Постанова № 125951651, 17.03.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.03.2025Справа № 554/13288/24 Провадження № 3/554/152/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«17» березня 2025 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП (адреса: 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Опішня, Полтавського району, Полтавської області, громадянки України, працюючої ФОП « ОСОБА_1 », проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21листопада 2024 року о 01 годині 51 хвилина, в м. Полтава по вул. Героїв АТО, 71А, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ауді А6, д/н НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проведено у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в КП «Центр терапії залежностей ПОР», результат огляду позитивний, висновок №503 від 21.11.2024 року, чим порушила вимоги п.2.9А ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала, просить під час постановлення судового рішення врахувати її письмові пояснення. Суду пояснила, що 21.11.2024 року була в гостях у своєї подруги ОСОБА_2 , це було, приблизно о 23.00 годин, вони випивали, спілкувались. Потім вона зателефонувала своєму співмешканцю ОСОБА_3 , щоб він її забрав додому. Він приїхав і вони поїхали додому. За кермом був ОСОБА_3 , вона сиділа поруч на пасажирському сидінні. Коли вони їхали, то бачили, що за ними їхала поліцейська машина, але вони їх не зупиняли, ніяких сигналів про зупинку не подавали. Вони зупинились самі біля будинку, вийшли з машини і пішли. Потім працівники поліції до них підійшли і стали питати, хто був за кермом. Вона повідомила, що за кермом була вона, оскільки хвилювалась за ОСОБА_4 , щоб його не забрали до ТЦК. Так як вона повідомила, що була за кермом, то працівники поліції, виявивши в неї ознаки алкогольного сп?яніння, запропонували пройти огляд. Вона погодилась пройти огляд в мед.закладі. Висновок був позитивний. Але вона не заперечує, що вживала алкогольні напої, проте зазначає, що водієм транспортного засобу вона не була, автомобілем керував її цивільний чоловік. Крім того, зазначає, що жодних ПДР України вони не порушували, працівники поліції їх не зупиняли, доказів цього немає. Просить закрити провадження у справі, у зв?язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні представник правопорушника адвокат Стороженко С.В.також просить закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 , у зв?язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зазначила, що відсутні докази керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки транспортним засобом керував співмешканець ОСОБА_1 ОСОБА_4 , що підтверджується відеозаписом з камери спостереження, яка встановлена на під?їзді, де мешкає ОСОБА_1 . Камера зафіксувала, що, коли під?їхав автомобіль Ауді А6, д/н НОМЕР_2 , то із-за керма вийшов чоловік, а з пасажирського сидіння вийшла дівчина. Це була ОСОБА_1 . Але вона змушена була повідомити, що за кермом була вона, оскільки хвилювалась за ОСОБА_4 , щоб його не забрали до ТЦК. Так як вона повідомила, що була за кермом, то працівники поліції, виявивши в неї ознаки алкогольного сп?яніння, запропонували пройти огляд. Вона погодилась пройти огляд в мед. закладі. Але водієм вона не була, докази цього відсутні. Крім того, відсутній факт законності зупинки транспортного засобу, жодних ПДР України порушено не було, автомобіль зупинив сам водій біля будинку. Також, з урахуванням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп?яніння в закладах охорони здоров?я визначається за зразками біологічного середовища, а не за допомогою приладу Drager, що було в даному випадку. Також, долучений до протоколу відеозапис є неповним, відео має переривання, а отже не відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото і кінозйомки, відеозапису,затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року. Всі сумніви повинні трактуватись на користь ОСОБА_1 . Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 21 листопада 2024 року о 23.00 годині до неї в гості прийшла її подруга ОСОБА_1 . Вони спілкувались, випили трохи вина. Потім ОСОБА_6 зателефонувала своєму співмешканцю та попросила її забрати. Він приїхав за нею, вони вийшли разом до під?їзду, вона бачила, що за кермо сідав ОСОБА_4 , він керував автомобілем. Він був тверезий. Наступного дня ОСОБА_6 розповідала, що в них були проблеми з поліцією, коли вони вже під?їхали до будинку та вийшли з машини, до них підійшли поліцейські. Вона хвилювалась, щоб ОСОБА_4 не забрали до ТЦК, тому вона сказала, що за кермом перебувала саме вона.

