Рішення № 125946319, 19.03.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2025 р. Справа № 924/119/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" м. Київ

до фізичної особи - підприємця Полюка Петра Васильовича, м. Красилів

про стягнення 43815,56 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця Полюка Петра Васильовича, м. Красилів про стягнення 43815,56 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ "Коллект Центр" стало кредитором ФОП Полюка Петра Васильовича у правовідносинах, що виникли на підставі Кредитного договору №011/5361/100830 від 07.11.2012, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Полюком Петром Васильовичем.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" м. Київ до фізичної особи - підприємця Полюка Петра Васильовича, м. Красилів про стягнення 43815,56 грн для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Призначено судове засідання на 12:30 год. 24 лютого 2025р.

Ухвалою суду від 24.02.2025р. відкладено судове засідання у справі №924/119/25 на 12 год. 30 хв. 19 березня 2025 року.

Відповідач в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

07.11.2012 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк, Кредитор) та ФОП Полюком П.В. (Боржник, Позичальник) укладено кредитний договір №011/5361/100830.

Відповідно до умов договору протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_1 шляхом здійснення платежів в межах Поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 100000,00 грн В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту. На дату укладення Договору Поточний ліміт Кредиту складає 12000 грн В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору. (п. 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 1.2 Договору строк дії кредиту (далі строк дії кредиту) з дня підписання договору страхування у відповідності до умов статті 4 договору по 07.11.2014р. включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).

Відповідно до пункту 1.4 Договору кредит надається з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності позичальника.

Згідно з пунктом 2.1 Договору протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30% річних.

На підставі пункту 2.3 Договору нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 (чотири) робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 (двадцять п`ятого) числа кожного календарного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання позичальником кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно.

При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору позичальник зобов`язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування.

Під поняттям погашення заборгованості сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, неустойок та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору.

Згідно з пунктом 5.2 Договору клієнт зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 (п`ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців.

В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником кредитору за договором в термін виконання зобов`язань позичальника за договором, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

На підставі пункту 5.9 Договору вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості: погашення комісії та інших платежів згідно тарифів, погашення процентів за недозволеним овердрафтом, погашення процентів за кредитом, погашення недозволеного овердрафту, погашення кредиту.

Позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів, неустойки та пені) за договором.

Відповідно до пункту 11.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору.

Відповідно до пункту 11.4 Договору, до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Згідно з пунктом 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.

Згідно розрахунку по картковому кредиту, станом на 30.11.2021 загальна сума заборгованості фізичної особи підприємця Полюка В.П. за договором від 07.11.2012 становила 29106,75 грн

20.09.2019 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ "Райффайзен Банк" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором № 011/5361/100830 від 07.11.2012, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Полюком П.В.

Згідно пункту 2.1 Договору, на умовах та в порядку, встановленому договором та відповідно до ст.512-519 ЦК України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах боржників.

Відступлення прав вимоги щодо кожного сформованого портфеля заборгованості здійснюється у відповідності до п. п. 2.3. договору.

Згідно п. 2.7. Договору, відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Відповідно п. 2.9. Договору, у зв`язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення.

Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.11 пункту 4.1 Договору від 20.09.2019 новий кредитор засвідчує та гарантує, що:

- Новий кредитор є фінансовою установою, що внесена до Державного реєстру фінансових установ, має свідоцтво, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на надання фінансових послуг з факторингу та надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

- Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами з дати відступлення прав вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України.

Згідно з підпунктами 4.3.3, 4.3.8 пункту 4.3 Договору від 20.09.2019 на дату укладання договору первісний кредитор гарантує та засвідчує, що:

- Відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги третім особам, в тому числі новому кредитору.

- Інформація, вказана у Реєстрі боржників, відповідає відомостям, вказаним у кредитних договорах, є повною та правдивою в частині, що стосується ПІБ/найменування боржника, ІПН/коду ЄДРПОУ, паспортних даних боржника, номера та дати кредитного договору, загальної суми заборгованості та її складових.

Згідно з пунктом 7.1 Договору від 20.09.2019 договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Договір від 20.09.2019 підписаний сторонами і скріплений печатками без зауважень та заперечень.

29 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (Новий кредитор) укладено договір № 29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 29.11.2023 сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, новому кредитору (відступлення права вимоги).

Згідно з пунктом 2.1 Договору від 29.11.2022 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників (далі боржники), зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (далі Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них (далі основні договори, права вимоги). Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору, належать первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення №29112018 від 29.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ Кредитна установа «Кредит комерц».

На підставі пункту 3.1 Договору від 29.11.2022 укладанням цього договору первісний кредитор гарантує, що йому належить право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, а також гарантує, що:

- відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги новому кредитору на момент його відступлення;

- вся документація та інформація стосовно боржника, яка у відповідності до умов цього договору передається новому кредитору у зазначеній в цьому договорі формі та обсязі, відповідає тій інформації, яка була отримана первісним кредитором від боржника (відповідно) та не містить будь-яких недостовірних відомостей;

- заборгованість не погашена, не відмінена, не анульована, при цьому права вимоги заборгованості не відступлені третім особам, не узгоджувалася жодна заміна зобов`язань боржників іншими зобов`язаннями.

Згідно з пунктом 5.1.1 Договору від 29.11.2022 Реєстр боржників в електронному вигляді (додаток № 1) передається новому кредитору за актом прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору. Реєстр боржників в електронному вигляді передається відповідальній особі Нового Кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий новим кредитором.

Відповідно до пункту 5.1.2 Договору від 29.11.2022 Реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 3) передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 4) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору.

Згідно з пунктом 5.1.3 Договору від 29.11.2022 документація передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до пункту 5.2 Договору від 29.11.2022 права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

Згідно з пунктом 5.4 Договору від 29.11.2022 з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

За умовами п. 7.1. Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №29-11/2022 від 29.11.2022 за відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, відповідно до цього Договору ТОВ "Коллект Центр" сплачує ТОВ "Вердикт Капітал" грошові кошти в сумі 590146,88 грн

Згідно п. 7.2. ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього Договору протягом 1065 (однієї тисячі шістдесяти п`яти) календарних днів з дати підписання Сторонами цього договору.

Згідно з пунктом 8.3.3 Договору від 29.11.2022 новий кредитор має право після підписання сторонами акту приймання-передачі прав вимоги розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд без згоди первісного кредитора.

Відповідно до пункту 11.6 Договору від 29.11.2022 цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки).

Договір від 29.11.2022 підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень і заперечень.

28.02.2023 між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Вердикт Капітал" підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно п. 4 якого вбачається, що зобов`язання ТОВ "Коллект Центр" перед ТОВ "Вердикт Капітал" припиняються в повному обсязі в сумі 15 214 406,31 грн

Між сторонами договору підписано Реєстр боржників від 29.11.2022, згідно якого вказано боржника, кредитний договір № 011/5361/100830 від 07.11.2012, сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 29106,75 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8995,51 грн, 5713,30 грн пені та/або штрафу, загальна сума заборгованості 43815,56 грн

Посилаючись на викладене та вказуючи про відсутність зі сторони відповідача відповідної оплати, ТОВ "Коллект Центр" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 43815,56 грн, з яких 29106,75 грн заборгованості по тілу кредиту, 8995,51 грн заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 5713,30 грн пені та/або штрафу.

Норми права, які застосовано судом, та мотивована оцінка поданих доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

На підставі ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно Договору від 07.11.2012 у відповідності до статті 628 Цивільного кодексу України договір є змішаним та містить умови кредитного договору, договору банківського рахунку та договору страхування життя, здоров`я та працездатності.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 Кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання перед Позичальником за Кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених цим Договором, що підтверджується випискою.Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

В свою чергу, 20.09.2019 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором № 011/5361/100830 від 07.11.2012, що укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Полюком П.В.

29.11.2022 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено Договір № 29-11/2022 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором № 011/5361/100830 від 07.11.2012, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Полюком П.В.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, у тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вказаних договорів про відступлення права вимоги, сторони дійшли згоди про заміну кредитора у зобов`язанні, яким, за наслідком укладення вказаних Договорів, став ТОВ "Коллект Центр".

Оскільки заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на зміст зобов`язання, після підписання договору про відступлення права вимоги, що підтверджує факт відсутності заперечень з боку відповідача (боржника) щодо заміни кредитора, до нового кредитора перейшли всі обов`язки первісного кредитора.

Приписами ч. 1 ст. 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

З боку відповідача (боржника) будь-які заперечення, які виникли з підстав, що існували до заміни кредитора не надходили. Матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жоден із укладених договорів не визнавався недійсними, достроково не припинявся.

За наведеного, ТОВ "Коллект Центр" набуло право грошової вимоги до ФОП Полюка П.В. за Кредитним договором № 011/5361/100830 від 07.11.2012.

Згідно підтвердженого матеріалами справи, розмір основної заборгованості за тілом кредиту становить 29106,75 грн Докази сплати вказаної заборгованості (повністю чи частково) в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно процентів, суд встановив, що при відступлені права вимоги на підставі договору №011/5361/100830 від 07.11.2012 було визначено розмір заборгованості відповідача за нарахованими процентами в строк до 07.11.2014 в сумі 8995,51 грн

Суд враховує, що пункт 2.3. Кредитного договору, нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборговааності по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період за строк фактичного користування кредитом.

У пункті 4.1.11 Договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F від 20.09.2019 узгоджено, що новий кредитор (ТОВ "Вердикт Капітал") має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Кредитними договорами, а також право нарахування та стягнення штрафних санкцій.

Враховуючи викладені умови договорів, суд вважає підтвердженим право вимоги нового кредитора на стягнення процентів, нарахованих, на дату відступлення права вимоги та 5713,30 грн, з яких 1133,96 грн 3% річних та 4579,34 грн нарахувань індексу інфляції.

З розрахунку вбачається нарахування 1133,96 грн 3% річних та 4579,34 грн індексу інфляції, що при перерахуванні є правомірними.

За правилами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13).

Згідно з частиною 1 ст. 86 вказаного Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов`язання, зокрема, не повернув кредитні кошти та не здійснив в повному обсязі сплату процентів, пені, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь нового кредитора, ТОВ "Коллект Центр" заборгованості за кредитом, процентами та пенею є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в сумі 43815,56 грн, з яких 29106,75 грн заборгованості по тілу кредиту, 8995,51 грн заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 5713,30 грн , з яких 1133,96 грн 3% річних та 4579,34 грн нарахувань індексу інфляції.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач заявляє про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн., які просить стягнути з відповідача.

З приводу зазначених судових витрат суд зазначає таке.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 2 - 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України у справі про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013, в аспекті конституційного звернення щодо можливості віднесення до судових витрат сум, сплачених юридичною особою за послуги, надані їй в господарському судочинстві іншим, ніж адвокат, фахівцем у галузі права, положення частини першої статті 44 Кодексу, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі в господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Згідно висновку Великої Палати Верховного суду, викладеному у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно якої адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України (ст.17 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст. 4 Закону).

Згідно наданих до суду документів, 01.07.2024 між ТОВ "Коллект Центр" (Клієнт) і адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс (адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024, відповідно п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 2.1. Договору адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додаткам до цього Договору, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, визначеної у розділі 2 Договору.

Договір №01-07/2024 від 01.07.2024 підписано та скріплено печатками сторін.

До Договору №01-07/2024 від 01.07.2024 сторонами підписано Тарифи на послуги, згідно яких визначено види послуг та їх ціна.

02.12.2024 сторонами оформлено заявку на надання юридичної допомоги №364 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ФОП Полюка П.В.

Згідно Витягу з акта № 2 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 Виконавцем надано наступні послуги:

- усна консультація (з вивчення документів) - 2 год., вартість 1 год. 2 000, 00 грн., всього на суму 4 000,00 грн;

- позовна заява - 3 год., вартість 1 год. - 3000,00 грн., всього на суму 9000,00 грн

Загальна вартість наданої допомоги становить 13 000,00 грн

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20 та який підтримано Верховним Судом у постанові від 29.10.2024 у справі № 911/22/24, укладання договору адвокатом як фізичною особою-підприємцем не позбавляє його статусу адвоката, а тому не впливає на порядок розподілу судових витрат у справі, у разі, якщо наявні докази, що він приймав участь при розгляді справи як адвокат.

Також суд зазначає, що договір про надання правової допомоги, Акт про надання юридичної допомоги є достатніми доказами для підтвердження розміру витрат на адвокатські послуги. Суд не потребує інших доказів, якщо це не передбачено умовами договору.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС в постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (висновок Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19).

Водночас клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн є підтвердженими та співмірними зі складністю справи і виконаною роботою.

За вказаних обставин з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-240, 250-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" м. Київ до фізичної особи підприємця Полюка Петра Васильовича м. Красилів, Хмельницької області про стягнення 43815,56 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця Полюка Петра Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код 44276926) 29106,75 грн (двадцять дев`ять тисяч сто шість гривень 75 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 8995,51 грн (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 51 коп.) заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1133,96 грн (одну тисячу сто тридцять три гривні 96 коп) 3% річних, 4579,34 грн (чотири тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 34 коп.) інфляційних нарахувань, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по оплаті судового збору та 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України

Рішення підписано та складено 19.03.2025р.

Суддя І.В. Грамчук

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (електронний суд )

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )

реком. з повід. про вруч.