Ухвала суду № 125960603, 19.03.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/18843/24

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву про повернення судового збору у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивачем до суду подано клопотання про повернення судового збору.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов наступного висновку.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, законом передбачено випадки, у яких повертається сплачений судовий збір.

Разом з тим, рішенням суду від 23.12.2024 стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Про вказані обставин позивач сам зазначає у заяві.

Тобто, позивач бажає повернути сплачений при зверненні до суду судовий збір, який суд стягнув з відповідача судовим рішенням.

Разом з тим, суд вважає такі вимоги помилковими, оскільки у даному випадку відшкодування судового збору відбувається шляхом пред"явлення виконавчого листа до органу казначейської служби.

Суд зазначає, що у визначений позивачем спосіб судовий збір не підлягає поверненню, оскільки позивач зобов"язаний був його сплатити та сплатив при зверненні з позовом, тому він не є ні помилково, ні надміру сплаченим.

Позивач не надав доказів того, що ним помилково або надмірно сплачено судовий збір при зверненні до суду з вказаним позовом.

При цьому, квитанція, яка долучена до цієї заяви є аналогічною квитанції, що додана до позову.

Розгляд вказаної справи завершився ухваленням рішення, а не постановленням однієї з ухвал, передбаченою ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,

ухвалив:

У задоволенні заяви про повернення судового збору відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Капинос