Ухвала суду № 125962243, 19.03.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29116/24

УХВАЛА

19 березня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17.09.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до 50%, 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 по 04.03.2019, визначеного станом на 01.03.2018, та обмеження пенсії граничним (максимальним) розміром з 01.01.2018 по 04.03.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 по 04.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром з 01.01.2018 по 04.03.2019;

Даний позов надіслано до суду засобами поштового зв`язку 22.07.2024 року.

Ухвалою судді від 23.09.2024 року позов залишено без руху.

Вказаною ухвалою встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

25.09.2024 року, 03.10.2024 року, 14.10.2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом, в якій зазначено, що позивачем строк звернення до суду не пропущено. Доводи позивача зводяться до того, що на його думку на дану категорію спорів строки звернення до суду не поширюються.

Ухвалою суду від 17.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Не погодившись з даною ухвалою позивачем було подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024р. про повернення позовної заяви, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судова колегія вважала, що в даному випадку для правильного вирішення питання щодо наявності підстав для застосування строків позовної давності в даній справі, необхідно визначити суть спірних правовідносин, природу їх виникнення та обставини, що зумовили звернення позивача до суду із даним позовом та що в даному конкретному випадку, спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати пенсії позивача за період з 1.01.2018р. по 4.03.2019р., під час застосування пенсійним органом положень законодавства, які в подальшому були скасовані рішенням суду у справі №826/3858/18.

27.12.2024 року за вх.№78712/24 адміністративна справа №420/29116/24 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду після апеляційного розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №420/29116/24, справу передано на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.

Ухвалою суддів від 01.01.2025 року позов залишено без руху.

08.01.2025 року (вх.№ЕС/2220/25) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

08.01.2025 року (вх.№ЕС/2230/25) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

22.01.2025 року (вх.№ЕС/6679/25) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 19.02.2025 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

03.03.2025 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

У вказаній заяві вказано, що позивач виконує вимоги ухвали суду і просить поновити процесуальний строк, який не пропущений позивачем, оскільки для даної категорії спорів не встановлений строк звернення до суду.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає.

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.

Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до 50%, 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 по 04.03.2019, визначеного станом на 01.03.2018, та обмеження пенсії граничним (максимальним) розміром з 01.01.2018 по 04.03.2019.

Підставою спірних правовідносин стало те, що у період з 1.01.2018р. по 1.03.2019р. розмір пенсії позивача становив від 13 857,03грн. до 18 412,16грн., однак, як вказує позивач, виплата пенсії обмежувалась підвищенням 50-75%, а також ця пенсія обмежувалась максимальним розміром, тобто 10 прожитковими мінімумами.

Вищевказані обставини пов`язані із прийняттям Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 12.12.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5.03.2019р. в справі №826/3858/18, яким визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку №45; зобов`язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним і нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Як зазначено у позові, позивач, раніше звертався до суду щодо обмеження пенсії розміром 50% та 75% та максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, та відповідно невиплати повної суми пенсії, проте позови не охоплювали періоду порушеного права позивача з 01.01.2018 по 04.03.2019, оскільки на час звернення до суду не існувало правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, який визнано судом протиправним, та не існувало єдності в правових позиціях Верховного Суду щодо незастосування очевидно незаконного нормативного акту на підставі:

Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №540/1030/20, що набрало законної сили 12.11.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 100% суми грошового забезпечення з 05.03.2019 , з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.

Таким чином, з позову вбачається, що підстави для звернення позивача до суду з даним позовом виникли щонайменше у 5.03.2019 року, а отже позивач, звернувшись до суду з даним позовом у вересні 2024 року пропустив строк звернення до суду.

При цьому щонайменше у 2020 році, звертаючись до суду з позовом по справі №540/1030/20 позивач мав об`єктивну можливість знати про порушення свої прав зменшенням розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до 50%, 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 по 04.03.2019, визначеного станом на 01.03.2018, та обмеженням пенсії граничним (максимальним) розміром з 01.01.2018 по 04.03.2019.

Суддя зазначає, що ні у визначений суддею строк, ні станом на дату постановлення даної ухвали заяви про поновлення строку звернення позивачем до суду не надано.

Доводи позивача зводяться лише до твердження, що такий пропуск не є пропущеним.

Відповідно до ч.3 ст.51 ЗУ №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.2 ст.55 ЗУ №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В даному випадку відсутні підстави вважати, що пенсійним органом не виплачено нараховані суми пенсії та що ним не здійснено перерахунок пенсії у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, тому немає підстав для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Про вказане зазначено, в тому числі, у постанові Верховного суду від 13.02.2025 року по справі №200/2123/24.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строк

Відповідно до п.1 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст.123, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновленні строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вовченко O.A.