Ухвала суду № 125971097, 19.03.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2429/25

Провадження №2-н/463/773/25

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

19 березня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова - Мармаш В.Я., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , -

встановив:

Заявник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» через підсистему «Електронний суд» звернувся до Личаківського районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за за житлово-комунальні послуги в розмірі - 1587,05 грн, а також 242,24 грн сплаченого заявником судового збору.

Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 4 ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень;

Відповідно до ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Розрахунок суми судового збору, що підлягає сплаті при поданні заяви про видачу судового наказу: (3028 грн* 0,1 ) 0,8= 242,24 грн.

Як вбачається з матеріалів заяви, до такої долучено платіжну інструкцію № 1453 від 21.02.2025 про сплату судового збору в розмірі 242,24 грн, код отримувача 38008294, рахунок отримувача UA408999980313111206000013954.

Разом з тим, згідно даних автоматизованої системи документообігу суду, платіжне доручення платіжну інструкцію № 1453 від 21.02.2025 про сплату судового збору в розмірі 242,24 грн попередньо долучалась заявником до заяви про видачу іншого судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості з зовсім інших боржників (провадження № 2-н/463/663/25).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Вказане свідчить про те, що законодавець встановив спеціальний режим щодо судового збору у випадку відмови у видачі судового наказу, яким є виключно можливість зарахування такого судового збору при пред`явленні позову до боржника, відносно якого попередньо відмовлено у видачі судового наказу.

З огляду на це, платіжне доручення 242,24 грн про сплату судового збору в розмірі 242,24 грн не може вважатись належним доказом виконання вимог п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України щодо сплати судового збору при пред`явленні заяви про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.

Крім того, згідно наданої інформації Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання (перебування) фізичної особи боржника ОСОБА_1 зазначена у заяві особа за адресою АДРЕСА_1 не числиться, при цьому, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника. Будь-яких документів на підтвердження, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 - заявником до заяви не долучено.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Беручи до уваги наведене вище суддя відмовляє у видачі судового наказу

Керуючись ст. ст. 163, 165, 166 ЦПК України, -

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення з ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя Мармаш В. Я.