Ухвала суду № 125956530, 18.03.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22767/24

Провадження №2-о/522/28/25

У Х В А Л А

18 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Одеська міська рада, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Заявник в особі представника ОСОБА_2 17.12.2024 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.12.2024 відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 06.02.2025.

Ухвалою від 06.02.2025 витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Юшиної Світлани Іванівни належним чином завірену копію спадкової справи №11/2024, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні 06.02.2025 оголошено перерву до 18.03.2025 з метою отримання витребуваних доказів.

До суду 10.02.2025 надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про залишення заяви без розгляду, оскільки брат заявниці повідомив, що подав заяву про прийняття спадщини, а тому у них виник спір про право.

У судове засідання 18.03.2025 учасники справи не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Згідно ст. 247 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Вимогами заяви є встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Метою заяви є спадкування майна ОСОБА_3 .

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).

Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

З копії спадкової справи, яка надійшла до суду 13.02.2025 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 . 03.09.2024 звернулася ОСОБА_1 , а 28.01.2025 ОСОБА_5 .

Таким чином, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 наявний спір щодо спадкування майна померлого ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту родинних зв`язків пов`язується із наступним вирішенням спору про право, а, тому, такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.

Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18 липня 2022 року в справі № 755/9100/18 (провадження № 61-17332св20).

При звернені до суду з заявою ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 605,60 грн, про що свідчать квитанція від 16.12.2024.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога заявника обґрунтована та сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає поверненню особі, що оплатила судовий збір.

Керуючись ст.ст. п.5 ч.1 ст.257, 258-260, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про залишення заяви без розгляду задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 ,за участізаінтересованої особи:Одеська міськарада,про встановленняфакту родиннихвідносин залишити безрозгляду.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України м. Одеси в Одеській області, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського 6, код ЄДРПОУ: 38016923, повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, який було сплачено на рахунок №UA2689999803131112060000015758, отримувач: ГУК в Одеській області Приморський район, банк отримувача Казначейство України, згідно квитанції №1565-2837-7909-1811 від 16.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 18 березня 2025 року.

Суддя: В.Я.Бондар