Ухвала суду № 125970585, 19.03.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/2627/21

1-кп/243/169/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 27 ч.3, 28 ч.4, 246 ч.2, 246 ч.4, ч.2 ст. 345 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.2, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.2, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 246 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 27 ч.3, 28 ч.4, 246 ч.2, 246 ч.4, ч.2 ст. 345 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.2, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.2, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1, 28 ч.4, 246 ч.4 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 246 ч.4 КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про скасування арешту з майна, що є власністю ОСОБА_15 , накладені ухвалами Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.01.2021 року та від 06.01.2021 року, посилаючись на те, що частина нерухомого майна, на яке накладений арешт, належить ОСОБА_15 , яка не має статусу обвинуваченого по даному кримінальному провадженню. Частина арештованих об`єктів нерухомого майна побудовані ОСОБА_15 ще у 1992 році, є особистою власністю ОСОБА_15 та використовуються нею для особистих та робочих цілей. Арештовані об`єкти нерухомого майна та транспортні засоби не є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки жодних процесуальних дій органом досудового розслідування з ними не вчинялось.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.01.2021 року було накладено арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , 30 травня 1978 року, з метою збереження речових доказів, а саме: автомобіля марки «ЗІЛ», моделі 131, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із позбавленням права ОСОБА_4 та інших осіб, що діють на підставі довіреностей наданих від його імені на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном. Накладено арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , 30 травня 1978 року, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), в частині заборони розпорядження, а саме: - транспортним засобом муравей, моделі PU-03, д.н. НОМЕР_2 ; - транспортним засобом ЗІЛ, моделі 131, д.н. НОМЕР_3 ; нерухомим майном, що розташоване за наступними адресами: - АДРЕСА_1 ; - вул. Ставропольська, 75, м. Слов`янськ, Донецька область; - вул. Калініна, 40 а, м. Слов`янськ, Донецька область, розмір частки: 1/2, - бул. Пушкіна, 10, м. Слов`янськ, Донецька область, (адміністративний, торгово-побутовий комплекс), форма власності: приватна, розмір частки: 1/2, - земельною ділянкою кадастровий номер 1414100000:01:006:0883, форма власності: приватна, розмір частки: 1, із позбавленням права ОСОБА_4 та інших осіб, що діють на підставі довіреностей наданих від імені ОСОБА_4 на відчуження, розпорядження зазначеним майном.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.01.2021 року, було накладено арешт на наступне майно: ГАЗ моделі 6611, д.н. НОМЕР_4 , 1990 року, номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна 206979; ЗІЛ, моделі 131, д.н. НОМЕР_6 , 1989 року, номер шасі НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 ; ЗІЛ моделі 131, д.н. НОМЕР_9 ,1980 року, номер шасі НОМЕР_10 , номер двигуна НОМЕР_11 ; із позбавленням права ОСОБА_15 та інших осіб, що діють на підставі довіреностей наданих від імені ОСОБА_15 на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, LEXUS GX 460, д.н. НОМЕР_12 , 2019 року, номер шасі НОМЕР_13 , номер двигуна НОМЕР_14 ; ГАЗ, моделі 330210 2445, д.н. НОМЕР_15 , 1999 року, номер шасі НОМЕР_16 , номер двигуна НОМЕР_17 ; ГАЗ, моделі 664250, д.н. НОМЕР_18 . 1992 року, номер шасі НОМЕР_19 , номер двигуна НОМЕР_20 ; нерухоме майно, що розташоване за адресами: Донецька обл., м. Слов`янськ, бул. Пушкіна, буд. № 10 (будівля матеріального складу). Форма власності: приватна, розмір частки: 1/2; Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Каспійська, буд. № 33. Форма власності: приватна, розмір частки: 1; Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Тюленіна, буд. № 15. Форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, із позбавленням права ОСОБА_15 та інших осіб, що діють на підставі довіреностей наданих від імені ОСОБА_15 на відчуження, розпорядження зазначеним майном.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Дане кримінальне провадження розглядається за фактом незаконної порубки дерев або чагарників у захисних та інших лісових насадженнях, з метою подальшого перевезення, зберігання, збуту незаконно зрубаних дерев або чагарників, на території Донецької області.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Крім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

При вирішення питання щодо можливості задоволення клопотання захисника про зняття арешту з майна суд приймає до уваги, що Державною екологічною інспекцією у Донецькій області заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення з останнього шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім того судом враховується та обставина, що санкція ч. 1 ст. 255 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. А тому, накладення арешту на майно ОСОБА_4 є доцільним та співмірним з потребами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно,набуте нею,ним зачас шлюбу,але закошти,які належалиїй,йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Надана стороною захисту Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відображає лише факт державної реєстрації нерухомого майна за певною особо без зазначення виду права власності в розумінні Сімейного Кодексу України. Крім того, у вищезазначеному Державного реєстру речових прав, дати державної реєстрації нерухомого майна,з якого сторона захисту просить зняти арешт, датовані 2019-2020 роками.

Так само і у свідоцтві на реєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля марки LEXUS GX 460, зазначена дата його реєстрації 2020 рік. Стосовно інших транспортних засобів марки ГАЗ та ЗІЛ, то стороною захисту взагалі не надано жодних правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності ОСОБА_15 на це майно.

Отже, стосовно клопотання захисника в частині скасування арешту з майна ОСОБА_15 суд зазначає, що стороною захисту не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що зареєстроване за ОСОБА_15 майно є виключно її особистою власністю та не було придбано під час шлюбу з обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Також стороною захисту не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_4 не має жодного права на дане майно та що в даному майні немає його частки, яка належить обвинуваченому ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту з майна, що є власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_15 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1