Рішення № 125938479, 19.03.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/16798/24

Провадження № 2/750/606/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить визначити їй додатковий двохмісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її брата ОСОБА_2 .

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що позивач є рідною сестрою ОСОБА_2 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який доводився батьком позивачу та її брату, останні прийняли спадщину після його смерті. Позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а її брат не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 брат позивача - ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивач вважала, що спадщину після смерті брата прийняла їх мати ОСОБА_4 . Проте, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері, при оформленні спадкових прав, позивач дізналася, що спадщину після смерті брата мати не прийняла і свідоцтва про право власності на частку житлового будинку не отримала, у зв`язку з чим позивач звернулася до державного нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав після смерті брата. Однак, нотаріус повідомила, що строк для прийняття спадщини пропущений і свідоцтво про право на спадщину видати неможливо, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

В установленийсудом строквідповідач подаввідзив напозов,в якомузазначив,що строкдля поданнязаяви проприйняття спадщинипісля смерті ОСОБА_2 охоплюєперіод з20липня 2019року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .Позивач маєдовести існуванняоб`єктивних,непереборних,істотних труднощівдля поданнязаяви проприйняття спадщиниу вказанийстрок.Позивач зазначає,що єдиноюпричиною пропускувстановленого закономстроку дляподання заявипро прийняттяспадщини єте,що позивачпомилково вважала,що спадщинупісля смертібрата прийнялаїї мати. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім?єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Чернігівська міська рада є формальним відповідачем у даній справі, права позивача не порушувала. Вина Чернігівської міської ради у неподанні позивачем заяви про прийняття спадщини вчасно також відсутня.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, її представник подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в справі докази, суд встановив таке.

Згідно зкопіями свідоцтвпро народженнясерії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (записи здійснено російською мовою) (а.с. 12, 13).

18 лютого 1999 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , у зв`язку з чим остання змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 11).

Тобто, ОСОБА_1 доводиться рідною сестрою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 17), у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно.

До складу спадщини входить 1/2 частина жилого будинку АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22 лютого 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенко О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1025 (а.с. 15-16).

Згідно із копією довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 11 січня 2012 року № 4198 від 30 липня 2024 року, виданою Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою також були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с. 28).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його син - ОСОБА_2 та дочка - ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 брат позивача - ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14), у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно.

На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , один (а.с. 27).

Згідно з даними паспорта позивача з 13 січня 2017 року до 09 лютого 2021 року позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Спадкова справа щодо майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась, про що свідчить Інформаційна довідка зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79849509 від 28 січня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 26).

05 листопада 2024 року державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається із 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

У вказаному свідоцтві також зазначено, що ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок. Свідоцтво про право власності на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок ще не видано.

За положеннями частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно достатті 1223Цивільного кодексуУкраїни правона спадкуваннямають особи,визначені узаповіті.У разівідсутності заповіту,визнання йогонедійсним,неприйняття спадщиниабо відмовивід їїприйняття спадкоємцямиза заповітом,а такожу разінеохоплення заповітомусієї спадщиниправо наспадкування зазаконом одержуютьособи,визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1262 Цивільного кодексу України визначено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Аналіз вказаних норм свідчить, що чинне спадкове законодавство засновується на принципі переваги волевиявлення спадкодавця (складення ним заповіту), а спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, визначеними у заповіті.

В основі ж спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Нормами частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що мати померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , яка мала право на спадкування у першу чергу, своїм правом на прийняття спадщини не скористалася, спадщину у встановлений законодавством сток не прийняла.

Відповідно до частини другої статті 1270 Цивільного кодексу України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Тлумачення вказаної норми свідчить, що: у частині другій статті 1270 Цивільного кодексу України законодавець встановив спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці; спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці пов`язується з двома обставини, що залежать від волі інших спадкоємців: неприйняття спадщини; відмова від прийняття спадщини; спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, тільки у разі, якщо він протягом шести місяців, тобто строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про її прийняття.

У Цивільному кодексі України не вимагається від спадкоємця вчинення якихось дій та подання заяв, щоб визнати його таким, що не прийняв спадщину; у разі неприйняття спадщини спеціальний тримісячний строк починає перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців; не є порушенням приватного закону і подання заяви про прийняття спадщини від спадкоємця наступної черги до початку перебігу спеціального тримісячного строку.

Статтею 1272Цивільного кодексуУкраїни визначенонаслідки пропущеннястроку дляприйняття спадщини,зокрема,якщо спадкоємецьпротягом строку,встановленого статтею1270цього Кодексу,не подавзаяву проприйняття спадщини,він вважаєтьсятаким,що неприйняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Водночас, закон не містить застережень, які саме причини є поважними. Відтак, визнання поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини залежить від обставин конкретної справи і має бути доведено відповідними доказами.

Суд враховує, що підстав вважати, що мати померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті сина, у позивача не було. Позивач дізналася про вказані обставини лише після смерті ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, оцінивши наявні в справі докази та доводи в їх сукупності, керуючись принципом пропорційності для забезпечення розумного балансу між інтересами сторін, суд вважає, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з чим знаходить підстави для задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку для її прийняття.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 протягом двохмісяців з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - Чернігівська міська рада, місцезнаходження: вул. Магістратська, 7, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 34339125.

Суддя