Ухвала суду № 125960197, 14.03.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 березня 2025 року Справа №200/3333/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву про зміну способу виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 200/3333/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , в тому числі, шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 29.06.2023 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії - 2020-2022 роки, та виплатити різницю з урахуванням вже виплачених сум.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання зазначеного рішення суду здійснило з 29.06.2023 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії - 2020-2022 роки та нарахувало різницю з урахуванням вже виплачених сум, у зв`язку з чим утворилася заборгованість з пенсії за період з 29.06.2023 по 31.12.2024 у розмірі 42465,16 грн.

Суму заборгованості з пенсійних виплат, яка визначена відповідачем на виконання вказаного рішення суду, позивачем не оспорюється.

В зв`язку з невиплатою заборгованості, що виникла, представник позивача звернувся із заявою про зміну способу виконання судового рішення на примусове стягнення нарахованих коштів.

Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина 3 статті 378 КАС України).

На звернення позивача щодо виплати заборгованості Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало ОСОБА_1 розрахунок суми, що підлягає виплаті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».

Будь-якого проміжку часу, протягом якого рішення суду буде виконано, відповідачем не зазначається.

Проте позивач не погоджується з вказаним Порядком виплати заборгованості, оскільки заборгованість з пенсії за період з 29.06.2023 по 31.12.2024 у розмірі 42465,16 грн. утворилася саме з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, тому не може бути будь-яких відтермінувань виплати заборгованості, але відповідач при цьому не виплатив позивачці заборгованість з пенсійних виплат, тобто здійснив втручання у право власності позивача, шляхом незаконного утримання належних позивачці пенсійних виплат.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п.74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статті 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №200/3333/24 набрало законної сили 21.11.2024, позивачці нараховано різницю з урахуванням вже виплачених сум за період з 29.06.2023 по 31.12.2024 у розмірі 42465,16 грн, але відповідачем нарахована сума не виплачена.

Як зазначено вище, за приписами абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, є встановлення факту невиконання відповідачем рішення щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

У справі № 200/3333/24 судове рішення не є виконаним у повному обсязі протягом більше двох місяців з дня набрання законної сили, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Тому наявні законні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 200/3333/22 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити різницю з урахуванням вже виплачених сум на стягнення з відповідача нарахованої та невиплаченої різниці з урахуванням вже виплачених сумм пенсії за період з 29.06.2023 по 31.12.2024 у розмірі 42465,16 грн.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 200/3333/24 задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №200/3333/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з пенсійних виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 29.06.2023 по 31.12.2024 у сумі 42465 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн. 16 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов