Вирок № 125948464, 19.03.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2621/24

Провадження № 1-кп/347/165/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2025 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12024091190000321 від 20.09.2024 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцята жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, інваліда ІІІ групи, депутатом не обирався, на утриманні нікого немає, раніше судимого вироком Косівського районного суду від 18.09.2023 року за ч.1 ст.246 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн.,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, -

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев у лісах вчинену повторно, що спричинило тяжкі наслідки.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 19 вересня 2024 року приблизно в першій половині дня, у лісовому масиві, що не входить до природно-заповідного фонду, в адміністративних межах села Яворів участок Широкий Косівського району Івано-Франківської області, на території кварталу №16, виділу (ділянки) №32, Яворівського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», неподалік від місця свого проживай ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, самовільно, без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «М 500 М», вчинив незаконну порубку дев`яти сиро ростучих дерев породи «ялина та смерека» та одного сухостійного дерева породи «ялина», загальною кубомасою 8,19 м3.

Внаслідок незаконної порубки дерев у лісовому масиві, що не входить до природно-заповідного фонду, в адміністративних межах села Яворів участок Широкий Косівської міської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, на території кварталу №16, виділу (ділянки) №32, вчиненої ОСОБА_4 , згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 08.10.2024, заподіяно шкоду на загальну суму 138058,02 грн., що спричинило тяжкі наслідки територіальній громаді в особі Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах, вчиненій повторно, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.246 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 246 КК України визнав повністю. Та ствердив, що дійсно своєю бензопилою зрубав декілька дерев породи смерека та одне сухостійне дерево породи ялина. ОСОБА_4 ствердив, що зрубав вказані дерева для себе, оскільки проживає в складних матеріальних умовах. До уповноважених осіб ОСОБА_4 для отримання лісорубного квитка не звертався. Обвинувачений шкодує про вчинене, розуміє, що вчинив неправильно. Ствердив, що попередній вирок суду виконує, оскільки сплачує штраф за вироком суду по мірі можливості. Жодних доходів, крім пенсії по інвалідності ОСОБА_4 не отримує. Просив його суворо не карати, та не позбавляти волі. Запевнив суд, що подібного більше не вчинятиме.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Косівська міська рада не забезпечила явку свого представника в судове засідання, однак подали заяву, про розгляд справи без участі їх представника. Поданий цивільний позов прокурора підтримали в повному обсязі.

Крім повноговизнання своєївини обвинуваченим,його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Отже, своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах вчиненій повторно, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.4 ст.246 КК України як незаконна порубка дерев у лісах вчинена повторно, що спричинило тяжкі наслідки.

Щодо призначення покарання.

Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 ,суд,дотримуючись принципівзаконності,справедливості,обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Досліджені дані про особу ОСОБА_4 вказують на те, що по місцю проживання він характеризується добре, письмових скарг та зауважень на нього До Яворівського старостинського округу Косівської міської ради не поступало, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться. За місцем реєстрації в с. Яворів, уч. Широкий буд.144 Косівського району, проживає один, являється інвалідом ІІІ групи.

Обставинами, що пом`якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду, проживає в складних матеріальних умовах, в гірському населеному пункті, є інвалідом ІІІ групи.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті за вказане кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши наведені обставини суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, вирок виконує по мірі можливості, та погашає штраф, щиро розкаявся, повністю визнав вину, злочин вчинив через скрутне матеріальне становище, є інвалідом ІІІ групи, зробив для себе правильні висновки, та запевнив суд, що подібного більше не вчинятиме.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, та застосування до нього ст.75 КК України, тобто - звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Бо контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня ресоціалізації (виправлення засудженого).

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в даному випадку судом іспитового строку 2 (два) роки є виправданим з врахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий, і достатнім для того щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Відповідно до ч.1ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді штрафу за вироком Косівського районного суду від 18 вересня 2023 року. На підставі ч.3 ст. 72 КК України невідбуту частину покарання у виді штрафу у розмірі 970,58 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 16500 гривень, виконувати самостійно.

Щодо цивільного позову.

Вирішуючи цивільний позов прокурора Косівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Косівської міської ради про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 138058,02 грн., суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, передбачена статтею 105 Лісового Кодексу України.

Згідно зі статтею 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого завдано збитків державі незаконною порубкою дерев в розмірі 138058,02 грн., що випливає з встановлених у суді обставин кримінального провадження та підтверджується висновком експерта Івано-Франківського відділення Київського НДЕКЦ №1016/24-28 від 08.10.2024 року за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що цивільний позов прокурора Косівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Косівської міської ради про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 138058,02 грн. підлягає задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченого у спричиненні державним інтересам в особі Косівської міської ради злочинними діями матеріальної шкоди у вказаному розмірі встановлена під час судового розгляду кримінального провадження в суді, сума спричиненої шкоди обвинуваченим не оспорюється та цивільний позов визнаний обвинуваченим ОСОБА_4 у повному обсязі.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на стадії судового розгляду не обирався, і підстави для його обрання відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладенета керуючисьстаттями 349,368,371,373,374КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Косівського районного суду від 18 вересня 2023 року, у виді штрафу в розмірі 970,58 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 16500 гривень, та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, зі сплатою штрафу в розмірі 16500 гривень, який відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України, виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 , ч.1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення інженерно-екологічної експертизи в розмірі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 40 коп.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Косівського районного суду від 24.09.2024 року на деревину - скасувати.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Косівського районного суду від 17.10.2024 року на бензопилу марки «М 500 М», червоного кольору скасувати.

Речові докази:

-одну колоду сухостійного дерева, діаметром 40x42см,довжиною 6,70м,яку переданона відповідальнезберігання старшомумайстру Яворівськоголісництва КосівськогоРП «Райагроліс» ОСОБА_5 -конфіскувати в дохід держави;

- бензопилу марки «М 500 М», червоного кольору, яку передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області конфіскувати в дохід держави.

Цивільний позов прокурора Косівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області матеріальну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 138058 (сто тридцять вісім тисяч п?ятдесят вісім) гривень 02 копійки.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1