Рішення № 125945032, 19.03.2025, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/1093/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату I-II ступенів Закарпатської обласної ради, Закарпатська обл., Берегівський р-н, село Перехрестя

про стягнення 14 140,31 грн

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату I-II ступенів Закарпатської обласної ради (90320, Закарпатська обл., Берегівський р-н, село Перехрестя, вул. Спортивна, будинок ЄДРПОУ 22086700) про стягнення 14 140,31 грн, у тому числі: - основний борг у сумі 10 087,09 грн; - пеня у сумі 2 773,09 грн; - три проценти річних у сумі 379,12 грн; - інфляційні втрати у сумі 901,01 грн.

Позов заявлено з посиланням на статті 20, 173- 175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 20, 42, 46, 162- 164, 171, 172 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу та згідно трекінгу поштових відправлень №0601104235151 вручена одержувачу 03.02.2025), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

За отриманий природний газ Відповідач сплатив всього 134 999,95 грн. Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 10 087,09 грн.

У зв`язку з наведеним Позивач просить суд стягнути борг у загальній сумі 14 140,31 грн, у тому числі: - основний борг у сумі 10 087,09 грн; - пеня у сумі 2 773,09 грн; - три проценти річних у сумі 379,12 грн; - інфляційні втрати у сумі 901,01 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ПЕРЕХРЕСТІВСЬКОЮ СПЕЦІАЛЬНОЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЮ ШКОЛОЮ-ІНТЕРНАТОМ І-ІІ СТУПЕНІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ 19.10.2023 укладено договір №06-4444/23-БО-Т постачання природного газу (далі Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Позивач передав Відповідачу, в період з листопада по грудень 2023, замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму), а саме:

- акт приймання-передачі природного газу за листопад 2023 2,83447 тис.м3 46 921,50 грн;

- акт приймання-передачі природного газу за грудень 2023 5,93006 тис.м3 98 165,54 грн;

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 145 087,04 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, що надані згідно додатку до цього позову.

Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірник акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.

Акти приймання-передачі природного газу за листопад та грудень 2023 підписані як Відповідачем так і Позивачем. Спори щодо обсягів відсутні.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 10 087,09 грн.

Згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 2 773,09 грн, згідно детального розрахунку. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 901,01 грн, згідно детального розрахунку. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 379,12 грн, згідно детального розрахунку.

Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем, що підлягає стягненню складає 14 140,31 грн.

ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦКУ передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ст. 714 ЦКУ, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 265 ЦКУ, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦКУ передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦКУ).

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 2 і ч. 3 ст. 692 ЦКУ).

Відтак, судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що дійсно 19.10.2023 між сторонами був укладений договір №06-4444/23-БО-Т постачання природного газу (далі - договір), згідно п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору Позивач передав Відповідачу, в період з листопада по грудень 2023, замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму), а саме:

- акт приймання-передачі природного газу за листопад 2023 2,83447 тис.м3 46 921,50 грн;

- акт приймання-передачі природного газу за грудень 2023 5,93006 тис.м3 98 165,54 грн;

Згідно положень п. 3.1. договору, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ, споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1. договору).

Приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу (п. 3.5. договору).

Обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги, підтверджуються наступними доказами: Належним чином завірена копія Договору №06-4444/23-БО-Т; Розрахунок суми основного боргу Відповідача перед Позивачем. Належним чином завірені копії актів приймання-передачі природного газу.

Судом встановлено, що позивачем виконано свої обов`язки за договором та поставлено відповідачу природний газ, що підтверджується зокрема актом приймання-передачі природного газу від 12.01.2024 на суму 98 165,54 грн з ПДВ та актом приймання - передачі природного газу від 11.12.203 на суму 46921,50 грн, які містяться в матеріалах справи.

Відтак, позивачем поставлено відповідачу газ на загальну суму 10 087,09 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 1) 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; 2) остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання - передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання - передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5. договору.

Судом встановлено, що дані акти підписані уповноваженими представниками сторін та підтверджують наявну заборгованість відповідача перед позивачем. Позивач стверджує, що відповідач не здійснив розрахунку з ним за поставлений газ, відповідач дане твердження не спростовував, доказів оплати поставленого газу суду не надав.

Частиною 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Частиною 3 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Відтак, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 10 087,09 грн., оскільки належними і допустимими доказами, а саме первинними документами акти приймання - передачі природного газу підтверджується непогашена сума боргу відповідача перед позивачем.

Щодо стягнення пені.

Судом встановлено, що позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 2 773,09 грн.

Частиною 1 ст. 549 ЦКУ передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГКУ передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 230 ЦКУ).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 230 ГКУ).

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ч. 4 ст. 232 ГКУ).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГКУ).

Так, пунктом 7.2. сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом здійснено арифметичний перерахунок розрахунку пені, складеного позивачем, і встановлено, що він проведений коректно та вірно.

Відтак, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 2 773,09 грн пені.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Судом встановлено, що позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання здійснено нарахування відповідачу 3 відсотків річних у розмірі 379,12 грн. і інфляційних втрат у розмірі 901,01 грн. від простроченої суми.

Приписами ст. 625 ЦКУ встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, пунктом 7.2. сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом здійснено арифметичний перерахунок розрахунку 3 відсотків річних та інфляційних втрат, складеного позивачем, і встановлено, що він проведений коректно та вірно.

Відтак, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3 відсотків річних у розмірі 379,12 грн. і інфляційних втрат у розмірі 901,01 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми загального боргу у розмірі 14 140,31 грн. є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2422,40 гривень витрат на оплату судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги - задоволити повністю.

2.Стягнути з ПЕРЕХРЕСТІВСЬКОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ І-ІІ СТУПЕНІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (90320, Закарпатська обл., Берегівський р-н, село Перехрестя, вул. Спортивна, будинок 1, код ЄДРПОУ: 22086700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ: 42399676) борг у загальній сумі 14 140,31 грн (чотирнадцять тисяч сто сорок гривень 31 коп.) у тому числі: - основний борг у сумі 10 087,09 грн (десять тисяч вісімдесят сім гривень 09 коп.) - пеня у сумі 2 773,09 грн (дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 09 коп.) - три проценти річних у сумі 379,12 грн (триста сімдесят дев`ять гривень 12 коп.) - інфляційні втрати у сумі 901,01 грн (дев`ятсот одна гривня 01 коп.) та суму сплаченого судового збору за подання цього позову в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 19.03.2025

Суддя Андрейчук Л. В.