Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 951/839/24
Провадження №2/951/43/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
20 березня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Чапаєва Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Барилко А.А., Галаса В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 69 401 грн 25 коп., з яких 9999 грн 99 коп. заборгованість за тілом кредиту, 47 401 грн 26 коп. заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 12000 грн заборгованість за процентами, нарахованими позивачем за 60 календарних днів.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідач уклали договір №3942928 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. 24.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та допустила заборгованість у розмірі 69401 грн 25 коп., які позивач просить стягнути, а також стягнути з відповідача судові витрати: витрати на правничу допомогу 10 000 грн, судовий збір 2422 грн 40 коп.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Ухвалою суду від 27.11.2024 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Відзиву не надходило.
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте в позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання повторно не прибула, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов, клопотань, заяв не подавала.
На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є її адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, котрі, як вбачається з підписів на поштовому відправленні,,відповідач отримала. Крім того, їй неодноразово направлялись повістки, у яких повідомлялися дати судових засідань, і усі ці повістки, як вбачається з підписів на поштовому відправленні, відповідач також отримала.
Відповідач письмового відзиву на позов не надала.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши доводи сторін, дійшов такого висновку.
31.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» та відповідач уклали договір № 3942928 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (копія на а.с. 23-32). Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «В979». Так, умовами договору визначено тип кредиту кредит, сума кредиту складає 10 000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за вказним договором виконало та 31.08.2023 перерахувало на картковий рахунок відповідача 10000 грн., що підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 128), а також інформацією, наданою платіжним провайдером Товариством з обмеженої відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (а.с. 17 зв).
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.
Відповідно до реквізитів Договору № 3942928 від 31.08.2023, укладеного між сторонами, Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «В979».
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему paytech.com.ua, на підставі укладеного Договору про переказ коштів №210222-1 від 21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № В0000338 від 27.08.2021) та отримало Ліцензію Національного банка України.
За інформацією в листі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», відповідно до зазначеного договору № 3942928 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 10000 грн на платіжну карту НОМЕР_1 .
На підставі норм, викладених в ст. 84 ЦПК України, позивачем разом із позовною заявою до суду подано клопотання про витребування доказів щодо належності банківської картки Відповідачу.
За ухвалою суду від 20.01.2025 було витребувано з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (вул.Грушевського, 1д, м. Київ, 01001) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 31.08.2023 на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 10 000 грн, за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) з відображенням часу зарахування коштів, і 14.02.2025 на запитувану інформацію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав відповідну інформацію (а.с.128).
Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,01 % в день.
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 3942928 від 31.08.2023 року у період з 31.08.2023 року по 24.05.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 47428,26 грн.
У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0,01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 27 грн.
Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Враховуючи вищенаведене, факт укладення правочину та отримання відповідачем коштів не може бути спростований, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку. Враховуючи зазначене, станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 3942928 від 31.08.2023 склала: тіло кредиту 9999 грн 99 коп., заборгованість за процентами 47 401 грн 26 коп., загальною сумою 57 401 грн 25 коп.
Умовами Договору, передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №1177 від 19.03.2019, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21.03.2024 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03.04.2024. На підставі зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» має право укладати договори факторингу.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 24.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача (а.с.77-81).
Відповідно до п.1.3. Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, листом від 27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЦІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS повідомлень.
Враховуючи вищезазначене, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором, а саме, на номер 380973970238 було направлено SMS-повідомлення щодо кредитного договору 3942928 (а.с. 36).
Отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.
Згідно з наданим разом із позовною заявою розрахунком, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» (а.с. 38-43) заборгованість відповідача за кредитним договором № 3942928 від 31.08.2023, станом на 22.07.2024 становить 57 401 грн 25 коп., з яких: 9999 грн 99 коп. тіло кредиту, 47 401 грн 26 коп. проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Приписами частин 1 та 6 статті 81 ЦК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем доведеноі судом,з дослідженихдоказів встановлено,що увідповідача передпозивачем наявназаборгованість врозмірі 69401грн 25коп.,відтак,позовні вимогипро стягненнятіла критута процентівє обґрунтованимита підлягаютьзадоволенню. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачемдокументи підтверджуютьукладення відповідачемкредитного договору,отримання кредитнихкоштів.Розрахунки підтверджуютьіснування заборгованості,викладеної впозовних вимогах.Копія договоріввідступлення праввимоги підтверджуєперехід всіхправ грошовоївимоги,які належалиТовариству зобмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» закредитним договором№3942928від 31.08.2023,та Товариствуз обмеженоювідповідальністю «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ФІНТРАСТУКРАЇНА»,до позивачау справі. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснила відповідних платежів для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.
Відповідач не довела належного виконання зобов`язань за кредитними договорами, розрахунки заборгованості не спростувала, відзив на позов не надала.
Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідач порушила умови договору, на час ухвалення рішення позивачу борг не сплатила, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.2, ч.3, 4, 6 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати позивачана правничудопомогу вданій справісклали 10000гривень,що підтверджуєтьсядоговором пронадання правничоїдопомоги від17.07.2024№ 17/07-2024(а.с.75),заявкою №5601на виконаннядоручення доДоговору №17/07-2024від 17липня 2024р.(а.с.19),актом №5601 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 17/07-2024 від 17 липня 2024 р, складеним 13.11.2024 (а.с. 45), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2020 (а.с.74 зв).
Відповідач не заявляв клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність та безпідставність.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Враховуючи, що позов задоволено повністю, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» слід стягнути 2422 грн 40 коп. судових витрат у вигляді судового збору та 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст. 2-13, 76-80, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПКУкраїни, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 3942928 від 31.08.2023 на загальну суму 69401 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста одна) грн 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати в розмірі 12422 грн 40 коп., з яких: 10000 (десять тисяч) грн - витрати на професійну правничу допомогу; 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судовий збір.
Заочне рішення може бути переглянуто Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПКУкраїни, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 20.03.2025.
Ім`я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822), вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя Р.В. Чапаєв
Судове рішення № 125971348, Козівський районний суд Тернопільської області було прийнято 20.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 951/839/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: