Рішення № 125969557, 20.02.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2145/25

провадження № 2-а/753/133/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві за правилами статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого органу Трускавецької міської ради Львівської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

31.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до керівника сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області Гнідана А. М. про скасування постанови від 02.11.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП).

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки транспортного засобу у м. Трускавці, оскільки останні 10 років він перебуває на службі у Збройних Силах України і на момент ухвалення оскаржуваної постанови знаходився у зоні бойових дій у Донецькій області. Там же знаходився і зареєстрований за ним транспортний засіб Хонда Аккорд, д.н.з. НОМЕР_1 . Вказав, що у 2017 р. йому вибухом відірвало частину стопи правої ноги, а тому автомобіль є його необхідним засобом для пересування. За міркуванням позивача порушити правила зупинки транспортного засобу міг транспортний засіб СБУ, МВС чи інших оперативних служб або транспортний засіб, на якому протиправно встановлені номерні знаки, що належать його транспортному засобу.

У позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом вказуючи, що про існування оскаржуваної постанови дізнався лише у червні 2024 р., у липні 2024 р. отримав її копію, після чого у визначений законом строк оскаржив її за місцем своєї реєстрації до Тернопільського окружного адміністративного суду. У подальшому справу було передано до Тернопільського міськрайонного суду, а звідти - до Голосіївського районного суду м. Києва. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.01.2025 було відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою з підстав заявлення позову до особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності та правоздатності. Копію цієї ухвали він отримав 21.01.2025. З вищенаведених підстав позивач вважав, що строк на подання позовної заяви пропущений не з його вини.

05.02.2025 позивач звернувся до суду із заявами, у яких просив замінити первісного відповідача Трускавецькою міською радою Львівської області та здійснювати розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 06.02.2025 позивачу поновлено строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом, замінено первісного позивача належним відповідачем - виконавчим органом Трускавецької міської ради Львівської області, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) з повідомленням учасників справи в судове засідання 20.02.2025.

18.02.2025 від виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області на електронну адресу суду надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У відзиві відповідач виклав заперечення проти позову та додав до нього докази, на яких вони ґрунтуються.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів, суд застосовує такі процесуальні норми та виходить з таких мотивів.

Відповідно до положень частини третьої статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

За приписами частини дев`ятої статті 79 цього Кодексу копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Згідно з частиною дев`ятою статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі, зокрема, заяви по суті справи та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Дослідженням відзиву на позовну заяву установлено відсутність підтвердження надсилання його копії та копій доданих до нього доказів позивачу.

Обсяг доданих до відзиву доказів не є надмірним і на те, що такі докази є у позивача або вони є публічно доступними, відповідач не послався.

Наведене дає підстави для висновку, що відзив на позовну заяву та додані до нього докази подані з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом, а тому суд не бере до уваги пояснення, викладені відповідачем у відзиві, та надані ним докази, і вирішує справу на підставі пояснень та доказів позивача.

Дослідивши надані позивачем докази і його письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

02.11.2022 керівник сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області Гнідан А. М. склав постанову про накладення адміністративного стягнення до повідомлення серії ТР № 00000809 від 02.11.2022 15 год. 38 хв. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

У постанові зазначено, що 02.11.2022 о 15-38 год. водієм транспортного засобу Хонда Аккорд, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою: м. Трускавець, вул. Бориславська, 2Б, чим порушено вимоги підпункту е) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 - зупинка на посадкових майданчиках для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Факт належності транспортного засобу Хонда Аккорд, д.н.з. НОМЕР_1 , позивачу ОСОБА_1 ним не оспорюється.

Надаючи оцінку доводам позову про неправомірність оскаржуваної постанови, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Відповідно до пункту 15.9 ПДР, який має імперативний характер, тобто зобов`язує учасника дорожнього руху діяти у чіткій відповідності до його приписів, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків (підпункт е).

Частиною третьою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення низки правил дорожнього руху, в тому числі за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Санкція цієї норми передбачає штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приміткою до статті 122 КУпАП визначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень, зокрема, порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Згідно з положеннями частини першої статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації) несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.

За приписами статті 219 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною третьою статті 122 цього Кодексу (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів межах відповідно населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) віднесено до компетенції виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад, діяти від імені яких мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Оскаржувану постанову складено керівником сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області, тобто особою, уповноваженою на розгляд вказаної справи.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) визначені статтею 279-1 КУпАП, якою передбачено, що у разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.

Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім`ї такої особи.

У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні.

У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Стаття 279-3 КУпАП передбачає звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі:

абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс;

абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.

Аналіз наведених положень КУпАП, які регламентують порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), дає підстави для висновку, що при відсутності відомостей про належного користувача транспортного засобу у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів суб`єктом відповідальності за таке правопорушення є фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, або керівник юридичної особи - власника транспортного засобу.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами норми частини четвертої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Отже за змістом наведених положень КУпАП рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності у справах про порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису), повинно ґрунтуватися не лише на обставинах, які візуально встановила відповідна посадова особа, але й на інших доказах, зокрема, матеріалах фото або відеофіксації.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у своїх рішеннях з даного питання.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В оскаржуваній постанові наявні відомості про те, фотофіксацію правопорушення здійснено технічним засобом Logic Instrument Fieldbook K 80V2 EM 19481200546 , та міститься вказівка на адресу веб-сайту в мережі Інтернет (parkingtmr.com.ua), на якому згідно з поясненнями відповідача наявні зображення транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас суд урахував, що відзив на позовну заяву та докази, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, були подані з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом, і на цій підставі не прийняв їх до розгляду.

Натомість позивач на спростування факту порушення правил зупинки транспортних засобів надав довідку, видану командиром військової частини НОМЕР_3 , відповідно до якої ОСОБА_1 в окремі періоди 2022 - 2023 років, у тому числі і в період з 26.10.2022 по 24.11.2022, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах Донецької області, а саме: Вугледар, Павлівка, Єгорівка, Клещіївка, Бахмут.

Отже ураховуючи, що відповідач не довів обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності та додержання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5-9, 20, 73-78, 90, 241, 242, 243, 244, 246, 255, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову керівника сектору паркування відділу контролю за станом благоустрою Трускавецької міської ради Львівської області Гнідана Андрія Михайловича від 02 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: