Рішення № 125974698, 18.03.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2199/25

№ 2-а/183/58/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Самарівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, поліцейського СР ПП ВП № 2 Самарівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Сердюка Костянтина Леонідовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про:

- визнання неправомірною та скасування постанови серії БАД № 581452 від 20 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн;

- закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

04березня 2025року ОСОБА_1 (надалі позивач)звернувся досуду зцим позовом,отриманим судом 07 березня 2025 року та переданим головуючому судді 11 березня 2025 року. В позові просив, крім указаного, поновити строк на звернення до суду з позовом, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі відповідача-3) судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 27 лютого 2025 року на мобільний телефон позивача прийшло сповіщення з АТ КБ «Приватбанк», про те, що виконавчою службою надіслано запит щодо залишків на його рахунках, та що про підстави він може дізнатися з застосунку «Дія». Одразу після повідомлення позивач звернувся до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де йому 27 лютого 2025 року видано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76971054 від 27 січня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВП № 2 ГУНП у Дніпропетровській області Новомосковський район штрафу у розмірі 1 020 грн 00 коп.

Позивачем 27 січня 2025 року з постанови про відкриття провадження та доданих до неї матеріалів у виді постанову БАД № 581452 від 20 листопада 2024 року з`ясовано, що 20 листопада 2024 року о 22 год 10 хв поліцейським СР ПП ВП № 2 Новомосковського РВ СП сержантом поліції Сердюком К. Л. (надалі відповідач-2) прийнято постанову серії БАД № 581452 від 20 листопада 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не автоматизованому режимі (надалі постанова БАД № 581452). У вказаній постанові зазначено, що 20 листопада 2024 року о 21 год 30 хв М-29, 132 км, водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Дніпро, вул. Максима Дія, буд. 11, кв. 197, керував транспортним засобом «AUDI А4» реєстраційний номер НОМЕР_1 та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху (надалі ПДР) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КупАП). Вказаною постановою прийнято рішення по справі: застосувати до ОСОБА_1 штраф у розмірі 510 грн. 00 коп. На підставі ст. 307, частини 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання постанови органами державної виконавчої служби стягнути з порушника у подвійному розмірі штраф 1 020 грн 00 коп.

Вказує, що в постанові відсутній підпис позивача про її отримання, у відповідній графі постанови наявна з відміткою «відмовився». Графа постанови «Копія постанови надіслано рекомендованим листом» - порожня.

З винесеною постановою БАД № 581452 він не погоджується та вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування підстав для скасування постанови зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, якими підтверджувалися обставини щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення вказаного адміністративного правопорушення. Можливий відеозапис із нагрудної камери поліцейського також не може підтверджувати факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не фіксує факт керування транспортним засобом із не пристебнутим ременем безпеки. Пояснює, що його автомобіль стояв припаркований на узбіччі, рух не здійснював. До припаркованого автомобіля підійшли працівники поліції, не зупиняли його. Крім того керувати транспортним засобом «AUDI А4» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , як водій, не міг, оскільки не мав при собі ключів від вищевказаного транспортного засобу.

Постановленою суддею ухвалою від 11 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку письмового провадження. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву. Роз`яснено сторонам право подати клопотання про проведення розгляду справи з повідомленням сторін.

10 березня 2025 року адміністративний позов разом із додатками доставлений до електронних кабінетів відповідачів. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена позивачеві 11 березня 2025 року, направлена та доставлена до електронних кабінетів відповідачів 11 березня 2025 року.

17 березня 2025 року представницею відповідача-3 подано відзив на позовну заяву, отриманий судом та переданий головуючому судді 18 березня 2025 року. У відзиві представниця заперечує проти задоволення позову. Вказує, що 20 січня 2024 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, поліцейським СРПП ВП № 2 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Сердюком К. Л. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 581452. Постанова БАД № 581452, якою зафіксовано порушення позивача, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП, є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства із дотриманням ст. 283 КУпАП та порядку, передбаченого п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395. Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене

позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Звертає увагу,

що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України

поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачеві

роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до

адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Постановою БАД № 581452 зафіксовано, що 20 листопада 2024 року о 21.30 год, автошлях М-29 132 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AYDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_1 та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3. в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП. Наголошує, що у діях позивача вбачається склад відповідного адміністративного правопорушення. Пояснення позивача, викладені ним у позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є метою дискредитації працівників поліції та спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності.

Представниця вказує, що ГУНП не має можливості, в якості доказів, надати копію постанови БАД № 581452 у відношенні ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що 09 грудня 2024 року остання направлена до Новокодацького ВДВС м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області. Також, оскільки відповідно до п. 3 розділу VІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб, надати відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР Кобелею М. М. 20 листопада 2024 року не видається можливим у зв`язку з закінченням термінів зберігання.

Наголошує, що відділення поліції № 2 Новомосковського РВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі відповідач-1) та поліцейський СРПП ВП № 2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Сердюк К. Л. не є належними відповідачами у цій справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого наказом Національної поліції від 06 листопада 2015 року № 20 (зі змінами), Новомосковський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та не е юридичною особою, а при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів МВС України» від 16 вересня 2015 року № 730 утворено, як юридичну особу публічного права, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яке має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та інших фінансових України, печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інші печатки та штампи (за потреби), бланки зі своєю повною та скороченою назвами, необхідні для здійснення діяльності.

Відповідач-1 та відповідач-2 правом на подання відзиву не скористалися. У встановлений ухвалою про відкриття провадження строку та станом на дату розгляду справи будь-яких клопотань про проведення розгляду справи з повідомленням сторін від позивача та відповідачів не надходило.

Дослідивши доводи адміністративного позову, оцінивши їх поданими доказами в їх сукупності, суд висновує таке.

Так, матеріали позову свідчать, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 /а.с.10-11/.

Постановою про накладення адміністративних стягнення по справі про

адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

зафіксоване не в автоматичному режимі від 20 листопада 2024 року серії БАД № 581452, складеної поліцейським СРПП ВП № 2 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Сердюком К. Л. застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягненняу видіштрафу врозмірі 510грн 00коп.У постановіБАД№ 581452 зазначено, що 20 листопада 2024 року о 21 год 30 хв на автошляху М-29, 132 км, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 від 02 травня 2023 року керував транспортним засобом «AUDI А4» реєстраційний номер НОМЕР_1 та був незастебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вказана постанова містить зазначення, що на підставі ст. 307, частини 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання постанови органами державної виконавчої служби стягнути з порушника у подвійному розмірі штраф 1 020 грн 00 коп. Також постанова містить відомості, що від підпису особа, яку притягнуто до відповідальності, - відмовилася, від отримання постанови - відмовилася. У графі 9 «Копію постанови надіслано рекомендованим листом» відомості не вказані. У графі 7 «До постанови додаються» відомості відсутні. Надана суду копія постанови містить відмітку позивача про ознайомлення з нею 27 лютого 2025 року.

Постановою державного виконавця Другого правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27 січня 2025 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови БАД № 581452 /а.с.13/.

Надані позивачем та представником відповідача-3 заяви по суті справи свідчать про існування спору між сторонами з приводу правомірності винесення постанови у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та наявності підстав для її скасування.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Щодо строків звернення до суду та заяви позивача про поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Матеріали справи /а.с.14/ свідчать, що оскаржувану постанову позивачем не отримано під час її складення. Відомостей про направлення копії постанови поштою у постанові не вказано, відповідачами не надано.

За ст. 279-1 КУпАП днем отримання постанови про накладення адміністративного стягнення є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні. У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Доводів на спростування позиції позивача про отримання копії постанови 27 лютого 2025 року відповідачами не зазначено, доказів на підтвердження таких обставин відповідачем-3 не подано. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме позивач відмовлявся від отримання постанови при її складанні та був обізнаний про її наявність та зміст, порядок та строки оскарження, матеріали справи не містять.

Отже, суд ураховує, що доказів на підтвердження дати вручення оскаржуваної постанови позивачеві, в розумінні ст. 279-1 КУпАП, матеріали справи не містять. Позивач вказує на свою обізнаність про зміст постанови 27 лютого 2025 року та надає доказ у виді копії постанови БАД № 581452 з розписом про власне ознайомлення 27 лютого 2025 року. Відповідачами такі твердження позивача не спростовані, доказів вручення постанови раніше за вказану позивачем дату не надані. Відтак, оскільки постанова позивачем отримана 27 лютого 2025 року, з позовом позивач звернувся 04 березня 2025 року, тобто у десятиденний строк з моменту вручення, - у суду відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом та, як наслідок, розгляду питання про його поновлення.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За змістом ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (зокрема порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2001 року № 1306 (надалі ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Підпункт «в» пункту 2.3 ПДР встановлює, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Статтею 258 КУпАП передбачено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 5 ст. 258 КУпАП).

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853).

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Надані суду матеріали свідчать про складення відповідачем-2 постанови відносно позивача та відсутність складеного протоколу, що відповідає нормам пункту 4 Інструкції, ч. 2 ст. 258 КУпАП.

Водночас, за ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що хоча посадовою особою відповідача-3 протокол про адміністративне правопорушення не складався на підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП, однак це не звільняє відповідача від обов`язку довести законність та обґрунтованість прийнятого рішення.

Так, відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до основних положень про докази, закріплених у КАС України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачем не надано суду жодних беззаперечних доказів того, що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху, заперечення позивача щодо відсутності в його діях порушень ПДР, нічим не спростовані.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратори та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували доводи позивача у частині відсутності факту керування позивачем транспортним засобом та самого руху транспортного засобу при невикористанні позивачем ременя безпеки. Такими доказами могли б бути покази свідків, дані відео реєстраторів, записи

Посилання на те, що запис з відео реєстратора знищений в силу закінчення строку зберігання не може бути підставою для встановлення факту порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, відповідачем-3 не надано суду жодних беззаперечних доказів того, що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху, заперечення позивача щодо порушень, допущених при складанні постанови посадовою особою відповідача нічим не спростовані. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що жодних доказів до постанови не долучалося.

Таким чином, у цьому випадку, у суду відсутня будь-яка доказова база про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, яка, як наслідок, обґрунтовувала б правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що свідчить про незаконність прийнятої відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідність її скасування.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити, скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та, в порядку п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому суд ураховує при ухваленні рішення посилання представниці відповідача-3 щодо неналежності відповідачів-1, 2. Так, з урахуванням загальнодоступних даних ЄДРПОУ щодо відповідача-1, відповідача-2, положень ч. 2 ст. 1, ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого наказом Національної поліції від 06 листопада 2015 року № 20 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів МВС України» від 16 вересня 2015 року № 730, Новомосковський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та не е юридичною особою. При цьому, відповідач-2 також не є належним відповідачем, оскільки інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції. Відтак, належним відповідачем у цій справі є саме юридична особа публічного права Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Інші доводи та аргументи сторін, покладені в обґрунтування заяв по суті справи, як самі по собі так і у своїй сукупності не мають наслідком задоволення позовних вимог або відмову у них, а тому не аналізуються судом при ухваленні рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області слід стягнути судовий збір. При цьому суд ураховує правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року № 543/775/17, відповідно до якого, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, судовий збір складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 19, 77, 90, 159, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 581452 від 20 листопада 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною п`ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень 00 копійок та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 18 березня 2025 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-1 Відділення поліції № 2 Самарівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код в ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський район, м. Перещепине, м-н Кільченський, буд. 7;

відповідач-2 поліцейський Відділення поліції № 2 Самарівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Сердюк Костянтин Леонідович, код в ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський район, м. Перещепине, м-н Кільченський, буд. 7;

відповідач-3 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код в ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А.

Суддя Д. О. Парфьонов