050542000009588, отримувач коштів: ГУК у Ів.-Фр.об./ТГ Брошнів-Осада/21081100, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Судовий збірсплатити нарахунок:UA908999980313111256000026001;отримувач коштів:Державна судоваадміністрація України«Судовий збір»/22030106,код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя А.М. Бейко
Судове рішення № 125975145, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 20.03.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 350/208/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: