Рішення № 125945631, 19.03.2025, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 рокуСправа № 912/3024/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. за правилами загального позовного провадження справу № 912/3024/24

за позовом Фермерського господарства "Ріта" (28056, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Піщаний Брід, вул. Лесі Українки, буд. 7)

до відповідача фізичної особи - підприємця Уманця Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 938 439,39 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Константінов О.Ф., ордер серія ВА №1098480 від 04.12.2024,

від відповідача - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Ріта" до фізичної особи-підприємця Уманця Миколи Миколайовича, в якій позивач просить:

"1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Уманець Микола Миколайович (Ід. код НОМЕР_1 ) на користь Фермерське господарство «Ріта (код ЄДРПОУ 22215669) 938439 грн 39 коп. - основного боргу за договором купівлі-продажу № 03/03/2023 від 03.03.2023, 3 % річних в розмірі 40679,23 грн;

2. Судові витрати покласти на відповідача".

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №03/03/2023 від 03.03.2023 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 09.12.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3024/24 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 06.01.2025 о 12:30; установив сторонами строки для подання заяв по суті справи та доказів, в тому числі відповідачу строк для подання відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.12.2024 вручена відповідачу засобами поштового зв`язку 12.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600991716715 (а.с.87).

15-денний строк для подання відзиву закінчився 27.12.2024.

Відзив на позовну заяву та будь-які заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Ухвалою від 06.01.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 912/3024/24; справу № 912/3024/24 призначив до судового розгляду по суті на 30.01.2025 о 12:00.

У судовому засіданні 30.01.2025 брали участь представник позивача і відповідач.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав. Додатково представник позивача повідомив, що сума основного боргу становить 897 760,16 грн, а відповідна сума в розмірі 938 439,39 грн вказана в прохальній частині позовної заяви помилково.

Суд зауважує, що заяв про зменшення позовних вимог до закінчення підготовчого засідання позивач не подавав.

Відповідач у судовому засіданні 30.01.2025 визнав обставину наявності боргу перед позивачем, але вказав, що така заборгованість, за його даними, становить приблизно 600 000 грн, а не 897760,16 грн. Відповідач повідомив, що не готовий в засіданні 30.01.2025 повідомити точну суму боргу, при цьому має намір сплатити заборгованість. Відповідач також зазначив, що причиною виникнення заборгованості є збіг складних життєвих обставин і скрутне матеріальне становище.

У судовому засіданні 30.01.2025, посилаючись на висловлений відповідачем намір сплатити заборгованість, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 30.01.2025 суд відклав розгляд справи до 20.02.2025 о 14:00, з метою надання відповідачу можливості уточнити суму боргу, яку він визнає, та подати до суду докази сплати заборгованості.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді, судове засідання 20.02.2025 о 14:00 не відбулося.

Ухвалою від 03.03.2025 судове засідання призначено на 19.03.2025 о 11:20.

У судовому засіданні 19.03.2025 брав участь представник позивача, який повідомив, що заборгованість відповідачем не сплачена і становить 897 760,16 грн основного боргу та 40679,23 грн 3 % річних.

Відповідач у судове засідання 19.03.2025 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, жодних доказів до суду не подав, про дату, час і місце розгляду справи був належно повідомлений врученням ухвали від 03.03.2025 засобами поштового зв`язку 11.03.2025 (поштове відправлення № 0601118776139, а.с. 103).

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Згідно з положеннями частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглянув справу по суті в судовому засіданні 19.03.2025 за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд установив такі обставини, які є предметом доказування.

03.03.2023 між Фермерським господарством "Ріта" (Продавець) та фізичною особою - підприємцем Уманцем Миколою Миколайовичем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 03/03/2023 (далі - Договір, а.с. 31).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити насіння соняшника (далі - Товар).

Одиниця виміру Товару - тонна (пункт 1.2 Договору); ціна за одиницю з ПДВ - 16000,00 грн (пункт 1.3 Договору)% кількість Товару - 100 т (пункт 1.4 Договору); сума до сплати: 1600 000,26 грн (пункт 1.5 Договору).

Відповідно до пунктів 2.1. - 2.6. Договору строк поставки - 10 днів з моменту укладання Договору. Вид транспорту і базис поставки: транспортом та за рахунок Покупця. Порядок оплати - післяплата. Строк оплати - до 13.03.2023. Форма оплати - з поточного рахунку. Продавець зобов`язаний надати такі документи: товарно-транспортна накладна, рахунок, видаткова накладна, податкова накладна (зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних).

Право власності на товар, купівля-продаж якого здійснюється відповідно до Договору, переходить від Продавця до Покупця в момент отримання Продавцем товару (пункт 3.1. Договору).

Згідно з умовами пункту 6.3. Договору, Договір дійсний протягом одного року з дати його підписання, а в частині розрахунків - до їх належного виконання.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 218,5600 т товару загальною вартістю 3 496 960,57 грн з урахуванням ПДВ, надавши при цьому відповідачу накладні № 25 від 03.03.2023 на суму 1 304 640,21 грн, № 26 від 06.03.2023 на суму 1 142 720,19 грн, № 27 від 13.03.2023 на суму 1 049 600,17 грн, які отримані відповідачем (а.с. 34, 35, 38).

Відповідач зобов`язання за Договором та вказаними накладними виконав у повному обсязі та оплатив виставлений позивачем рахунок №25 від 03.03.2023 на загальну суму 3496960,57 грн з урахуванням ПДВ (а.с. 39), що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 22, 23, 24 зворотна сторона).

Надалі позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 453 120,08 грн, а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи підписаною та засвідченою печатками накладною № 28 від 14.03.2023 (а.с. 36).

Однак, на порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач за накладною №28 від 14.03.2023 розрахувався лише частково та сплатив виставлений позивачем рахунок №26 від 14.03.2023 (а.с. 40) на загальну суму 453 120,08 грн у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №20 від 30.08.2023 (а.с. 24 зворотна сторона).

31.03.2023 позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 544 640,08 грн, а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи підписаною та засвідченою печатками накладною № 29 від 31.03.2023 на суму 544 640,08 грн (а.с. 37).

Відповідач свої зобов`язання за Договором та вказаною накладною не виконав та не оплатив виставлений позивачем рахунок на загальну суму 544 640,08 грн.

Також на підтвердження здійснення вищезазначеної поставки Товару позивач надав до суду товарно-транспортні накладні №5 від 03.03.2023, № 4 від 03.03.2023, № 6 від 03.03.2023, №8 від 03.03.2023, №7 від 03.03.2023, №11 від 03.03.2023, №12 від 03.03.2023, №15 від 03.03.2023, № 16 від 03.03.2023, №17 від 03.03.2023, №19 від 03.03.2023, №14 від 03.03.2023, № 13 від 03.03.2023, №10 від 03.03.2023, № 18 від 03.03.2023, №9 від 03.03.2023, № 1 від 06.03.2023, №2 від 06.03.2023, №3 від 06.03.2023, №4 від 06.03.2023, №5 від 06.03.2023, №6 від 06.03.2023, №7 від 06.03.2023, №8 від 06.03.2023, №9 від 06.03.2023, №10 від 06.03.2023, №14 від 06.03.2023, №15 від 06.03.2023, №11 від 06.03.2023, №13 від 06.03.2023, №12 від 06.03.2023, №1 від 13.03.2023, №2 від 13.03.2023, №4 від 13.03.2023, №6 від 13.03.2023, №8 від 13.03.2023, №9 від 13.03.2023, №15 від 13.03.2023, №14 від 13.03.2023, №10 від 13.03.2023, №11 від 13.03.2023, №12 від 13.03.2023, №13 від 13.03.2023, №16 від 13.03.2023, №17 від 13.03.2023, №18 від 31.03.2023, №19 від 31.03.2023, №20 від 31.03.2023, №21 від 31.03.2023, №22 від 31.03.2023, №23 від 31.03.2023, №24 від 31.03.2023, №16 від 14.03.2023, №8 від 14.03.2023, №9 від 14.03.2023, №10 від 14.03.2023, №11 від 14.03.2023, №13 від 14.03.2023 (а.с. 54-83).

Отже, за Договором позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 4 494 720,73 грн, який відповідач оплатив лише частково, в сумі 3 596 960,57 грн. У зв`язку з цим основний борг відповідача за Договором становить 897 760,16 грн.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Укладаючи договір купівлі-продажу № 03/03/2023 від 03.03.2023, сторони погодили всі його істотні умови.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення статті 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Суд установив, що 03.03.2023 між Фермерським господарством "Ріта" та фізичною особою - підприємцем Уманцем Миколою Миколайовичем укладено договір купівлі - продажу №03/03/2023, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4 494 720,73 грн, що підтверджується копіями накладних, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України).

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд установив, що відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково - в сумі 3596960,60 грн, внаслідок чого у фізичної особи - підприємця Уманця Миколи Миколайовича утворилася заборгованість у сумі 897 760,16 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначивши усно у вступному слові в судовому засіданні 30.01.2025 про наявність меншої суми боргу, ніж заявлено до стягнення, відповідач не вказав чітко такої суми, не подав до суду жодних доказів на підтвердження сказаного, тим самим не виконавши обов`язок доказування.

Натомість позивач довів наявність у відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 897 760,16 грн.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що фізична особа - підприємець Уманець Микола Миколайович порушив умови договору купівлі-продажу №03/03/2023 від 03.03.2023 та положення статей 526, 692 Цивільного кодексу України, внаслідок чого у нього виникла основна заборгованість перед позивачем за поставлений Товар у сумі 897 760,16 грн.

Крім основного боргу, позивач заявляє до стягнення з відповідача 40 679,23 грн 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач здійснив розрахунок 3% річних з прострочених сум за відповідні періоди в таких розмірах: на суму 353 120,08 грн з 30.08.2023 до 01.12.2024, що становить 13 324,19 грн; на суму 544 640,08 грн з 31.03.2023 по 01.12.2024, що становить 27 355,04 грн.

Разом з тим, позивач неправильно визначив дату початку виникнення прострочення і здійснив нарахування 3% річних: за рахунком №26 від 14.03.2023 з урахуванням часткової оплати (30.08.2023 у розмірі 100 000,00 грн) з 30.08.2023; за рахунком №27 від 31.03.2023 з 31.03.2023.

За вказаних обставин, із врахуванням виявленої помилки, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та встановив, що їхній розмір за рахунком №26 від 14.03.2023 за період з 31.08.2023 по 01.12.2024 складає 13 295,17 грн; за рахунком №27 від 31.03.2023 за період з 01.04.2023 по 01.12.2024 - 27 310,28 грн. Отже, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 40 605,45 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 897 760,16 грн та 3% річних у сумі 40 605,45 грн є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 938 439,39 грн основного боргу. Як повідомив представник позивача під час розгляду справи по суті, основна заборгованість становить 897 760,16 грн. За правилами пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розміру позовних вимог допускається до закінчення підготовчого засідання. Заяв про зменшення позовних вимог до закінчення підготовчого засідання позивач не подавав.

Суд установив, що існування основного боргу в сумі 938 439,39 грн матеріалами справи не підтверджується, натомість такий борг становить 897 760,16 грн.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення 40 679,23 грн основного боргу (938439,39 - 897 760,16 = 40 679,23) та 3% річних у сумі 73,78 грн (40 679,23 - 40 605,45 = 73,78) належить відмовити за необгрунтованістю.

За такого, позов підлягає частковому задоволенню, в сумі 897 760,16 грн основного боргу та 40 605,45 грн 3 % річних, всього - 938 365,61 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3 028,00 грн.

Позовна заява надійшла через підсистему "Електронний суд".

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір за подання позовної заяви про стягнення 979 118,62 грн (938 439,39 + 40 679,23 = 979 118,62) мав становити 11 749,42 грн (979 118,62 х 1,5% х0,8 = 11 749,42).

Фактично позивач сплатив судовий збір у сумі 14 076,60 грн за платіжними дорученнями №2136 від 02.12.2024 та №2144 від 04.12.2024, тобто 2 327,18 грн (14 076,60 - 11 749,42 = 2 327,18) судового збору є такими, що сплачені надміру і можуть бути повернуті позивачу з Державного бюджету ухвалою суду за його письмовим клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, зокрема на відповідача в сумі 11 260,38 грн (938 365,61 х 11 749,42 / 979118,62 = 11 260,38).

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Уманця Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства "Ріта" (28056, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Піщаний Брід, вул. Лесі Українки, буд. 7, код ЄДРПОУ 22215669) 897 760,16 грн основної заборгованості, 40 605,45 грн 3% річних, а також 11 260,38 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до електронного кабінету позивача та його уповноваженого представника Константінова О.Ф., відповідачу засобами поштового зв`язку: 28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, см. Нова Прага, вул. Федора Плотніра, 11Б.

Повне рішення складено 19.03.2025.

Суддя Б.М. Кузьміна