Допитаний свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що є співмешканцем ОСОБА_1 21 листопада 2024 року ввечері ОСОБА_6 пішла в гості до своєї подруги ОСОБА_2 .Ближче до 00 годин вона йому зателефонувала та попросила приїхати за нею. Він приїхав за нею, ОСОБА_6 з подругою вийшли до під?їзду. Вони трохи поспілкувались, потім він сів за кермо, а ОСОБА_6 на пасажирське сидіння і поїхали. По дорозі вони бачили поліцейський автомобіль, який їхав за ними, але ніяких сигналів про зупинки їм не подавали, їх ніхто не зупиняв. Він самостійно зупинив машину біля будинку. Потім відразу під?їхала поліцейська машина. Коли до них підійшли працівники поліції та почали питати, чому вони не зупинились. Вони сказали, що їх ніхто не зупиняв. Потім почали з?ясовувати, хто був за кермом. ОСОБА_6 повідомила, що вона, так як хвилювалась, щоб його не забрали до ТЦК, але це була неправда, оскільки автомобілем керував саме він.

Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 , її представника адвоката Стороженко С.В., показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14).

Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019.

Пунктом 2.9А ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №713271 від 21.11.2024 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані сп?яніння; дисками з відеозаписами події.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ країни № 1103 від 17.12.2008.

Згідно п.п.2,6,7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Вказані норми мітяться також у відповідному Порядку, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.

Судом встановлено, що 21 листопада 2024 року о 01 годині 51 хвилина, в м. Полтава по вул. Героїв АТО, 71А, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ауді А6, д/н НОМЕР_2 . Після зупинки транспортного засобу між працівниками поліції та ОСОБА_1 відбувається розмова, в ході якої остання повідомляє, що саме вона керувала транспортним засобом. В ході розмови працівники поліції повідомляють щодо наявності у останньої ознак алкогольного сп?яніння та пропонують пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров?я. При цьому, на пропозицію щодо проходження огляду, ОСОБА_1 повідомляє, що буде проходити огляд в закладі охорони здоров?я.

Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія ОСОБА_1 проведено у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в КП «Центр терапії залежностей ПОР», результат огляду позитивний, висновок №503 від 21.11.2024 року.

Суд критично відноситься до показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 є подругою ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 її співмешканець, а отже вони можуть бути заінтересовані в результатах розгляду справи та свідчити на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що обставини, які підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість чи невинуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

В даному випадку показання допитаних свідківне узгоджуються з іншими доказами, зібраними у справі, в тому числі даними відеозапису, долученого до протоколу.

Суд не приймає до уваги наданий ОСОБА_1 відеозапис з камер відеоспостереження, встановленої біля її будинку, оскільки з відеозапису не можливо встановити точного зображення марки автомобіля, його державного номерного знаку та осіб, які виходили з автомобіля. Доводи захисника про те, що по характеру ходи, статурі, одежі, можна встановити, що з водійського місця вийшов саме ОСОБА_3 , а з пасажирського - саме ОСОБА_1 є виключно суб?єктивним баченням та оцінкою сторони захисту. Крім того, відеозапис не спростовує самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ауді А6, д/н НОМЕР_2 21 листопада 2024 року о 01 годині 51 хвилина, в м. Полтава по вул. Героїв АТО, 71А, оскільки містить лише фрагмент зупинки автомобіля і вихід осіб з нього, встановити яких неможливо.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів, долучених до протоколу, чітко вбачається, що водій транспортного засобу Ауді А6, д/н НОМЕР_2 намагався пришвидшити рух транспортного засобу з метою уникнення спілкування з патрульною поліцією, а в подальшому швидко зупинити транспортний засіб та покинути його.Надалі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 намагались довести працівникам поліції, що автомобіль не рухався, а був припаркований у дворі з 19.00 годин. Після повідомлення працівником поліції, що наявні докази руху вказаного автомобіля та уникнення його зупинки, останні повідомили, що їх не зупиняли, жодних сигналів про зупинки патрульні не подавали. В подальшому, в ході спілкування, ОСОБА_1 повідомила,що саме вона була водієм транспортного засобу Ауді А6, д/н НОМЕР_2 .

Суд наголошує, що, виходячи з положень законодавства України, працівник патрульної поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо тієї або іншої особи, реалізує дискреційні повноваження, на власний розсуд визначаючи особу, яка на його думку порушила Правила дорожнього руху України. Вирішення питання щодо наявності в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст. 130 КУпАП, відноситься до виключної компетенції суду.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, враховуючи обстановку на місці події, в тому числі, що ОСОБА_1 особисто повідомила, що саме вона керувала транспортним засобом, вказане дозволяло поліцейським звернутись до ОСОБА_1 як до водія транспортного засобу.

Твердження ОСОБА_1 та її захисника про те, що оскільки на відеозаписі відсутній безпосередній момент зупинки транспортного засобу, а також відсутність порушень ПДР України, які б були підставою для зупинки транспортного засобу, вказане унеможливлює притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, суд відхиляє, оскільки, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у прямому причинному зв?язку з правом поліцейського, у разі наявності у водія транспортного засобу ознак сп`яніння, провести медичний огляд, відповідно до встановленого порядку та обов?язком водія пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп?яніння. Тому причини та обставини зупинки транспортного засобу не підлягають встановленню під час розгляду даної справи, оскільки предметом доказування, в межах даної справи, є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом та наявності стану сп?яніння у вказаної особи.

Судом встановлено, що в ході спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції, у останнього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, тому, поліцейським, відповідно до вимог Інструкції та Порядку було запропоновано водієві пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів чи лікарем у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 ,через досить тривалий час спілкування, погодилась пройти такий огляд лише в закладі охорони здоров?я.

Суд також відхиляє доводи адвоката в частині недійсності висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала у стані сп?яніння.

Так, розділом ІII вищевказаної Інструкції визначено порядок та процедуру проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров?я та оформлення його результатів.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп?яннні в обстежуваної особи (п.4 Інструкції).

Відповідно до п.п. 7,8 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, метою саме лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Відповідно до п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, з відповідними змінами, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

В даному випадку у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного, а не наркотичного чи іншого сп?яніння, а отже проведення лабораторного дослідження не було обов?язковим.

Той факт, що у обстежуваної особи для дослідження стану алкогольного сп?яніння застосовувався спеціальний технічний засіб та не відбирались зразки біологічного середовища відповідає вимогам Інструкції та Порядку.

Доводи захисника відносно того, що відеозапис, наданий працівниками поліції, містить не безперервну відео фіксацію та має переривання, оскільки на відеозафіксовані не всі обставини, не можуть, на переконання суду, свідчити про недопустимість відеозапису як доказу, оскільки та обставина, що на відеозаписах зафіксовані не всі дії працівників поліції сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписах, наданих працівниками поліції.

Всі доводи ОСОБА_1 та її захисника, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються зібраними по справі доказами та розцінюються судом як версія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, вимог ст. 266 КУпАП, відповідних Порядку та Інструкції, які регламентують процедуру та порядок проведення медичного огляду, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, такі і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на характер вчиненого правопорушення та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що керування особоютранспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння має підвищену суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, інші обставини в справі, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2025 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 028 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»; номер рахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік. Стягувач - УПП в Полтавській області ДПП (Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок(отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/Шевченків.р-н//22030101, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA528999980313191206000016722, код класифікації доходів бюджету: 22030101).Стягувач ТУ ДСА України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36030, код ЄДРПОУ - 26304855).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 17 червня 2025 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Октябрського районного

суду м. Полтави: А.В. Сметаніна