Рішення № 125940411, 13.03.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2302/24

Провадження №: 2-а/343/9/25

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовноюзаявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович про скасування постанови №1489033 від 11.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , 21.10.2024 звернулася до Долинського районного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович про скасування постанови №1498567 від 11.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якомупросить:

визнати дії старшого сержанта поліції Відділення №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Микуляка Юрія Любомировича про притягнення її до адміністративної відповідальності протиправними;

скасувати постанову серії ЕГА №1489033 від 11.07.2024, яка винесена інспектором поліції старшим сержантом Відділення №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Микуляком Юрієм Любомировичем, якою її, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення та накладено штраф в розмірі 3400,00 грн за ст. 183 КУпАП.

Свої вимогимотивує тим,що 11 липня 2024 року, повернувшись додому, вона побачила, що у її квартиру шляхом пошкодження вхідних дверей хтось намагався проникнути, ознаки втручання були очевидними. Засобом телефонного зв?язку вона звернулася на лінію «102» і повідомила про даний факт. Незабаром прибули працівники поліції і почали оглядати пошкоджене майно. На її превеликий подив, вони повідомили про відсутність ознак постороннього проникнення у квартиру, документів жодних не склали, на її прохання викликати слідчо-оперативну групу не відреагували. Натомість, щодо неї винесли постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, про існування якої, вона дізналася від працівників ДВС.

При винесенні постанови посадова особа - поліцейський старший сержант Відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській Микуляк Ю.Л. порушив вимоги статті 280 КУпАП, яка передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на

розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог Закону службова особа, яка виносила постанову, жодним чином не дотрималася.

Вказане вище свідчить про те, що працівник поліції розглянув справу та притягнув її до відповідальності за відсутністю доказів вчинення нею правопорушення за відсутності доказів її вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги її пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними.

Вказане вище свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, що підтверджує той факт, що вона жодного адміністративного правопорушення не вчиняла (а.с.1-2).

Відповідно допротоколу автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями від21.10.2024єдиний унікальнийномер судовоїсправи: 343/2302/24,справа за позовноюзаявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович про скасування постанови №1489033 від 11.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.12).

Ухвалою Долинського районногосуду Івано-Франківськоїобластівід 25.10.2024, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович про скасування постанови №1489033 від 11.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та поновлено строк звернення до суду.

Відкрито провадження у справі № 343/2302/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович про скасування постанови №1489033 від 11.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Призначено підготовче судове засідання за участю сторін на 14.11.2024.Відповідачу в строк до 14 листопада 2024 року запропоновано подати відзив на позов (а.с.13-14).

Представник відповідачаГоловного управлінняНаціональноїполіції вІвано-Франківськійобласті,Корнутій М.В.(доіреність від22.11.2021а.с.20),подав12.11.2024відзивнапозовнузаяву,вякомузазначив,щоознайомившись із змістом та вимогами адміністративного позову, ГУНП в Івано-Франківській області категорично не погоджується з вимогами громадянки ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

З матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що 11.07.2024 о 18:57 год. в м. Долина, громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про незаконне проникнення до житла.

Однак при прибутті на місце події, відповідно до всіх обставин справи, працівниками поліції даного факту встановлено не було.

Отримавши повідомлення на спецлінію «102» від громадянки ОСОБА_1 на вказану нею адресу: АДРЕСА_1 , з метою відповідного та належного реагування на повідомлення, відправились працівники СРПП Відділення поліції № 1 ( м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

В ході встановлення обставин, факту незаконного проникнення в житло позивачки встановлено не було, однак було встановлено, що позивачка перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння тобто, громадянка ОСОБА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.

Відповідно після вивчення та дослідження усіх обставини справи позивачку було проінформовано про здійснення нею завідомо неправдивого виклику поліції, встановлено факт

вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 183 КУпАП, а також поліцейським було роз`яснено позивачці її права як громадянки України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 268, 289 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1489033 від 11.07.2024 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 3400 грн.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджувався відеозаписом із місця події, що мала місце 11.07.2024 з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції, за результатами якої було винесено оскаржувану постанову ЕГА № 1489033 відносно позивачки, однак надати відеозапис суду не має можливості оскільки, згідно абз. 3 Розділу 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затв. Наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 - строк зберігання відеозаписів становить:

1) з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;

Подія за участі ОСОБА_1 мала місце 11.07.2024, а тому на даний час надати відеозапис події з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції не представляється можливим у зв`язку із його знищенням (станом на 12.11.2024).

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 вбачається у тих фактах, що позивачка не може описати точні ознаки пошкодження дверей та надати жодні вагомі та допустимі докази для підтвердження факту незаконного проникнення в її житло.

Тому, виходячи із встановлених обставин справи, слід врахувати той факт, що при прибутті на місце події, працівниками поліції було встановлено, що позивач перебувала у стані алкогольного сп`яніння,тобто, в особи могло виникнути спотворене сприйняття навколишнього середовища, сутінковий стан свідомості, що призводить до помилкового сприйняття фактичних обставин.

Отже, ОСОБА_1 здійснила умисне адміністративне правопорушення, а саме: здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції.

Копію постанови позивачка відмовилась отримувати наручно, про що свідчить відмітка у постанові

З огляду на вище зазначене, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Розглядаючи дану справу, поліцейський з`ясував всі обставини в їх сукупності, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами та правомірно виніс на позивача постанову про адміністративне правопорушення ЕГА №1489033 від 11.07.2024.

Враховуючи вищевказане, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню (а.с.17-19).

Ухвалою Долинськогорайонного суду Івано-Франківськоїобласті від 14.11.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович про скасування постанови №1489033 від 11.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.27).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Керницький В.М. ( доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №017/03.4/9779 від 30.09.2024 а.с.44), в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Просили позов задоволити в повному об`ємі. Позивачка ОСОБА_1 додатково пояснила, що 11.07.2024 вона в стані алкогольного сп`яніння не була, це все вигадки поліцейських. Після виявлення нею 11.07.2024 ознак проникнення у квартиру АДРЕСА_2 , вона зателефонували на лінію "102" та викликала працівників поліції. Після приїзду працівників поліції, останні відмовились прийняти у неї відповідно заяву, пояснення у неї також не було відібрано, слідчо-оперативну групу не було викликано. Пробувши у квартирі біля 20

хвилин, працівники поліції поїхали. Вона повторно зателефонувала на лінію "102" та поскаржилась на бездіяльність працівників поліції. Однак на повторний виклик , ніхто не приїхав. Працівники поліції навіть не звернули увагу, що в одній з кімнат було вибите скло разом з рамою у міжкімнатних дверях. Квартира АДРЕСА_3 , належить їїх батькові, але у ній проживає вона та її сестра. Ввважає, що виявивши ознаки незаконного проникнення до квартири (пошкодження вхідних дверей), вона правомірно викликала працівників поліції зателефонувавши на лінію спецзв`язку "102". Враховуючи викладене її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП є незаконним, а тому постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Представник відповідача ГУНП в Івано-Франківській області, в судове засідання не з`явився, причин своєї неявки не повідомив, хоч про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16), супровідна про доставку копії ухвали (а.с.30). У відзиві на позовну заяву, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , у повному обсязі (а.с.19).

Третя особа - старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Ю.Л. в судовому засіданні зазначив, що 11.07.2024 він перебував у добовому наряді. Приблизно біля 19.00 год. поступив виклик на лінію "102" від гром. ОСОБА_1 про незаконне проникнення до житла. З метою відповідного та належного реагування на повідомлення від громадянки ОСОБА_1 на вказану нею адресу: АДРЕСА_1 , виїхали працівники СРПП Відділення поліції № 1 ( м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, в тому числі і він. Коли вони піднялись до вказаної квартири, то виявили, що двері, які ведуть у загальний коридор, зачинені. Вона почали стукати та почули за дверима жіночий голос. Невідома жінка повідомила, що хтось проник у її квартиру і вона не може відчинити загальні двері, оскільки замок пошкоджений. Жінка розбила маленьке вікно та передала їм ключі від вхідних дверей. Відчинивши двері та зайшовши у квартиру, вони виявили, що обстановка в квартирі була порушена, а саме було розбито скло у міжкімнатних дверях, штори, тюлі були зірвані, в квартирі був безлад. Крім ОСОБА_1 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, у вказаній квартирі нікого не було . В ході перевірки, факту незаконного проникнення в житло позивачки встановлено не було. Відповідно після вивчення та дослідження усіх обставини справи позивачку було поінформовано про здійснення нею завідомо неправдивого виклику поліції, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 183 КУпАП, а також ним було роз`яснено позивачці її права як громадянки України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. ст. 268, 289 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1489033 від 11.07.2024 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 3400 грн. Від підпису даної постанови, гром. ОСОБА_1 - відмовилась. Чи вручалась на місцй позивачці копія постанови, пригадати не може.

Суд, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Керницького В.М., третьої особи, вивчивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276КУпАП, органи законодавчої,

виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

Згідно з ст.7КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положення ст. 9КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт.

Згідно з ст. 33КУпАП,при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 213КУпАПсправи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом..

За приписами ст. 222КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 183 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Тобто, органи Національної поліції мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за завідомо неправдивий виклик поліції.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Ст. 245КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в

його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Ст. 280КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, ст. 183КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст. 183КУпАПпередбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183КУпАП,потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень ст. 10КУпАП,особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до копії постанови ЕГА №1489033 по справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2024, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, зокрема за те, що вона 11.07.2024 близько 17:58 год. в м.Долина по проспекту Незалежності,4/132, перебуваючи з явними ознаками сп`яніння , здійснила завідомо неправдивий виклик поліції та повідомила про незаконне проникнення до житла хоча такого факту не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП. Постановою накладено адміністративне стягнення на неї у вигляді штрафу розмірі 3400,00 грн (а.с.5).

Предметом розгляду даної справи є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення ЕГА №1489033 від 11.07.2024

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 11.07.2024 о 18.57 год. звернулася на спецлінію «102» та викликала поліцію з приводу незаконного проникнення до її житла.

З матеріалів справи залишається незрозумілим, у чому полягає неправдивість виклику позивачкою працівників поліції та у чому повідомлена нею інформація не відповідала дійсності.

Поряд з цим необхідно відмітити, що не встановлення працівниками поліції, які приїхали на виклик, ознак будь-якого правопорушення, саме по собі, не може свідчити про те, що їх виклик був завідомо неправдивим.

Відповідно до ч. 2 ст. 258КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень

у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Водночас, ч. 5 ст. 258КУпАПпередбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Таким чином, співробітник поліції має право виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення, лише коли особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, в іншому випадку уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з положень ст. 252КУпАП,орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251КУпАП,повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251КУпАП),які у відповідності до ст. 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено в судовому засіданні, поліцейський ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області , старший сержант поліції Микуляк Ю.Л. не перевірив та не надав оцінки обставинам, які зумовили позивачку зателефонувати до лінії «102», не вивчив фактичні обставини справи, не відібрав пояснення у заявниці, не залучив свідків правопорушення і не відібрав у них пояснення, притягнув позивачку до адміністративної відповідальності, зазначивши в постанові лише, що ОСОБА_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, здійснила завідомо неправдивий виклик поліції та повідомила про незаконне проникнення до житла хоч такого факту не було.

Але, в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.

Так, єдиним доказом вчинення позивачкою адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Також не може залишитись поза увагою той факт, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не відображено посилань на відеозапис фіксації правопорушення, а дотримання такої вимоги є однією з обов`язкових згідно з положеннями закону.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон № 580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Представник відповідача Корнутій М.В. у відзиві на позовну заяву зазначив, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджувався відеозаписом із місця події, що мала місце 11.07.2024 з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції, за результатами якої було винесено оскаржувану постанову ЕГА № 1489033 відносно позивачки, однак надати суду даний відеозапис не має можливості у зв`язку із його знищенням (станом на 12.11.2024).

Разом з тим, позивачка ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП заперечувала, а в порушення вимог ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення посадовою особою не складався, будь-які докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 не збиралися, постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності також не містить зазначення доказів, на яких ґрунтується висновок посадової особи провчинення позивачкою ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення та обставин, які обтяжують та пом`якшують її відповідальність, що в ціломупозбавляє суд можливостідостовірно встановити дотримання поліцейським як процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки, яка встановленаКУпАП, так і доведеність її винуватості у вчиненні даного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, після повідомлення ОСОБА_1 11.07.2024 о 18.57 год. на лінію "102", поліцейськими було здійснено виїзд на місце події,обстежено квартиру де проживає позивачка та з`ясовано, що вхідні двері , пошкоджені .

Поряд з цим, поліцейські вказали, що заявниця ОСОБА_1 перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння та вважали із цих підстав, що нею здійснено завідомо неправдивий виклик поліції.

Таким чином, представником відповідача не надано жодних належних та допустимих

доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

З урахуванням фактичних обставин у даній адміністративній справі, дії позивачки щодо повідомлення (виклику) на спецлінію «102» Національної поліції з приводу ймовірного проникнення в її квартиру, не можуть бути кваліфіковані як завідомо неправдиве повідомлення (виклик) поліції, і відповідно, не можуть кваліфікуватись як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а)

За таких обставин факт вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого ст. 183КУпАПє недоведеним, а відсутність доказів вини позивачки свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

Отже, працівником поліції при винесенні 11.07.2024 постанови серії ЕГА №1489033 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності тощо).

Відповідачем не виконано свого обов`язку передбаченого ч. 2ст. 77 КАС Українита не подано доказів щодо правомірності винесення постанови, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не здобуті такі докази і в судовому засіданні.

Відповідачем не спростовані твердження позивачки про те, що остання не вчиняла правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поліцейським було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що відповідає висновку Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 524/9827/16-а від 18.02.2020.

Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд, відповідно до п. 3 ст. 293КУпАП,ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Керуючись, ст.ст. 7, 9, 178, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 77,139,241-246,250,286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович про скасування постанови №1489033 від 11.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Скасувати постанову серії ЕГА №1489033 по справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2024 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 3400, 00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 40108798, вул. Української Перемоги, 15 м. Івано-Франківськ, 76000.

Третя особа: старший сержант Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Микуляк Юрій Любомирович, вул.Яворницького,8, м.Долина, Калуського району, Івано-Франківської області, 77504.

Повний текст рішення виготовлено 17.03.2025

Суддя: