Рішення № 125951089, 06.03.2025, Барський районний суд Вінницької області

125/2401/24

2/125/625/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2025 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом виконавчого комітету Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Виконавчий комітет Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав стосовно її неповнолітніх дітей.

Позов обґрунтованийнаступним. ОСОБА_1 є матір`юмалолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Батько дітей ОСОБА_4 позбавлений батьківськихправ рішеннямВінницького міськогосуду від11.01.2024.Після поверненняз місцьпозбавлення волі ОСОБА_1 звернулась ззаявою проповернення їйна вихованнядітей.Діти знаходятьсяпід опікоюбабусі ОСОБА_5 .За місцемпопереднього проживання ОСОБА_1 ,де вонапроживала тазареєстрована разомз дітьми,умов дляпроживання тавиховання дітейне створено,ніде непрацевлаштувалася,немає ніякихдоходів наутримання тавиховання дітей,не можезабезпечити базовіпотреби дітей,а томуна данийчас неможливопередати їйна вихованнядітей. Після повернення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 жодного разу не відвідала навчальний заклад де навчаються діти та не поцікавилася станом їх знань, поведінки. Членами комісії по захисту прав дітей виконкому селищної ради було враховано, що малолітні діти, в разі повернення їх на виховання матері фактично залишаються без належного задоволення їх базових потреб, що може тягнути за собою затримку чи порушення забезпечення їх прав та законних інтересів, впливати на їх фізичний та психічний розвиток.

Представник позивача просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засадні представник Органу опіки та піклування Копайгородської селищної ради Костюк К.І. позов підтримала повністю та наполягала на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

ОСОБА_1 є матір`ю дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2024, ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно його малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки про звільнення від 24.10.2024 серії ТЕР № 186, ОСОБА_1 звільнена з державної установи «Збаразька виправна колонія (№63) і прямує до місця проживання.

Згідно акту оцінки потреб сім`ї від 26.11.2024 року, наданого КУ «Центр надання соціальних послуг Копайгородської селищної ради», результатами оцінювання з`ясовано: відсутність доходів у ОСОБА_6 ; відсутність роботи, відсутність власного придатного для проживання дітей житла; наявність шкідливих звичок; нестабільність емоційного стану; невміння матері розпізнати та задовольнити потреби дитини; мати має судимість, яка негативно вплинула на її емоційний стан; Крім цього в акті відзначено, що після повернення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 жодного разу не відвідала навчальний заклад де навчаються діти та не поцікавилася станом їх знань, поведінки, тощо.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 21.11.2024, не доцільно передавати ОСОБА_1 на утримання та виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 так як вона не в змозі надати дітям базових потреб для їх виховання та утримання.

Згідно рішення виконавчого комітету Копайгородської селищної ради Вінницької області від 29 листопада 2024 року № 107 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 », вирішено затвердити висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення виконавчого комітету Копайгородської селищної ради Вінницької області від 29 листопада 2024 року № 106 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про неможливість передачі дітей для подальшого виховання матері», вирішено затвердити висновок органу опіки та піклування про неможливість передачі дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виховання матері ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 по справі «Савіни проти України» зазначається, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінивши докази у їх сукупності, судом беззаперечно встановлені обставини, які свідчать про самоусунення відповідачем від виконання батьківських обов`язків та відсутність інтересу до життя та майбутнього дітей.

Таким чином, провівши ретельний аналіз обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення її батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що відповідатиме інтересам дітей та узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п. 48 рішення від 18.12.2008 № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п. 65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

За викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 стосовно малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя: