Ухвала суду № 125955296, 19.03.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3555/25

ун. № 759/5462/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справа передана судді 18 березня 2025 року.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Заявляючи позовну вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, позивачем у поданому позові не зазначено ціну позову (не вказана вартість майна - земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0275, що розташована за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 15-й км., ділянка 44а).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви у 2025 році судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211 гривень 20 копійок) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 гривень 00 копійок).

До матеріалів справи долучено квитанцію ID: 7758-4465-2004-7450 від 14.03.2025 року з якої встановлено, що ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 2 650,00 грн. із призначенням платежу «…; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Святошинський районний суд міста Києва» на рахунок ГУК у м. Києві / Святош. р-н./22030101.

Однак, суд зауважує, що зважаючи на те, що позовна заява не містить відомостей про вартість земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0275, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на моменту подачі даного позову, суд не може перевірити чи правильно сплачений судовий збір за майнову вимогу.

Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити дійсну вартість спірного нерухомого майна.

У відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» №1440 від 10 вересня 2003 року ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

При відсутності достовірних даних, про ціну даного нерухомого майна, станом на час розгляду справи, позивачем щонайменше необхідно надати докази щодо ціни на майно (витяги з веб сайтів продажу аналогічного нерухомого майна тощо).

Однак, позивачем документально не підтверджена ціна позову щодо дійсної вартості майна на момент звернення із позовною заявою.

Оскільки ціна позову підлягає уточненню, суд при вирішенні справи по суті, у будь-якому разі у силу ст. 141 ЦПК України та вимог Закону України «Про судовий збір» повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі, позивачу слід визначитись із ціною позову в частині ціни на майно, та доплатити судовий збір (у разі необхідності).

Таким чином, позивач має доплатити судовий збір (у разі необхідності) у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на ціну позову в розмірі дійсної вартості майна, за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101 ____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О.Горбенко